Постанова № 22095426, 14.02.2012, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2а-4014/09/0770

Ряд стат. звіту № 8.2.6

Код 05

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

при секретарі судового засідання Скуби В.І.

за участю сторін:

представника позивача Савельєвої Марини Володимирівни;

представника відповідача Євчинець Руслана Володимировича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Відкритого акціонерного товариства «Хутро»до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 14 лютого2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 лютого 2011 року.

Відкрите акціонерне товариство «Хутро»звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області, якою просить податкове повідомлення-рішення за № 0000382351/0 від 10 липня 2009 року скасувати.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000382351/0 від 10 липня 2009 року було прийняте за результатами проведеної Відповідачем планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року, про що було складено Акт «Про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Хутро»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року»за № 34/2351/00310663 від 03 липня 2009 року. За висновками вищевказаного Акту та податковим рішенням-повідомленням № 0000382351/0 від 10 липня 2009 року Відповідачем було виявлено порушення Позивачем статті 5 пункту 5.2 підпункту 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та визначено суму податкового зобовязання по податку на прибуток за основним платежем в розмірі 537310 грн., а також нараховані штрафні санкції у сумі 209861 грн.. Позивач з податковим повідомленням-рішенням № 0000382351/0 від 10 липня 2009 року та Актом «Про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Хуторо»за № 34/2351/00310663 від 03 липня 2009 року не погодився і належним чином направив на адресу Відповідача Скаргу № 50 від 23 липня 2009 року про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000382351/0 від 10 липня 2009 року та виявленого порушення Позивачем статті 5 пункту 5.2 підпункту 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток за основним платежем в розмірі 537310грн. та нарахування штрафних санкцій у сумі 209861грн.. 25 вересня 2009 року Позивач отримав Рішення про результати розгляду скарги за № 8687/10/10-025 від 18 вересня 2009 року, згідно якого вищевказане повідомлення-рішення залишилось без змін, а скарга Позивача залишилась без задоволення. Позивач вважає вищевказане повідомлення-рішення податкового органу незаконним і таким, що підлягає скасуванню з наступних підстав. По-перше, у вищевказаному Акті пункт 3.1.4 Висновок щодо повноти декларування та своєчасності сплати податку на прибуток (стр.10-11 Акту) Відповідач вказав про уявне заниження податку на прибуток у сумі 537310 грн., у тому числі за II квартал 2008 року в сумі 10265 грн., за III квартал 2008 року в сумі 466170 грн., за IV квартал 2008 року в сумі 60884 грн.. Заниження податку на прибуток у сумі 537310 грн. відповідач мотивував тим, що Позивач порушив вимоги статті 5 пункту 5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме зависив валові витрати у звязку з недоведеністю використання позивачем придбаних ТМЦ, робіт та послуг в сумі 2994569 грн. в господарській діяльності, у тому числі за І квартал 2008 року в розмірі 183651 грн., за II квартал 825263 грн., за III квартал 974414 грн., за IV квартал 1014241 грн.. Позивач з таким висновком не погодився, оскільки витрати, які включив позивач до складу валових і показав у декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)»не входять до переліку тих, щодо яких установлені обмеження статтею 5 пунктами 5.3.-5.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», то такі витрати безумовно вважаються валовими. По-друге, позивач вказав на те, що ним була вірно та законно задекларована сума валових витрат за придбані ТМЦ в сумі 2673368 грн. рядок 04.1. Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)», в тому числі за І квартал 2008 року на суму 166581 грн., за II квартал 2008 року на суму 743956 грн., за III квартал 2008 року на суму 878195 грн., за IV квартал 2008 року на суму 884636 грн. та сума валових витрат в розмірі 321201 грн., яка віднесена ним до суми інших витрат (рядок 04.13 Декларації) в тому числі за І квартал 2008 року на суму 17070 грн., за II квартал 2008 року на суму 81307 грн., за III квартал 2008 року на суму 93219 грн., за IV квартал 2008 року на суму 129605 грн. з наступних обставин. Валові витрати, які задекларував позивач не входять до обмежень, щодо яких, згідно статті 5 пункту 5.3 підпунктів 5.3.1., 5.3.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено обмеження, а саме включення до валових витрат на потреби, не повязані з господарською діяльністю та витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і правила зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Статтею 5 пунктом Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»заборонено установлення додаткових обмежень, щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі, що також підтверджується практикою судів по цьому питанню, зокрема позивач послався на Постанову Київського апеляційного адміністративного суду, що ухвалена у справі № 22-а-23925/08. Також відповідно до статті 6 пункту 6.