Постанова № 22089404, 28.02.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2012 р. справа № 2а/0570/1931/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Кірієнка В.О.

при секретаріТкачовій М.І.

за участю:

представника позивача Мочкаєва Ю.І.

представника відповідача Максімчука С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області до Державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків боржника в сумі 1945112,74 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

В обґрунтування позовних вимог вказав що, відповідач станом на 31.01.2012 року має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 1945112,74 грн., яка виникла згідно уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість від 23.01.2012 року № 9001010050, податкової декларації з податку на додану вартість від 20.01.2012 року № 90141864-5, податкового повідомлення рішення від 23.12.2011 року № 0002741510, податкового повідомлення рішення від 23.12.2011 року № 0002751510.

Зазначені податкові повідомлення рішення є узгодженими, проте станом на момент подання позову боржником не сплачені, у звязку із чим ДПІ у м. Торезі звернулась до суду.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та просив встановити порядок виконання постанови шляхом розстрочення виконання судового рішення.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції виконують, зокрема, таку функцію, а саме, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Позивач у відповідності до норм Податкового кодексу України, є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Позивач є субєктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про Державну податкову службу в Україні» та Податкового кодексу України.

Відповідач Державне підприємство «Торезантрацит» (ІК 32366906) зареєстроване виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області 29.04.2003 року за № 1264120 0000 000010, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ.

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 28.10.2008 року № 887/29-014-1 відповідач узятий на облік ДПІ у м. Торезі з 08.05.2003 року за № 32 та є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що станом на 31.01.2012 року має заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в сумі 1945112,74 грн., яка виникла згідно уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість від 23.01.2012 року № 9001010050, податкової декларації з податку на додану вартість від 20.01.2012 року № 90141864-5, податкового повідомлення рішення від 23.12.2011 року № 0002741510, податкового повідомлення рішення від 23.12.2011 року № 0002751510.

Податкові повідомлення рішення є узгодженими, що відповідачем у судовому засіданні не оскаржувалось.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 49.16 ст. 49 Податкового кодексу України визначено, що незалежно від наявності відмови у прийнятті податкової декларації платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Обовязок платника податків щодо здійснення своєчасної сплати суми податкових зобовязань встановлений також пунктом 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

У звязку із тим, що податковий борг відповідача виник до вступу в дію Податкового кодексу України та був безперервним, Шахтарською ДПІ у м. Торезі приймались заходи по погашенню податкового зобовязання у відповідності до вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ, який був спеціальним законом з питань оподаткування та встановлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Отже, на виконання вимог п. 6.2 ст. 6 зазначеного Закону податковим органом надсилалися податкові вимоги про погашення податкового боргу в добровільному порядку, а саме перша за № 04.06.2003 року № 1/72, яка була вручена директору з економіки 06.06.2003 року та друга за № 2/80, яка була отримана генеральним директором 08.07.2003 року.

Крім того, 07 серпня 2003 року ДПІ у м. Торезі було прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу за № 75/24-013-21 та 26.05.2010 року за № 5/24-012-1 складено акт опису активів.

Проте, заходи, прийняті позивачем щодо стягнення податкового зобовязання, не призвели до його погашення. Сума податкового зобовязання відповідачем не сплачена та, відповідно до розрахунку стягуваної суми по справі, наданого позивачем, податкова заборгованість відповідача з ПДВ складає у загальному розмірі 1945112,74 грн., що не заперечується самим відповідачем.

Згідно п. 95.1. ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, враховуючи права державної податкової служби, встановлені Законом, та передбачений Конституцією судовий порядок їх стягнення, позовні вимоги суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Крім того, представниками відповідача було надано заяву про встановлення способу виконання судового рішення шляхом надання розстрочення. В обґрунтування заяви вказав, що станом на теперішній час підприємство знаходиться у дуже скрутному фінансовому становищі, що пояснюється негативною динамікою виробничих показників, недодержанням бюджетного фінансування, яке в свою чергу призвело до недоліку коштів. Значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською заборгованістю свідчить про залежність підприємства від кредиторів, поряд з цим має місце зростання собівартості товарної вугільної продукції, зменшення придатності основних засобів, отримані доходи не покривають проведених витрат, що в кінцевому результаті призвело до збиткової діяльності.

Представник позивача не заперечувала проти встановлення способу виконання судового рішення шляхом надання розстрочення.

