Постанова № 22108072, 06.03.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а- 17571/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2012 р. м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Нікітенко Л.Ю.,

за участі представників: позивача - Орлова С.В., відповідача - Зібрової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»(далі за текстом - позивач, НАУ ім. М.Є. Жуковського «ХАІ») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просить суд визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001541501 від 31.08.2011р., прийняте на підставі акту перевірки № 500/15-02066769 від 19.08.2011р., про сплату 141256,54 грн. збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування ділянками лісового фонду, КБК 13010219, та 37665,01 грн. штрафних санкцій за період з першого півріччя 2007р. по перше півріччя 2011р., загальна суму грошового зобовязання 178921,55 грн.

В обґрунтування вимог адміністративного позову позивач зазначив, що НАУ ім. М.Є. Жуковського «ХАІ»має в користуванні для рекреаційних цілей лісову ділянку, однак позбавлений можливості сплачувати законодавчо встановлений збір за використання лісових ресурсів внаслідок відсутності належним чином визначених розмірів такого збору. Вважає, що в звязку з неврегульованістю питання про розміри збору за спеціальне використання лісових ресурсів відповідач не мав повноважень на самостійне визначення його розміру в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні. Стверджує, що лісова ділянка використовується НАУ ім. М.Є. Жуковського «ХАІ»в рекреаційних цілях, а відповідними нормативно-правовими актами розміри збору за використання лісових ресурсів встановлені лише для таких видів використання лісових ресурсів, як заготівля деревини в порядку рубок та заготівля другорядних лісових матеріалів. З цих підстав вважає висновки Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а застосований відповідачем механізм розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів неправомірним. Наполягає на тому, що законодавчо визначений обовязок НАУ ім. М.Є. Жуковського «ХАІ»сплачувати збір за спеціальне використання лісових ресурсів виникне лише після встановлення відповідними радами ставок такого збору.

В судовому засіданні представник позивача доводи та вимоги адміністративного позову підтримав, просив суд про їх задоволення в повному обсязі.

Представник відповідача, Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області, в судовому засідання проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення рішення винесене відповідачем на підставі норм діючого законодавства, послався на заперечення , додані до матеріалів справи.

Вивчивши доводи адміністративного позову, зясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Позивач, Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»17.05.1993р. пройшов встановлену законодавством процедуру державної реєстрації у виконавчому комітеті Харківської міської ради та отримав відповідне свідоцтво серії А00 за № 171335, в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців перебуває з кодом 02066769, є державним вищим навчальним закладом IV рівня акредитації, який повністю фінансується з Державного бюджету України. Як платник окремих податків позивач з 2003р. перебуває на обліку у Вовчанській МДПІ у Харківській області. Перелічені обставини підтверджені матеріалами справи та визнані сторонами, у суду не має сумнівів в їх достовірності та добровільності визнання, а тому ці обставини додатково перед судом не доводяться.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем на підставі п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України, згідно з наказом № 503 від 03.08.2011р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку НАУ ім. М.Є. Жуковського «ХАІ»з питань своєчасності подання розрахунків, правильності та своєчасності нарахування та сплати збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду за період з 08.06.2007р. по 30.06.2011р..

Результати перевірки позивача оформлені актом № 500/15-02066769 від 19.08.2011р., висновками якого встановлено порушення НАУ ім. М.Є. Жуковського «ХАІ»п. 71 Порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, затвердженого постановою КМУ від 06.07.1998р. № 1012, п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п. 334.1 ст. 334 Податкового Кодексу України в частині неподання розрахунків збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду за 17 податкових періодів з I півріччя 2007р. по I півріччя 2011р., п. 6.1. Інструкції про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 15.10.1999р. N 91/241/129/236/565, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.11.1999р. за N 785/4078, п. 334.2 ст. 334 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду за цей же період на загальну суму 141256,54 грн.. Матеріали справи свідчать, що на заперечення позивача від 26.08.2011р. № 38-01/1401 щодо висновків акту перевірки № 500/15-02066769 від 19.08.2011р. Вовчанська МДПІ у Харківській області листом від 30.08.2011р. № 2852/10/15-047 надала відповідь, якою доводи НАУ ім. М.Є. Жуковського «ХАІ»визнані необґрунтованими.

На підставі висновків акту перевірки № 500/15-02066769 від 19.08.2011р. та п.п. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України відповідачем 31.08.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001541501, яким НАУ ім. М.Є. Жуковського «ХАІ»відповідно до п. 120.1 ст. 120, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України з урахуванням його перехідних положень визначено суму грошового зобовязання зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду в загальному розмірі 178921,55 грн., з яких 141256,54 грн. за основним платежем та 37665,01 за штрафними (фінансовими санкціями).

