Постанова № 22101678, 12.03.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2012 року Справа № 2а/1270/206/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Горпенюк О.А

при секретарі Марковій О.О.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1 (дов. від 23.01.2012 20-1/01-10),

ОСОБА_2 (дов. від 23.01.2012 № 20-1/10-11),

представник відповідача: ОСОБА_3 (дов. від 27.05.2011 № 30),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Луганського обласного обєднання (асоціація) по агропромисловому будівництву «Луганськоблагробуд» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень від 16.11.2011 № 0000372320/0 та №0000382320/0, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного обєднання (асоціація) по агропромисловому будівництву «Луганськоблагробуд» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень №0000372320/0 та №0000382320/0.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

21 листопада 2011 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 №0000372320/0, яким збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ в розмірі 15553,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 3888,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 №0000382320/0, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 19441,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 4860,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржено до ДПА у Луганській області. Рішенням про результати розгляду скарги ДПА в Луганській області № 24715/25-08 від 19.12.2011 скаргу залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Податкові повідомлення-рішення від 16.11.2011 №0000372320/0 та №0000382320/0 винесено на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 02.11.11 № 764/23-03088053 з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Металод» та з ТОВ «Стелс-Груп-2010» за період з 01.07.2010 по 30.09.2010.

В акті зроблено висновки про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ПП «Металод», ТОВ «Стелс-Груп-2010», оскільки щодо директора ПП «Металод» ОСОБА_5 та ТОВ «Стелс-Груп-2010» ОСОБА_6 винесено обвинувальні вироки у скоєнні злочинів, передбачених відповідно ч.2 та ч.1 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Проте позивач стверджує, що укладені договори не є нікчемними оскільки сторонами належним чином оформлено дані договірні правовідносини, договори належним чином виконані та отримане на виконання цих договорів використовувалось ним у господарській діяльності. Тому позивач просить скасувати податкових повідомлень-рішень №0000372320/0 та №0000382320/0.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтрималивповномуобсязі, надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення, якеобгрунтував наступним.

Оскаржувані податкові повідомлення рішення винесені на підставі акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 02.11.11 № 764/23-03088053 з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Металод» та з ТОВ «Стелс-Груп-2010» за період з 01.07.2010 по 30.09.2010.

02 листопада 2011 року Ленінською МДПІ винесено акт документальної позапланової невиїзної перевірки Луганського обласного обєднання (асоціації) по агропромисловому будівництво «Луганськоблагробуд» від 02.11.11 № 764/23-03088053 з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Металод» та з ТОВ «Стелс-Груп-2010» за період з 01.07.2010 по 30.09.2010.

Актом встановлено порушення :

-п.п.4.1.1. п. 4.1. ст.. 4, п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2, п. 5.9. ст.. 5, п.п. 11.2.1. п. 11.2., п.п. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 19441 грн. у тому числі за 3 квартал;

- п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.1. ст. 4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1. п. 7.3. п.п.7.5.1. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 15553 грн., у тому чисті за липень 2010 року в сумі 12748 грн., вересень 2010 року в сумі 2805 грн.

Перевіркою встановлено, що у липні 2010 року позивачу надались ПП «Металод» послуги генпідряду. Згідно вироку Краснолуцького міського суду Луганської області від 04.08.2011 по справі 1-400/2011 директора ПП «Металод» ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

В наслідок чого перевіряючий дійшов висновку, щодо нікчемності правочину укладеного між позивачем та ПП «Металод», та завищення податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Металод» на суму 13419 грн.

Згідно вироку Свердловського міського суду Луганської області директора ТОВ «Стелс-Груп-2010» ОСОБА_6 визнано винною у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 205 КК України, за ознаками фіктивного підприємництва.

Тому відповідач дійшов висновку про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ТОВ «Стелс-Груп-2010» та встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Стелс-Груп-2010» на суму 2805 грн.

Крім того відповідачем встановлено заниження податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Металод» та з ТОВ «Стелс-Груп-2010» на загальну суму 19441 грн.

Тому позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення винесені відповідно до вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, прийшов до наступного.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час виникнення спірних правовідносин діяли Закон України «Про податок на додану вартість» № 168, Закону України "Про державну податкову службу в Україні", Закон україни «Про податок на прибуток» тощо.

