Постанова № 22101118, 23.02.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 лютого 2012 року Справа № 2а-11788/11/1270

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Горобець В.О.,

в присутності сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №31 від 21.07.11;

від відповідача №1: ОСОБА_2, довіреність №1/10 від 30.12.11.

від відповідача №2: ОСОБА_3, довіреність №02-22/2 від 03.01.12.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Управління Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011 року №0000732360, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 462186,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

19 квітня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Головного управління Державного казначейства України в Луганській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011 року №0000732360, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 462186,00 грн.

Ухвалою суду від 26 січня 2012 року допущено заміну первинного другого відповідача Головного управління Державного казначейства країни в Луганській області на його правонаступника Управління Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області.

У позовній заяві позивач просив суд: 1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 18.11.2011 року №0000732360 про зменшення ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 462186 грн. та накладення штрафних санкцій у розмірі 231093 грн.; 2) Стягнути на користь ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» (код ЄДРПОУ 36129430) з державного бюджету України через головне управління Казначейства у Луганській області бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року в сумі 426186 грн.;

3) Стягнути з державного бюджету України на користь ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» судові витрати в сумі 1970 грн.

В судовому засіданні в обґрунтування заявленого позову представник позивача зазначив, що податковим повідомленням-рішенням від 18.11.2011 року №0000732360 відповідачем за порушення п.187.1 ст. 187, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 462186грн. та накладено штрафні санкції у розмірі 231093 грн., з чим позивач не згодний.

Акт перевірки від 17.11.2011 року №828/23-616/36129430, на підставі якого прийняте спірне рішення був неправомірно виданий разом податковим повідомленням-рішенням, внаслідок чого позивач був позбавлений права подати свої заперечення, як це передбачено п.86.7 ст.86 Податкового кодексу. Висновки відповідача про порушення п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу є хибними, оскільки відповідач не вірно вважає, що неможливо встановити період виникнення податкових зобовязань по всьому ланцюгу постачання, а отже неможливо підтвердити факт сплати ПДВ по ланцюгам постачання до Державного бюджету України.

Позивач вважає, що неможливість встановити період виникнення податкових зобовязань по всьому ланцюгу постачання, а також відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на його право на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість при придбанні товару та заявленні до бюджетного відшкодування відємного значення з ПДВ, оскільки Податковий кодекс України не ставить таке право платника ПДВ в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобовязань та сплати ними сум податку до державного бюджету.

18 січня 2012 року позивач надав у суд заяву про уточнення адміністративного позову в якій просив суд: 1) Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 18.11.2011 року №0000732360 про зменшення ТОВ «Авиакомпанія «ЮТейр-Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 462186 грн. та накладення штрафних санкцій у розмірі 231093 грн.; 2) Зобовязати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську подати Головному управлінню Казначейства у Луганській області висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за серпень 2011 року ТОВ «Авиакомпанія «ЮТейр-Україна» (код ЄДРПОУ 36129430), за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року №1396 на суму 462186 грн.; 3) Стягнути на користь ТОВ «Авиакомпанія «ЮТейр-Україна» з державного бюджету України через Головне управління Казначейства у Луганській області бюджетне відшкодування ПДВ за серпень 2011 року в сумі 462186 грн.; 4) Стягнути з державного бюджету на користь ТОВ «Авиакомпанія «ЮТейр-Україна» судові витрати у розмірі 2008 грн.

У судове засідання прибув представник відповідача №1, який проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що у податкових періодах, які впливають на формування заявлених сум бюджетного відшкодування ПДВ, згідно аналізу ланцюгів постачання у Системі автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту контрагентів на рівні ДПА України, податковий кредит сформовано підприємствами, які мають незадовільні стани (підприємства банкрути, підприємства, які відсутні за місцезнаходженням), а також підприємствами, які мають розбіжності при автоматизованому співставленні податкових зобовязань та податкового кредиту («податкові ями»), тобто суми податку не відображені у податкових зобовязаннях по ланцюгу постачання. Тому факт порушення контрагентами-постачальниками продавця своїх податкових зобовязань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди відшкодування ПДВ з державного бюджету.

