Постанова № 22113871, 23.12.2011, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4301/2011

23 грудня 2011 року 14год. 35хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Будній М.М.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик"

доДержавної податкової інспекції у м. Рівне

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

До Рівненського окружного адміністративного суду звернувся з адміністративним позовом позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Рівне від 21.07.2011 року № 0002312342, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" (з урахуванням штрафних санкцій) на загальну суму 55649,00 грн., від 21.07.2011 року № 0002322342, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2010 року на 8120,00 грн., за січень 2011 року на 27495,00 грн.

В обгрунтування позову покликається на неправомірність висновків податкового органу про нікчемність правочинів, укладених позивачем з контрагентами ТОВ "Основа Маркет" та ТОВ "Практик 2010 ПРО". Вказує, що первинні документи, якими оформлені господарські операції позивача з вказаними контрагентами, відповідають вимогам законодавства, були пред'явлені при перевірці. Товарно-матеріальні цінності, поставлені контрагентами, використані позивачем в господарській діяльності, відтак висновок податкового органу про укладення угод без мети настання реальних наслідків, з метою заниження об'єкта оподаткування, - є безпідставним.

З наведених підстав вважає необгрунтованим зменшення позивачу податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ "Основа Маркет" та ТОВ "Практик 2010 ПРО", а податкові повідомлення-рішення про донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток та зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість - протиправними.

Відповідач Державна податкова інспекція у м. Рівне адміністративний позов не визнав. Представник відповідача в судовому засіданні 25.10.2011 року (журнал судового засідання а.с.116-121 т.1) пояснив, що в ході проведення перевірки було встановлено, що ТОВ "РЗВА-Електрик" мало взаємовідносини з ТОВ "Основа-Маркет" за період грудень 2010 року, по яких позивачем до складу податкового кредиту за грудень 2010 року віднесено суму податку на додану вартість 20 775 грн., до складу валових витрат за 4 квартал 2010 року 103 874 грн.

За наявною інформацією, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова в ході проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Основа Маркет" встановлено відсутність необхідних трудових та матеріальних ресурсів для ведення господарської діяльності, відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг), що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Крім цього, перевіркою встановлено, що в період листопад-грудень 2010 року ТОВ "РЗВА-Електрик" мало взаємовідносини з ТОВ "Практик 2010 ПРО", по яких позивачем до складу податкового кредиту включено суму податку на додану вартість: в грудні 2010 року 6720 грн., в листопаді 2010 року 8120 грн.; до складу валових витрат за 4 квартал 2010 року віднесено 74200 грн.

За наявною інформацією, Переяслав-Хмельницькою ОДПІ в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Практик 2010 ПРО" встановлено відсутність необхідних трудових та матеріальних ресурсів для ведення господарської діяльності, відсутність реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг), що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

З покликанням на ст.228, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України відповідач вважає, що взаємовідносини позивача з ТОВ "Основа Маркет" та ТОВ "Практик 2010 ПРО" здійснені без мети реального настання правових наслідків, лише з метою заниження об'єкта оподаткування та несплати податків, мають ознаки нікчемності.

З наведених підстав представник відповідача спірні податкові повідомлення-рішення вважає правомірними, в задоволенні позову просить відмовити повністю за безпідставністю вимог.

Представник відповідача в судове засідання 23.12.2011 року не прибув без повідомлення причин, про дату час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України суд вважає можливим завершити судовий розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" зареєстроване Виконавчим комітетом Рівненської міської ради 21.11.2006 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Рівне, є платником податку на додану вартість. Відповідно до довідки з ЄДРПОУ здійснює види діяльності за КВЕД: виробництво електророзподільної та контрольної апаратури; інші види оптової торгівлі; виготовлення інших готових металевих виробів; монтаж машин та устаткування спеціального призначення, не віднесених до інших групувань (а.с.32 т.1).

