Постанова № 22087581, 29.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/21017/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09.55

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Михайлик А.С.

при секретарі          Мороз Н.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу                                                                      

за позовом                              Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК – Трейдінг»

до                                        Спеціалізованої Державної податкової інспекції

по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про                                         визнання протиправним та скасування податкового

          повідомлення-рішення № 0000931312/41007/10/15-169-23-63

від 21 жовтня 2011 року

за участю:

від позивача:                               ОСОБА_1 (дов. від 03 листопада 2011 року)

від відповідача:                    ОСОБА_2 (за дов. № 80944/10/10-1 від 07 жовтня 2011 року)

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК – Трейдінг» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платника податків у м. Донецьку про визнання протиправним та скасування податкового           повідомлення-рішення № 0000931312/41007/10/15-169-23-63 від 21 жовтня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств на 110000000,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване ним податкове повідомлення-рішення № 0000931312/41007/10/15-169-23-63 від 21 жовтня 2011 року прийнято податковою інспекцією із порушенням вимог податкового законодавства, що виразилося у донарахуванні податковою інспекцією грошових зобов’язань з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року за відсутності факту заниження зазначеного податкового зобов’язання. Посилаючись на дані наданих позивачем до податкової інспекції декларацій з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року (звітної та уточнюючої) позивач наполягав на відсутності правильності визначення ним грошового зобов’язання з податку на прибуток, що свідчить про відсутність підстав в податкової інспекції для його збільшення шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримала заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити.

Відповідач – Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку проти задоволення заявлених позивачем вимог заперечував, надав письмові заперечення (арк. справи 42-43). В обґрунтування незгоди із заявленими позивачем вимогами, відповідач визначив допущення позивачем порушення пункту 46.5. статті 46 Податкового кодексу України та наказу Державної податкової адміністрації України № 114 від 28 лютого 2011 року, яким затверджено форму податкової декларації з податку на прибуток підприємства. В ході проведеної камеральної перевірки наданої позивачем уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року, податковою інспекцією встановлено, що позивачем в уточнюючій декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року відкориговано значення рядків 20 та 22 звітної декларації, але не заповнений рядок 23 уточнюючої декларації. Значення рядку 22 дорівнює 110000000 грн. та являє собою суму нарахованого авансового внеску, пов’язаного із виплатою дивідендів у звітному періоді. Посилаючись на те, що затверджена форма декларації з податку на прибуток передбачає обов’язкове заповнення значення рядку 23 декларації у разі зміни значення рядку 22, відповідач наполягав на правомірності висновків акту камеральної перевірки, та законності прийнятого на підставі викладених в ньому висновків податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченнях та просив суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши надані у справі докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК – Трейдінг» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 25112243, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А 01 № 431591 (арк. справи 7) довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ № 203684 (арк. справи 12), копії яких наявні в матеріалах справи. Позивач як платник податків взятий на облік в Спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками в м. Донецьку.

8 серпня 2011 року позивач надав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на прибуток (звітну) за звітний податковий період 2-й квартал 2011 року із доданими до неї додатками ІД, ЦП, СВ, АВ, ВЗ, ЗП, АД (арк. справи 14-23). Рядком 16 наданої декларації позивач визначив суму податку на прибуток у розмірі 17501 647,00 грн. Суму податку до сплати визначено із врахуванням значень рядків 11, 12 та 13 декларації. Рядки 20, 22 декларації з податку на прибуток позивачем не заповнювалися.

10 серпня 2011 року позивач надав до податкової інспекції податкову декларацію з податку на прибуток (уточнюючу) за звітний податковий період 2-й квартал 2011 року із додатками (арк. справи 24-33). Зазначеною декларацією позивач визначив суму податку до сплати у розмірі 17501 647,00 грн. В уточнюючій декларації позивачем визначено значення рядків 20, 22 декларації, що не були заповнені у попередньо наданій декларації. Рядок 23 декларації «Збільшення податкового зобов’язання звітного податкового періоду, що уточнюється» не заповнено.

5 жовтня 2011 року головним державним податковим інспектором відділу супроводження підприємств сфери матеріального виробництва паливно-енергетичної, будівельної та інших галузей промисловості Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками в Донецькій області Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку проведено камеральну перевірку уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року, за наслідками проведення якої складений акт № 642/15-16-23-3/36511938 від 5 жовтня 2011 року (арк. справи 10-11). Згідно висновків зазначеного акту в ході проведення перевірки відповідачем встановлено заниження грошового зобов’язання з податку на прибуток в уточнюючій декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року на 110000000,00 грн. Згідно викладеного в акті зазначені висновки вмотивовані не заповненням позивачем при наданні уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року рядку 23 уточненої декларації, що є обов’язковим при зміні значень рядків 20, 22 звітної декларації.