Як свідчать матеріали справи, скарга НАУ ім. М.Є. Жуковського «ХАІ»на податкове повідомлення-рішення Вовчанської МДПІ у Харківській області від 31.08.2011р. № 0001541501 рішенням Державної податкової адміністрації у Харківській області від 03.11.2011р. № 4938/10/25-103 залишена без задоволення.

В ході розгляду справи судом встановлено, що позивач має в користуванні лісову ділянку площею 7,0100 га території Рубіжанського лісництва Вовчанського району Харківської області на підставі договору № 12 довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою від 08.06.2007р., укладеного з Державним підприємством «Вовчанське лісове господарство». Лісова ділянка отримана позивачем за актом приймання передачі від 16.06.2007р.. За умовами п.п. 1.2 та п.п. 1.4 договору № 12 від 08.06.2007р. лісова ділянка передана НАУ ім. М.Є. Жуковського «ХАІ»для рекреаційних цілей терміном на 49 років, порядок та умови здійснення лісокористування лісовою ділянкою для рекреаційних цілей визначається відповідно до нормативних актів України. Положеннями п. 3 договору № 12 від 08.06.2007р. передбачено, що користування лісовою ділянкою є платним, розмір плати за користування лісовою ділянкою встановлюється виходячи з ліміту її використання і не може бути меншим розміру, встановленого нормативними документами, плата перераховується користувачем, яким є позивач, до відповідного бюджету самостійно.

Відповідно до ст. 65 Лісового кодексу України використання лісових ресурсів може здійснюватися в порядку загального і спеціального використання. Положеннями ст. 67 Лісового кодексу України передбачено здійснення у порядку спеціального використання такого виду використання лісових ресурсів, як використання корисних властивостей лісів для рекреаційних цілей. Згідно з ч. 2 ст. 20 та ст. 77 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів, крім розміщення пасік, є платним, а тимчасові лісокористувачі на умовах довгострокового користування зобов'язані своєчасно вносити плату за використання лісових ресурсів.

Суд зазначає, що положеннями п. 13 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»до загальнодержавних податків в зборів (обовязкових) платежів віднесено збір за спеціальне використання природних ресурсів, складовою частиною якого є плата за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду. Приписами п.п. 9.1.13 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України збір за спеціальне використання лісових ресурсів визначено, як загальнодержавний збір.

Редакцією ст. 77 Лісового кодексу України, яка діяла до 01.01.2011р., було передбачено, що порядок справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів встановлюється Кабінетом міністрів України. Редакцією ст. 77 Лісового кодексу України після 01.01.2011р. визначено, що збір за спеціальне використання лісових ресурсів встановлюється Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 5 Порядку справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.1998р. N 1012 (далі за тестом - Порядок) спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є платним, а плата (збір) справляється за встановленими таксами або у вигляді орендної плати чи доходу, одержаного від реалізації лісових ресурсів на конкурсних умовах. Розмір збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду для рекреаційних цілей згідно з п. 6 Порядку встановлюється виходячи з лімітів їх використання і такс на лісову продукцію та послуги з урахуванням їх якості й доступності. Положеннями п. 7-1 Порядку визначено, що розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем розташування земельних ділянок лісового фонду.

Механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду встановлено Інструкцією, затвердженою спільним наказом Державного комітету лісового господарства України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України та Державної податкової адміністрації України № 91/241/129/236/565 від 15.10.1999р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.11.1999р. за № 785/4078 (далі за текстом - Інструкція). Згідно з п. 2.1 Інструкції платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є юридичні і фізичні особи, яким надані в постійне або тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду. Об'єктом обчислення збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду згідно з п. 3.1 Інструкції є деревина, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матеріали, продукти побічного користування та окремі земельні ділянки лісового фонду. Положеннями п. 1.6 та п. 6.12 Інструкції передбачено, що за користування земельними ділянками лісового фонду для рекреаційних спортивних і туристичних цілей нарахована сума збору вноситься до місцевих бюджетів за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду. Відповідно до п. 1.7 Інструкції спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду здійснюються на наданій земельній ділянці лісового фонду суб'єкту господарювання за спеціальним дозволом - лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком (далі - дозвіл), який видається в тому числі і на використання корисних властивостей лісу в рекреаційних цілях. Сума збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду згідно з п. 5 Інструкції обчислюється постійними лісокористувачами і проставляється у лісорубних квитках (ордерах) та лісових квитках.