На підставі направлення від 06.04.2011 року № 471/23-100, від 27.04.2011 року № 546/23-100, наказу ДПІ у м. Рівне від 06.04.2011 року № 488, від 27.04.2011 року № 551, на підставі ст.ст.78,81,82 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, у зв'язку з надходженням до ДПІ у м. Рівне постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у м. Рівне Висоцького Р.П., посадовою особою Державної податкової інспекції у м. Рівне в період з 06.04.2011 року по 06.05.2011 року проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" код 34704105 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року.

Результати перевірки оформлені актом від 12.05.2011 року № 569/23-100/34704105 (а.с.8-18 т.1).

Перевіркою встановлено порушення:

пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до заниження податку на прибуток на суму 44519 грн., в т.ч. в IV кварталі 2010 року 44519 грн.;

пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до завищення від'ємного значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом на суму 35 615 грн., в т.ч. за листопад 2010 року на 8120 грн., за грудень 2010 року на 27495 грн., а також завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 35615 грн., в т.ч. за грудень 2010 року на 8120 грн., за січень 2011 року на 27495 грн.

Державною податковою інспекцією у м. Рівне на підставі акта перевірки № 569/23-100/34704105 від 12.05.2011 року було прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.05.2011 року:

№ 0001672342 форма "В4", яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2010 року на 8120 грн., за грудень 2010 року на 27495 грн., усього на 35615 грн. (а.с.81 т.1);

№ 0001662342 форма "В1", яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2010 року на 8120 грн., за січень 2011 року на 27495 грн., всього на 35615,00 грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції 1,00 грн. (а.с.83 т.1);

№ 0001652342 форма "Р", яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на 44519 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції 11130 грн. (а.с.82 т.1).

03.06.2011 року на адресу ТОВ "РЗВА-Електрик" надійшов лист від Державної податкової інспекції у м. Рівне № 19267/23-118 від 01.06.2011 року, в якому податковий орган повідомив платника податків, що рішення № 0001652342, № 0001672342, № 0001662342 від 26.05.2011 року, винесені згідно акта документальної перевірки № 569/23-100/34704105 від 12.05.2011 року, вважати відкликаними (а.с.84 т.1).

22.07.2011 року ТОВ "РЗВА-Електрик" одержано податкові повідомлення-рішення, прийняті Державною податковою інспекцією у м. Рівне на підставі акта перевірки № 569/23-100/34704105 від 12.05.2011 року:

від 21.07.2011 року № 0002312342 форма "Р", яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на загальну суму 55649,00 грн., у тому числі за основним платежем 44519,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11130,00 грн. (а.с.19 т.1);

від 21.07.2011 року № 0002322342 форма "В1", яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2010 року на 8120,00 грн., за січень 2011 року на 27495,00 грн., усього на 35615,00 грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції 1,00 грн. (а.с.20 т.1).

Позивач використав процедуру адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, за результатами якої Державною податковою адміністрацією в Рівненській області скаргу платника податків залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без зміни (а.с.21-23 т.1).

Враховуючи доводи представників сторін та висновки акта перевірки, в ході судового розгляду справи підлягали до перевірки обставини щодо фактичного отримання позивачем товарів від постачальників ТОВ "Основа Маркет", ТОВ "Практик 2010 ПРО" у відповідних періодах, реальність руху активів учасників правовідносин, правомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту від таких правовідносин, підставність заявленої позивачем до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень 2011 року.

Судом встановлено, що 21.07.2010 року між ТОВ "Основа-Маркет" (постачальник) та ТОВ "РЗВА-Електрик" (покупець) укладено договір № 25/10-11, предметом якого є поставка продукції, визначеної у специфікації. Загальна сума договору 900 000,00 грн., у тому числі ПДВ 150 000,00 грн. (а.с.104-106 т.1).

В специфікації до вказаного договору сторонами погоджено номенклатуру поставки (механізми, комплектуючі), кількість одиниць товару, ціну, загальна сума поставки 248 872,80 грн., в т.ч. ПДВ 41 478,80 грн. (а.с.107 т.1).

