Постанова № 22110036, 14.12.2011, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

Іменем України

м.Київ

14 грудня 2011 року 14:22 год.№ 2а-14204/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі суддіКостенкаД.А.,

при секретарі судового засідання Палійчук Л.Д.,

за участю представників: позивача:Гапчін В.Г., Белкін В.Г., відповідача Адельгейм О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородм'ясо" (далі ТОВ "Миргородм'ясо") до Миргородської об'єдна ної державної податкової інспекції (даліОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.04.2011р. № 0000242301,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Миргородм'ясо" просить визнати протиправним і скасувати податкове повідом лення-рішення ОДПІ від 26.04.2011р. № 0000242301, яким збільшено суму грошового зобо вязання з податку на прибуток на 45093,75 грн.

Під час розгляду справи представники позивача підтримали позов з наведених у по зовній заяві підстав. Позов обґрунтовано порушенням відповідачем вимог п. 86.10 ст. 86 ПК, оскільки в акті перевірки відображені лише факти заниження податкового зобовя зання у звязку із завищенням валових витрат, водночас відповідачем не враховані факти завищення доходів внаслідок зави щення балансової вартості запасів. Крім цього, в акті перевірки по милково зазначена вартість будівельних матеріалів 117430,00 грн., що не відповідає дійсній вартості будівельних матеріалів 107335,15 грн. За цих обставин позивач стверджує про дійсне заниження своїх податкових зобовязань лише на 8687,04 грн., а не як встановлено в ході перевірки на 36075,00 грн.

Представник відповідача не визнала позов і подала письмові заперечення проти позо ву, в яких відповідач вказує на порушення позивачем вимог Закону України від 28.12.1994р. №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон №334/94) і завищення своїх витрат на 144300,00 грн. та у звязку з цим стверджує про правомірність прийнятого рі шення. У запереченнях відпо відач зазначає, що балансова вартість будівельних матеріалів не потрапляє в розрахунок балансової вартості запасів, тому не впливає на її приріст/убуток.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дій шов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого.

ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.04.2011р. №0000242301, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК позивачу збільшено грошове зобовязання з податку на прибуток на суму 45093,75 грн. (в т.ч.: 36075 грн. основний платіж, 9018,75 грн. штраф).

Згідно з актом планової перевірки від 11.04.2011р. №400/23-420/36909569/105 зміст порушень полягає у тому, що позивач як новостворене підприємство, яке на початок 2010р. не мало на балансі основних засобів, тому що зареєстровано 16.03.2010р., у порушення пп. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5, пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону №334/94 відне сено до валових витрат у IV кварталі 2010р. вартість витрат, повязаних з поліпшенням і ремонтом основних фондів, що підля гають амортизації, на загальну суму 144300 грн., у т.ч.: 26870 грн. вартість запасних частин, 117430 грн. вартість будівельних матеріалів.

За висновками перевірки дане порушення призвело до заниження податкових зобовя зань з податку на прибуток підприємства за IV квартал 2010р. на суму 36075 грн.

Однак з обґрунтованістю даного висновку суд погоджується частково.

Спірні правовідносини стосуються правомірності здійсненого відповідачем податко во го нарахування і випливають з порядку формування валових витрат та визначення обєкта оподаткування податком на прибуток.

Згідно з п. 5.3.2 п. 5.3 ст. 5 Закону №334 не включаються до складу валових витрат витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпше ння основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придба нням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із ст.ст. 8 і 9 та пп. 7.9.4 цього Закону.

Водночас пп. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 цього Закону передбачено, що платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у т.ч. витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Як вбачається з акта перевірки і не заперечується позивачем, ТОВ "Миргородм'ясо" не мало основних фондів на початок 2010р., адже було зареєстровано 15.03.2010р., отже, як вірно зазначає відповідач і проти чого позивач фактично не заперечував, останній не мав права відносити до валових витрат у IV кварталі 2010р. витрати на поліпшення основних фондів, у т.ч. вартість будівельних мате ріалів і запасних частин.

Згідно з актом перевірки вартість запасних частин склала 26870 грн., що не запере чується позивачем і підтверджується оборотно-сальдовою відомістю підприємства за 2010р. (рахунок 207 "Запасні частини").

Разом з цим, вартість будівельних матеріалів є оспорюванню сторонами, а тому згідно з ч. 4 ст. 70 КАС підлягає доказуванню певними засобами доказування.

Згідно з актом перевірки відповідачем при розрахунку суми завищення валових витрат взято до уваги вартість будівельних матеріалів у розмірі 117430 грн.

Представник відповідача пояснила, що вказаний показник випливає з даних оборотно-сальдової відомості ТОВ "Миргородм'ясо" за 2010р., проте з наявної у справі оборотно-саль дової відомості позивача за 2010р. (рахунок 205 "Будівельні матеріали") (а.с. 80), відхиляти яку в суду підстав немає, вбачається, що балансова вартість будівельних мате ріалів стано вить лише 107335,15 грн.

Додатковим доказом вартості будівельних матеріалів у розмірі 107335,15грн. є звіт по проводкам рахунки 23,205 (а.с. 90, 91, 123-125).

Відповідачем не надано переконливих аргументів і доказів, які б достовірно підтвер джували правильність відображеного в акті перевірки показника вартості будівельних мате ріалів у розмірі 117430 грн., і при цьому не спростовано доводи позивача і подані ним дока зи, у звязку з чим суд вважає обґрунтованими і переконливими доводи позивача про помил кове визначення відповіда чем вартості будівельних матеріалів.