Закон України «Про податок на додану вартість» (далі закон № 168), визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Згідно п. 1.8 ст. 1 Закону № 168 бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначеним законом встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

Визначення розміру належних платнику податку сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснюється на підставі норм пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4, підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. За змістом Закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання щодо сплати податку на додану вартість у ціні товару.

Статтею 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України "Про податок на додану вартість".

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 3 КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. З КАС України).

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 затверджений «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі Порядок № 327).

Згідно з пунктом 1.3 Порядку № 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства довідка.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи.

Листом Ленінської МДПІ у м. Луганську від 29 вересня 2011 року вих. №53041/23-223 позивачеві запропоновано надати пояснення та документи щодо правовідносин з контрагентами ТОВ «Стелс-Груп-2010» та ПП «Металод» (а.с. 147).

Наказом Ленінської МДПІ у м. Луганську від 19.10.2011 №1787 призначено провести позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Металод» та ТОВ «Стелс-груп-2010» га період з 01.07.2010 по 30.09.2010 (а.с.149).

Згідно повідомлення від 20.10.2011 №28 буде проведена з 20.10.2011 документальна позапланова невиїзна перевірка позивача, копію якого направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с. 148).

За результати перевірки складено акт від 02.11.2011 №764/23-03088053 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Луганського обласного обєднання по агропромисловому будівництву «Луганськоблагробуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП «Металод» та з ТОВ «Стелс-груп-2010» (а.с. 16-39)

Актом встановлено порушення:

-п.п.4.1.1. п. 4.1. ст.. 4, п. 5.1., п.п. 5.2.1. п. 5.2, п. 5.9. ст.. 5, п.п. 11.2.1. п. 11.2., п.п. 11.3.1. п. 11.3. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у результаті чого підприємством занижено податок на прибуток всього у сумі 19441 грн. у тому числі за 3 квартал;

- п.п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3, п. 4.1. ст. 4, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.3.1. п. 7.3. п.п.7.5.1. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 15553 грн., у тому чисті за липень 2010 року в сумі 12748 грн., вересень 2010 року в сумі 2805 грн.

Перевіркою встановлено, що у липні 2010 року позивачу надались ПП «Металод» послуги генпідряду. Згідно вироку Краснолуцького міського суду Луганської області від 04.08.2011 по справі 1-400/2011 директора ПП «Металод» ОСОБА_5 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

В наслідок чого перевіряючий дійшов висновку, щодо нікчемності правочину укладеного між позивачем та ПП «Металод», та завищення податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ПП «Металод» на суму 13419 грн.

Згідно вироку Свердловського міського суду Луганської області директора ТОВ «Стелс-Груп-2010» ОСОБА_6 визнано винною у скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 205 КК України, за ознаками фіктивного підприємництва.

Тому відповідач дійшов висновку про нікчемність правочинів укладених між позивачем та ТОВ «Стелс-Груп-2010» та встановлено завищення податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Стелс-Груп-2010» на суму 2805 грн.

Крім того відповідачем встановлено заниження податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП «Металод» та з ТОВ «Стелс-Груп-2010» на загальну суму 19441 грн.

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

16 листопада 2011 року відповідачем на підставі акту перевірки №764/23-03088053 винесене податкове повідомлення-рішення №0000372320/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість за основним платежем на 15553,00 грн., та за штрафними санкціями на 3888,00 грн.(а.с. 13).

Крім того, 16 листопада 2011 року відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №00003872320/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на прибуток за основним платежем на 19441,00 грн., та за штрафними санкціями на 4860,00 грн.(а.с. 14).

Відповідно до пп. а) п. 1.1.2. Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно із ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Між ТОВ «Стелс-Груп-2010» та Луганським обласним обєднанням по агропромисловому будівництву «Луганськоблагробуд» був укладений усний договір.

В судовому засіданні позивач на підтвердження усного договору з ТОВ «Стелс-Груп-2010» надав видаткову накладну №22094 від 22.09.2010 (а.с. 64), розрахунок фактуру №22094 від 22.09.2010 (а.с.65), виписку з банківських рахунків (а.с. 66-67), податкову накладну від 22.09.2010 №22094 (а.с. 68).