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»якщо обєкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має відємне значення обєкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого відємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року, що також свідчить про правомірне зарахування Позивачем вищевказаної суми до валових витрат та нарахування податкового кредиту. Окрім того, правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», при цьому вищевказана стаття не містить будь-яких вимог щодо наявності документів, що підтверджують право на віднесення витрат до складу валових, про що також свідчить судова практика, зокрема Ухвала Вищого адміністративного суду України, що постановлена у справі № К-10637/07. По-третє, Відповідач в Акті посилається на неправомірне зарахування валових витрат та нарахування Позивачем податкового кредиту з огляду на те, що Позивачем, на думку відповідача, під час перевірки не було надано первинних бухгалтерських документів, і що така їх відсутність позбавляє можливості дійти висновку про фактичне використання придбаних товарно-матеріальних цінностей та їх звязок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), використанням їх у власній господарській діяльності. Позивач з таким твердженням також не погоджується з наступних підстав. Згідно статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. В свою чергу Відповідач у п. 3.2. «Податковий кредит»вищезазначеного Акту вказав, що на формування податкового кредиту у сумі 796790 грн. мало вплив здійснення операцій з придбання лавсану, ниток, голок, скрапленого газу, паливно-мастильних матеріалів, електроенергії, запасних частин, послуг по транспортуванню продукції та інших товарно-матеріальних цінностей та послуг, повязаних з господарською діяльністю. Тобто Відповідач вказав на те, що його посадовими особами були вивчені під час перевірки усі первинні бухгалтерські документи, які підтверджують придбання ТМЦ та послуг для ведення господарської діяльності Позивача. Даний факт також зазначено і на сторінці 18 вищезазначеного Акту (п. 3.7.2. «Податок з доходів фізичних осіб»), де чітко зазначено, що для правильності нарахування та сплати податку з доходів фізичних осіб підприємством, посадовими особами Відповідача були використані книга наказів, розрахункові відомості, касова книга та первинні бухгалтерські документи за І-ІV квартали 2008 року та за І квартал 2009 року. О отримання первинних та інших документів бухгалтерського обліку та звітності (а саме: касові документи за 2008 р.; банківські документи за 2008 р.; авансові звіти за 2008 р.; оборотно-сальдовий баланс поквартально за 2008 р.; оборотно-сальдові відомості поквартально по рахункам 631, 361, 377 за 2008 р.; документи про підтвердження вексельних розрахунків; податкові накладні за 2008 р; аналіз рахунків 70, 23, 10, 34, 62; видаткові і прибуткові накладні) підтверджуються фактом отриманням Відповідачем Списку документів від 03 червня 2009 року, які були предявлені під час перевірки посадовим особам Відповідача. Факт передачі вищевказаних документів підтверджується підписом завідувача сектору по контролю за відшкодуванням ПДВ ВНКЮО Ференец М.М. на копії такого Списку. По-четверте, cтатистична та Бухгалтерська звітність подається органам державної статистики, у порядку згідно з законодавством. У звязку з цим платник податку не несе податкової відповідальності за затримку неподання або неповне подання бухгалтерської звітності. Також слід відмітити, що стаття 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»регламентує функції органів державної податкової служби на місцях, передбачено, зокрема, таку функцію, як здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування й сплати податків та зборів (обовязкових платежів), а також здійснення контролю за своєчасністю подання платниками бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, інших платежів, а також проведення перевірок достовірності цих документів щодо правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів. Однак обовязку з подання платником податку на прибуток підприємств бухгалтерських звітів і балансів не передбачено жодною нормою чинного законодавства. По-п'яте, відповідно до статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.1. Закону України «Про податок на додану вартість»( в редакції, чинній на час формування платником податку податкового кредиту) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації. При цьому Відповідачем під час проведення перевірки не встановлено завищення або заниження задекларованих Позивачем показників у рядку 10.1. податкових декларацій з податку на додану вартість на підставі поданих Позивачем реєстрів отриманих податкових накладних, банківських та касових документів, що були надані Відповідачу для огляду. Отже, з вищевказаного випливає, що Позивачем не було допущено порушень норм чинного законодавства при формуванні податкового кредиту. Податковий кредит сформований у відповідності з вимогами статті 7 пункту 7.5 Закону України «Про податок на додану вартість», податок на додану вартість сплачений у ціні товару, вартість якого відносить до валових витрат, а податковий кредит підтверджується податковими накладними, що узгоджують з приписами статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість». Враховуючи вищевказане, позивач вказує на те, що порушення податкового законодавства при нарахуванні податкового кредиту ним не було. Податковий кредит сформований у відповідності з вимогами статті 7 пункту 7.5. Закону України «Про податок на додану вартість», податок на додану вартість сплачений у ціні товару, вартість якого відноситься до валових витрат, а податковий кредит підтверджується податковими накладними, що узгоджується з приписами статті 7 пункту 7.4 підпункту 7.4.5 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач вважає, що ним належним чином доведено суму валових витрат в розмірі 2994569 грн. за період, що перевірявся, а тому донарахування податку на прибуток Відповідачем у сумі 537310 грн. та нарахування штрафних санкції в розмірі 209861 грн. є незаконним та таким, що суперечить нормам діючого податкового законодавства.

Під час судового розгляду представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, що наведені в позовній заяві та додаткових обґрунтуваннях.

Заперечуючи проти позову відповідач зокрема вказав на таке. За результатами планової виїзної перевірки ВАТ «Хутро»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року складено акт від 03 липня 2009 року № 34/2351/00310663, яким встановлено наступне. Для проведення перевірки посадовими особами ВАТ «Хутро»представлені такі документи: реєстри отриманих та виданих податкових накладних; видані та отримані податкові накладні; оборотно-сальдові відомості по бухгалтерських рахунках за І квартал 2008 року, І півріччя 2008 року, 9 місяців 2008 року, 2008 рік; журнали проводок за 2008 рік по рахунках 23, 37, 37.7, 93, оборотно-сальдові відомості по рахунках 10.3, 36,1, 37.7, 63.1, аналіз рахунку 23 по кварталах, аналіз рахунку 70 по місяцях, банківські та касові документи. Відповідно до статті 11 пункту 15 Закону України від 04 грудня 1990 року № 509-ХП «Про державну податкову службу в Україні»посадових осіб ВАТ «Хутро»зобовязано було провести інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей під час проведення планової виїзної документальної перевірки (лист від 29 травня 2009 року № 4960/7/2350). Станом на дату завершення перевірки матеріали інвентаризації не предявлено. Згідно рядка 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства витрати на придбання товарів (робіт, послуг) ВАТ «Хутро» склали 2673368 грн. та рядка 04.13 Декларації інші витрати склали 555223 грн.. В процесі проведення перевірки ВАТ «Хутро»надало до перевірки банківські документи, що дало змогу підтвердити суму сплачених відсотків за користування кредитом - 234022 грн.. Так як підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення операцій, то генеральному директору ВАТ «Хутро»ОСОБА_5 надано листи про надання первинних бухгалтерських документів на підтвердження валових витрат, які відображені в Декларації з податку на прибуток підприємства - лист від 11 червня 2009 року № 5512/10/23-00, лист від 11 червня 2009 року № 5511/10/23-00 та про надання обґрунтування цін на реалізацію продукції власного виробництва, що отримано головним бухгалтером ВАТ «Хутро»ОСОБА_6 12 червня 2009 року. Посадовими особами відмовлено у наданні первинних бухгалтерських документів, а саме: актів на списання сировини та матеріалів, звітів матеріально-відповідальних осіб, товарно-транспортних накладних, дорожніх листів та інших документів, про що повідомлено листом від 15 червня 2009 року № 28, а також не надано обґрунтування цін реалізованої продукції (лист від 24 червня 2009 року № 36). Статтею 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16 липня 1999 № 996-ХІV (із змінами та доповненнями) зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобовязані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством. Виходячи з вимог статті 3 пункту 2 цього ж Закону України, бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пунктом 1 підпунктом 1.2 пунктом 2 підпунктом 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, відповідно до який первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 № 88, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Відсутність первинних документів позбавляє можливості дійти висновку про фактичне придбання та використання товарно-матеріальних цінностей та їх звязок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), використання їх у власній господарській діяльності. Статтею 5 підпунктом 5.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено що, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до статті 5 пункту 5.2 підпункту 5.2.1 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії. Таким чином, виходячи з вищенаведеного, перевіркою не підтверджено валові витрати в сумі 2994569 грн., із-за відсутності бухгалтерських документів, що є порушенням статті 5 пункту 5.2 підпункту 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого зменшено відємне значення обєкту оподаткування за 2008 рік в сумі 845331 грн. та донараховано податку на податок на прибуток у сумі 537310 грн. , у тому числі за II квартал 2008 року в сумі 10256 грн., за III квартал 2008 року в сумі 466170 грн., за ІV квартал 2008 року в сумі 60884 грн.. Ні до кінця проведення перевірки, ні під час розгляду первинної скарги, розгляд якої продовжувався до 60 днів з пропозицією надати первинні документи в підтвердження обґрунтованості скарги, платником надано не було. Вивчаючи надані до позову документи, ВАТ «Хутро»в спростування даних акту перевірки від 03 липня 2009 року № 34/2351/00310663 також первинних документів не надав. Враховуючи наведене, відповідач просить відмовити в задоволенні позову.

