Постанова № 22086320, 16.03.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2012 р. Справа № 2а/0470/2010/12

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Маковської О.В.

при секретарі судового засідання: Кравці Є.В.

за участю прокурора: Стаценко М.О.

за участю представника позивача: не з'явився

(повідомлений належним чином)

за участю представника відповідача: Сафронова Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Заводського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 100 602,37 гривень та податку на додану вартість 3 771 534,00 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора Заводського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, в якому прокурор просить стягнути з публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на користь державного бюджету заборгованість:

- з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 100602,37гривень на р/р 33217812700013, код платежу 13050200, одержувач відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код 24232324, МФО 805012;

- з податку на додану вартість в сумі 3 771 534,00 гривень на р/р 31110029700013, код платежу 14010100, одержувач відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код 24232324, МФО 805012.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем в порушення вимог Податкового кодексу України, не сплачено самостійно визначені та задекларовані суми з податку на додану вартість та з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, що призвело до утворення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 100 602,37 гривень та податку на додану вартість 3 771 534,00 гривень.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2012 провадження по даній справі відкрито та справа призначена до судового розгляду.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов за викладених у ньому підстав.

Представник ДПІ в м. Дніпродзержинську в судове засідання не зявився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача під час судового засідання позовні вимоги визнав у повному обсязі, проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та відповідача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", зареєстроване Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради 05.10.2001 за №10002402576 та перебуває на обліку платників податків в ДПІ в м. Дніпродзержинську, що підтверджується довідкою від 13.04.2010 року № 107.

На виконання вимог закону України "Про акціонерні товариства" підприємством змінено найменування з відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" на публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль".

Відповідачем подані до податкового органу податкові декларації з ПДВ за грудень 2011 року № 9014193878 та з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011 рік № 9000113091, відповідно до яких відповідачем було самостійно нараховано та задекларовано суму в розмірі 3872136,37 гривень, з них: з податку на додану вартість в сумі 3771534,00 гривень та з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2011 рік в сумі 100602,37 гривень.

Таким чином, зобовязання відповідача у сумі 3 872 136,37 гривень є узгодженим, а тому підлягало до сплати в порядку визначеному Законом України № 2181-III до 01.01.2011 року, а після цієї дати в порядку визначеному Податковим кодексом.

На виконання вимог підпунктів 6.2.2, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 5 Закону України № 2181-III відповідачу було направлено першу податкову вимогу № 1/3 від 10.10.2001 року, яка була отримана заступником директора позивача особисто 10.10.2001 року.

Друга податкова вимога № 2/61 від 15.11.2001 року були отримана відповідачем 01.12.2001 року, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, яка міститься в матеріалах справи.

Зазначені податкові вимоги відповідачем в адміністративному або судовому порядку не оскаржувалися.

Відповідно до норм Закону України № 2181-III у разі несплати попередніх податкових вимог, на новостворений податковий борг податкові вимоги не формуються. Враховуючи, що податковий борг відповідача не переривався, то нові податкові вимоги податковим органом не приймалися.

Отже, на час розгляду даної справи, відповідачем не була сплачена заборгованість в розмірі 3 872 136,37 гривень., яка виникла внаслідок несплати сум самостійно визначеного та задекларованого податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 3 771 534,00 гривень та з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 100602,37 гривень.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 р №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Стаття 36 Податкового кодексу України передбачає, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

В п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України зазначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Пунктом 57.3 ст.57 Податкового кодексу України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, згідно зі ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене вище, позивачем субєктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з публічного акціонерного товариства Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" суми заборгованості в розмірі 3 872 136,37 гривень, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові.

За таких підстав, суд вважає адміністративний позов прокурора Заводського району м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до публічного акціонерного товариства Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 100 602,37 гривень та податку на додану вартість 3771534,00 гривень таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Заводського району м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 100 602,37 гривень та податку на додану вартість в сумі 3 771 534,00 гривень - задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків платника податків публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (код ЄДРПОУ 00130820) у банках, обслуговуючого такого платника податків орендну плату за землю в сумі 100 602,37 гривень (сто тисяч шістсот дві гривні 37 копійок) на р/р 33217812700013, код платежу 13050200, одержувач відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код 24232324, МФО 805012), податку на додану вартість в сумі 3 771 534,00 гривень (три мільйони сімсот сімдесят одна тисяча пятсот тридцять чотири гривні 00 копійок) на р/р 31110029700013, код платежу 14010100, одержувач відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код 24232324, МФО 805012.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 10.02.2012.

Суддя О.В. Маковська