Постанова № 22113892, 12.01.2012, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/2987/2011

12 січня 2012 року 11год. 00хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Баглика В.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю транспортне підприємство "М+К"

доДержавної податкової інспекції у м. Рівне

про скасування податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю транспортне підприємство "М+К" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про скасування податкових повідомлень-рішень від 07.04.2011 року № 0000152344 та № 0000162344.

В обґрунтування позову позивач заперечує висновки податкового органу про виявлені перевіркою порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на дану вартість", п.200.4 ст.200 розділу IV Податкового кодексу України, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п. 187.1 ст.187 розділу V Податкового кодексу України. Позивач вважає, що висновки податкового органу не відповідають фактичним обставинам та чинному законодавству.

Зазначає, що на підставі господарського договору від ТОВ "Інвестиційний простір" позивачем фактично отримано в грудні 2010 року нафтопродукти (дизпаливо) на загальну суму 219335,82 грн., в т.ч. ПДВ 36555,98 грн., податок на додану вартість віднесено до податкового кредиту грудня 2010 року згідно податкових накладних, виписаних постачальником. Також в січні 2011 року отримано нафтопродукти (дизпаливо) на суму 107810,34 грн., в т.ч. ПДВ 17968,39 грн., податок на додану вартість віднесено до складу податкового кредиту січня 2011 року згідно податкових накладних, виписаних постачальником. Отриманий товар оприбутковано та використано на заправку автомобілів. Розрахунки з постачальником проведені через розрахунковий рахунок в повному обсязі.

З наведених підстав вважає помилковими висновки податкового органу щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту за грудень 2010 року та січень 2011 року по операціях з ТОВ "Інвестиційний простір", завищення від'ємного значення в декларації за грудень 2010 року на суму 36555,98 грн., завищення суми податку на додану вартість, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.2 декларації) в сумі 17968 грн. за січень 2011 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з наведених у ньому підстав, просить задовольнити повністю.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Рівне позов не визнав, подав письмове заперечення (а.с.143-146 т.1). В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, що відповідає наведеному в запереченні. Зокрема, пояснив, що позивачем в порушення п.102.5 ст. 102, п.198.3 ст.198, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України завищено суму ПДВ, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.22.2 декларації) за січень 2011 року в сумі 17968 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Інвестиційний простір". Вказав, що згідно договору поставки товару ТОВ ТП "М+К" отримано від ТОВ "Інвестиційний простір" нафтопродукти. Однак, господарські операції між позивачем та вказаним контрагентом не могли відбутися через відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності. Податковим органом враховано фізичні, технічні та технологічні можливості контрагента позивача для продажу товарів та надання послуг, наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів, можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки, доступності на ринку. На підставі чого зроблено висновок про неможливість здійснення даної господарської операції. Вказує, що за відсутності факту придбання товару відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування та податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Також представник відповідача пояснив, що на порушення вимог пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "М+К" в грудні 2010 року здійснено операції з придбання нафтопродуктів (дизпалива) у ТОВ "Інвестиційний простір", чим завищено суму податкового кредиту у грудні 2010 року на 36556,00 грн., в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2011 року на вказану суму.

Спірні податкові повідомлення-рішення представник відповідача вважає правомірними, в задоволенні позову просить відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю транспортне підприємство "М+К" (код ЄДРПОУ 25318111) зареєстроване виконавчим комітетом Рівненської міської ради 15.02.1998 року (а.с.59 т.1); згідно довідки з ЄДРПОУ види діяльності за КВЕД: діяльність автомобільного вантажного транспорту (а.с.60 т.1). Перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Рівне, зареєстрований платником податку на додану вартість (а.с.61 т.1).

На підставі направлення від 21.03.2011 року № 26/406/23-300, згідно п. 78.4 ст.78, п.81.1 ст.81 глави 8 розділу II Податкового кодексу України та відповідно до наказу № 419 від 21.03.2011 року посадовою особою Державної податкової інспекції у м. Рівне в період з 22.03.2011 року по 28.03.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ ТП "М+К" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 71499 грн. за січень 2011 року, задекларованого на розрахунковий рахунок платника, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період листопад 2010 року та грудень 2010 року.

