Постанова № 22110983, 12.03.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2012 року Справа № 2а/1270/1249/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого-судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі:Захарової Ю.О.,

за участю представників сторін:

представник позивача

товариства з додатковою відповідальністю

«Брянківський завод бурового устаткування» ОСОБА_1.(довір.№03-08 від 11.01.12)

ОСОБА_2.(довір.№03-09 від 11.01.12)

представника відповідача

Алчевської ОДПІ Меркулової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устаткування» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2012 року позивач товариство з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устаткування» звернувся з позовом до відповідача Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області, яким просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 14.12.2011 року № 0000161601.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ним було отримано податкове повідомлення-рішення форми «В3» від 14.12.2011 року № 0000161601, складене на підставі акту камеральної перевірки від 25.11.11 №26/160/01423122 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за липень 2011 року, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 70679 за липень 2011 року.

Позивач не погодився з доводами та висновками Акту камеральної перевірки та вважає, що відповідачем безпідставно порушено право позивача, встановлене п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України на отримання бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку податку на додану вартість у сумі 70679грн., оскільки а ні в акті камеральної перевірки, а ні в повідомленні-рішенні не вказано, в чому саме полягає порушення податкового законодавства, яке не дає права на отримання ТДВ «Брянківський завод бурового устаткування» бюджетного відшкодування. Позивач вважає, що не порушував вимог п. 200.4 ст. 200 ПК України. 27.10.2011 року наддав відповідачу уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за податковий період липень 2011 року. У звязку з тим, що в липні 2011 року сума податкового кредиту, розрахована згідно з п.200.1 ст. 200 ПК України, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, тобто 70679грн., яку позивач заявив до відшкодування.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, наддав пояснення аналогічні викладеному у позові, позов просив задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду заперечення, в яких зазначив, що 25.11.11 було проведено камеральну перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2011 року ВАТ ТОВ «Брянківський завод бурового устаткування». За результатами перевірки було встановлено, що позивачем у наданому додатку 3 «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» до уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2011 року не задекларовано суму частини відємного значення, фактично сплачену отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів товарів/послуг (рядок 2) та не задекларувало суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3). Рядок 3 додатку дорівнює «0». Позивач вважає, що на підставі викладеного позивач не мав права декларувати рядок 23.1 уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2011 року у сумі 70679грн. Позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на зазначену суму у звязку з порушенням п.200.4 ст.200 ПК України тп п.4.6.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.11 №41.

У судовому засіданні представник позивача позов не визнала, надала пояснення, аналогічні викладеному у запереченнях та додатково пояснила, що в акті камеральної перевірки прямо не зазначено порушення, в результаті якого позивачу було відмовлено у наданні бюджетного відшкодування, але із висновків розуміється, що це неправильне заповнення додатку №3 до податкової декларації з податку на додану вартість, тобто розрахунку суми бюджетного відшкодування. У задоволенні позову просила відмовити.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні позивач товариство з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устаткування» відповідно до витягу з ЄДР та статуту є юридичною особою, створене у звязку з реорганізацією шляхом перетворення Відкритого акціонерного товариства «Брянківський завод бурового устаткування», є правонаступником всіх прав та обовязків відкритого акціонерного товариства «Брянківський завод бурового устаткування» та знаходиться на податковому обліку в Брянківському відділенні Алчевської ОДПІ (а.с.6,7-9).

27.10.2011 року позивач ТДВ «Брянківський завод бурового устаткування» звернувся до відповідача Алчевської ОДПІ з заявою форми «Д4» про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2011 року у розмірі 70679грн. (а.с.34), яка зазначена у уточнюючому розрахунку зобовязань з ПДВ наданого у жовтні 2011 року (а.с. 37).

З питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування за липень 2011 року відповідачем у період з 21.11.11 по 25.11.11 була проведена камеральна перевірка ТДВ «Брянківський завод бурового устаткування» , за результатами якої складено акт №26 від 25.11.11 (а.с.11-13).

Як вбачається із зазначеного акту перевірки, відповідачем були встановлені порушення п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України та п. 4.6.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.11 №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.11 №197/18935 та зроблено висновок, що позивач не мав права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 70679грн. у звязку з допущенням методологічної помилки, а саме не заповнення рядка 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування форми «ДЗ» (додаток 3), значення якого переноситься до рядка 23 декларації за поточний звітний (податковий) період. Крім того перевіркою була опрацьована податкова декларація за червень 2011 року та було встановлено, що вона була надана без оригіналів митних декларацій та до складу податкового кредиту було включено податкову накладну від неплатника податку на додану вартість у розмірі 350грн., що призвело до завищення відємного значення за червень 2011 року на суму 350грн. (а.с.12).

У звязку з тим, що позивачем було надано уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2011 року, відповідно до якого заявлено бюджетне відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у розмірі 70679грн., яке виникло за рахунок залишку відємного значення з податку на додану вартість, що було сформовано у червні 2011 року, позивач вважає, що у рядку 21.3 уточнюючого розрахунку за липень 2011 року не зменшено залишок відємного значення на 350грн. за результатами камеральної перевірки податкового органу(а.с.12).