Постачальнику ТОВ "Основа-Маркет" позивачем оплачено:

02.11.2010 року платіжним дорученням № 11858 на суму 100 000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16666,67 грн. (а.с.118 т.2);

28.12.2010 року платіжним дорученням № 14103 на суму 41132,40 грн., в т.ч. ПДВ 6855,40 грн. (а.с.108 т.1);

28.12.2010 року платіжним дорученням № 14104 на суму 27 544 грн., у т.ч. ПДВ 4590,67 грн. (а.с.109 т.1);

28.12.2010 року платіжним дорученням № 14105 на суму 3699,20 грн., у т.ч. ПДВ 5283,20 грн. (а.с.110 т.1);

29.12.2010 року платіжним дорученням № 14204 на суму 91 000 грн., у т.ч. ПДВ 15166,67 грн.(а.с.111 т.1);

Постачальником ТОВ "Основа-Маркет" поставлено позивачу ТОВ "РЗВА-Електрик" продукцію згідно видаткових накладних: № РН-23/12-2 від 23.12.2010 року (а.с.128 т.1), № РН-10/01-1 від 10.01.2011 року (а.с.133 т.1), № РН-10/01-2 від 10.01.2011 року (а.с.134 т.1), № РН-19/01-4 від 19.01.2011 року (а.с.147 т.1), № РН-31/01-1 від 31.01.2011 року (а.с.153 т.1).

Транспортування поставлених ТОВ "Основа-Маркет" товарів здійснювалося перевізником ТОВ "Транспортна компанія "САТ", що підтверджується наступними документами:

актом № РВ0004262 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.12.2010 року та накладною на вантаж № ХА2210955 від 23.12.2010 року (а.с.92,93 т.2);

актом № РВ0000284 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.01.2011 року та накладними на вантаж № ХА200540 від 10.01.2011 року, № ХА2005775 від 19.01.2011 року (а.с.94,95,96 т.2);

актом № РВ0000705 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 28.02.2011 року та накладною на вантаж № ХА2012259 від 31.01.2011 року (а.с.97,98 т.2).

Поставлену продукцію отримано уповноваженими особами ТОВ "РЗВА-Електрик" на підставі довіреностей, зареєстрованих в журналі реєстрації довіреностей: № 4867 від 22.12.2010 року (а.с.129 т.1), № 4969 від 04.01.2011 року (а.с.135 т.1), № 5123 від 19.01.2011 року (а.с.148 т.1), № 5245 від 31.01.2011 року (а.с.154 т.1, 168-176 т.1).

Позивачем придбану від ТОВ "Основа-Маркет" продукцію оприбутковано на склад прибутковими ордерами: № 17145 від 27.12.2010 року (а.с.130-132 т.1), № 17400, № 17401 від 13.01.2011 року (а.с.136-146 т.1), № 17581 від 21.01.2011 року (а.с.149-152 т.1), № 17804 від 04.02.2011 року (а.с.155 т.1).

Відповідно до довідки про використання матеріалів та комплектуючих в господарській діяльності, придбані згідно накладної № РН-23/12-2 від 23.12.2010 року від ТОВ "Основа-Маркет" накладні замки "Ельбор Базальт" в кількості 10 шт. встановлюються на дверях будиночків КРПЗ-10 (комплектних розподільчих пристроїв зовнішніх), які є кінцевою продукцією, що виробляється позивачем. Придбані згідно накладної № РН-10/01-2 від 10.01.2011 року врізні замки RS 300 з комплектуючими частинами (вкладка RS D5, зубчастий механізм MZ1, язик J-17529, адаптер) використовуються для замикання дверей комплектних розподільчих пристроїв КУ-10С, які є кінцевою продукцією, що виробляється позивачем. Придбані згідно накладних № РН-10/01-1 від 10.01.2011 року, № РН-19/-01-4 від 19.01.2011 року, № РН-31/01-1 від 31.01.2011 року петлі замка "ЕМКА 1039-U6" використовуються для встановлення дверей комплектних розподільчих пристроїв КУ-10С (а.с.126-127 т.1).