У судове засідання прибув представник відповідача №2, який проти адміністративного позову також заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог, обґрунтовуючи тим, що Ленінською МДПІ у м. Луганську по ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» висновок про стягнення бюджетного відшкодування не податку на додану вартість на заявлену суму не надавався, тому відшкодування не проводилось. В той же час, відповідно п. 200.15. ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. За таких підстав відповідач №2 вважає, що не повинен залучатися до справ даної категорії.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач субєкт господарювання юридична особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» (далі ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна»), зареєстровано 09.06.2009 року виконавчим комітетом Луганської міської ради за адресою: місто Луганськ, Аеропорт, взято на облік платником податків Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією у місті Луганську, код ЄДРПОУ 36129430, свідоцтво платника ПДВ №100251961 від 06.11.2009 року видано Ленінською МДПІ у м. Луганську.

Згідно довідки АА №291835 з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» здійснює такі основні види діяльності: авіаційні регулярні та нерегулярні пасажирські та вантажні перевезення, функціонування інфраструктури авіаційного транспорту, послуги з організації подорожувань.

Суд установив, що в період з 08.11.2011 року по 17.11.2011 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Ленінської МДПІ у м. Луганську Даніхно Г.В. на підставі п.п. 7.8.1.8 п.78.1 ст.78, п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України та п.5, 7 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 у розмірі 462186 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, за наслідками якої складений акт від 17.11.2011 року №828/23-616/36129430. (т.№3 а.с.136-159).

Згідно висновків акту від 17.11.2011 року №828/23-616/36129430 перевіркою встановлено, що на порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за серпень 2011 року на суму 462186 грн.

18 листопада 2011 року, на підставі висновків зазначено акту Ленінською МДПІ у м. Луганську винесено податкове повідомлення-рішення №0000732360, яким ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» за порушення п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за серпень 2011 у розмірі 462186 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 231093 грн. (т.№3 а.с.135).

Разом з цим суд установив, що у п.2.8. акту від 17.11.2011 року №828/23-616/36129430 зазначено, що причиною виникнення відємного значення у липні 2011 року є надання послуг з пасажирських міжнародних перевезень, які згідно чинного законодавства оподатковуються податком за ставкою «0».

У розділі 3 акту від 17.11.2011 року №828/23-616/36129430 зазначається, що аналізом податкових декларацій за звітні (податкові) періоди починаючи з періоду, за наслідками якого виникло відємне значення до періоду, у якому заявлено бюджетне відшкодування включно (відповідно до Додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року) встановлено:

- перевіркою правомірності застосування ставок оподаткування податком на додану вартість у звітних періодах, які підлягають перевірці, порушень не встановлено.

- за результатами перевірки не встановлено наявність правових відносин ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» з платниками, установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, первинні та інші документи яких у судовому порядку визнані недійсними.

- перевіркою правомірності нарахування податкових зобовязань та податкового кредиту з податку на додану вартість порушень не встановлено.

На шостій сторінці акту від 17.11.2011 року №828/23-616/36129430 робиться висновок, що фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування податку на додану вартість із даними первинних документів, що підтверджують факт оплати платником товарів/послуг загальна сума ПДВ складає 462186грн. (у тому числі послуги, отримані від нерезидента на митній території України на суму 96350 грн.), що наведено у додатку 3 до акту перевірки.

Із врахуванням зазначеного та даних Додатка 2 (Д2) до податкової декларації з ПДВ за серпень 2011 року, з урахуванням довідки у формі висновку камеральної перевірки від 17.10.2011 року №1823/16/36129430, частина залишку відємного значення, фактично сплачена ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» постачальникам та/або до Державного бюджету, що не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування складає 462186 грн.

Згідно довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) залишок відємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 податкової декларації звітного періоду) складається із сум ПДВ, які виникли в таких звітних періодах, а саме: липень 2011 року 462186 грн.

Далі у розділі 3.1. акту від 17.11.2011 року №828/23-616/36129430 податковим органом з посиланням на дані бази даних системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань на рівні ДПА України наведений аналіз стану основних постачальників ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» першого, другого, третього та подальших ланцюгів, у якому зазначаються, що деякі з постачальників другого та третього ланцюгів не знаходяться за юридичною адресою, або є банкрутами з чого зроблений висновок, що ці контрагенти не виконали свого зобовязання зі сплати ПДВ до бюджету, і це є підставою не підтвердження ТОВ «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» права на податковий кредит з податку на додану вартість за серпень 2011 року у сумі 462186 грн.