Товаро транспортні накладні, акти приймання передачі виконаних робіт, маршрутні листи, специфікації, документи, які б містили інформацію щодо маршруту перевезення, прізвища водія, марки та державні номери автомобіля договори зберігання придбаних товарів та договори оренди приміщень, на яких знаходились придбані товари, позивачем в судовому засіданні не надані.

Позивач зазначив, що згідно довідок про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 69, 73, 76, 79, 82, 85, 88, 91, 94), актів приймання виконаних робіт №1, №2, №3, №4, №5, №6, №7, №б/н, №8 (а.с. 70-72, 74-75, 77-78, 80-81, 83-84, 86-87, 89-90, 92-93, 95-96) він використовував товари для своєї господарської діяльності. Проте доказів того, що саме товари отримані від ТОВ «Стелс-Груп-2010», використовуються в господарській діяльності позивача, сторонами в судовому засіданні не надано.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що транспортування придбаних позивачем у ТОВ «Стелс-Груп-2010» за договором товарів підтверджується наданим подорожнім листом службового автомобіля від 16.09.2010 серії 02-ААД №675866 (а.с. 131), та талоном замовника 02ААЮ №828534 (а.с. 132). Проте у позивача відсутні акти приймання передачі товарів для транспортування, згідно яких можливо було б ідентифікувати, які саме товари транспортувались згідно цього маршрутного листа.

Також суд, дослідивши подорожній лист та талон замовника, зазначив, що відсутні назва і адреса підприємства, від якого позивач перевозив товари, у звязку з чим вважає ці документи неналежним доказом того, що саме від ТОВ «Стелс-Груп-2010» перевозились товари.

14 липня 2010 року між позивачем та ПП «Металод» укладено договір №7/1 на виконання робіт з заміни дверних блоків в приміщенні Луганського академічного обласного театру ляльок (а.с. 49 - 50).

Відповідно до п.п. 1.1 п. 1 обєднання «Луганськоблагробуд» приймає на себе зобовязання своїми силами та засобами виконати роботи, вказаній у кошторисі по заміні дверних блоків у приміщенні Луганського академічного обласного театру ляльок, загальною вартістю 80513,48 грн.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що підтвердженням виконання договору є договірна ціна на будівництво (а.с. 51), локальний кошторис №2-1-1 на заміну дверних блоків (а.с. 52-53), акт приймання виконаних будівельних робіт (а.с. 54-55), довідка про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 56), податкова накладна від 14.07.2010 №81 (а.с. 63).

Згідно договору від 21.06.2010 №7 на виконання робіт із зміни дверних блоків у приміщенні театру комунальна установа «Луганський академічний обласний театр ляльок» (замовник) та Луганське обласне обєднання (асоціація) по агропромисловому будівництву «Луганськоблагробуд» (генпідрядник) уклали цей договір про наступне.

За даним договором генпідрядник зобовязується своїми силами або із залученням субпідрядних організацій відповідно до умов цього договору виконати роботи із заміни дверних блоків у приміщенні театру (а.с. 57-58).

Доказів того, що саме працівниками ЧП «Металод» виконання роботи згідно договору № 7/1 на виконання робіт з заміни дверних блоків в приміщенні Луганського академічного обласного театру ляльок в судовому засідання сторонами не надано.

Договірна ціна (а.с. 51), локальний кошторис (а.с. 52-53) є лише підтвердженням виконання позивачем умов договору, укладеному між Комунальною установою «Луганський академічний обласний театр ляльок» та Луганським обласним обєднанням (асоціація) по агропромисловому будівництву «Луганськобланробуд» (а.с 57 58)

Згідно п. 4.2. договору № 7 від 21.06.2010 замовник повинен перерахувати грошові засоби на розрахунковий рахунок Генпідрядчика (позивача) вартість виконаних робіт згідно чинного договору. Документального підтвердження отримання позивачем від Комунальної установи «Луганський академічний обласний театр ляльок» оплати, згідно договору № 7 від 21.06.2010 на виконання робіт із зміни блоків у приміщенні театру (а.с. 57 52)

Відповідно пункту 7.2.3. Закону України № 168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Фактичне здійснення господарських операцій, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими позивачем під час проведення перевірки та судового засідання податковими накладними та дослідженими відповідачем під час перевірки первинними документами.

При цьому для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету.

Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до п.п. 7.7.7 ст. 7 Закону України № 168, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Виходячи з вищенаведеного, слід зазначити, що ст. 626, 629 Цивільного Кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлена, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим виконання сторонами.

Згідно ст. 208 ЦКУ - правочини, які належить вчиняти у письмовій формі: правочини між юридичними особами.

Згідно ст. 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність іншій стороні (покупцеві), покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (ст.656 ЦКУ).

За ст. 662 ЦКУ продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його належне та документи ( технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 658 ЦКУ право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених діючим законодавством, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Згідно ст. 664 ЦКУ моментом виконання обов'язку продавця, щодо передачі товару є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Суд вважає, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

При перевезення вантажів автомобільним транспортом обов'язковим є оформлення товарно - транспортної накладної незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів а також видів перевезення. Товарно-транспортна накладна додається до шляхового листа. Товарно-транспортна накладна оформляється вантажовідправником на кожну поїздку автомобіля та для кожного вантажоотримувача окремо.

Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Крім того, суд зазначає, що, відповідно до ст. 319 Господарського кодексу України, договір підряду на капітальне будівництво може укладати замовник з одним підрядником або з двома і більше підрядниками. Підрядник має право за згодою замовника залучати до виконання договору як третіх осіб субпідрядників, на умовах укладених з ними субпідрядних договорів, відповідаючи перед замовником за результати їх роботи. У цьому випадку підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядниками - як замовник. Договір підряду на виконання робіт з монтажу устаткування замовник може укладати з генеральним підрядником або з постачальником устаткування. За згодою генерального підрядника договори на виконання монтажних та інших спеціальних робіт можуть укладатися замовником з відповідними спеціалізованими підприємствами.

Відповідно до ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Також в судовому засіданні встановлено, що у сторін за угодою відсутні первинні документи, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів, а саме: товарно-транспортні накладні, дорожні листи (з заначенням вантажу, вказаному в договорах, та від Продавця, а не іншого постачальника, не зазначено, згідно яких договорів поставляється товар) та документи на зберігання товару, що є порушенням Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за N 128/2568.

При перевезенні вантажів автомобільним транспортом обов'язковим є оформлення товарно - транспортної накладної незалежно від умов оплати за роботу автомобіля, умов перевезення вантажів а також видів перевезення. Товарно-транспортна накладна додається до шляхового листа. Товарно-транспортна накладна оформляється вантажовідправником на кожну поїздку автомобіля та для кожного вантажоотримувача окремо.

Крім того, п.п. 11.1 п. 11 Правил перевезення визначено, що товарно-транспортні накладні і путні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Також Правилами перевезення визначається, яким чином, в скількох екземплярах оформляються товарно-транспортні накладні, ким вони підписуються і т.п.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 № 2344-ІІІ автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, уповноваженим здійснювати контроль на автомобільному транспорті і у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Для водія такими документами є: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, шляховий лист, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.

Таким чином, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, застосування якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

З урахуванням вказаного, у разі відсутності первинної транспортної документації, підтверджуючої отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, в даному випадку - товарно-транспортною накладною, платник податку не має підстав віднести такі витрати до складу валових витрат та податкового кредиту підприємства.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Переліку документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні» від 25.02.2009 р. № 207 (далі - постанова №207) затверджено вичерпний перелік документів, які повинні бути у водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця при здійсненні перевезення вантажу автомобільним транспортом.

Так, згідно з вимогами Постанови №207, для водія юридичної особи або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, такими документами є:

-фотокопія ліцензії, засвідчена автомобільним перевізником, або ліцензійна картка;

документи на вантаж;

-посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії і талон, що додається до посвідчення;

-реєстраційний документ на транспортний засіб або інший засвідчений в установленому -порядку документ, що підтверджує право керування, користування чи розпорядження транспортним засобом; -талон про проходження державного технічного огляду; -поліс (сертифікат) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. При цьому водію юридичної особи необхідно мати також дорожній лист з відмітками про проведення перед рейсових медичного огляду та огляду технічного стану транспортного засобу.

Здійснення поставки товару на будь-яких умовах поставки не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Відсутність товарно-транспортних накладних є свідченням відсутності факту перевезення товару, що, у свою чергу, вказує на фіктивність відповідної господарської операції.