Результати перевірки оформлені актом № 358/23-300/25318111 від 30.03.2011 року (а.с.8-28 т.1).

Перевіркою встановлено порушення:

- пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п. 7.5, пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на дану вартість" та п.200.4 ст.200 розділу IV Податкового кодексу України ТОВ ТП "М+К" завищено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за січень 2011 року на суму 36556 грн.;

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 розділу V Податкового кодексу України, ТОВ ТП "М+К" завищено суму податку на додану вартість, яка підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 22.2 Декларації) в сумі 17968 грн. за січень 2011 року.

Державною податковою інспекцією у м. Рівне на підставі акта перевірки № 358/23-300/25318111 від 30.03.2011 року прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.04.2011 року:

№ 0000152344 форма "В1", яким позивачу за порушення пп.7.4.1, пп. 7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на дану вартість", п.200.4 ст.200 розділу IV Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року на 36556,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 1,00 грн.(а.с.29-30 т.1);

№ 0000162344 форма "В4", яким позивачу за порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на дану вартість" та п.200.4 ст.200 розділу IV Податкового кодексу України зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року на 17968,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 1,00 грн.(а.с.31-32 т.1).

Позивачем використано процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, за результатами якої Державною податковою адміністрацією в Рівненській області скарга позивача залишена без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без зміни (а.с.87-96 т.1).

Враховуючи доводи та заперечення сторін, висновки акту перевірки, в ході судового розгляду справи підлягали до перевірки фактичні обставини щодо реальності господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ "Інвестиційний простір", правомірності формування податкового кредиту в грудні 2010 року, підставності заявленої суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року.

Судом встановлено, що згідно поданої ТОВ ТП "М+К" податкової декларації з ПДВ за січень 2011 року (вхідний № 9000656505 від 21.02.2011 року), з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (вхідний № 9001515829 від 21.03.2011 року) та розрахунком суми бюджетного відшкодування, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, складає 69 700 грн. (а.с.43-47 т.1).

Згідно довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду з врахуванням уточненої довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх періодів (вхідний № 9001515812 від 21.03.2011 року) (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (ряд.24 податкової декларації звітного періоду) складається із сум ПДВ, які виникли в таких звітних періодах: листопад 2010 року в сумі 2907 грн., грудень 2010 року 66793 грн.

В акті перевірки зазначено, що перевіркою правильності визначення податкових зобов'язань, податкового кредиту, правильності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту в листопаді 2010 року порушень не встановлено.

Згідно з поданою ТОВ ТП "М+К" до ДПІ у м. Рівне податковою декларацією з ПДВ за грудень 2010 року, придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг), з метою їх використання у межах господарської діяльності, становить 357058 грн., податковий кредит звітного місяця складає 71 412 грн. (а.с.38-42 т.1).

В акті перевірки зазначено, що проведеною перевіркою відображених показників в рядках 10-17 декларації на підставі таких документів: акти виконаних робіт, накладні, податкові накладні, договори, регістри бухгалтерського обліку по рахунках 63,31,64, реєстр отриманих податкових накладних за грудень 2010 року, встановлено завищення задекларованих ТОВ ТП "М+К" показників в сумі 36 556 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Інвестиційний простір".

Судом встановлено, що між ТОВ "Інвестиційний простір" (продавець) та ТОВ ТП "М+К" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 312/10 від 06.12.2010 року (а.с.100 т.1).

На виконання умов договору купівлі-продажу нафтопродуктів № 312/10 від 06.12.2010 року ТОВ "Інвестиційний простір" у грудні 2010 року поставлено для ТОВ ТП "М+К" нафтопродукти (дизпаливо) на загальну суму 219335,82 грн., в т.ч. ПДВ 36555,98 грн.