Представник позивача вважає, що такий висновок відповідача не заснований на приписах норм діючого законодавства України та не відповідає фактичним обставинам справи.

Суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення норми матеріального права, яка підлягає застосуванню та кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обовязок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Отже, вирішуючи дану справу суд виходить з того, що порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені Податковим кодексом України, введеним в дію з 01.01.2011 року Законом України від 02.12.2010 року №2755-VI.

Відповідно пункту 198.1. ст.186 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно пункту 198.2. ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно пункту 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно абзацу першому пункту 198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, Податковий кодекс України встановлює лише єдиний випадок, коли не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг. Це суми не підтверджені податковими накладними чи митними накладними, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11. статті 201 ПКУ.

Суд установив, що суми податку на додану вартість, що заявлені позивачем до бюджетного відшкодування, підтверджені податковими накладним, порушень щодо їх оформлення відповідачем при перевірці не виявлено, що підтверджується змістом акту від 17.11.2011 року №828/23-616/36129430.

Отже, обґрунтованим є висновок суду, що позивач правомірно відніс відповідні суми податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) в звязку з придбанням товарів/послуг до податкового кредиту.

Відповідно пункту 200.1. ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно підпункту «а» пункту 200.4. ст.200 Податкового кодексу України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Суд установив, що сума податку на додану вартість, яка заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, фактично сплачена ним. Позивач є отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах від постачальників таких товарів/послуг.

За таких підстав для суду є неприйнятною позиція відповідача, що неможливість підтвердження сум бюджетного відшкодування за серпень 2011 року повязана з із неможливістю встановити період виникнення податкових зобовязань по всьому ланцюгу постачання, оскільки такий висновок відповідач зробив лише за результатами даних автоматизованого співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту контрагентів на рівні ДПА України і не прийняв заходів для фактичної перевірки таких даних, оскільки результати автоматизованого співставлення слугують лише підставою для планування податковим органом таких перевірок.

Тому, з урахуванням досліджених у справі обставин і доказів, суд приходить до висновку, що у даному випадку неможливість встановити період виникнення податкових зобовязань по всьому ланцюгу постачання, а також відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право позивача віднесення до складу податкового кредиту сплаченого ПДВ при придбанні товару та заявленні до бюджетного відшкодування відємного значення ПДВ, оскільки Податковий кодекс не ставить таке право платника податку в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобовязань та сплати ними сум податків до державного бюджету. До того ж, чинне законодавство України не покладає на сторону цивільно-правової/господарської угоди обовязку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобовязань до бюджету. Знаходження контрагентів контрагента позивача у незадовільному стані (ліквідовані, закриті підприємства, підприємства банкрути, відсутні за місцезнаходженням), про що свідчать роздруківки з системи автоматизованого співставлення податкових зобовязань на рівні ДПА України не є підставою, передбаченою чинним законодавством з питань оподаткування, яка тягне за собою як наслідок зменшення і ненадання позивачу бюджетного відшкодування ПДВ.

Такий висновок суду є справедливим, оскільки порушення контрагентами контрагента позивача породжує негативні наслідки безпосередньо для контрагентів контрагента позивача і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку.

Відповідач будь-яких фактичних даних, що можуть свідчити про такий вплив на це право позивача, суду не надав.

Суд установив, що сума податку, заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, фактично сплачена постачальникам товарів/послуг. Позивач є отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах від постачальників таких товарів/послуг.

Суд також установив, що право позивача на бюджетне відшкодування ПДВ за серпень 2011 року в розмірі 462186 грн., підтверджуються письмовими доказами, а саме: реєстром отриманих та виданих податкових накладних за серпень 2011 року, в якому зареєстровані податкові накладні суми ПДВ яких віднесені до складу податкового кредиту та безпосередньо податковими накладними; податковою декларацією серпень 2011 року, в яких до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду обґрунтовано віднесено відповідну суму ПДВ; іншими письмовими доказами.