Під час судового розгляду представник відповідача позовні вимоги заперечив повністю з мотивів, що наведені в письмових запереченнях.

Державною податковою інспекцією у Рахівському районі Закарпатської області в період з 29 травня 2009 року по 25 червня 2009 року була проведена перевірка ВАТ «Хутро»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року. За результатами вказаної перевірки 03 липня 2009 року був складений акт «Про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Хутро»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року»за № 34/2351/00310663 (Т 1 а.с.а.с. 8-27).

Вищевказаним актом відповідачем зафіксовано порушення, яке було виявлено під час перевірки, а саме перевіркою встановлено порушення: статті 5 пункту 5.2 підпункту 5.2.1 Закону України № 334/94 «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого за 2008 рік в бюджет не сплачено податок на прибуток у сумі 537310 грн. у томі числі за II квартал 2008 року в сумі 10256 грн., за III квартал 2008 року в сумі 466170 грн., за IV квартал 2008 року 60884 грн..

Відповідно до вищевказаного акту перевірки донарахування виникло внаслідок того, що посадовими особами позивача, під час здійснення перевірки, відмовлено у наданні особам, що здійснювали перевірку, бухгалтерських документів, а саме: актів на списання сировини та матеріалів; звітів матеріально-відповідальних осіб; товарно-транспортних накладних; подорожніх листів та інших документів, тобто не підтверджена реальність здійснення операцій на суму 2673368 грн..

Вказана сума була виключена із складу валових витрат на підставі того, що відповідно до статті 5 пункту 5.2 підпункту 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Також валові витрати ВАТ «Хутро»у 2008 році були зменшені на 321201 грн. внаслідок того, що позивачем не було надано на перевірку первинних бухгалтерських документів, які б підтверджували витрати підприємства на транспортування та інші витрати.