Податок на додану вартість в сумі 36555,98 грн. ТОВ ТП "М+К" віднесено до складу податкового кредиту грудня 2010 року згідно виписаних постачальником податкових накладних: № 101214001 від 14.12.2010 року, № 101214002 від 14.12.2010 року, №101221001 від 21.12.2010 року, № 101223001 від 23.12.2010 року та № 101230002 від 30.12.2011 року (а.с.117-121 т.1).

Фактичне отримання позивачем нафтопродуктів підтверджено видатковими накладними: № 00000179 від 14.12.2010 року, № 00000180 від 14.12.2010 року, № 00000181 від 21.12.2010 року, № 00000182 від 23.12.2010 року та № 00000203 від 30.12.2010 року (а.с.101-105 т.1).

Розрахунки з постачальником проведено у грудні 2010 року на загальну суму 219335,82 грн., в т.ч. ПДВ 36555,98 грн., згідно платіжних доручень № 2420 від 14.12.2010 року, № 2422 від 14.12.2010 року, № 2445 від 21.12.2010 року, № 2459 від 23.12.2010 року та № 2471 від 30.12.2010 року (а.с.122-126 т.1).

Доставка придбаного пального від постачальника до покупця підтверджується товарно-транспортними накладними від 14.12.2010 року, від 21.12.2010 року, від 23.10.2010 року, пункт навантаження згідно яких смт Мізоч (а.с.110-113 т.1), від 30.12.2010 року, пункт навантаження м. Рівне , з відображенням кількості перевезеного дизпалива, колонка 5 розділ "Відомості про вантаж" (а.с.114 т.1).

Виробничим кооперативом "Авіапроект" позивачу виставлені рахунки на оплату транспортних послуг бензовоза за маршрутом Мізоч-Рівне та по місту Рівне: № 825 від 21.12.2010 року, № 858 від 30.12.2010 року, № 151 від 23.12.2010 року, які оплачені позивачем шляхом перерахування коштів на банківський рахунок (а.с.209-214 т.1).

Співставленням записів в товарно-транспортних накладних та в рахунках на оплату послуг бензовоза встановлено відповідність кількості перевезеного дизпалива, відображеного в таких документах.

Матеріалами справи стверджується, що поставлене в грудні 2010 року дизельне пальне було отримане уповноваженими особами позивача на підставі довіреностей, зареєстрованих в журналі реєстрації довіреностей (а.с.191-197 т.1).

Представник позивача пояснив, що придбане позивачем пальне зливається на автозаправочний блокпункт (міні АЗС), належний позивачу на праві власності, що стверджується витягом з інвентарної книги, видатковою накладною від 30.06.2010 року № РН-0000044, та розташований на території виробничої бази по технічному обслуговуванню та ремонту автотранспорту ТОВ ТП "М+К" (а.с.187-190 т.1).

Використання позивачем дизпалива, отриманого від ТОВ "Інвестиційний простір", підтверджується відомістю №1/12/10 від 01.12.2010 року на видачу дизпалива, на підставі якої здійснено списання використаного пального на конкретний транспортний засіб (а.с.129-130 т.1). Належність вказаних у відомості транспортних засобів позивачу стверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів (а.с.160-174 т.1).

Також в акті перевірки зазначено, що перевіркою показників, відображених в рядках 10-17 декларації з ПДВ за січень 2011 року встановлено завищення задекларованих ТОВ ТП "М+К" показників на суму 17968 грн. по взаємовідносинах з ТОВ "Інвестиційний простір".

Судом встановлено, що на виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 312/10 від 06.12.2010 року ТОВ "Інвестиційний простір" поставлено для ТОВ ТП "М+К" у січні 2011 року нафтопродукти (дизпаливо) на загальну суму 107810,34 грн., в т.ч. ПДВ 17968,39 грн.

Податок на додану вартість в сумі 17968,39 грн. ТОВ ТП "М+К" віднесено до складу податкового кредиту січня 2011 року на підставі виписаних постачальником податкових накладних № 2/004 від 11.01.2011 року та № 7 від 11.01.2011 року (а.с.115-116 т.1).