За таких обставин відповідачем помилково збільшено суму завищення позивачем валових витрат у IV кварталі 2010р. на 10094,85 грн. (117430 грн. 107335,15 грн.).

Пунктом 86.10 ст. 86 ПК встановлено, що в акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Обґрунтовано стверджуючи про помилкове формування позивачем своїх валових вит рат за рахунок витрат на поліпшення і ремонт основних фондів, відповідач зазначив факти заниження податкових зобовязань платника. Водночас у порушення вимог п. 86.10 ст. 86 ПК відповідач не зазначив фактів завищення позивачем своїх податкових зобовязань при визна ченні обєкта оподаткування, що вбачається з наступного.

Згідно з п. 3.1 ст. 3 Закону №334/94 об'єктом оподаткування є прибуток, який визна чається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначе ного згідно з п. 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених ст. 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із ст.ст. 8 і 9 цього Закону.

Підпунктом 5.2.9 п. 5.2 ст. 5 Закону №334 визначено до складу валових витрат включаються суми витрат по операціях, передбачених п. 5.9 цієї статті та ст. 7 цього Закону.

Відповідно до положень п. 5.9 ст. 5 вказаного Закону платник податку веде податко вий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають аморти зації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Балансова вартість запасів, зокрема в залишках готової продукції, відображається в декларації з податку на прибуток підприємства (додаток К1/1), а їх прирост (убуток) (р. 01.2 та р. 04.2 декларації) впливає на розрахунок доходів та витрат підприємства і визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Як зазначається позивачем і підтверджується звітами по проводкам: рахунки 93,207 на суму 13657,80 грн. (а.с. 83, 84), рахунки 91, 207 на суму 6298,80 грн. (а.с. 86), рахунки 23, 207 на суму 6913,42 грн. (а.с. 87-89) та рахунки 23,205 на суму 107335,15 грн. (а.с. 90, 91, 123-125) загальна вартість запасних частин та будівельних матеріалів в сумі 134205,17 грн. включена позивачем у собівартість продукції, що призвело до приросту балансової вартості запасів в залишках готової продукції та відповідно збільшило доходи позивача.

Однак, неправомірне віднесення позивачем вартості запасних частин та будівельних матеріа лів до складу валових витрат, що в даному випадку також призвело до приросту балансової вартості запасів, вказує на неправомірне збільшення доходів позивача, а тому відповідачу слід було провести перерахунок балансової вартості запасів і відобразити в акті перевірки завищення доходів, чого зроблено не було.

Твердження відповідача про те, що будівельні матеріали (запас ні частини) не повинні потрапляти у розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів, оскільки мають враховуватися складі спорудженого (поліпшеного) об'єкта основного засобу, загалом є вірними і додатково підтверджують помилковість віднесення позивачем на собівар тість продукції вартості будівельних матеріалів (запасних частин).

Проте в даному випадку вартість будівельних витрат (запасних частин) була фактично віднесена позивачем на собівартість продукції, тому в цьому випадку вона (вартість) впли нула на приріст балансової вартості запасів в готовій продукції на кінець звітного періоду і безпідставно збільшила дохід позивача, а отже відповідач згідно з п. 86.10 ст. 86 ПК повинен був відобразити в ході перевірки даний факт завищення доходів, чого не було зроблено.

Згідно з проведеним позивачем перерахунком, проти якого представник відповідача заперечень не висловила, балансова вартість запасів у готовій продукції підлягає зменшенню на суму 16922 грн., що відповідно зменшує валовий дохід підприємства на цю ж суму. Вконтексті даної справи зменшення валового доходу кореспондує зменшенню рівноцінної суми заниження податку на прибуток, а оскільки перевіркою встановлено завищення витрат, то логічним і виправданим є їх зменшення на 16992 грн.

Крім цього, при співставленні показників приросту балансової вартості запасів (р. 01.2 декларації), які були відображені у декларації з податку на прибуток підприємства за 2010р. і фактичними даними, що були надані до перевірки, вбачається їх завищення позивачем у декларації з податку на прибуток за 2010р. на 82535 грн. (1842449-1759914), що знову ж таки призвело до збільшення валового доходу підприємства, але не було враховано відповідачем в ході перевірки.

Таким чином, дійсна сума заниження позивачем свого податкового зобов'язання з податку на прибуток становить 8687,04 грн. ((144300-10094,85-16922-82535)*25/100), відтак сума штрафу складає 2171,76 грн.

Зважаючи на вищевикладене оскаржуване повідомлення-рішення від 26.04.2011р. №0000242301 у частині збільшення грошового зобов'язання з податку на на прибуток у сумі 34234,95 грн. (у т.ч.: 27387,96 грн. -основного платежу та 6846,99 грн. -штрафних санкцій) слід визнати протиправним та скасувати.

В решті підстав для визнання протиправним та скасування повідомлення-рішення від 26.04.2011р. №0000242301 суд не знайшов.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 14, 69, 70, 71, 76, 79, 86, 138, 158163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1.Задовольнити частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргородм'ясо".

2.Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Миргородсь-кої об'єднаної державної податкової інспекції від 26.04.2011 р. № 0000242301 у частині збільшення грошового зобов'язання з податку на на прибуток у сумі 34234,95 грн. (тридцять чотири тисячі двісті тридцять чотири гривні 95 копійок (у тому числі: 27387,96 грн. -основного платежу та 6846,99 грн. -штрафних санкцій).

3.Відмовити в задоволенні адміністративного позову в іншій частині.

4.Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Миргород м'ясо" судові витрати (державне мито) у розмірі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга на постанову подається до протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

СуддяД.А. Костенко