В ході проведеної податкової перевірки сума валового доходу, амортизаційних відрахувань та інші складові валових витрат підприємства у 2008 році не викликали сумніву ревізорів та були підтверджені в повному обсязі.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 10 липня 2009 року було прийнято податкове-повідомлення-рішення за № 0000382351/0, відповідно до якого за порушення статті 5 пункту 5.2 підпункту 5.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року за № 334/94 позивачеві визначено зобовязання з податку на прибуток у розмірі 747171 грн., в тому числі за основним платежем 537310 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 209861 грн. (Т. 1 а.с. 40).

Відповідно до статті 3 пункту 3.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв у спірний період, обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до статті 5 пункту 5.1 цього ж Закону валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до статті 5 пункту 5.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат зокрема, включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті; суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), добровільно перераховані (передані) протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевого самоврядування, до неприбуткових організацій, визначених у пункті 7.11 статті 7 цього Закону, суми коштів, що перераховані юридичним особам, у тому числі неприбутковим організаціям - засновникам постійно діючого третейського суду у розмірі, що перевищує два відсотки, але не більше пяти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного року, за винятком внесків, передбачених підпунктом 5.6.2 пункту 5.6 цієї статті, та внесків, передбачених підпунктом 5.2.17 цього пункту; суми коштів, внесені до страхових резервів у порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обовязкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування»(крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обовязкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обовязкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті. Для платників податку, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, до складу валових витрат включається плата за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті; суми витрат, не віднесені до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у звязку з втратою, знищенням або зіпсуттям документів, установлених правилами податкового обліку, та підтверджених такими документами у звітному податковому періоді; суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у звязку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобовязання; суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, у разі коли відповідні заходи щодо стягнення таких боргів не привели до позитивного наслідку. Для банків та інших небанківських фінансових установ норми цього пункту діють з урахуванням норм статті 12 цього Закону; суми витрат по операціях, передбачених пунктом 5.9 цієї статті та статтею 7 цього Закону; суми витрат, повязаних з поліпшенням основних фондів у межах, встановлених підпунктом 8.7.1 цього Закону, та суми перевищення балансової вартості основних фондів та нематеріальних активів над вартістю їх продажу, визначені у порядку, встановленому статтею 8 цього Закону.

Відповідно до статті 5 пункту 5.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валових витрат витрати на: потреби, не повязані з веденням господарської діяльності, а саме: організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків (крім благодійних внесків та пожертвувань неприбутковим організаціям, визначеним пунктом 7.11 цього Закону, та витрат, повязаних з проведенням рекламної діяльності, які регулюються нормами підпункту 5.4.4 цієї статті). Обмеження частини другої цього підпункту не стосуються платників податку, основною діяльністю яких є організація прийомів, презентацій і свят за замовленням та за рахунок інших осіб; придбання лотерей, участь в азартних іграх; фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону; придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, повязані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону; сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб. Для платників податку на прибуток підприємств, які не зареєстровані як платники податку на додану вартість, до складу валових витрат виробництва (обігу) входять суми податків на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких належить до валових витрат такого платника податку; сплату вартості торгових патентів, яка враховується у зменшення податкових зобовязань платника податку в порядку, передбаченому пунктом 16.3 цього Закону; сплату штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду; виплату винагород або інших видів заохочень повязаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у звязку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, повязаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до статті 11 пункту 11.2 підпункту 11.2.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до копій видаткових накладних та рахунків протягом 2008 року ВАТ «Хутро»здійснювало закупівлю товарно-матеріальних цінностей та проводило оплату послуг (в тому числі транспортних) на суму 2689945,83 грн. (Т 4 а.с.а.с. 1-160).

Надання послуг позивачеві, в тому числі і транспортних підтверджуються актами виконаних робіт (послуг) (Т. 4 а.с.а.с. 161-240).

Оплата за надання транспортних послуг частково здійснювалось готівковими кошти, що підтверджується копіями видаткових касових ордерів на загальну суму 138050 грн. (Т. 5 а.с.а.с. 47-87).

Списання товарно-матеріальних цінностей та сировини використаної у виробництві протягом 2008 року підтверджується відповідними актами на загальну суму 430190,72 грн., які складені на підставі виробничих звітів (Т. 1 а.с.а.с. 132-252).

