Постанова № 22111722, 05.03.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1515/2012

Луганський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Чиркіна С.М.

при секретарі судового засідання: Данилкіній Н.В.

за участю:

представника 1-го відповідача: Бондаренко М.В.

позивач: не прибув,

представник 2-го відповідача: не прибув,

представник третьої особи: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, третя особа управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту, скасування рішення про проведення реєстрації, -

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції ( далі -1 відповідач), Луганської філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, в якій позивач просить:

- скасувати постанови ВП № 30654946 від 11.01.2012 , ВП № 30644737 від 11.01.2012, ВП № 30654396 від 06.01.2012 про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту, що належить боржнику, ОСОБА_3, та оголошення заборони його відчуження винесену субєктом владних повноважень ВДВС Сєвєродонецького РУЮ.

- скасувати рішення іншої посадової особи Луганської філії державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України по проведенню реєстрації відповідно до витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна УР № 729851, № витягу 34754897, УР № 729845 № витягу 34754493, УР 729857 № витягу 34755389 і як слідство скасувати, УР № 729851 № витягу 34754897, УР № 729845 № витягу 34754493, УР № 729857 № витягу 34755389.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржувані постанови про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно були винесені за рішеннями УПФУ в м.Сєвєродонецьку про застосування фінансових санкцій № 137 від 22.02.2011, №1034 від 03.12.2012, № 946 від 15.11.2010.Посилається на те, що з 01.01.2011абз. 2 ч.3 ст.106 ЗУ «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», у частині того, що вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом втратила чинність, а рішення про застосування фінансових санкцій взагалі не є виконавчим документом і тому відкриття виконавчого провадження після 01.01.2011 та ще з документом, який не є виконавчим документом є перевищенням повноважень державним виконавцем. Вважає, що державний виконавець мав би відповідно до норм п.п.2 ч.1 ст.26 ЗУ «Про иконавче провадження» винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, у звязку з неподанням управлінням ПФУ у м.Сєвєродонецьку виконавчого документа, визначеного у ст.17 цього Закону.

Крім цього зазначає, що у витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна УР № 729851, № витягу 34754897, УР № 729845 № витягу 34754493, УР 729857 № витягу 34755389, УР № 729851 № витягу 34754897, УР № 729845 № витягу 34754493, УР № 729857 № витягу 34755389 вказано підставою для обтяження є документ Постанова про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту. Звертає увагу, що в державному реєстрі обтяження нерухомо майна вказано інший документ ніж встановлено ч.2 ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження», яким державний виконавець може накласти арешт на майно боржника. Посилається на складання оскаржуваних постанов не на бланку суворої звітності та не відповідність формальних ознак вимогам п.1.7 Інструкції про проведення виконавчих дій.

Позивач приходить до висновку, що і всі подальші дії виконавця по поданню заяв про реєстрацію обтяження та Луганською філією про ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України по прийняттю до реєстрації та проведення реєстрації у Державному реєстрі обтяжень нерухомого рухомого майна відомостей про обтяження про обтяження нерухомого майна є незаконними і такими, що проведені у порушення норм законодавства України, серед іншого всупереч Інструкції про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв.

Ухвалою суду від 27 лютого 2012 року в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області.

Ухвалою суду від 05 березня 2011 року замінено неналежного відповідача Луганську філію Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на належного - Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України (далі - 2-й відповідач).

Позивач у судове засідання не прибув, надіслав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник 1-го відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення на адміністративний позов, в якому просив відмовити в задоволенні позову , в обґрунтування невизнання позовних вимог зазначив, що вважає рішення про застосування фінансових санкцій, видані УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області є виконавчим документом, так як відповідно до довідки АБ № 319234 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України -УПФУ в м.Сєвєродонецьку Луганської області за організаційно-правовою формою за КОПФГ є органом державної влади , а відповідно до п.8 ст.17 ЗУ «Про виконавче провадження» - виконанню державною виконавчою службою підлягають рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу служби. Відповідно до ст.25 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» рішення є виконавчим документом. Порушень щодо проведення виконавчих дій та виконання вищезазначеного рішення органу державної виконавчої служби не виявлено, дії державного виконавця по виконанню рішення є правомірними, відповідають вимогам чинного законодавства України та здійснюються в межах норм, передбачених ЗУ Про виконавче провадження» та Інструкції про проведення виконавчих дій.

Представник 2-го відповідача у судове засідання не прибув, директором Луганської філії ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України» , якому за довіреністю від 29.112.2011 року надано право представляти інтереси ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України» надано заперечення, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, в обґрунтування не визнання позовних вимог зазначає серед іншого, що в силу приписів законодавства, не зобовязаний аналізувати законність обтяження майна позивача і перевіряти правильність та обґрунтованість інформаці, зазначеної в заяві. Згідно ч.3 ст.44 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжував самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом пяти днів зобовязаний подати реєстратору Реєстру встановленого зразка заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з зазначеного реєстру. Звертає увагу, що Луганською філією ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України» будуть проведені дії у відповідності до рішення суду у справі.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, надіслав витребуванні документи та просив провести судове засідання без участі уповноваженого представника управління.

