Постанова № 22091832, 13.03.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2012 р.                                                             справа № 2а/0570/2484/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Буряк І. В.

при секретарі          Телешові В.О.

за участю представників сторін:          

позивача:                              ОСОБА_1 (дов.)

відповідача:          ОСОБА_2 (дов.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні

позовну заяву           Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції

до           Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтопрохідне управління №10» - дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест «Горлівськвуглебуд»

про           надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що знаходиться у податковій заставі

ВСТАНОВИВ

Горлівська об’єднана державна податкова інспекція (надалі – позивач, Горлівська ОДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтопрохідне управління №10» - дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест «Горлівськвуглебуд» (надалі – відповідач, ДВАТ «ШПУ №10») про надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 3273516,91 грн. за рахунок майна, що знаходиться у податковій заставі.

Позов мотивовано наявністю у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість, що згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України є підставою для погашення усієї суми боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, за відповідним дозволом суду.

У судовому засіданні від 13.03.2012р. представник позивача позов підтримав та просив суд його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач надав заяву від 12.03.2012р. №11/183 про визнання адміністративного позову.

Представник відповідача у судовому засіданні від 13.03.2012р. позовні вимоги визнав у повному обсязі та проти їх задоволення не заперечував.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ДВАТ «ШПУ №10» зареєстровано у якості юридичної особи, ідентифікаційний код 00180108, місцезнаходження: 84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Ізотова, 2, про що зазначено у відповідному свідоцтві серія А00 №299557, та зареєстровано у якості платника податку на додану вартість, про що зазначено у відповідному свідоцтві №100321558.

Відповідно до розрахунку сум податкового боргу станом на 01.02.2012р. відповідач має податковий борг з податку на додану вартість у загальному розмірі 3273516,91 грн.

Наявність податкового боргу у заявленому розмірі підтверджується також зворотним боком облікової картки платника відповідача станом на 31.12.2011р. та на 12.03.2012р.

Відповідно до пояснень представника позивача вказана заборгованість не була стягнута з рахунків у банках у зв’язку з відсутністю грошових коштів у відповідача, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії платіжних вимог від 25.11.2011р. №20, від 19.01.2012р. №2, від 31.01.2012р. №7.

Вказані платіжні вимоги щодо стягнення податкового боргу за судовим рішенням повернуті банківською установою у зв’язку із відсутністю коштів на поточному рахунку відповідача.

Податкова вимога від 22.07.2011р. № 5 отримана відповідачем 22.07.2011р., про що зазначено на корінці вказаної вимоги.

Також, у матеріалах справи наявні копії рішення від 17.11.2011р. №16022/10/24-113 про опис майна відповідача у податкову заставу, та акту опису майна від 12.12.2011р. №3/24 на загальну суму 2357597,50 грн.

Зазначена податкова застава зареєстрована у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, про що зазначено у відповідному витязі від 13.12.2011р. №34195688.

До судового засідання відповідачем надана заява про повне визнання адміністративного позову.

Відповідно ч. 1,3 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Судове рішення у зв'язку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Частинами 3, 4 ст. 112 КАС України передбачено, що у разі часткового визнання адміністративного позову відповідачем і прийняття його судом може бути прийнята постанова суду про задоволення визнаних відповідачем позовних вимог відповідно до статті 164 цього Кодексу. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

На підставі викладеного суд приймає вказану заяву до уваги, крім того, суд вбачає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

Підпунктом 14.1.155 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що податкова застава - це спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Тобто, здійснення передбачених ст. 95 Податкового кодексу України заходів щодо стягнення податкового боргу шляхом продажу майна платника податків можливе за умови якщо на це майно поширена податкова застава на підставах та умовах визначених Податковим кодексом України.

У відповідності до п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу, про що зазначено у п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України.

Згідно п. 88.2 вказаної статті, право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

При цьому, відповідно до п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України, встановлено, що право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Як було зазначено, наявність у відповідача податкового боргу з податку на додану вартість у заявленому розмірі позовних вимог підтверджується зворотним боком облікової картки платника - відповідача.

Пунктом 89.2 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Із наведеного вбачається, що податковий орган може поширити податкову заставу на будь-яке майно платника податків, крім передбачених випадків, а також на майно, яке платник податків набуде у майбутньому.

При цьому, встановлено обмеження, згідно якого податкова застава поширюється на майно, балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків.

Пунктом п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу визначено, що майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Крім того, згідно п. 89.8 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до п.11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, суд вбачає наявність підстав для надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 105993,46 грн. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

На підставі наведеного, Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають повному задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94,, 112, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтопрохідне управління №10» - дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест «Горлівськвуглебуд»про визнання позовних вимог Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції прийняти.

2. Позов Горлівської об’єднаної державної податкової інспекції до Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтопрохідне управління №10» - дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест «Горлівськвуглебуд» задовольнити частково.

Надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу у сумі 3273516 (три мільйони двісті сімдесят три тисячі п’ятсот шістнадцять) гривень 91 (дев’яносто одна) копійка за рахунок майна Державного відкритого акціонерного товариства «Шахтопрохідне управління №10» - дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства «Державна холдингова компанія «Трест «Горлівськвуглебуд» (ідентифікаційний код 00180108, місцезнаходження: 84601, Донецька область, м. Горлівка, вул. Ізотова, 2), що знаходиться у податковій заставі

3. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 13 березня 2012 року, повний текст виготовлено 16 березня 2012 року.

4. Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                       Буряк І. В.