Постанова № 22111692, 21.03.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1933/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Островської О.П.,

при секретарі Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.11.2011 р. по 01.02.2012 р. в сумі 42 354,84 грн., -

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2012 року управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому зазначило, що відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058 підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах. При цьому зберігається порядок покриття витрат на доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом №1058. На підставі Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997р. №400 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, відповідач повинен вносити до Пенсійного фонду обовязкові платежі у розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Станом на 01.02.2012р. заборгованість відповідача перед ПФУ по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком на пільгових умовах за період з 01.11.11р. по 01.02.2012р. склала 42 354,84 грн. Відповідач добровільно не виконує свої зобовязання, у звязку з цим позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.11.2011 р. по 01.02.2012 р. в сумі 42 354,84 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просила позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час, дату і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів та юридичних осіб щодо відшкодування фактичних витрат є публічно-правовими, оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Відповідно до частини 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України від 09 липня 2003 року № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХП «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Згідно з абзацом 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених п. 1 і 2 ст. 1 цього Закону, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за ставкою 100% обєкта оподаткування.

Відповідно до Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663) (далі Інструкція), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Згідно із п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій в таких розмірах :

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону (1058-15) застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п. 6.5. Інструкції №21-1 від 19.12.2003, розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п 6.4. та 6.8 Інструкції №21-1 від 19.12.2003, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Підставою для нарахування пільгових пенсій є не тільки запис у трудовій книжці щодо праці на даному підприємстві, а й довідка підприємства, яка уточнює характер роботи з зазначенням періоду роботи, що зараховується до спеціального стажу; професії або посади; характеру виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, яка оцінюється управлінням Пенсійного фонду з урахуванням вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 за № 536/6824. Відповідальність за представлення таких документів покладається на адміністрацію підприємств, установ, організацій, згідно ст. 101 Закону «Про пенсійне забезпечення» № 1788- ХІІ.

Отже, підприємство зобовязане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

В судовому засіданні встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» в установленому порядку зареєстроване у позивача, як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

УПФУ в м. Сєвєродонецьку Луганської області здійснювало доставку та виплату пільгових пенсій працівникам Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» , що підтверджується розрахунками.

Таким чином, отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-1 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХП «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них до управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Заборгованість відповідача перед позивачем по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» виникла за період з 01.11.2011 року по 01.02.2012 року та складає 42 354,84 грн.

Вказані обставини підтверджуються розрахунком суми заборгованості за період з 01.11.11р. по 01.02.12р. (а.с.7-8), розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (а.с.12-15,17-18,21-23), карткою особового рахунку Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2 (а.с.9).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у загальній сумі 42 354,84 грн. документально підтверджені матеріалами справи.

Оскільки, відповідач станом на час розгляду справи самостійно заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.11.2011 р. по 01.02.2012 р. в сумі 42 354,84 грн. не сплатив, тому позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області підлягають задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, ст. ст. 2, 11, 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.11.2011 р. по 01.02.2012 р. в сумі 42 354,84 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» (і.к. 04643841, 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьку, вул. Пивоварова, 5) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (і.к. 21792459, 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьку, вул. Шевченка, 9, р/р 25605301738 в ЛОУ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665) заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №2 за період з 01.11.2011 р. по 01.02.2012 р. в сумі 42 354,84 грн. (сорок дві тисячі триста пятдесят чотири грн. 84 коп.) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі 21 березня 2012 року.

СуддяО.П. Островська