Системний аналіз наведених приписів нормативно-правових актів дає підстави для висновку про те, що в контексті наведених норм лісокористувачами є, зокрема, особи, які здійснюють спеціальне використання лісових ресурсів. При віднесенні особи до числа лісокористувачів та встановленні кола її обовязків визначальним є саме діяльність з використання лісових ресурсів, яка здійснюється такою особою, в тому числі діяльність з використання корисних властивостей лісів в рекреаційних цілях, а не наявність у цієї особи необхідних дозволів тощо.

Як свідчать матеріали справи, фактично позивач не оспорює платний характер здійсненого ним спеціального використання лісових ресурсів та факт неподання відповідної звітності до органу державної податкової служби, а лише зазначає про хибність визначеного Вовчанською МДПІ у Харківській області механізму справляння цього збору з огляду на неврегульованість питання щодо розміру збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду у випадку спеціального використання корисних властивостей лісу в рекреаційних цілях.

Натомість, суд зазначає, що схему сплати цього збору конкретизовано у пунктах 6.1, 6.2 Інструкції про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 15.10.1999 № 91/241/129/236/565, за змістом яких лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду за встановленою формою, що є підставою для взяття їх на облік в органах державної податкової служби та нарахування суми збору в особовому рахунку платника. Розрахунок лісокористувачами подається органам державної податкової служби за місцем адміністративного розташування ділянок лісового фонду до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, за винятком громадян, які отримали ордери на дрібний відпуск деревини чи лісові квитки; підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, релігійних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; лісокористувачів з іншої області. Збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду сплачується лісокористувачами щокварталу рівними частинами від суми, що зазначена в дозволі, до 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом, за винятком громадян, які отримали ордери на дрібний відпуск деревини чи лісові квитки; підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, релігійних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб, якщо сума збору в лісорубному чи лісовому квитках не перевищує п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян; лісокористувачів з іншої області.

Приписами п. 334.2 ст. 334 Податкового кодексу України передбачено, що лісокористувачі щокварталу складають розрахунок збору наростаючим підсумком з початку року за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, у якому окремим рядком зазначається сума збору, сплачена відповідно до підпунктів 334.2.1 та 334.2.2 цього пункту, та подають його органу державної податкової служби за місцезнаходженням лісової ділянки у строки, визначені для квартального податкового (звітного) періоду.

З огляду на наведене, суд вважає, що НАУ ім. М.Є. Жуковського «ХАІ»має обовязок перераховувати збір за здійснене ним спеціальне використання лісових ресурсів до місцевого бюджету, наведені ж позивачем доводи щодо неможливості сплати збору є необґрунтованими та не звільняють його від виконання встановленого обовязку, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

З приводу доводів позивача про відсутність розрахунку розміру плати за користування лісовою ділянкою, який п.п. 3.4 п. 3 договору № 12 від 08.06.2007р. визначений в якості невідємної частини договору, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Як зясовано в ході розгляду справи та не заперечується позивачем, договір № 12 довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою від 08.06.2007р. між НАУ ім. М.Є. Жуковського «ХАІ»та ДП «Вовчанське лісове господарство»є чинним, лісова ділянка фактично використовується позивачем в рекреаційних цілях, а відсутність розрахунку розміру плати за користування нею не є обставиною, яка звільняє фактичного користувача від обовязку по сплаті збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду. За встановлених в ході розгляду справи обставин суд вважає, що здійснений відповідачем розрахунок грошових зобовязань зі збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду узгоджується з тими вимогами чинного законодавства, які визначають як повноваження контролюючого органу, так і обовязки платника податків. Крім того, суд відзначає, що 13.10.2011р. між позивачем та ДП «Вовчанське лісове господарство»до договору № 12 від 08.06.2007р. довгострокового тимчасового користування лісовою ділянкою укладено додаткову угоду № 12/1 щодо розміру плати на 2011 та наступні роки, який повністю відповідає розміру, самостійно визначеному відповідачем в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні за податкові періоди 2011 року (1082,25 грн. за квартал).

Щодо доводів позивача про сплив строків давності для сплати грошового зобовязання, суд зазначає, що відповідно до п. 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України грошове зобов'язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, якщо податкову декларацію за період протягом якого виникло податкове зобов'язання, не було подано. Крім того, приписами п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, якщо платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, на контролюючий орган покладається обовязок самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Оскільки судовим розглядом не встановлено факту порушення відповідачем при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, то в задоволенні позову належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут" до Вовчанської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо субєкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 07 березня 2012 року.

Суддя Шевченко О.В.