Видача комплектуючих (товарів) зі складу у виробництво підтверджується дослідженими судом вимогами з лімітними картами (а.с.35-91 т.2).

По вищевказаних операціях до податкового кредиту грудня 2010 року ТОВ "РЗВА-Електрик" віднесено 20775 грн., а саме:

325 грн. - згідно податкової накладної № 261 від 23.12.2010 року (а.с.112 т.1),

5 283,20 грн.- згідно податкової накладної № 271 від 28.12.2010 року (а.с.113 т.1),

15 166,67 грн. - згідно податкової накладної № 272 від 29.12.2010 року (а.с.114 т.1).

До складу валових витрат за 4 квартал 2010 року ТОВ "РЗВА-Електрик" від даних взаєморозрахунків віднесено 103874 грн.

Крім цього, судом встановлено, що 18.11.2010 року між ТОВ "Практик 2010 ПРО" (постачальник) та ТОВ "РЗВА-Електрик" (покупець) укладено договір № 22500-08-11, предметом якого є поставка герметика анаеробного "Унігерм УГ-6". Умови поставки - DDU м. Рівне (а.с.89-91,92 т.1).

ТОВ "РЗВА-Електрик" отримано від ТОВ "ПРАКТИК 2010 ПРО" обумовлений договором товар згідно наступних видаткових накладних:

№ 3011 від 30.11.2010 року на суму 48 720 грн., в т.ч. ПДВ 8 120 грн. (а.с.95 т.1);

№ 0712 від 07.12.2010 року на суму 20 160 грн., в т. ч. ПДВ 3 360 грн. (а.с.93 т.1);

№ 2012 від 20.12.2010 року на суму 20 160 грн., в т. ч. ПДВ 3 360 грн. (а.с.94 т.1).

Поставлений товар отримано уповноваженою особою позивача на підставі довіреностей, зареєстрованих в журналі реєстрації довіреностей № 4840 від 20.12.2010 року (а.с.157 т.1), № 4450 від 25.11.2010 року, № 4628 від 08.12.2010 року (а.с.157,163,166 т.1, 168-176 т.1).

Придбаний товар позивачем оприбутковано на склад, що підтверджується прибутковими ордерами №17206 від 20.12 2010 року (а.с.158,159-161 т.1), № 16681 від 07.12.2010 року (а.с.167 т.1). .

Представник позивача пояснив, що документи щодо транспортування продукції у позивача відсутні, оскільки відповідно до умов договору доставка продукції до покупця здійснювалась засобами постачальника.

Оплату за отриманий згідно вищезазначених видаткових накладних позивачем здійснено платіжними дорученнями:

№ 13207 від 10.12.2010 року на суму 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ 3333,33 грн. (а.с.99, т.1);

№13561 від 16.12.2010 року на суму 28720,00 грн., в т.ч. ПДВ 4786,67 грн. (а.с.100 т.1);

№14003 від 24.12.2010 року на суму 20160,00 грн., в т.ч. ПДВ 3360,00 грн. (а.с.101 т.1);

№ 82 від 06.01.2011 року на суму 12000,00 грн., в т.ч. ПДВ 2000,00 грн. (а.с.102 т.1);

№ 266 від 8.01.2011 року на суму 8160,00 грн., в т.ч. ПДВ 1360,00 грн. (а.с.103 т.1).

Довідкою про використання матеріалів та комплектуючих в господарській діяльності стверджується, що придбаний згідно накладних № 3011 від 30.11.2010 року, № 0712 від 07.12.2010 року, № 2012 від 20.12.2010 року ТОВ "РЗВА-Електрик" від ТОВ "Практик 2010 ПРО" герметик анаеробний використовується для герметизації різьбових з'єднань (болтів, гайок) та попереджає самовідкручування в конструкціях вакуумних вимикачів, які є кінцевою продукцією, що виготовляється позивачем (а.с.126-127 т.1).

