Постанова № 22102422, 07.03.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 березня 2012 р. № 2а-518/12/1370

Зал судових засідань № 7

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Карпяк О.О.,

при секретарі судового засідання Голуб О.Є.,

За участю представників сторін:

від позивача Галонський В.М.

від відповідача Карпин Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лаура"

до Державна податкова інспекція у Залізничному районі м. Львова

пропро скасування податкового повідомлення-рішення , в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаура»звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0012631501 від 25.10.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.10.2011 року Державною податкової інспекцією у Залізничному районі м. Львова на підставі акту про результати камеральної перевірки податкової звітності щодо виявлених помилок (порушень) від 06.10.2011 року № 3050/15-1/25234213 та винесено податкове повідомлення рішення № 0012631501, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибутку у розмірі 1718540, 00 грн. Позивач вважає, що дане податкове повідомлення рішення не відповідає нормам Податкового кодексу України є протиправним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просить позов задоволити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у запереченнях на позов, в яких зазначає, що пунктом 1 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що розділ ІІІ ПКУ застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Представник відповідача просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 12 березня 2012 року.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

06.10.2011 року ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року, за результатами якої складено акт від 06.10.2011 року № 3050/15-1/25234213 (далі акт перевірки). Перевіркою встановлено, що ТзОВ «Лаура»подано до ДПІ у Залізничному районі м. Львова (вх..08.08.2011 року № 9006178316) податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, у якій задекларовано р. 06.6. «відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення р.07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення обєкта оподаткування за 1 квартал 2011 року) в сумі 1956819 грн. Проте, згідно поданої декларації з податку на прибуток І квартал 2011 року за результатами діяльності у І кварталі 2011 року підприємством отримано збиток у сумі 238279 грн. Таким чином, проведено камеральною перевіркою встановлено, що ТзОВ «Лаура» завищено відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду за ІІ квартал 2011 року на 1718540 грн., оскільки включенню до витрат підлягає лише відємне значення обєкта оподаткування, отримане за результатами господарської діяльності в І кварталі 2011 року (238279 грн.). Позивачем порушено пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України внаслідок чого занижено відємне значення обєкта оподаткування на 1718540 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення рішення від 25.10.2011 року № 0012631501, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1718540 грн.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням рішенням, позивач оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження до податкового органу.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення рішення, 18.11.2011 року ДПА у Львівській Львівської області прийнято рішення № 30533/10/25-005/2485 про результати розгляду первинної скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 25.10.11 № 0012631501, а скаргу ТзОВ «Лаура»- без задоволення.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення рішення, ДПС України прийнято рішення від 16.12.2011 року № 7685/6/10-2415 про залишення без змін податкове повідомлення рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 25.10.2011 року № 0012631501 та рішення ДПА у Львівській області від 18.11.11 № 30533/10/25-005/2485 прийняте за розглядом скарги, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України, такий регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п. 2.1. ст. 2 цього ж Кодексу, зміна його положень може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього ж Кодексу.

Згідно п. 3.1. ст. 3 цього ж Кодексу, податкове законодавство України складається з Конституції України; цього Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв'язку з оподаткуванням ввізним або вивізним митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України (далі - законами з питань митної справи); чинних міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання цього Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради

Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими цим ж Кодексом.

Згідно пп. 4.1.1. п. 4.1. цього ж Кодексу, податкове законодавство України ґрунтується на принципі загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим же Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього ж Кодексу.

Згідно пп. 16.1.2. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобовязаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно п.п.16.1.4. п. 16.1. ст. 16 цього ж Кодексу, платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим же Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп. 17.1.1. п. 17.1. ст. 17 цього ж Кодексу платник податків має право безоплатно отримувати в органах державної податкової служби та в органах митної служби, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю.

Згідно п. 35.3. ст. 35 цього ж Кодексу, порядок сплати податків та зборів встановлюється цим же Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Згідно п. 36.1. ст. 36 цього ж Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим же Кодексом.

Згідно п. 37.1. ст. 37 цього ж Кодексу, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно п. 38.3. ст. 38 цього ж Кодексу, спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку встановлюються цим же Кодексом.

Згідно п. 150.1. ст. 150 цього ж Кодексу, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно пункту 3, підрозділу 4, розділу ХХ, цього ж Кодексу, пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Судом не враховується обґрунтування позовних вимог позивача, оскільки лише Податковим кодексом України, врегульовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів та порядку їх узгодження і сплати. Кожна особа зобов'язана сплачувати податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього ж Кодексу, яким також встановлено спосіб, порядок та строки виконання податкового обов'язку. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим же Кодексом, яким також встановлено підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання.

Згідно пункту 3, підрозділу 4, розділу ХХ, цього ж Кодексу, п. 150.1 ст. 150 ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням таких істотних умов а саме:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року, тобто, законодавець визначив період виникнення відємного значення перший квартал 2011 року.

- розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, тобто, законодавець встановив урахування відємного значення саме отриманого (а не включеного) за перший квартал 2011 року.

По суті п. 150.1. ст. 150 ПК України, встановлює, що сума від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року, а пункту 3, підрозділу 4, розділу ХХ ПК України встановлює порядок застосування п. 150.1 ст. 150 ПК України у 2011 році, що не враховано позивачем.

Позивач у спірну декларацію включив відємне значення в тому числі за 2010 рік, хоча правильно було б включити відємне значення отримане за перший квартал 2011 року.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобовязані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаура»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0012631501твід 25.10.2011 року, задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 71,86,87,94,158, 160-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки визначені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна