Постанова № 22093854, 11.01.2012, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 0670/9793/11

категорія 8.2.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 січня 2012 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В. ,

при секретарі - Господарчук І.В.,

за участю представника позивача, представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест"

до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000012340 від 28.04.2011 р.,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" звернулося з позовом до Коростишівської міжрайонної державної податкової інспекції, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 28.04.2011 року № 0000012340 щодо зменшення від"ємного значення суми ПДВ у розмірі 119500,00 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1 грн.. На обгрунтування позовних вимог зазначає, що ним дотримані всі вимоги чинного законодавства при формуванні податкового зобов"язання та податкового кредиту з ПДВ за січень 2011 року. Крім того, вказав, що проведені господарські операції з ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" та ТОВ "Сантрейд" мали реальний (товарний) характер, а тому висновки податкового органу суперечать дійсним обставинам та чинному законодавству.

Представник позивача в судовому засіданнні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представники відповідача проти заявленого позову заперечили з підстав, викладених в письмовому відзиві на позовну заяву. Просили в позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідків, дослідивши наявні письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступнизх підстав.

Судом встановлено, що Коростишівською міжрайонною державною податковою інспекцією проведено невиїзну позапланову документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростинівземінвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Сантрейд" (код ЄДРПОУ 25394566) та ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" (код ЄДРПОУ 35917124), за результатами якої був складений акт № 136/01-13/23/35904775 від 08.04.2011 року (далі - акт перевірки).

На підставі акту перевірки відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 28.04.2011 року № 0000012340, щодо зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 119 500,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 1 грн..

Підставами для прийняття такого рішення стали висновки акту перевірки про безтоварність господарських операцій та нікчемність договорів укладених між позивачем та ДП "Сантрейд", і як наслідок завищення Товариством податкового зобов'язання з ПДВ за січень 2011 року на суму 232,5 тис. грн., та угоди з ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД", в результаті чого завищено податковий кредит за вказаний період в сумі 352, тис. грн..

Таким чином, відповідач вказує, що ТОВ "Коростишівземінвест" порушено п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України. А також, порушено норми Цивільно кодексу України, зокрема, ч.1 ст.203, ст.215,228 ЦК України, в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Однак, суд не погоджується з даним висновком податкового органу, виходячи з наступного.

Щодо правильності відображення податкового зобов'язання з ПДВ при правовідносинах з ДП "Сантрейд".

Встановлено, що між ТОВ "Коростишівземінвест" та ДП "Сантрейд" було укладено договір поставки № 4500565716 від 11.01.2011 року, за умовами якого Товариство передає ДП "Сантрейд" кукурудзу урожаю 2010 року, а ДП "Сантрейд" сплачує за це кошти. На виконання умов договору Товариство поставило 900 000 кг. кукурудзи, що підтверджується видатковою накладною № 2 від 26.01.2011 року на загальну суму 1395 003,60 грн. в т.ч. ПДВ 232 500,60 грн.. Товариством покупцю було виписано податкову накладну на загальну суму 1 395 003,60 грн. в т.ч. ПДВ 232 500,60 грн..

Однак, в акті перевірки податковим органом робиться висновок про безтоварність даної операції, у зв"язку з відсутністю будь-яких документів, що засвідчують транспортування Товариством чи ДП "Сантрейд" вищевказаної кукурудзи.

Разом з тим, як вбачається з договору, поставка відбувається на умовах ЕХW (франко-зерновий склад/елеватор відповідно до прави Інкотермс 2000) зерновий склад ВАТ "Брусилівське КХП" (п.5.1), з яким ТОВ "Коростишівземінвест" 02.11.2010 року був укладений договір № 27 на зберігання зерна. Тобто місцем поставки були виробничі потужності, де кукурудза ТОВ "Коростишівземінвест" знаходилася на зберіганні згідно договору та складської квитанції №78 від 22.12.2010 року.

Таким чином, право власності на кукурудзу від позивача до ДП " Сантрейд" перейшло безпосередньо на виробничих потужностях ВАТ "Брусилівське КХП" без її транспортування, що підтверджується актом прийому передачі від 26.01.2011 року, видатковою накладною № 2 від 26.01.2011 року, дорученням № ХФ 0444 від 26.01.2011 року на ім"я ОСОБА_1, податковою накладною № 1 від 26.01.2011 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Тому висновок відповідача про безтоварність операції є неправомірним.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а)дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б)дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Згідно п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Пунктом 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Таким чином, позивачем правомірно було виписано податкову накладну та відображено її в податковому обліку за відповідний період, а суму ПДВ віднесено до складу податкового зобов"язання.

