Постанова № 22087456, 05.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/21645/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 9:40

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Христофорова А.Б.

при секретаріМірошниченко А.О.

за участю:

представника позивача Рибка Т.В.,

представників відповідача Єропутова К.О., Бодряги Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія - Інвест» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0003112340 від 30.09.2011

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Технологія Інвест» звернулося до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0003112340 від 30.09.2011.

В обґрунтування позову зазначило, що 06.09.2011 ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Сервіспринт» за період з 01.10.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт та прийнято спірне податкове повідомлення рішення.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки, вказує, що укладена угода з ТОВ «Сервіспринт» не визнана нікчемною в судовому порядку, податковий кредит сформовано згідно вимог Закону України «Про податок на додану вартість», підприємство контрагент на момент здійснення господарської операції було зареєстровано як платник ПДВ, перебувало на обліку в органах ДПІ.

Крім того, позивач зазначає, що в звязку з тим, що перевірка призначена згідно постанови від 10.05.2011 «Про призначення у кримінальній справі позапланової документальної перевірки ТОВ «Технологія Інвест» у звязку з порушенням кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 205 КК України, то відповідно до приписів ст. 86 ПК України податкове повідомлення рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. На підставі викладеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач не погодився із адміністративним позовом та надав письмові заперечення, де зазначив, що податковим органом була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Сервіспринт» за період з 01.10.2010 по 31.12.2010, за результатами якої складено акт перевірки та встановлені порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.3.1. п. 7.3 пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідач вказує на наявність кримінальної справи, порушеної за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_4 в період з вересня по грудень 2010 організував придбання підприємства ТОВ «Сервіспрінт» та призначення на посадку керівника підставних осіб, як в подальшому не мали жодного відношення до фінансово господарської діяльності субєкта підприємницької діяльності. Крім того, відповідач посилається на акт перевірки ДПІ у м. Херсон від 07.04.2011 № 1088/23-2/34370249 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Сервіспрінт» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з платниками податків за період з 01.11.10 по 30.11.10». Згідно надісланих матеріалів встановлено, що ОСОБА_5 було запропоновано стати за винагороду керівником ТОВ «Сервіспрінт». Також, вона пояснила, що відношення до діяльності підприємства не має, податкову звітність не формувала, податкові накладні не виписувала. Встановлені факти, на думку відповідача, свідчать про те, що юридичною особою вчинені дії, які є недодержанням в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідач посилається також на приписи ст. 215,228 ЦК України, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закон України «Про податок на додану вартість» та зазначає, що позивачем було завищено задекларовану суму податкового кредиту на загальну суму 251169 грн., у тому числі у жовтні 2010 у сумі 132691 грн., у листопаді 2010 у сумі 14940 грн., у грудні 2010 у сумі 103538 грн. На підставі викладеного відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники відповідача заперечували проти задоволенні позовних вимог, надали пояснення аналогічні викладеним в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Технологія Інвест» зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 28.04.2004 за № 12661200000002530 та є юридичною особою (а.с. 66-67) Позивач знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Ворошиловькому районі м. Донецька з 06.05.2004 за № 3923 (а.с. 69)

Судом встановлено, що ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Технологія Інвест» з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків ТОВ «Сервіспрінт» за період жовтень грудень 2010 рок, за результатами якої складено акт від 19.09.2011 № 1122/23-2/32965987 (а.с. 7-22) та встановлені порушення пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.3.1. п. 7.3 пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 251169 грн.

Позивач не погодився з висновками акту перевірки та надав письмові заперечення від 23.09.2011 (а.с. 23) Листом від 29.09.2011 № 41504/10/23-213-2 ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька залишила без змін висновки акту перевірки (а.с. 24)

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення рішення № 0003112340 від 30.09.2011 яким визначено підприємству грошове зобовязання у сумі 313961,25 грн., у тому числі за основним платежем 251169 грн., штрафними санкціями 62792,25 грн. (а.с. 25)

Позивач не погодився із спірним податковим повідомленням рішенням та подав скаргу до ДПА у Донецькій області від 07.10.2011 № 1 (а.с. 26-29).

Рішенням про результати розгляду скарги від 19.10.2011 № 19284/10/25-113-1 ДПА у Донецькій області залишила без змін податкове повідомлення рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька № 0003112340 від 30.09.2011 про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість, а скаргу позивача без задоволення. (а.с. 32-35)

Спірною обставиною у даній справі є документальна обґрунтованість висновків акту перевірки на підставі яких прийняті спірні податкові повідомлення рішення.