Фактичне отримання товарів підтверджено видатковими накладними № 11000007 від 11.01.2011 року та № 11000011 від 11.01.2011 року (а.с.106,107 т.1).

Розрахунки з постачальником проведено у січні 2011 року на загальну суму 107810,34 грн., в т.ч. ПДВ 17968,39 грн., згідно платіжних доручень № 11 від 11.01.2011 року та №15 від 11.01.2011 року (а.с.127-128 т.1).

Доставка придбаного пального від постачальника до покупця підтверджується товарно-транспортними накладними від 11.01.2011 року, пункт навантаження згідно яких м. Рівне (а.с.108-109 т.1), з відображенням кількості перевезеного дизпалива, колонка 5 розділ "Відомості про вантаж".

Виробничим кооперативом "Авіапроект" позивачу виставлені рахунки на оплату транспортних послуг бензовоза по місту Рівне: № 25 від 11.01.2011 року, № 32 від 17.01.2011 року, які оплачені позивачем шляхом перерахування коштів на банківський рахунок (а.с.205-208 т.1).

Співставленням записів в товарно-транспортних накладних та в рахунках на оплату послуг бензовоза встановлено відповідність кількості перевезеного дизпалива, відображеного в таких документах.

Матеріалами справи стверджується, що поставлене в січні 2011 року дизельне пальне було отримане уповноваженими особами позивача на підставі довіреностей, зареєстрованих в журналі реєстрації довіреностей (а.с.198-199 т.1).

Використання палива, отриманого позивачем від ТОВ "Інвестиційний простір" в січні 2011 року підтверджується відомістю №1/01/11 від 01.01.2011 року на видачу палива, з відображенням даних про списання пального на конкретний транспортний засіб (а.с.131-132 т.1).

Доводи податкового органу про безтоварність операцій між позивачем та ТОВ "Інвестиційний простір" грунтуються, зокрема, на акті ДПІ у м. Рівне документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Інвестиційний простір" (код ЄДРПОУ 34781258) № 349/23-100/34781258 від 28.03.2011 року з питань дотримання вимог податкового законодавства за період січень 2011 року ( а.с.175-180 т.1), в якому податковим органом з покликанням на порушення ч.1,5 ст.203, ст.215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України зроблено висновок, що усі операції купівлі-продажу ТОВ "Інвестиційний простір" не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже мають ознаки нікчемності.

З метою перевірки підставності вищевказаних висновків податкового органу за ініціативою суду ухвалою від 14.12.2011 року у ТОВ "Інвестиційний простір" витребовувались первинні документи бухгалтерського обліку на підтвердження фактичного здійснення операцій з поставки дизельного пального для покупця ТОВ "Транспортне підприємство "М+К" в грудні 2010 року, січні 2011 року, докази наявності у ТОВ "Інвестиційний простір" реалізованого пального, відомості щодо місця зберігання пального, документи, що підтверджують транспортування пального для покупця, акти звірки взаєморозрахунків постачальника з покупцем.

Дослідженням наданих ТОВ "Інвестиційний простір" на виконання ухвали суду від 14.12.2011 року документів підтверджено наявність економічно необхідних умов для виконання договірних зобов'язань перед ТОВ ТП "М+К".

Так, згідно договору відповідального зберігання паливно-мастильних матеріалів № 17/12/-2010 від 17.12.2010 року, додаткової угоди № 1 від 03.01.2011 року, ДП "Авіаком Рівне" м. Рівне, провул. Робітничий,5 (Зберігач) зобовязується за винагороду надавати ТОВ "Інвестиційний простір" (Клієнт) послуги з приймання, зливу із залізничних цистерн, зберігання, контролю якості, наливу в автомобільні цистерни та обліку світлих нафтопродуктів, що належать Клієнту, повернення дорожніх цистерн за вказівкою Клієнта протягом терміну дії цього Договору (а.с.1-8 т.2).