Видача герметика анаеробного "Унігерм-6" зі складу у виробництво підтверджується дослідженими судом вимогами з лімітними картами (а.с.177-195 т.1,1-34 т.2).

По вищевказаних операціях до податкового кредиту ТОВ "РЗВА-Електрик" віднесено:

за листопад 2010 року - 8120 грн. згідно податкової накладної № 3011 від 30.11.2010 року (а.с.96 т.1);

за грудень 2010 року - 6720 грн., у тому числі: 3360 грн. згідно податкової накладної № 0712 від 07.12.2010 року (а.с.97 т.1); 3360 грн. - згідно податкової накладної № 2012 від 20.12.2010 року (а.с.98 т.1).

В результаті даних взаєморозрахунків ТОВ "РЗВА-Електрик" віднесено до складу валових витрат за 4 квартал 2010 року 74200 грн.

Оцінюючи встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи у їх відповідності до вимог закону, суд враховує наступне.

У відповідності з п.5.1 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 року, чинній на час виникнення та існування спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу визначаються як сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

З викладеного слідує, що визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною ознакою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на одержання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, оскільки згідно з пунктом 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Господарський кодекс України в статті 3 визначає господарську діяльність як діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) та охороною праці, тобто витрат, які використовувалися для забезпечення господарської діяльності підприємства. Визначальною ознакою віднесення витрат по оплаті товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат вважається безпосереднє використання таких товарів (робіт, послуг) в господарській діяльності, а саме у підготовці, організації та веденні виробництва, продажу продукції (робіт, послуг) та охороні праці.

З наведеного випливає, що правильність формування платником податків валових витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток за рахунок валових витрат.

Також, згідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Стаття 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року (з наступними змінами та доповненнями) зазначає, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно із частиною другою статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 цього ж Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Досліджені судом документи, які підтверджують оформлення угод та виконання договірних зобов'язань контрагентами позивача ТОВ "Основа-Маркет" та ТОВ "Практик 2010 ПРО", містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені для даного виду господарських операцій, підтверджують реальність руху активів учасників правовідносин, дійсність господарських операцій, а відтак є первинними в розумінні закону.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що валові витрати позивача в IV кварталі 2010 року сформовані у відповідності до приписів Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки понесені для забезпечення статутних видів діяльності підприємства, у зв'язку з безпосереднім використанням придбаних товарів в господарській діяльності, спрямовані на отримання прибутку.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року (з наступними змінами та доповненнями, (чинного на час виникнення спірних правовідносин в частині формування податкового кредиту у листопаді, грудні 2010 року) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у звязку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обовязкових реквізитів.

Податковий кредит позивача в листопаді-грудні 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ "Основа-Маркет", ТОВ "Практик 2010 ПРО" підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, на їх невідповідність приписам закону відповідач не покликається. Контрагенти позивача на час видачі податкових накладних зареєстровані платниками податку на додану вартість, що підтверджується відомостями офіційного веб-сайту Державної податкової служби України (а.с.85,87 т.1). Придбані позивачем товари, роботи та послуги використані в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

На підставі досліджених судом доказів суд приходить до висновку, що податковий кредит в листопаді 2010 року, грудні 2010 року сформований позивачем у повній відповідності до приписів Закону України "Про податок на додану вартість".

Суд критично оцінює висновки податкового органу, наведені в акті перевірки, щодо наявних ознак нікчемності правочинів, укладених позивачем з вищевказаними контрагентами без мети настання реальних наслідків, через відсутність у контрагентів можливостей на виконання договірних зобов'язань.

При цьому суд враховує, що загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, викладені в статті 203 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до п.5 вказаної правової норми, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Відповідно до приписів статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Будь-які відомості про те, що правочини, укладені між позивачем та ТОВ "Основа-Маркет", ТОВ "Практик 2010 ПРО", визнані судом недійсними, в матеріалах справах відсутні, представник відповідача на такі судові рішення не покликається, а представник позивача їх наявність заперечує.