З урахуванням наданих заяв про розгляд справи за відсутності позивача та представника третьої особи, думки представника 1-го відповідача, та керуючись вимогами ст.128 КАС України суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності позивача, представника УПФУ в м. Сєвєродонецьку, з у рахуванням наданого заперечення, також без участі представника 2-го відповідача, на підставі наявних доказів, які містять достатньо даних про права та обовязки сторін.

Сторонам були розяснені вимоги статей 69-72 КАС України та наслідки їх невиконання.

На вимогу позивача та з власної ініціативи судом у 1-го відповідача та третьої особи були витребуванні додаткові докази по справі.

Заслухавши пояснення представника 1-го відповідача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України (далі - закон № 2677).

Частиною 1 статті 181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби (ч.3 ст.181 КАС України).

Відповідно до положень ст.3 ЗУ «Про державну виконавчу службу» - Відділ державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції є органом державної виконавчої служби.

В судовому засіданні встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку на адресу відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції були направленні заяви про відкриття виконавчого провадження за рішеннями про застосування фінансових санкцій № 1034 від 03.12.2010 (а.с.55,60), № 946 від 15.11.2010 ( а.с.54,63), № 137 від 22.02.2011 ( а.с.56, 66).

В зазначених заявах УПФУ в м. Сєвєродонецьку просило з метою забезпечення своєчасного виконання виконавчого документа, накласти арешт на кошти боржника, що знаходяться на його рахунках та майно боржника.

Постановою відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції від 11.01.2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 30654946, за рішенням УПФУ в м. Сєвєродонецьку №1034 про застосування фінансових санкцій, з накладенням арешту на майно боржника, оголошення заборони на його відчуження( а.с.8).

Постановою відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції від 11.01.2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 30654737, за рішенням УПФУ в м. Сєвєродонецьку №946 про застосування фінансових санкцій, з накладенням арешту на майно боржника, оголошення заборони на його відчуження(а.с.9).

Постановою відділу державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції від 06.01.2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 30654396, за рішенням УПФУ в м.Сєвєродонецьку № 137 про застосування фінансових санкцій, з накладенням арешту на майно боржника, оголошення заборони на його відчуження(а.с.10).

Вказані постанови винесено на підставі ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України “Про виконавче провадження ”.

Приймаючи до уваги направлення позивачу оскаржуваних постанов 02.02.2012 (а.с.11), суд приходить до висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду передбаченого ч. 2 ст. 181 КАС України. Зазначена обставина визнається відповідачем.

Вирішуючи питання щодо правомірності оскаржуваних постанов про відкриття виконавчого провадження, суд вважає за необхідне зазначити, що на час виникнення спірних правовідносин умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV “Про виконавче провадження ” (в редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI “Про внесення змін до Закону України “Про виконавче провадження” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)”(далі - Закон № 606).

Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення) (ст.1 Закону №606).

Відповідно до ст.1 Закону України від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР “Про державну виконавчу службу ” завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 17 Закону № 606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Такими виконавчими документами, серед іншого, можуть бути рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу. (п. 8 ч. 2 ст. 17 Закону № 606).

Згідно ч. 1 ст. 25 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Тобто, вирішуючи питання про відкриття виконавчого провадження державний виконавець має право перевірити відповідність виконавчого документу за формою та змістом тим вимогам, які передбачені Законом № 606 та не має компетенції вирішувати питання щодо законності та відповідності виконавчого документу іншим нормативним актам.

З рішень управління Пенсійного фонду України у м. Сєвєродонецьку про застосування фінансових санкцій № 1034 від 03.12.2010 (а.с.55,60), № 946 від 15.11.2010 ( а.с.54,63), № 137 від 22.02.2011 ( а.с.56, 66) вбачається, що їх прийнято у звязку з поданням не за встановленою формою звіту про суми нарахованої заробітної плати (грошового забезпечення, доходу) застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що передбачено Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” (далі Закон № 1058)

З 01.01.2011 вступив у дію Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 № 2464-VI, підпунктом 12 пункту 11 розділу VIII якого встановлено, що частини першу девяту статті 106 Закону № 1058 виключено. Тобто, інші частини статті 106 Закону № 1058 залишились чинними на час виникнення спірних правовідносин щодо винесення постанови про відкритті виконавчого провадження на підставі рішення територіального органу Пенсійного фонду України.

Відповідно до ч. 14 ст. 106 Закону № 1058 рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом. У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення чи не повідомили у цей строк відповідний виконавчий орган Пенсійного фонду про його оскарження, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику.