Відповідно до ч.1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Ознайомившись із наданими матеріалами, судом було встановлено, що відповідно до довідки про заборгованість ДП «Торезантрацит», що завірена головним бухгалтером підприємства, заборгованість до пенсійного фонду України становить 58047,00 грн., в тому числі Єдиний соціальний внесок в сумі 13031,00 грн., відшкодування пільгових пенсій в сумі 43654,00 грн. та регреси в сумі 1362,00 грн., заборгованість до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань складає 8164,32 грн., до Фонду соціального страхування на випадок безробіття в сумі 891000,00 грн., заборгованість до бюджету складає 38568,00 грн., в тому числі з податку на прибуток в сумі 7184,00 грн., з податку на додану вартість в сумі 18390,00 грн., з плати за землю в сумі 60.000,00 грн., з плати за користування надрами в сумі 2817,00 грн., по податку з доходів фізичних осіб в сумі 2824,00 грн., з дивідендів (частина прибутку) в сумі 2165,00 грн., з екологічного податку 2440,00 грн., з економічних санкцій в сумі 2397,00 грн. та інше в сумі 291000,00 грн.

Окрім того, звіт про фінансові результати ДП «Торезантрацит» за 2010 рік, 2011 рік вказує на той факт, що діяльність підприємства є збитковою, та вбачається значне перевищення кредиторської заборгованості над дебіторською та залежністю ДП «Торезантрацит» від кредиторів.

Отже, вищезазначене свідчить про нестабільність загального фінансового стану ДП «Торезантрацит» та його збитковість, крім того, суд приймає до уваги той факт, що заявник згідно наказу Мінпаливенерго від 10.11.2005 року № 568 включено в перелік підприємств паливно-енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до вимог Закону України «Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» від 23.06.2005 року № 2711-ІV, метою якого є саме сприяння поліпшенню фінансового становища підприємств паливно-енергетичного комплексу, запобіганню їх банкрутства та підвищенню рівня інвестиційної привабливості шляхом урегулювання процедурних питань та впровадження механізмів погашення заборгованості, надання субєктам господарської діяльності права їх застосування, визначення порядку взаємодії органів державної влади та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів із субєктами господарської діяльності щодо застосування механізмів погашення заборгованості.

Таким чином, суд вважає, що вказані обставини дійсно ускладнюють виконання судового рішення про стягнення бюджетної заборгованості та з урахуванням викладеного вважає за можливе задовольнити заяву боржника про встановлення способу виконання судового рішення шляхом надання розстрочення виконання зазначеної постанови суду на 60 місяців відповідно до графіку погашення заборгованості.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 69-71, 94, 162, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області до Державного підприємства «Торезантрацит» про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків боржника в сумі 1945112,74 грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Державне підприємство «Торезантрацит» (ЄДРПОУ 32366906) в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість перед бюджетом грошові кошти в сумі 1945112 (один мільйон девятсот сорок пять тисяч сто дванадцять) грн. 00 коп. в тому числі з основного платежу в сумі 1889965 (один мільйон вісімсот вісімдесят девять тисяч девятсот шістдесят пять) грн. 00 коп. та штрафні санкції в сумі 55147 (пятдесят пять тисяч сто сорок сім) грн. 74 коп. (код платежу 14010100, отримувач Державний бюджет, банк отримувача - ГУ УДК в Донецькій області, МФО 834016, код 34687305, р/р - 31110029700084)

Встановити порядок виконання судового рішення, а саме розстрочити виконання зазначеної постанови строком на 60 місяців, починаючи сплату з березня 2012 року по лютий 2017 року включно наступним чином:

-З березня 2012 року по грудень 2012 року включно в сумі 32418 (тридцять дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 55 коп. щомісячно;

-З січня 2013 року по грудень 2013 року включно в сумі 32418 (тридцять дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 55 коп. щомісячно;

-З січня 2014 року по грудень 2014 року включно в сумі 32418 (тридцять дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 55 коп. щомісячно;

-З січня 2015 року по грудень 2015 року включно в сумі 32418 (тридцять дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 55 коп. щомісячно;

-З січня 2016 року по грудень 2016 року включно в сумі 32418 (тридцять дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 55 коп. щомісячно;

-в січні 2017 року в сумі 32418 (тридцять дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 55 коп. та в лютому 2017 року в сумі 32418 (тридцять дві тисячі чотириста вісімнадцять) грн. 29 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 28 лютого 2012 року.

Постанову у повному обсязі складено 03 березня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, з подачею копій апеляційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя Кірієнко В.О.