Згідно договору надання послуг з приймання, транспортування цистерн та зберігання паливно-мастильних матеріалів від 29.09.2010 року, та з врахуванням Договору відповідального зберігання № б/н від 29 вересня 2010 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" (Виконавець) зобовязується за завданням ТОВ "Інвестиційний простір" (Замовник) здавати за плату послуги з приймання, транспортування вагоно-цистерн та забезпечувати зберігання паливно-мастильних матеріалів на нафтобазі "Мізоч", а Замовник зобовязується оплачувати такі послуги (а.с.9 т.2).

Згідно договору про відповідальне зберігання б/н від 29.09.2010 року ТОВ "Облагротехсервіс" (Виконавець) проводить комплекс робіт по прийманню, зберіганню та відпуску нафтопродуктів: бензин А 76, 92, 95, а Товариство з обмеженою відповідальністю "Західенергоресурс" (Замовник) проводить оплату (а.с.10 т.2).

Згідно договору купівлі-продажу нафтопродуктів № ЗП-0000764 від 14.10.2010 року ТОВ "Західна нафтогазова компанія" (Продавець) зобовязується передати у власність ТОВ "Інвестиційний простір" (Покупець), а Покупець зобовязується прийняти і оплатити нафтопродукти, у відповідності з умовами даного Договору і додаткових умов до нього (а.с.19,21-23 т.2).

Придбання нафтопродуктів за договором № ЗП-0000764 від 14.10.2010 року ТОВ "Інвестиційний простір" підтверджується видатковою накладною № ЗН-ПКО1947 від 23.12.2010 року, актом приймання-передачі № ЗН-ПКО1947 від 23.12.2010 року, рахунком-фактурою № ЗН-ПКО1947 від 23.12.2010 року, залізничною накладною, оплата підтверджується випискою по рахунку (а.с.16-18, 20, 24 т.2).

Крім цього, згідно договору поставки нафтопродуктів № 07/10/1-10 від 07.10.2010 року, додаткової угоди № 14 від 29.11.2010 року ТОВ "Компанія-Інтеграл" (Постачальник) бере на себе обовязок протягом строку дії Договору передати у власність ТОВ "Інвестиційний простір" (Покупець), а Покупець прийняти та оплатити на умовах, визначених цим договором нафтопродукти (а.с.29-30 т.2).

Придбання нафтопродуктів за договором № 07/10/1-10 від 07.10.2010 року ТОВ "Інвестиційний простір" підтверджується видатковою накладною № 29/11-000004 від 29.11.2010 року, рахунком-фактурою № 29/11-000004 від 29.11.2010 року, залізничною накладною, оплата підтверджують виписки по рахунку (а.с.25, 26, 28, 31 т.2).

Представник ТОВ "Інвестиційний простір" ОСОБА_5 в судовому засіданні 12.01.2012 року допитана як свідок, суду пояснила що ТОВ "Інвестиційний простір" займається поставкою нафтопродуктів, придбаває їх в ТОВ Компанія-Інтеграл" та ТОВ "Західна нафтогазова компанія". Залізничним транспортом на адресу складів ТОВ "Інвестиційний простір" в м. Рівне, провул. Робітничий,5 та в смт. Мізоч, якими підприємство користується на підставі договорів відповідального зберігання, здійснюється поставка дизельного палива, яке було реалізоване для ТОВ ТП "М+К" згідно договору купівлі-продажу. До виконання виробничих завдань при необхідності залучаються працівники за цивільно-трудовими договорами. Перевезення придбаного пального забезпечував покупець, залучаючи транспортну організацію. На дату видачі податкових накладних в грудні 2010 року, січні 2011 року підприємство було зареєстроване платником податку на додану вартість.

Оцінюючи встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи у їх відповідності приписам закону, суд враховує наступне.

Пунктом 1.6 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", що діяв на момент здійснення господарський операцій між позивачем та контрагентом ТОВ "Інвестиційний простір" в грудні 2010 року, було встановлено, що податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" було встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою цим законом, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого і використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При здійсненні господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг) одним платником податку (покупцем) у іншого платника названого податку (продавця), податок на додану вартість, що обраховується у ціні (вартості) товару, що придбавається (роботи, послуги), сплачується покупцем товарів не безпосередньо до бюджету, а у складі такої вартості (ціни придбання) товарів (робіт, послуг) іншому платнику - постачальнику товарів.