Відповідно до банківських виписок руху коштів на розрахунковому рахунку ВАТ «Хутро»№ 26001007660980, що відкритий у філії «Прикарпатське РУ»ВАТ «Банк «Фінанси та кредит»та на розрахунковому рахунку ВАТ «Хутро»№ 26008303266091, що відкритий у філії «Відділення ПІБ»в м. Рахів, встановлено, що за 2008 рік з вказаних рахунків перераховано 2047225,07 грн. Всі перерахування повязані з господарською діяльністю підприємства (Т. 3 а.с.а.с. 1-169, Т. 5 а.с.а.с. 1-46).

Штрафні санкції до платників податків застосовуються відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 р. N 2181-ІІІ за порушення податкового законодавства у разі коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобовязання, тобто при донарахуванні податку. В даному випадку податкові зобовязання з податку на прибуток взагалі відсутній.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 червня 2011 року (Т. 5 а.с.а.с. 104-105) було призначено судово-бухгалтерську експертизу.

Відповідно до висновку № 456 судово-економічної експертизи, що складений 13 жовтня 2011 року - в обсязі наданих документів, зазначене в акті податкової інспекції «Про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Хутро»з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року»від 03 липня 2009 року за № 34/2351/00310663 заниження обєкта оподаткування ВАТ «Хутро»за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року і донарахування до сплати податків та обовязкових платежів до бюджету по податку на прибуток за основним платежем в розмірі 537310 грн., та штрафних санкцій у сумі 209861 грн. документально не підтверджується. Крім того, за наслідками експертизи встановлено, що Державною податковою інспекцією у Рахівському районі Закарпатської області Відкритому акціонерному товариству «Хутро»сума донарахованого податку на прибуток у розмірі 537310 грн., та штрафні санкції у сумі 209861 грн. обчислені не вірно (Т. 5 а.с.а.с. 131-157).

Відповідно до статті 11 частин 1, 2, 4 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для зясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Із змісту позовної заяви випливає, що в даному спорі позивач також фактично вказує на протиправність податкового повідомлення-рішення за № 0000382351/0 від 10 липня 2009 року, яке просить Закарпатський окружний адміністративний суд скасувати.

Відповідно до статті 162 частини 2 КАС України суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших субєктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Таким чином, оскільки позивач посилається на протиправність визначення суми податкового зобовязання по податку на прибуток за основним платежем в розмірі 537310 грн., а також нарахування штрафної санкції у сумі 209861 грн., згідно із статтею 11 частиною 2 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог, визнавши також податкове повідомлення-рішення за № 0000382351/0 від 10 липня 2009 року протиправним.

Відповідно до статті 71 частин 1 та 2 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Натомість відповідно до висновку № 456 судово-економічної експертизи, що складений 13 жовтня 2011 року заниження обєкта оподаткування ВАТ «Хутро»за спірний період і донарахування до сплати податків та обовязкових платежів до бюджету по податку на прибуток за основним платежем в розмірі 537310 грн., та штрафних санкцій у сумі 209861 грн. документально не підтверджений. Також цим висновком встановлено, що Державною податковою інспекцією у Рахівському районі Закарпатської області Відкритому акціонерному товариству «Хутро»сума донарахованого податку на прибуток у розмірі 537310 грн., та штрафні санкції у сумі 209861 грн. обчислені не вірно. А відтак позов підлягає до задоволення.

Відповідно до статті 94 частини 1 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати.

Керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства «Хутро»до Державної податкової інспекції у Рахівському районі Закарпатської області задовольнити.

Податкове повідомлення-рішення за № 0000382351/0 від 10 липня 2009 року визнати протиправним та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України (місцевого бюджету) на користь Відкритого акціонерного товариства «Хутро»витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн., що сплачені через відділення № 316 АКІБ «УкрСиббанк»25 вересня 2009 року відповідно до платіжного доручення № 261 від 25 вересня 2009 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. У випадках, встановлених статтею 167 частиною 4 цього Кодексу десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий Гаврилко С.Є.