Судом встановлено, що 30.09.2010 між ТОВ «Сервіспринт» (Постачальник) та ТОВ «Технологія Інвест (Покупець) був укладений Договір № 8 (а.с. 74-76), відповідно до положень якого Постачальник зобовязується передати, а покупець прийняти та оплатити товарно матеріальні цінності в кількості, строки, за ціною та якісними характеристиками, узгодженими в Специфікаціях, які є невідємною частиною Договору.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 Договору, поставка товару провадиться партіями в асортименті, кількості, за цінами, з якісними характеристиками і в строки, узгодженими сторонами в специфікаціях до договору. Умови поставки згідно Інкотермс 2000, поставка здійснюється на склад: м. Горлівка, Донецької області, Углегорське шосе 1, якщо інше не обумовлено в специфікаціях.

В обґрунтування здійснення фактичної поставки товару позивачем до суду були надані первинні документи податкового та бухгалтерського обліку: податкові накладні, накладні на поставлений товар, рахунки, специфікації на відповідні дати поставки товару (а.с. 80-150)

Суд зазначає, що законодавче визначення поняття «первинний документ» закріплене положеннями ст. 1 «Визначення термінів» Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999, відповідно до яких первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Водночас ч.1, 2 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» N 996-XIV від 16.07.1999, встановлені вимоги до первинного документу та визначена сфера застосування первинного документу.

Так, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отримані ТОВ «Технологія - Інвест» накладні, специфікації, рахунки, за змістом та формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснену господарську операцію.

Крім того, представником позивача надані до суду копії товарно транспортних накладних виписаних в звязку з перевезення ТМЦ від ТОВ «Сервіспринт» до ТОВ «Технологія Інвест». (а.с. 182-195) вказані ТТН містять інформацію про замовника та вантажоодержувача товару, пункт призначення, кількість та назву ТМЦ, підписи посадових осіб підприємств. Транспортні послуги були надані СПД ОСОБА_6, як вбачається з відтиску печатки субєкта підприємницької діяльності.

При цьому представником позивача надані до судового засідання Договір відповідального зберігання від 01.10.2010, укладений між ТОВ «Технологія Інвест» (Поклажодавець) та ЗАТ НВП «Спецуглемаш» (Зберігач) відповідно до положень якого Поклажодавець передає, а Зберігач приймає та зобовязується зберігати продукцію виробничо технічного призначення на складі, розташованому за адресою м. Горлівка, Углегорське шосе, 1. (а.с. 196) Відповідно до актів приймання передання майна від 07.10.2010, 11.10.2010, 19.10.201020.10.2010, 05.11.2010, 09.11.2010, 12.11.2010, 23.11.2010, 25.11.2010, 29.11.2010, 07.12.2010, 13.12.2010, 16.12.2010, 22.12.2010, 23.12.2010 ТОВ «Технологія Інвест» передало, а ЗАТ НВП «Спецуглемаш» прийняло ТМЦ на відповідальне зберігання, яке було придбано у ТОВ «Сервіс Принт» (а.с. 197-212) Суд зазначає, що адреса складу, на який було прийнято майно на відповідальне зберігання, а також перелік цього майна відповідає відомостям, зазначеним у товарно транспортних накладних, складених щодо перевезення ТМЦ, придбаних ТОВ «Технологія Інвест» у ТОВ «Сервіспринт». Факт оприбуткування товарно матеріальних цінностей на складі ТОВ «Технологія Інвест» підтверджується оборотно сальдовою відомістю по рахунку 281 «Товари на складі» за 4 квартал 2010 року (а.с. 174-180) Відповідно до акту інвентаризації від 12.01.2011, товарно матеріальні цінності, придбані у ТОВ «Сервіспринт» станом на дату складання вказаного акту значилися в наявності на підприємстві ТОВ «Технологія Інвест».

Крім того, як вбачається із наданих до суду первинних документів, ТМЦ були отримані у листопаді 2011 року ТОВ «Технологія Інвест» від Зберігача ЗАТ НВП «Спецуглемаш» про що свідчать відповідні акти приймання передання майна із зберігання від 03.1.2011, 04.11.2011, 06.11.2011 (а.с. 213-218) та в подальшому передані на відповідальне зберігання ТОВ «Доненергопром» відповідно до договору від 01.22.2011 та актів приймання передання майна від 03.11.2011, 04.11.2011, 06.11.2011. Факт транспортування товарів підтверджується відповідними товарно транспортними накладними, договором № 21 від 28.10.2011 на транспортне обслуговування, актом приймання сдачі виконаних робіт (перевезення вантажу) від 07.11.2011 до договору № 21 від 28.10.2011 (а.с. 219-231).

До того ж, судом було зобовязано позивача провести інвентаризацію наявності ТМЦ на час розгляду справи в суді, з огляду на те, що представники позивача в судовому засіданні повідомила суд про наявність цього майна і на теперішній час. Відповідно до акту контрольної перевірки інвентаризації цінностей від 02.12.2011, станом на 02.12.2011 на підприємстві обліковуються в наявності відповідні ТМЦ, придбані у ТОВ «Сервіспринт».

