Постанова № 22110126, 17.01.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 січня 2012 року< Час проголошення >№ 2а-16455/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кротюка О.В., суддів Головань О.В., Літвінової А.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомСпеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків

до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України "Укрзалізничпостач"

третя особа

проТовариство з обмеженою відповідальністю “Київ-Інвест-Сервіс”

стягнення заборгованості у розмірі 20 232 723 грн. Обставини справи:

Спеціалізована державна податкова інспекція м. Києві по роботі з великими платниками податків (далі - СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту України “Укрзалізничпостач” (далі - ДП МТЗ ЗТУ “Укрзалізничпостач”), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю “Київ-Інвест-Сервіс” про стягнення в дохід Держави коштів, одержаних за договорами постави металовиробів, які суперечать інтересам держави в сумі 20232723,00 гривень.

Відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому заперечені, долученому до матеріалів справи.

Оскільки в судове засідання не зявилася третя особа ТОВ “Київ-Інвест-Сервіс”, то судом ухвалено про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

встановив:

В період з 01.07.2011р. по 21.07.2011р. СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП МТЗ ЗТУ “Укрзалізничпостач”з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ “Київ-Інвест-Сервіс”за період з 01.01.2010р. по 31.05.2011р., про що складено Акт №605/4210/19014832 від 28.07.2011р (далі Акт перевірки).

Як випливає з Акту перевірки 30.11.2009р. між ДП МТЗ ЗТУ “Укрзалізничпостач”(замовник) та ТзОВ “Київінвестбудмонтажсервіс”(постачальник) укладено договір поставки №ЦХП-07-03809-01, згідно якого постачальник”зобов'язується поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка і кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Згідно п.1.2 договору найменування продукції: комплектні трансформаторні підстанції.

Згідно п.4.3 договору загальна сума даного договору на момент його підписання складає - 4 580 040 грн.

Також, 17.12.2009р. було укладено додаткову угоду №1 до договору поставки № ЦХП-07-03809-01 від 30.11.2009р. та додаткову угоду №2 від 31.12.2009р. Специфікації додатковими угодами змінювались.

31.03.2010р. між ДП МТЗ ЗТУ “Укрзалізничпостач”(замовник) та ТзОВ “Київінвестбудмонтажсервіс”(постачальник) укладено договір поставки №ЦХП-03 -01410-01, згідно якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка і кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Згідно п.1.2 договору найменування продукції: вузли та деталі для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (запасні частини до колійних машин).

Згідно п. 4.3 даного Договору загальна сума даного договору на момент його підписання складає - 16 910 880 грн.

ДП МТЗ ЗТУ “Укрзалізничпостач”(замовник) та ТзОВ “Київінвестбудмонтажсервіс”(постачальник) укладено договір поставки №ЦХП-03-03110-01, згідно якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка і кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Згідно п.1.2 договору найменування продукції: вузли та деталі для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (запасні частини до колійних машин).

Згідно п.4.3 договору загальна сума даного договору 1 434 720 грн.

12.08.2010р. між ДП МТЗ ЗТУ “Укрзалізничпостач”(замовник) та ТзОВ “Київінвестбудмонтажсервіс”(постачальник) укладено договір поставки №ЦХП-07-01710-01, згідно якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка і кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Згідно п.1.2 договору найменування продукції: підстанція трансформаторна комплектна.

Згідно п.4.3 даного договору загальна сума даного договору на момент його підписання складає - 1 262 880 грн.

Додатковою угодою №1 від 16.08.2010р. було змінено специфікацію договору поставки №ЦХП-07-01710-01 від 12.08.2010р.

12.11.2010р. між ДП МТЗ ЗТУ “Укрзалізничпостач”(замовник) та ТзОВ “Київінвестбудмонтажсервіс”(постачальник) укладено договір поставки №ЦХП-07-03610-01, згідно якого постачальник зобов'язався поставити та передати у власність, а замовник прийняти та оплатити продукцію, найменування, марка і кількість якої вказується в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору, на умовах, що викладені у цьому договорі.

Згідно п.1.2 договору найменування продукції: пристрій контролю повітророзподільника УКВР-2, стіл ремонту та перевірки головних частин повітророзподільників СГВР-1.

Згідно п. 4.3 договору загальна сума даного договору складає - 2 103 600 грн.

В подальшому ТзОВ “Київінвестбудмонтажсервіс”змінило найменування на ТзОВ “Київ-Інвест-Сервіс”.

Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в ході проведення перевірки податковий орган виходив із того, що допитаний в якості свідка директор ТзОВ "Агроініціатива" (яке було постачальником ТзОВ “Київ-Інвест-Сервіс”) ОСОБА_3, показав, що документи фінансово-господарської діяльності товариства він не складав та не підписував.

Тобто, досудовим слідством по кримінальній справі встановлено, що директор ТзОВ "Київ-Інвест-Сервіс" ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_5, який створив ряд фіктивних суб'єктів підприємницької діяльності, з метою ухилення від сплати податків та безпідставного завищення вартості товарно-матеріальних цінностей, шляхом здійснення безтоварних операцій та підроблення фінансово-господарських документів за допомогою залучення фіктивного підприємства ТзОВ “Агро ініціатива”створили видимість купівлі-продажу товару, який в подальшому ТзОВ “Київ-Інвест-Сервіс”по завищеним втричі цінам реалізовувало на ДП МТЗ ЗТУ “Укрзалізничпостач”.

Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа: дату і місце складання: назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В судовому засіданні з огляду на подані відповідачем первинні бухгалтерські документи та з пояснень представником позивача, судом було встановлено, що фактична поставка товару податковою службою не заперечується, тобто товар такий існує і був реально придбаний і оприбуткований відповідачем, проте зазначено, що фактична поставка товару здійснювалась іншою особою, а ТзОВ “Київ-Інвест-Сервіс” лише оформило цю операцію на себе.

В той же час на вимогу суду представник позивача не зміг надати жодного документу, доказу, який би підтвердив вказані вище обставини поставки іншою особою товару.

У відповідності до частини 4 статті 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Згідно з положеннями ст..1,2 "Кримінально-процесуального кодексу України" від 28.12.1960 (далі - КПК) призначенням Кримінально-процесуального кодексу України є визначення порядку провадження у кримінальних справах. Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.

Правосуддя в кримінальних справах здійснюється тільки судом (ст.15 КПК).

Згідно з нормами ст. 323, 324 КПК вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим. Суд обгрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Постановляючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, зокрема: 1) чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний; 2) чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений;3) чи винен підсудний у вчиненні цього злочину.

При провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину (ст..64 КПК).

Доказами в кримінальній справі є всякі фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган дізнання, слідчий і суд встановлюють наявність або відсутність суспільно небезпечного діяння, винність особи, яка вчинила це діяння, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються: показаннями свідка, показаннями потерпілого, показаннями підозрюваного, показаннями обвинуваченого, висновком експерта, речовими доказами, протоколами слідчих і судових дій, протоколами з відповідними додатками, складеними уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів, та іншими документами (ст. 65 КПК).

Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор і суд в справах, які перебувають в їх провадженні, вправі викликати в порядку, встановленому цим Кодексом, будь-яких осіб як свідків і як потерпілих для допиту або як експертів для дачі висновків; вимагати від підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян пред'явлення предметів і документів, які можуть встановити необхідні в справі фактичні дані; вимагати проведення ревізій, вимагати від банків інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб у порядку та обсязі, встановленихЗаконом України "Про банки і банківську діяльність"(ст. 66 КПК).

Усі кримінальні справи розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами (ст. 33 КПК).

Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані належними доказами. Оскільки, по-перше, ці докази зібрані в порядку на виконання та у відповідності до положень КПК, по-друге, у звязку із цим, оцінку вказаних доказів надає лише суд, до юрисдикції якого законом визначено вирішення кримінальних справ, по-третє, виключно суд на підставі судового рішення встановлює і визначає наявність чи відсутність обставин, зокрема і тих, на які покликається позивач в справі адміністративної юрисдикції, зокрема щодо поставки товару третьою особою, а не ТзОВ “Київ-Інвест-Сервіс”.

Суд вбачає, що факт виконання господарських договорів між ДП МТЗ ЗТУ “Укрзалізничпостач” та ТзОВ “Київ-Інвест-Сервіс” підтверджується наявними в матеріалах справи копіями договорів, специфікаціями, видатковими накладними, податковими накладними, плажними дорученнями, сповіщеннями (рахунками фактурами).

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (далі - Закон) встановлено, що під терміном "валові витрати виробництва та обігу" - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 цього Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з абзацом четвертим пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Податковим органом не надано доказів невиконання ТзОВ “Київ-Інвест-Сервіс”перед ДП МТЗ ЗТУ “Укрзалізничпостач”зобовязань по договорах.

Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідачем не надано вироку суду, яким встановлено вину засновника/директора ТзОВ “Київ-Інвест-Сервіс”за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, а саме за створення ТзОВ “Київ-Інвест-Сервіс”з метою прикриття незаконної діяльності.

Доводи позивача, що товар було ввезено на територію України ТзОВ “Діно”з Росії та безпосередньо поставлено на ДП МТЗ “Укрзалізничпостач”не беруться судом до уваги, оскільки відповідачем на надано доказів того, що товар ввозився ТзОВ “Діно”на замовлення саме ДП МТЗ “Укрзалізничпостач”та що між цими контрагентами існували з цього приводу господарські відносини.

Крім цього, згідно ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу; зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має спрямовуватись на реальне настання обумовлених ним правових наслідків.

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.2009р. “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними”перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК:

1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо.

Позивачем не надано доказів визнання договорів укладених між ТзОВ “Київ-Інвест-Сервіс”перед ДП МТЗ ЗТУ “Укрзалізничпостач”в судовому порядку недійсними.

Так само, в порушення вимог ст..228 Цивільного кодексу України та ст..208 Господарського кодексу України, позивачем не надано жодного доказу, якій би свідчив про умисел сторін (їх посадових осіб) на укладення договорів які суперечать інтересів держави, що є необхідною умовою для застосування санкцій згідно положень закону до сторін правочину.

Відповідач в силу положень частини статті 71 КАС України спростував покликання позивача.

Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги.

Керуючись ст. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України.

Головуючий суддя О.В. Кротюк

Судді О.В.Головань

А.В. Літвінова