Крім того, здійснюючи перевірку відповідач перевірив, і ця обставина ніким не заперечується, що позивач для здійснення господарської діяльності має ліцензію серії АВ №446859 від 30.09.2009 року, видану державною авіаційною адміністрацією зі строком дії до 30.09.2014 року. Позивач для здійснення господарської діяльності має орендовані приміщення: офісні 901,66 м.кв. згідно договору оренди нерухомого майна від 01.02.2010 року №90419, укладеного з ЛОКП «Міжнародний аеропорт Луганськ», а також інші нежитлові приміщення для здійснення діяльності, а саме: згідно договору оренди нежитлового приміщення від 07.04.2011 року №07.24-2011, укладеного з ДП «Гарантія-Торг» і договору оренди нежитлового приміщення від 25.05.2010 року №2505/01/63-2010, укладеного з ТОВ «Нові Технології».

Середня чисельність працівників, які перебувають у трудових відносинах з позивачем у кожних з останніх чотирьох звітних податкових періодах (кварталах) складає 194 особи, у тому числі за сумісництвом 4 особи. Середня заробітна плата у кожному з останніх чотирьох податкових періодах (кварталах) складає 14683 грн., що у 15 разів більше мінімального встановленого законодавством рівня.

У звязку з цим суд вважає, що позивач законно і обґрунтовано набув право на бюджетне відшкодування, до того ж проведеною перевіркою встановлено, що частина відємного значення дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

Крім того, суд вважає за необхідне за уважити на те, що відповідачем під час перевірки не було дотримано вимог пп.75.1.2. ст.75 Податкового кодексу України, згідно якого документальною перевіркою вважається перевірки, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування обєкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірки.

Відповідно до довідки АА №291835 з ЄДРПОУ місцезнаходження позивач за КОАТУУ є адреса: 91039, м. Луганськ, Ленінський район, Аеропорт.

Відповідно ст. 94 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

У акті ж перевірки від 17.11.2011 року №828/23-616/36129430 (п.2.4) встановлено, що фактично позивач знаходиться за адресою: м. Луганськ, пл. Героїв ВОВ, 4а, в той час як фактичним місцезнаходженням позивача є адреса: 02090, м. Київ, вул. Сосюри, 6, за місцем розташування головного офісу компанії, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи.

Також відповідачем не дотримано вимог п.86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, що призвело до порушення права позивача подати протягом пяти робочих днів з дня отримання акта свої заперечення до акту перевірки від 17.11.2011 року №828/23-616/36129430, що потягло за собою не урахування висновку про результати розгляду заперечень позивача до зазначеного акту.

Щодо вимог стягнення з Державного бюджету України через орган казначейства бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Починаючи з 01.01.2011 року Податковий кодексу України є єдиним законодавчим актом, який регулює бюджетне відшкодування ПДВ.

Так, відповідно п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Відповідно п.200.11 ст.200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку , встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Відповідно п. 200.13. ст.200 Податкового кодексу України На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби. Відповідно п. 200.15. ст.200 Податкового кодексу України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 20 грудня 2010 №960/495, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 за №1387/18682. Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що податкові органи надають органам Державного казначейства України висновки про суми відшкодування податку на додану вартість та Реєстр висновків про суми відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, з часу набрання чинності Податковим кодексом України органи казначейства повинні відшкодовувати податок на додану вартість виключно на підставі відповідних висновків податкових органів.

Тому, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивач, вимагаючи стягнути суму бюджетного відшкодування з Державного бюджету України, обрав неналежний спосіб захисту.

Таким чином, проаналізувавши надані сторонами докази та норми чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача частково відповідають чинному законодавству України, документально обґрунтовані, та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіакомпанія «ЮТейр-Україна» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, Управління Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.11.2011 року №0000732360, стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 462186,00 грн., задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 18.11.2011 року №0000732360 про зменшення ТОВ «Авиакомпанія «ЮТейр-Україна» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за серпень 2011 року на суму 462186 грн. та накладення штрафних санкцій у розмірі 231093 грн.

Зобовязати Ленінську міжрайонну державну податкову інспекцію у м. Луганську подати Управлінню Державної казначейської служби України в м. Луганську Луганської області висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету за серпень 2011 року ТОВ «Авиакомпанія «ЮТейр-Україна» (код ЄДРПОУ 36129430), за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 року №1396 на суму 462186 грн.

В інших частинах позову відмовити за необгрунтованністю.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Авиакомпанія «ЮТейр-Україна» судові витрати у розмірі 1004 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10днів з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 28 лютого 2012 року.

Суддя Л.С. Качуріна