Згідно п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час існування спірних правовідносин) ,- податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст.7 цього Закону,- право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно п.п. 3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість»,- об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону,- податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону,- датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні, складені ТОВ «Сервіспринт»» та передані ТОВ «Технологія - Інвест» містять всі необхідні реквізити, передбачені законодавством чинним на момент здійснення господарських операцій що саме відповідає приписам п.п.7.2.3 п.п. 7.2.4 п.7.2, п.п. 7.3.1 п.7.3, п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». (т. 1 а.с. 62-94) Зазначені податкові накладні відображені у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних. Сума податкового кредиту за здійсненими спірними господарськими операціями арифметично правильно відображена позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за відповідні податкові періоди, і з цього приводу у сторін відсутній спір.

Що стосується ознак нікчемності угоди укладеної позивачем із контрагентом, передбачені ч. 1,5 ст. 203, ч.1,2 ст. 215, ст. 228 ЦКУ, покладених відповідачем в основу висновків акту перевірки, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч.1,5 ст. 203 ЦКУ,- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.215 ЦКУ,- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 204 ЦКУ,- правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 228 ЦКУ,- правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідно до ст.206 ЦКУ,- усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Дослідженням у судовому засіданні матеріалів справи суд не вбачає ознак (підстав) нікчемності угод укладених позивачем із контрагентами. До того ж відповідачем не надано доказів визнання спірних правочинів недійсними в судовому порядку.

Судом встановлено, що ознаками нікчемності угод, відповідач вважає субєктивні обставини, зокрема такі, як відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності та відсутність підприємства за юридичною адресою.

Разом з тим, відповідачем не наведено жодної норми закону, яка б встановлювала необхідні умови для ведення господарської діяльності, та наразі для виконання зобовязань за спірними угодами. До того ж законодавчо не встановлено таких ознак нікчемності угод як наявність або відсутність у субєкта господарювання необхідних умов для ведення господарської діяльності.

До того ж, згідно листа ТОВ «Сервіспринт», наданого на запит ТОВ «Технологія Інвест» підприємство повідомило, що всі угоди, які укладені ОСОБА_5 від імені ТОВ «Сервіспринт» є дійсними. Відмовлятися від укладених угод підприємство не має наміру, з огляду на те, що всі угоди виконані, всі дії по ним підтверджені документально, оригінал цих документів знаходяться у ТОВ «Сервіспринт» в повному обсязі. Зазначеним листом спростовуються відомості, викладені податковим органом в акті перевірки щодо незнаходження ТОВ «Сервіспринт» за юридичною адресою та не здійснення цим підприємством господарської діяльності.

Суд вважає що, придбання ТМЦ у ТОВ «Сервіспринт» є витратами позивача, понесеними у звязку із здійсненням господарської діяльності підприємства, та такою, що повязана з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), у звязку з чим є безпідставним висновок відповідача щодо неправомірності включення позивачем зазначених у податкових накладних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Відповідно до приписів ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Оскільки суд прийшов до висновку про неправомірність донарахування контролюючим органом податкового зобовязання позивачу, то, відповідно, є неправомірним застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій.

Що до посилання позивача на положення п. 86.9 ст. 86 ПК України, відповідно до якого у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що постановою ОВС ВРКС СВ ПМ ДПА у Донецькій області від 17.05.2011 року, призначено у кримінальній справі № 330101-11 позапланову документальну перевірку ТОВ «Технологія - Інвест» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків по фінансово господарським взаємовідносинам з ТОВ «Сервіспринт» за 2010-2011 роки.

Як вбачається з акту перевірки, кримінальна справа порушена у відношенні ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України. (Фіктивне підприємництво) Отже, в даному випадку кримінальна справа в межах якої проведена перевірка, порушена не відносно посадових осіб ТОВ «Технологія - Інвест» і за ознаками злочину, предметом якої не є податки та збори. Таким чином, суд вважає що податковий орган мав право розраховувати грошове зобовязання та приймати спірне податкове повідомлення рішення.

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки відповідач не довів суду законну підставу нарахування позивачу податкових зобовязань, суд задовольняє частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія - Інвест» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька та визнає недійсним податкове повідомлення рішення № 0003112340 від 30.09.2011 прийняте Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-112, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія - Інвест» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення рішення № 0003112340 від 30.09.2011 задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення рішення № 0003112340 від 30.09.2011 прийняте Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технологія - Інвест» (ЄДРПОУ 32965987), м. Донецьк, вул. Челюскінців, 71 витрати по сплаті судового збору у розмірі 28,23 грн.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 05 грудня 2011 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 11 грудня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Христофоров А.Б.