Відсутність належних первинних документів свідчить про нездійснення самих господарських операцій. Податковий кредит та бюджетне відшкодування за такими операціями не можуть бути надані платникові податку.

Нікчемними є угоди у розумінні ст. 203, 215, 216 та ч. 1 ст. 228 ЦК України, оскільки вони укладені без наміру викликати правові наслідки, що обумовлені ними, та спрямовані на незаконне заволодіння майном держави у вигляді заниження обєкту оподаткування та несплати податків до бюджету.

Згідно документів по ПП «Металод», наданих відповідачем (а.с. 150, 152, 172, 173, 174 176, 177 178, 179), суд приходить до наступного.

Постановою Краснолуцького міського суду від 04.08.2011 по справі №1-400/2011 кримінальну справу у відношенні засновника ПП «Металод» ОСОБА_5 по ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України припинено на підставі п. «г» ст. 1 Закону України «Про амністію» від 08.07.2011, як інвалід ІІІ групи (а.с. 150)

Постановою встановлено, що ОСОБА_5 придбано та перереєстровано на своє імя фіктивний субєкт підприємницької діяльності приватне підприємство «Металод», що завдало значної шкоди державі.

Після створення фіктивного підприємства, ОСОБА_5 передав невстановленому «Олександру» статутні та реєстраційні документи ПП «Металод», його печатку и засоби доступу до банківського рахунку, надавши тим самим можливість використовувати підприємство для приховування незаконної діяльності.

Згідно протоколу допиту звинуваченого (а.с. 174 176) ОСОБА_5 зазначив, що довіреність на розпорядження діяльність ПП «Металод» він не надавав, господарською діяльністю не займався, жодні документи не підписував, печатки у нього не має,де знаходиться фірма та її юридична адреса не знає. ОСОБА_5 лише підписав реєстраційні документи для створення підприємства та відкриття рахунку в банку, поточним рахунком підприємства не користувався.

Дата анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Металод» Ленінською МДПІ м. Луганськ 03.12.2010.

У ПП «Металод» встановлено факт відсутності необхідного майна, наявності трудових ресурсів, виробничо складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарської діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської діяльності та, як наслідок, нікчемність укладених право чинів та відсутність фактичного постачання товарів/послуг від постачальника.

Від слідчого відділу податкової міліції Стахановської ОДПІ було отримано постанову стосовно проведення перевірки Луганського обласного обєднання (асоціація) по агропромисловому будівництву «Луганськоблагробуд» з контрагентом ПП «Металод» № 745/7/26-153 від 16.02.2011.

Листом від 25.02.2011 № 70/7/08-3205 направлено відповідь до слідчого відділу податкової міліції Стахановської ОДПІ щодо опису фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Металод».

Від слідчого відділу податкової міліції Стахановської ОДПІ було отримано матеріали дій стосовно контрагента ПП «Металод» від 11.03.2011 № 1085/7/26-153, де вказано пояснення керівника ПП «Металод» ОСОБА_5, а саме «ОСОБА_5 не здійснював фінансово господарської діяльності підприємства ПП «Металод», печатки не має, ніякі первинні документи та договори не підписував».

До Ленінської МДПІ у м. Луганську направлено запит щодо проведення зустрічної перевірки ПП «Металод» від 22.02.2011 № 3105/7/08-3111 на суму ПДВ 252599,60 грн.

Згідно інформації, отриманої від Ленінської МДПІ у м. Луганську листом від 22.03.2011 № 12052/23-7-22 проведення документальної невиїзної перевірки неможливо, у звязку з тим, що ПП «Металод» не знаходиться за юридичною адресою.

ПП «Металод» створювалося не з метою здійснення господарської діяльності, а лише з метою оформлення псевдоправочинів та отримання податкової вигоди, що у сукупності з іншими доказами свідчить про нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ПП «Металод».

Засновник та директор ПП «Металод» не мав реальної можливості надавати позивачу послуги за договором підряду, підписати бухгалтерські документи та документи податкового обліку, укласти угоди, оскільки він не мав доступу ані до установчих документів, ані до печатки ПП «Металод».

Витрати по виконанню будівельно монтажних робіт у сумі 80513,48 грн. не були включені до складу валових витрат відповідних податкових періодів. ПДВ у сумі 13418,91 грн. було включено до складу податкового кредиту відповідних податкових періодів.