Щодо правильності відображення податкового кредиту по ПДВ при взаємовідносинах з ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД".

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" укладено договір № 06/19-01-11 від 19.01.2011 року, відповідно якого останній поставив позивачу аміачну селітру в біг-бегах в кількості 704 тон. Згідно умов вказаного договору виробником та відправником товару залізничним транспортом є ВАТ "Рівнеазот" (код ЄДРПОУ 05607824) м. Рівне (п.1.3, п.1.4 договору).

На виконання умов договору за куплений товар Товариством було сплачено ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" 2 112 000,00 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 352 000,00 грн., на підставі чого ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" було виписано податкову накладну №248 від 21.01.2011 року.

На виконання умов договору ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" позивачу поставлено 704 тон. аміачної селітри, що підтверджується видатковими накладними від 13.02.2011 року № РН-0000897, від 10.03.2011 року №РН-0001498, від 16.03.2011 року №РН-0001730, від 19.03.2011 року №РН-0001860, від 20.03.2011 року №РН-0001866, від 24.03.2011 року №РН-0002024, від 23.04.2011 року №РН-0003118 та залізничними накладними на загальну суму 2 112 000,00 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 352 000,00 грн..

За умовами договору постачання мінеральних добрив здійснювалося до залізничної станції Коростишів, а звідти добрива власним автомобільним транспортом позивача перевозилися до місця зберігання добрив, що підтверджується подорожніми листами.

Крім того, вказані обставини підтвердили допитані в судовому засіданні як свідки водії ТОВ "Коростишівземінвест" ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Зокрема, пояснили, що в період лютий-березень 2011 року перевозили вантажним транспортом із залізничної станції Коростишів на базу підприємства аміачну селітру, яку згодом розвозили на поля. Вказану селітку доставляли залізничним транспортом з м.Рівне.

Крім того, дані обставини також підтверджуються шляховими листами, залізничними накладними, сертифікатами якості на аміачну селітру, актами використанння мінеральних добрив, копії яких містяться в матеріалах справи.

Таким чином, висновок відповідача про безтоварність здійсненої господарської операції по поставці аміачної селітри ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" та нікчемність даного правочину спростовується вищезгаданими доказами.

Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями

Таким чином Податковим кодексом України визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Таким чином, висновки акту перевірки не ґрунтуються на фактичних обставинах та не відповідають законодавству України. А тому, позивачем правомірно віднесено суму ПДВ по проведеній операції до складу податкового кредиту, що також підтверджується копією податкової накладної № 248 від 21.01.2011 року та платіжного доручення № 756 від 20.01.2011 року про перерахування ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" коштів за закуплений товар в тому числі ПДВ в сумі 352 тис. грн..

Щодо нікчемності укладених угод, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

З метою забезпечення правильного та однакового застосування судами законодавства при розгляді цивільних справ про визнання правочинів недійсними Пленум Верховного Суду України прийняв постанову від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", п.18 якої визначено, що перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК, а саме: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Також, відповідно до ст. 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що відповідно до презумції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Укладенені між ТОВ "Коростишіземінвест" та ДП "Сантрейд" і ТОВ "Торговий дім "Агроімпорт ЛТД" договори не віднесено законом до нікчемних, також відсутні і судові рішення про визнання їх недійсними.

Не знайшли свого підтвердження доводи відповідача про нікмемність укладених угод і в ході розгляду справи.

Таким чином, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що прийнтяте Коростишівською МДПІ податкове повідомлення-рішення від 28.04.2011 року № 0000012340 щодо зменшення позивачу розміру від"ємного значення суми ПДВ у розмірі 119500,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн. прийнято з порушенням вимог закону, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

У відповідності до ч.1 ст.94 КАС України позивачу підлягають відшкодуванню судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3 грн. 40 коп..

Керуючись ст. ст. 86,94,158-162,186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати прийняте Коростишівською міжрайонною державної податковою інспекцією податкове повідомлення-рішення № 0000012340 від 28.04.2011 року.

Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" з Державного бюджету України 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 16 січня 2012 р.