21 жовтня 2011 року на підставі викладених в зазначеному акті перевірки висновків, податковою інспекцією прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000931312/41007/10/15-69-23-3 (арк. справи 12), яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на прибуток на 110000000,00 грн. Правовою підставою прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення відповідач визначив підпункт 54.3.2. статті 54 та пункт 46.5. статі 46 Податкового кодексу України.

Спірним питанням цієї справи є правомірність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його прийняття.

Спірні правовідносини виникли після набрання чинності Податковим кодексом України.

Згідно підпункту 14.1.157 статті 14 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення є письмовим повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (14.1.39 статті 14 Податкового кодексу України).

Податковим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до пункту 58.1. статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).

Виключний перелік випадків, коли податкове зобов’язання визначається контролюючим органом визначений пунктом 54.3. статті 54 Податкового кодексу України. Підпунктом 54.3.2. цієї статті, який був визначений відповідачем у якості підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, такою підставою визначено встановлення в ході проведених перевірок платника податків заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалося представниками сторін, підставою для прийняття податковою інспекцією податкового повідомлення-рішення стало надання позивачем уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року, якою позивач визначив значення незаповнених в звітній декларації рядків 20 та 22 (визначив суму авансового внеску, нараховану у зв’язку із виплатою дивідендів, що має бути сплачена у звітному податковому періоді за місцезнаходженням юридичної особи) та не визначив значення рядку 23 декларації, формула заповнення якого передбачає визначення різниці значень рядків 22 уточнюючої декларації та декларації, що уточнюється.

Виходячи з приписів статей 58 Податкового кодексу України, згідно якої податкове повідомлення-рішення приймається у разі встановлення податковим органом заниження податкового зобов’язання звітного податкового періоду, вчинення платником податку порушень заповнення податкової звітності, що не вплинули на розмір податкового зобов’язання не можуть мати своїм наслідком прийняття податкового повідомлення-рішення.

З огляду на зазначене, при вирішенні питання про правомірність податкового повідомлення-рішення суд має встановити наявність факту заниження податкового зобов’язання платником податку.

Порядок визначення розміру податку на прибуток встановлений розділом 3 Податкового кодексу України.

Пунктом 152.1. статті 152 Податкового кодексу України встановлено, що податок на прибуток нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу.

Згідно пункту 149.1. статті 149 Податкового кодексу України податковою базою для цілей цього розділу визнається грошове вираження прибутку як об'єкта оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 134.1.1. статті 134 Податкового кодексу України прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до рядку 07 декларацій з податку на прибуток за 2-1 квартал 2011 року (звітної та уточнюючої) об’єкт оподаткування податком на прибуток звітного періоду дорівнює 554354987,00 грн. Згідно рядку 11 декларацій (звітної та уточнюючої) сума податку складає 127501647,00 грн.

Підпунктом 153.3.2. статті 153 Податкового кодексу передбачений обов’язок нарахування емітентом корпоративних прав авансового внеску із податку в розмірі ставки, встановленої пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, нарахованої на суму дивідендів, що фактично виплачуються, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів. Згідно підпункту 153.3.8 статті 153 Податкового кодексу України авансовий внесок із податку, сплачений у зв'язку з нарахуванням/сплатою дивідендів, є невід'ємною частиною податку на прибуток.

Платник податку - емітент корпоративних прав, зменшує суму нарахованого податку звітного періоду на суму авансового внеску, попередньо сплаченого протягом такого звітного періоду у зв'язку з нарахуванням дивідендів згідно з підпунктом 153.3.2 цього пункту.

Таким чином, сума визначеного платником податку на прибуток до сплати звітного податкового періоду зменшується на суму нарахованого таким платником податку авансового внеску з податку на прибуток у зв’язку із прийняттям рішення про виплату дивідендів.

Відповідно до форми декларації, затвердженої Наказом державної податкової адміністрації України № 114 від 28 лютого 2011 року, чинного на день виникнення спірних правовідносин, сума зменшення нарахованого податку (у т.ч. на сума сплаченого авансового внеску пов’язаного із виплатою дивідендів) відображується в рядку 13 ЗП декларації.

Із врахуванням значення рядку 13 ЗП – 110000000,00 грн., визначеного як у звітній так і в уточнюючій деклараціях, сума податку до сплати за 2-й квартал 2011 року визначена позивачем в рядку 16 наданих декларацій складає 17501647,00 грн.

За дослідження відомостей, визначених позивачем в наданих деклараціях за 2-й квартал 2011 року (звітної та уточнюючої) вбачається, що надання позивачем уточнюючої декларації не пов’язано із виявленням помилок, що не вплинули на значення визначеного податкового зобов’язання з податку на прибуток за звітний податковий період, що дорівнює 17501647,00 грн.