У випадку ж подальшої реалізації придбаного товару (роботи, послуги), платник податку здійснює таку реалізацію знову ж таки з включенням у вартість (ціну) такого товару (роботи, послуги) суми податку на додану вартість, яку отримує від покупця у складі такої ціни.

Таким чином, впродовж звітного періоду у платника ПДВ виникають операції, при яких платник фактично сплачує іншому платнику ПДВ у складі ціни придбаного ним товару, та операції, за яких такий платник податків фактично отримує від інших осіб ПДВ у складі ціни реалізованого ним товару (роботи, послуги).

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - у разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отже, при здійсненні вказаних господарських операцій такий платник податку на додану вартість здійснює "за першою подією" (визначеною п.п.7.3.1, п.п.7.5.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість") формування сум податкових зобов'язань з названого податку та сум податкового кредиту (за рахунок яких зменшується податкове зобов'язання платника, що підлягає сплаті по бюджету).

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Тобто, належним чином оформлена податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту платника податку.

Згідно з пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємнезначення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011 року, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України;

б)залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

З врахуванням вищевказаних норм матеріального закону, суд приходить до висновку, що ТОВ ТП"М+К" було правомірно сформовано податковий кредит по операціях з ТОВ "Інвестиційний простір" в грудні 2010 року, в січні 2011 року на підставі належним чином оформлених податкових накладних. На невідповідність податкових накладних вимогам закону відповідач не покликається. Товарно-матеріальні цінності придбані позивачем з метою їх використання та фактично використані в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності. Товарність господарських операцій, реальність руху активів позивача підтверджена дослідженими судом документами бухгалтерського обліку, які є первинними в розумінні закону.

Податок на додану вартість по операціях з ТОВ "Інвестиційний простір" фактично сплачено постачальнику в ціні товару в грудні 2010 року. Відтак суд вважає, що податок на додану вартість по операціях із вищевказаним контрагентом в сумі 36556 грн. позивачем заявлено до бюджетного відшкодування по декларації за січень 2011 року правомірно.

При формуванні податкового кредиту в січні 2011 року позивачем не було завищено від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту на 17968 грн.

За результатами судового розгляду справи суд вважає, що відповідачем не доведено порушення ТОВ ТП"М+К" вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп.7.2.8 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України. Висновки податкового органу про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року на суму 36556,00 грн. та завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в січні 2011 року на 17968 грн., на думку суду є неправомірними, що виключає застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Оцінюючи доводи відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Інвестиційний простір", через відсутність можливостей у контрагента на виконання договірних зобов'язань, суд враховує, що загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, викладені в статті 203 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до п.5 вказаної правової норми, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до приписів статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Будь-які відомості про те, що правочин, укладений між позивачем та ТОВ "Інвестиційний простір", визнаний судом недійсним, в матеріалах справах відсутні, представник відповідача на таке судове рішення не покликається, а представник позивача його наявність заперечує.

Відповідно до частини 2 статті 228 Цивільного кодексу України, нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Про наявність такого вироку в кримінальній справі відповідач не вказує. Відтак покликання податкового органу на нікчемність правочину як одну з підстав прийняття спірного податкового повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість суд вважає безпідставними.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Згідно статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За результатами судового розгляду справи суд приходить до висновку, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без зясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушено законні інтереси позивача, а відтак податкові повідомлення-рішення від 07.04.2011 року № 0000152344, № 0000162344 є протиправними та підлягають до скасування.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 07.04.2011 року № 0000152344 форма "В1", яким Товариству з обмеженою відповідальністю транспортне підприємство "М+К" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2011 року на 36556,00 грн., та від 07.04.2011 року № 0000162344 форма "В4", яким Товариству з обмеженою відповідальністю транспортне підприємство "М+К" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року на 17968,00 грн., - скасувати.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю транспортне підприємство "М+К" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.