Згідно документів по ТОВ «Стелс Груп-2010», наданих відповідачем (а.с. 151, 155-158, 159-164), суд приходить до наступного.

Вироком Свердловського міського суду Луганської області від 09.08.2011 по справі №1-593/11 визнано ОСОБА_6 винною у вчиненні злочину передбаченого ст. 205 ч.1 Кримінального кодексу України. (а.с. 145-146)

Вироком встановлено, що ОСОБА_6 є засновником ТОВ «Стелс-Груп-2010» діяла в порушення встановлених для неї повноважень, згідно статуту та законодавства України фінансово-господарську діяльність підприємства не вела та його діяльність не контролювала, і в обмін на грошову винагороду в розмірі 500 грн., передала статутні та реєстраційні документи ТОВ «Стелс-Груп-2010» невстановленим особам «Андрію» та «Олександру».

Згідно постанови від 24.06.20111 (а.с. 151) при співставленні даних руху грошових засобів ТОВ «Стел-Груп-2010» та даних податкової звітності по господарським операціям встановлені невідповідності.

Згідно вироку суду від 09.08.2011 по справі № 1-593/11 зазначив, що довіреність на розпорядження діяльність ТОВ «Стел-Груп-2010» він не надавав, господарською діяльністю не займався, жодні документи не підписував, печатки у нього не має, де знаходиться фірма та її юридична адреса не знає. ОСОБА_6 лише підписала реєстраційні документи для створення підприємства та відкриття рахунку в банку, поточним рахунком підприємства не користувався.

Згідно з частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною першою статті 207 Господарського кодексу України передбачено, що підставою визнання господарського зобов'язання недійсним є його вчинення з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а частиною першою статті 208 цього Кодексу - наслідки визнання такого господарського зобов'язання недійсним.

Якщо спірне господарське зобов'язання (правочин) порушує публічний порядок, воно є нікчемним, у зв'язку з чим визнання його недійсним в судовому порядку не вимагається.

Вищий адміністративний суд України листі від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 зазначив, що наявність цивільно-правового договору не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції у тому разі, якщо такий договір не визнаний недійсним у судовому порядку. З урахуванням вимог статей 219, 228 Цивільного кодексу України суд повинен виходити з того, що договір, який суперечить публічному порядку, є нікчемним, а отже, не породжує передбачених ним правових наслідків. Визнання такого договору недійсним у суді не вимагається... дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також: реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Враховуючи вищевикладене на підставі п.2 ст.215 Цивільного Кодексу України слід зазначити: «недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин)... визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.»

Підставою недійсності правочину (п.1 ст.215) є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3 та частинами 5 - 6 ст. 203 ЦКУ.

В звязку з чим суд приходить до висновку про нікчемність операцій визначення податкового кредиту, тому податок на додану вартість не підлягає відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з податком на додану вартість.

Фальшивість документа є підставою для відмови у наданні відповідного права, в тому числі і права на бюджетне відшкодування. Договір, який суперечить публічному порядку, є нікчемним, а отже, не породжує передбачених ним правових наслідків.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обовязковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Враховуючи той факт, що діяльність ПП «Металод» та ТОВ «Стелс-Груп-2010» мають ознаки фіктивних підприємств, за юридичною адресою не знаходилися, проти засновника порушено кримінальні справи, скасовано свідоцтво ПДВ, а також те, що у позивача відсутня первинна документація, що відповідає вимогам діючого законодавства, платник податку не має підстав віднести такі витрати до складу валових витрат та податкового кредиту підприємства.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що до необґрунтованості позову.

Відповідно до частини третьої статті 159 КАС обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі викладеного, суд вважає оскаржувані податкове повідомлення - рішення від 16.11.2011 №0000372320/0, яким збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ в розмірі 15553,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 3888,00 грн., а також податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 №0000382320/0, яким збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 19441,00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 4860,00 грн. такими, що відповідає нормам діючого законодавства, а позовні вимоги позивача необґрунтованими, тому суд приходить до висновку про відмову позивачу в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 3, 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Луганського обласного обєднання (асоціація) по агропромисловому будівництву «Луганськоблагробуд» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.11.2011 № 0000372320/0 та № 0000382320/0 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текс постанови складено та підписано 16 березня 2012 року.

Суддя О.А. Горпенюк