Відповідно до частини 2 статті 228 Цивільного кодексу України, нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок.

Відповідно до п.18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Про наявність такого вироку в кримінальній справі відповідач не вказує. З огляду на вищевикладене, судом не встановлено будь-яких об'єктивних доказів недійсності (нікчемності) правочинів між позивачем та ТОВ "Основа-Маркет", ТОВ "Практик 2010 ПРО".

Відсутність власних виробничих, складських приміщень чи недостатність трудових ресурсів контрагентів не свідчать про неможливість виконання господарських зобов'язань, позаяк підприємство як господарюючий суб'єкт не позбавлене можливості використовувати орендовані основні засоби чи залучати до виконання певних робіт працівників на підставі цивільно-правових угод. Матеріалами справи стверджується, що контрагенти позивача не є виробниками продукції, реалізованої позивачу. Так, ТОВ "Основа-Маркет" є офіційним представником іноземних компаній-виробників ЕМКА (Німеччина), Fort (Франція) (а.с.88 т.1), а поставлений ТОВ "Практик 2010 ПРО" герметик анаеробний виготовлений підприємством ФГУП "НИИ Полимеров" м. Дзержинськ, Росія, про що безпосередньо зазначено в договорі поставки (а.с.89 т.1).

Поведінка постачальника щодо перебування за зареєстрованим місцезнаходженням, своєчасності та повноти подання податкової звітності чи декларування податкових зобов'язань не має безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарських операцій, вчинених між позивачем та таким контрагентом.

Будь-які інші обставини, які слугували підставою для зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2010 року, січень 2011 року в акті перевірки не наведені.

Згідно з пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з пп.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємнезначення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України;

б)залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За результатами судового розгляду справи суд приходить до висновку, що доводи податкового органу про завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 35615 грн., в т.ч. за грудень 2010 року на суму 8120 грн., за січень 2011 року по взаємовідносинах з ТОВ "Основа-Маркет" та ТОВ "Практик 2010 ПРО" з підстав, наведених в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються дослідженими доказами.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

Згідно статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За результатами судового розгляду справи суд вважає, що відповідчем не доведено порушення ТОВ "РЗВА-Електрик" пп.5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що виключає донарахування податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Також відповідачем не доведено порушення ТОВ "РЗВА-Електрик" пп.7.4.1, пп.7.4.4 п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", а відтак висновок про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 року, січень 2011 року на думку суду є неправомірним, що виключає застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Крім цього, суд зауважує про непослідовність дій податкового органу, оскільки на підставі акта перевірки № 569/23-100/34704105 від 12.05.2011 року початково були прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.05.2011 року про донарахування податку на прибуток, про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, про зменшення суми бюджетного відшкодування, які податковим органом були відкликані, однак в подальшому без встановлення будь-яких інших фактичних обставин чи порушень зі сторони платника податків, на підставі того ж акта перевірки податковим органом повторно прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.07.2011 року про донарахування в тих же сумах податку на прибуток та зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, що не відповідає приписам ст.ст. 58, 60 Податкового кодексу України.

На думку суду, при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без зясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача, а відтак податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Рівне від 21.07.2011 року № 0002312342 та № 0002322342 є протиправними та підлягають до скасування.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне від 21.07.2011 року № 0002312342 форма "Р", яким Товариству з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" на загальну суму 55649,00 грн., у тому числі за основним платежем 44519,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 11130,00 грн., та від 21.07.2011 року № 0002322342 форма "В1", яким Товариству з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість всього на 35615,00 грн., у тому числі за грудень 2010 року на 8120,00 грн., за січень 2011 року на 27495,00 грн., та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 1,00 грн., - визнати протиправними та скасувати.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Дорошенко Н.О.