Зміст приписів пункту 50.1. статті 50 Податкового кодексу України доводить обґрунтованість посилань позивача на те, що обов’язок платника податків направити до податкової інспекції уточнюючий розрахунок пов'язаний лише із фактом виявлення помилки у наданій податковій звітності, обставина щодо впливу зазначеної помилки на розмір визначеного податкового зобов’язання при цьому не встановлюється.

Щодо обставини не заповнення позивачем значення рядку 23 уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року суд зазначає наступне.

Відповідно до наявної в матеріалах справи декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року (звітної) позивачем зменшено суму визначеного податку на прибуток за звітний період на суму сплаченого авансового внеску, нарахованого у зв’язку із виплатою дивідендів (рядок 13 ЗП), але в рядках 20 та 22 зазначеної декларації не було відображено суму нарахованого авансового внеску при виплаті дивідендів. В рядках 20 та 22 декларації з податку на прибуток уточненої позивачем було виправлено зазначену помилку шляхом відображення в рядках 20, 22 уточненої декларації авансового внеску при виплаті дивідендів в сумі 110000000,00 грн., але в рядку 23 не було збільшено податкові зобов’язання з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року на 110000000,00 грн. - суму нарахованого та сплаченого авансового внеску.

Згідно пункту 46.1. статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) є документом, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

На час виникнення спірних правовідносин діяв Наказ Державної податкової адміністрації № 14 від 28 лютого 2011 року, яким було затверджено форму податкової декларації з податку на прибуток.

Формою чинної на час виникнення спірних правовідносин декларації передбачено заповнення рядку 23 декларації у разі самостійного виправлення помилок шляхом уточнення показників податкової декларації відповідно до пункту 50.1. статті 50 Податкового кодексу України. Встановлена в рядку 23 декларації формула передбачає, що значення цього рядку дорівнює позитивному значенню різниці рядків 16 та 22 уточнюючої декларації та декларації, що уточнюється. Отже, у разі заповнення позивачем рядку 23 уточнюючої декларації згідно цієї формули, значення рядку дорівнювало би 110000 000,00 грн. ((17501647,00 грн. – 17501647,00 грн.) + (110000000,00 грн. – 0 грн.).

Втім, із врахуванням приписів Податкового кодексу України, яким встановлений порядок визначення податкових зобов’язань з податку на прибуток звітного періоду вбачається, що незаповнення позивачем значення рядку 23 декларації жодним чином не вплинуло на розмір визначеного позивачем податкового зобов’язання з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року, які дорівнюють 17501647,00 грн. (рядок 16 декларацій звітної та уточнюючої).

Крім цього, за дослідження додатку АД до рядку 20 до наданої позивачем звітної податкової декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року, встановлено, що цим додатком позивач визначив значення рядку 20 цієї декларації в сумі 110000000,00 грн.

Згідно пункту 46.1. статті 46 Податкового кодексу України додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною, а тому дані додатку АД до рядку 20 звітної декларації з податку на прибуток за 2-й квартал 2011 року також мали прийматися відповідачем при проведенні камеральної перевірки.

За дослідження показників наданої позивачем уточнюючої декларації за 2-й квартал 2011 року вбачається, що незаповнення позивачем рядку 23 уточнюючої декларації не мало своїм наслідком заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток за звітний податковий період 2-й квартал 2011 року, що дорівнює 17501647,00 грн. А тому, виходячи з приписів статті 58 Податкового кодексу України в податкової інспекції були відсутні підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення про збільшення грошового зобов’язання з податку на прибуток на 110000000,00 грн.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення вимогам чинного законодавства, з огляду на що, податкове повідомлення – рішення № 0000931312/41007/10/15-16-23-3 від 21 жовтня 2011 року є протиправним, а позовні вимоги позивача про його скасування підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З огляду за зазначене, витрати позивача по сплаті судового збору у сумі 3 грн. 40 коп. підлягають відшкодуванню за рахунок коштів Державного бюджету.

З огляду на зазначене, на підставі статті 19 Конституції України, Податкового кодексу України та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК – Трейдінг» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000931312/41007/10/15-416-23-3 від 21 жовтня 2011 року, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000931312/41007/10/15-416-23-3 від 21 жовтня 2011 року про збільшення суми грошового зобов’язання з податку на прибуток підприємств на 110000000,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК – Трейдінг» (83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 85 код ЄДРПОУ 36511938) судові витрати з судового збору (державного мита) у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

В судовому засіданні 29 грудня 2011 року у присутності представників позивача та відповідача проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 3 січня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                                                       Михайлик А.С.