14 грудня 2011 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В3», яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 70679грн. у звязку з відсутністю права на отримання бюджетного відшкодування (а.с.10).

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 200 Податкового кодексу України (далі ПК України), зокрема, відповідно до п.200.1 зазначеної статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до положень п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 200.7 ст. 200 ПК України встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України (п.200.8 ст.200ПК України).

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечується сторонами позивач надав відповідачу заяву, встановленої форми про повернення суми бюджетного відшкодування за липень 2011 року в сумі 70679грн. (а.с.34), уточнюючий розрахунок податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2011 року, де в рядках 22 та 23.1 зазначена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню 70679грн. (а.с.37-40) та розрахунок суми бюджетного відшкодування форми Д3 де в рядку 1 вказаний залишок відємного значення попереднього звітного періоду 70679грн. (а.с.43).

Відповідно до пунктів 200.10 та 200.11 ст.200 ПК України податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених до відшкодування даних та за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм чинного податкового законодавства має право провести документальну позапланову виїзну перевірку, або відповідно до пункту 200.12 зазначеної статті зобовязаний надати висновок із зазначенням суми,що підлягає відшкодуванню.

В судовому засіданні встановлено, що позапланова документальна перевірка з підстав порушення норм податкового законодавства при розрахунку бюджетного відшкодування 70679грн. не проводилась, було складено акт камеральної перевірки №26 від 25.11.11 з зазначенням порушень.

Відповідно до п.200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган відповідно до підпункту «в» у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Із матеріалів справи вбачається, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято відповідачем саме відповідно до підпункту «в» п.200.14 ст.200 ПК України відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 70679грн. у звязку з встановленням відсутності у позивача права на отримання бюджетного відшкодування, та порушенням п.200.4 ст.200 ПК України.

Відповідно до п.200.5 ст. 200 ПК України не мають права на отримання бюджетного відшкодування особи, які:

були зареєстровані як платники цього податку менш ніж за 12 календарних місяців до місяця, за наслідками якого подається заява на бюджетне відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів);

мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів).

Зазначений перелік випадків, коли платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Представником відповідача не заперечувалось, що позивач не має ознак особи, яка не має права на відшкодування ПДВ у розумінні п.200.5 ст. 200 ПК України, але він вважав, що при розрахунку суми бюджетного відшкодування позивачем було допущено методологічні помилки, а саме не заповнено рядки 2 та 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування форми Д3, що в свою чергу є порушенням підпункту «а» п.200.4 ст. 200 ПК України.

Зазначені доводи відповідача суд до уваги не бере, оскільки встановлено, що сума, яка заявлена до відшкодування у Розрахунку форми Д3 дорівнює сумі, яка значиться у рядках 22 та 23.1 уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок за липень 2011 року (а.с.40), та дорівнює залишку відємного значення попереднього звітного періоду, що підтверджується податковою декларацією з ПДВ за липень 2011 року, рядки 21, 21.1 та 22 (а.с.33).

Технічна помилка при заповненні Розрахунку суми бюджетного відшкодування форми Д3, а саме прочерки у рядках 2 та 3, не тотожна поняттю правильності розрахунку суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню та не може бути розцінена як факт, що не дає права платнику на отримання відшкодування ПДВ, якщо фактично сума податку розрахована згідно з нормами податкового законодавства.

З тих самих причин суд не бере до уваги посилання відповідача на порушення позивачем п. 4.6.5 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.11 №41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.11 №197/18935.

За таких обставин суд вважає, що висновок відповідача щодо відсутності права на бюджетне відшкодування ТДВ «Брянківський завод бурового устаткування» не відповідає вимогам статті 200 Податкового кодексу України.

Суд також не приймає доводи відповідача щодо надлишкового включення до складу податкового кредиту суми 350грн., від неплатника податку, та ненадання відповідачем оригіналів митних декларацій оскільки зазначений довід відповідачем не доведено ніякими доказами. Навпаки, як встановлено в судовому засіданні, вказані порушення були встановлені при перевірці податкової декларації за інший податковий період червень 2011 року і на момент заявлення суми ПДВ до відшкодування за липень 2011 року зазначені недоліки були усунуті. Представник відповідача у судовому засіданні підтвердив цей факт.

За таких обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 14.12.2011 року № 0000161601 форми «В3» про відсутність у позивача права на отримання бюджетного відшкодування на суму 70679грн. винесено з порушенням норм податкового законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 32грн.19коп.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 18, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устатквння» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.12.2011 року № 0000161601 форми «В3» про відсутність права на отримання бюджетного відшкодування на суму 70679грн.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з додатковою відповідальністю «Брянківський завод бурового устатквння» судові витрати у сумі 32грн.19коп.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано 16 березня 2012 року.

СуддяВ.В. Матвєєва