Виходячи із зазначених норм, рішення управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, у відповідності до ч. 14 ст. 106 Закону № 1058, є виконавчим документом, а тому доводи позивача про те, що виконавчим документом може бути лише вимога органу Пенсійного фонду суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до ч 2. ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Враховуючи,що ст.25 ЗУ «Про виконавче провадження» закріплено можливість державного виконавця одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на майно та кошти боржника, що не позбавляє його можливості відкрити виконавче провадження та одночасно накласти арешт на майно боржника, оголосити заборону його відчуження, в одній постанові.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанов 1-говідповідача ВП № 30654946 від 11.01.2012 , ВП № 30644737 від 11.01.2012, ВП № 30654396 від 06.01.2012 про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту, що належить боржнику, ОСОБА_3, та оголошення заборони його відчуження винесену субєктом владних повноважень ВДВС Сєвєродонецького РУЮ.

На підставі вищезазначених постанов державним виконавцем користуючись Реєстром електронних заяв до Луганської філії державного підприємства “Інформаційний центр” Міністерства юстиції України направлено заяви про реєстрацію обтяжень рухомого майна, та на підставі зазначених заяв було внесено відповідні реєстраційні записи, що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с.12-14).

Порядок реєстрації обтяжень рухомого майна регламентується Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень ” від 18.11.2003 № 1255-IV (далі закон № 1255), Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 № 830 (далі Порядок) та Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 № 73/5, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.07.2004 за № 942/9541.

Порядком визначено Міністерство юстиції держателем Державного реєстру обтяжень рухомого майна, а державне підприємство “Інформаційний центр”Міністерства юстиції - його адміністратором.

Відповідно до ст. 43 Закону № 1255 реєстрація обтяжень здійснюється на підставі заяви обтяжувача, в якій зазначаються:

1) відомості про обтяжувача та боржника:

для юридичних осіб - резидентів - найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;

для юридичних осіб - нерезидентів - найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;

для фізичних осіб - громадян України - прізвище, імя, по батькові, адресу постійного місця проживання та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обовязкових платежів;

для фізичних осіб - іноземців або осіб без громадянства - прізвище, імя, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;

2) посилання на підставу виникнення обтяження та його зміст. Для забезпечувальних обтяжень також зазначаються розмір та строк виконання вимоги обтяжувача. Для обтяження, яке виникає на підставі рішення суду про стягнення грошових коштів, та обтяження, відповідно до якого накладається арешт на рухоме майно для забезпечення цивільного позову, зазначається розмір вимоги обтяжувача;

3) опис рухомого майна, що є предметом обтяження, достатній для його ідентифікації;

4) відомості про заборону чи обмеження права боржника відчужувати предмет обтяження.

Держатель або реєстратор Державного реєстру вносить запис до Державного реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача. Запису присвоюється реєстраційний номер.

Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем. Якщо обтяжувачем є юридична особа, підпис її уповноваженої особи скріплюється печаткою. Якщо заява подається в електронній формі, вона повинна містити електронний підпис обтяжувача.

Держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.

Аналогічні положення містяться в пунктах 6, 7 Порядку.

У відповідності до ст. 44 Закону № 1255 та пункту 10 Порядку запис про обтяження рухомого майна вноситься до Реєстру в день прийняття заяви. Держатель або реєстратор Реєстру вносить запис до Реєстру про відомості, що містяться в заяві обтяжувача.

Згідно ч.3 ст.44 ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом пяти днів зобовязаний подати реєстратору Реєстру встановленого зразка заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з зазначеного реєстру.

У звязку з відмовою в задоволенні позовних вимог, щодо скасування постанов 1-го відповідача ВП № 30654946 від 11.01.2012 , ВП № 30644737 від 11.01.2012, ВП № 30654396 від 06.01.2012 про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту на майно, відсутні підстави для внесення 1-м відповідачем заяви про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з зазначеного реєстру та як наслідок вчинення 2-м відповідачем відповідних дій.

З огляду на зазначене, позивачем вибраний не вірний спосіб захисту порушеного права, шляхом скасування рішення по проведенню реєстрації відповідно до витягів про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна УР № 729851, № витягу 34754897, УР № 729845 № витягу 34754493, УР 729857 № витягу 34755389 і як слідство скасувати, оскільки 2-м відповідачем були вчинені відповідні дії щодо внесення записів - реєстрація обтяжень рухомого майна, та ніякого рішення, що підлягає скасуванню не приймалося.

У звязку з відсутністю обєктивних даних щодо протиправності дій 2-го відповідача, у суду відсутні підстави для застосування ст. 11 КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі за необґрунтованістю.

За відсутності підстав для задоволення позову, відсутні підстави для повернення судових витрат.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України у судовому засіданні 05 березня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 4 ст. 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 71, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до відділу Державної виконавчої служби Сєвєродонецького міського управління юстиції, Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України, третя особа управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про скасування постанов про відкриття виконавчого провадження з накладенням арешту, скасування рішення про проведення реєстрації, відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 07 березня 2012 року.

Суддя С.М. Чиркін