Постанова № 22109423, 14.03.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2012 року Справа № 2а/2370/498/2012

08 год. 45 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Паламар П.Г.,

при секретарі Овсієнко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом Канівської обєднаної державної податкової інспекції до Канівської міськрайонної громадської організації «Громадський актив Канівщини»про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Канівською обєднаною державною податковою інспекцією (далі - позивач) заявлено адміністративний позов до Канівської міськрайонної громадської організації «Громадський актив Канівщини»(далі відповідач) про стягнення штрафної санкції зі сплати податку на прибуток приватних підприємств в сумі 170 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем не подано до Канівської ОДПІ декларації з податку на прибуток за 2009 рік. За порушення строків подачі звітів до відповідача застосовано штраф у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Для погашення заборгованості по сплаті податкових зобовязань позивачем прийняті всі встановлені Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі Закон № 2181-ІІІ) міри, але вони не забезпечили погашення податкового боргу.

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи без своєї участі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся судом про день та час судового розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.

Відповідач, як юридична особа, зареєстрований виконавчим комітетом Канівської міської ради 11.03.2009 року та перебуває на обліку в Канівській ОДПІ як платник податків і зборів передбачених Законом України «Про систему оподаткування».

01.01.2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі ПКУ), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень ПКУ з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податкового боргу виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тому в даному випадку слід застосовувати саме норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та Закон України «Про систему оподаткування».

Проведеними позивачем перевірками дотримання строків подачі декларацій з податку на прибуток підприємства встановлено, що відповідач порушив термін подачі декларації з податку на прибуток.

Зокрема, відповідачем не подавалась декларація за 2009 рік, про що працівниками Канівської ОДПІ складено акт № 101/15-031/36429791 від 24.03.2010 року.

За результатом цієї перевірки прийняте податкове повідомлення - рішення № 0001101501/0 від 25.03.2010 року, яким до відповідача застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 170 грн.

Зазначене повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувалося, а тому податкове зобовязання є узгодженим.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181-ІІІ встановлено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Відповідно до пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181-ІІІ платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ визначено, що податковим боргом (недоїмкою) визнається податкове зобовязання платника податків (відповідача) сплатити до бюджетів або державних цільових фондів суму грошових коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими Законами України (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), узгоджене платником податків або встановлене судом, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно з п. п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. п. 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п. п. 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п. п. 5.4.1. п. 5.4. ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобовязання, несплачена платником податків у строк, встановлений п. п. 5.3.1 п. 5.3. ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ, визнається сумою податкового боргу (недоїмки) платника податків. Податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. п. 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п. п. 5.2.2 цього пункту.

Також судом встановлено, що відповідачу були направлені податкові вимоги № 1/86 від 07.04.2010 року на суму 170 грн. 00 коп. та № 2/236 від 08.11.2010 року на суму 170 грн. 00 коп. Дані вимоги отримані відповідачем 06.10.2010 року та 31.01.2011 року відповідно.

У звязку з наявністю податкового боргу, 03.02.2011 року до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено реєстраційний запис про накладення податкової застави на активи Канівської міськрайонної громадської організації «Громадський актив Канівщини»за реєстраційним № 10791332.

У відповідності до п. п. 5.2.4. ст. 5 Закону № 2181-ІІІ при зверненні платника податків до суду з позовом, щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобовязання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення. Як вбачається з матеріалів справи, таким правом відповідач не скористався.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону № 2181-III позивач має право вимагати стягнення з відповідача податкового боргу в судовому порядку.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов Канівської обєднаної державної податкової інспекції про стягнення податкового боргу з Канівської міськрайонної громадської організації «Громадський актив Канівщини»підлягає до задоволення у повному обємі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Канівської міськрайонної громадської організації «Громадський актив Канівщини» (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 59/1, кв. 43, ідентифікаційний код 36429791) на користь бюджету через Канівську обєднану державну податкову інспекцію (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. 206 Дивізії, 10-а, ідентифікаційний код 213673351) податковий борг на загальну суму 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар