Постанова № 22085805, 12.03.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 року Справа № 2а/0370/417/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергооснова» до Луцької об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергооснова» (ТзОВ «Енергооснова») звернулося в суд із позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції (Луцька ОДПІ) №0000862302 від 14 квітня 2011 року, яким визначено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість (ПДВ) в розмірі 49589 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення на підставі акту №1823/23-2/36112316 від 28 березня 2011 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Енергооснова» щодо законності декларування сум податкового кредиту в декларації за грудень 2010 року». Перевіркою встановлено відсутність об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за період з 1 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, які попадають під визначення статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податкові зобов’язання за грудень 2010 року на суму 50733 грн. і завищено податковий кредит за грудень 2010 року на суму 49589 грн.

На підставі акту перевірки №1823/23-2/36112316 від 28 березня 2011 року Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000862302 від 14 квітня 2011 року, яким ТзОВ «Енергооснова» зменшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 49589 грн. Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням з таких підстав.

Основними видами діяльності ТзОВ «Енергооснова» з 2008 року є переробка, поставка вугілля та запчастин для гірничошахтного обладнання підприємствам, установам та організаціям різних форм власності. В межах господарської діяльності товариством у вересні – грудні 2010 року були укладені декілька договорів поставки, в тому числі і договір поставки №01/12/1-ЗЧП від 1 грудня 2010 року із Приватним підприємством «Нова перспектива» (ПП «Нова перспектива») на загальну суму 300000 грн. Під час проведення перевірки товариством були надані всі первинні документи, що свідчать про фактичне отримання та оплату товару, а саме: договір поставки №01/12/1-ЗЧП від 1 грудня 2010 року; видаткова накладна №60а від 6 грудня 2010 року; товарно-транспортна накладна (ТТН) НП№061002-10 від 6 грудня 2010 року; податкова накладна №60 від 6 грудня 2010 року; реєстр отриманих та виданих податкових накладних за грудень 2010 року; платіжне доручення №279 від 20 січня 2011 року; журнал обліку видачі довіреностей; договір про надання транспортних послуг вантажними автомобілями. Вказані первинні документи засвідчують фактичну поставку запчастин до гірничошахтного обладнання та підтверджують наявність об’єкту оподаткування при придбанні товарів за період з 1 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, згідно договору укладеного з ПП «Нова перспектива».

Таким чином, на думку позивача, позиція Луцької ОДПІ про відсутність об’єктів оподаткування не ґрунтується на вимогах чинного цивільного та податкового законодавства, оскільки, угода укладена з діючою юридичною особою, яка зареєстрована платником податку на додану вартість, носила реальний характер, а тому давала право позивачу на формування податкового кредиту з податку на додану вартість при придбанні товарів, а в подальшому при його реалізації – на відображення відповідних податкових зобов’язань з податку на додану вартість.

Вважає, що вищевказане податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням норм законодавства та підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, однак 12 березня 2012 року подано заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні 29 лютого 2012 року пред’явлені позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що висновки акту перевірки ТзОВ «Енергооснова» ґрунтуються на акті Луцької ОДПІ від 22 березня 2011 року №1741/23-3/32475509 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Нова перспектива», яким встановлено, що актами Державної податкової інспекції (ДПІ) у Шевченківському районі м. Львова від 1 березня 2011 року №158/23-118/36873235 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТ-Техбуд» (ТзОВ «ВТ-Техбуд») та від 28 лютого 2011 року №155/23-118/37277910 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицькі інвестиції» (ТзОВ «Галицькі інвестиції») встановлено, що вищеназвані підприємства не отримували товар, то фактично відсутня їх реалізація. Тобто, підприємства Державне підприємство «Нововолинський ремонтно-механічний завод» (ДП «Нововолинський РМЗ») і ТзОВ «Енергооснова» були «вигодонабувачами» товару, отриманого від ТзОВ «ВТ-Техбуд» і ТзОВ «Галицькі інвестиції» через ПП «Нова перспектива». Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення сформоване у відповідності до норм діючого на момент спірних правовідносин законодавства і підстав для визнання його протиправним та скасування немає.

Представник відповідача 12 березня 2012 року подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, проти позову заперечує.

У відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

ТзОВ «Енергооснова» є суб’єктом господарювання та зареєстроване 22 вересня 2008 року за №11981070005004653 виконавчим комітетом Луцької міської ради. З 23 вересня 2008 року товариство перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ за №13867, про що видано довідку про взяття на облік платника податку №1095 від 23 вересня 2008 року, зареєстрований платником податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб, комунального податку.

З 15 березня 2011 року по 18 березня 2011 року Луцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Енергооснова» щодо законності декларування сум податкового кредиту в декларації за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт від 28 березня 2011 року за №1823/23-2/36112316.

Перевіркою встановлено відсутність об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів за період з 1 грудня 2010 року по 31 грудня 2010 року, які попадають під визначення статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого завищено податкові зобов’язання за грудень 2010 року на суму 50733 грн. і завищено податковий кредит за грудень 2010 року на суму 49589 грн.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000862302 від 14 квітня 2011 року, яким ТзОВ «Енергооснова» зменшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 49589 грн.

Підпунктом 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що об’єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Порядок обчислення та сплати податку передбачений статтею 7 даного Закону, зокрема, підпунктом 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Податкове зобов’язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом (пункт 1.6 статті 1 Закону).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Підставою для нарахування податкового кредиту відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 цього Закону є видана платником податку на вимогу покупця податкова накладна із заповненням всіх обов’язкових реквізитів.

За змістом наведених правових норм необхідною умовою для включення податку на додану вартість до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобов’язань, є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

З урахуванням зазначеного та доводів Луцької ОДПІ про відсутність у позивача об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів у грудні 2010 року через встановлення фактів відсутності об’єктів оподаткування у постачальника ПП «Нова перспектива», судом при розгляді справи підлягали з’ясуванню обставини щодо фактичного здійснення господарських операцій купівлі-продажу товару, по яких визначено суми податкового кредиту та податкового зобов’язання, наявність чи відсутність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують обставини здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, зміст цих господарських операцій, їх реальний характер, а також наявність можливостей для перевезення (транспортування) товару, його зберігання.

Як вбачається із матеріалів справи, 1 грудня 2010 року між ПП «Нова перспектива» (постачальник) та ТзОВ «Енергооснова» (покупець) було укладено договір поставки №01/12/1-ЗЧП, згідно умов якого, постачальник зобов’язується передати у власність покупцю товар, а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору. Асортимент, кількість, ціна, умови та спосіб поставки товару передбачаються у специфікації доданого договору, що є невід’ємною його частиною та підписується сторонами. Згідно з специфікацією №1 від 1 грудня 2010 року, погодженої сторонами договору, предметом поставки були такі товарно-матеріальні цінності (ТМЦ): циліндри, шток та грунбукса на загальну суму 297532 грн. 16 коп., в тому числі ПДВ 49588 грн. 69 коп.

На поставку товару постачальником ПП «Нова перспектива» виписана видаткова накладна №РН-000060а від 6 грудня 2010 року та податкова накладна №60 від 6 грудня 2010 року на загальну суму 297532 грн. 16 коп., в тому числі ПДВ 49588 грн. 69 коп., яку позивач включив до реєстру отриманих податкових накладних та сформував податковий кредит з податку на додану вартість у грудні 2010 року в розмірі 49589 грн.

Транспортування товару підтверджується копією ТТН серії НП №061002-10 від 6 грудня 2010 року на перевезення ТМЦ (циліндрів, штока, грунбукса) на замовлення ТзОВ «Енергооснова», вантажоперевізник ПП «Нова перспектива» з села Жидичин Ківерцівського району Волинської області до міста Луцька.

В подальшому придбаний у ПП «Нова перспектива» товар позивач продав ДП «Нововолинський РМЗ» на загальну суму поставки 304400 грн., в тому числі ПДВ 50733 грн. 13 коп. (видаткова накладна №РН-0000016 від 10 грудня 2010 року та податкова накладна №52 від 10 грудня 2010 року на суму 97280 грн., в тому числі ПДВ 16213 грн. 33 коп.; видаткова накладна №РН-0000015 від 10 грудня 2010 року та податкова накладна №51 від 10 грудня 2010 року на суму 98400 грн., в тому числі ПДВ 16400 грн.; видаткова накладна №РН-0000017 від 14 грудня 2010 року та податкова накладна №53 від 14 грудня 2010 року на суму 108720 грн., в тому числі ПДВ 18120 грн.).

Судом досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов’язані з рухом активів, виконанням зобов’язань, останні відповідають змісту, відображеному в укладеному платником податку договорі, та підтверджують обґрунтованість визначення податкового кредиту з податку на додану вартість.

Первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», згідно якої підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, відповідачем не надано суду будь-яких доказів, які давали б підстави для сумніву у реальності проведених господарських операцій між позивачем та ПП «Нова перспектива», зокрема, фактів припинення юридичної особи, визнання недійсними установчих документів, свідоцтва платника податку на додану вартість, фіктивності підприємництва, встановлених відповідним судовим рішенням, що набрало законної сили, не здійснення господарської діяльності тощо, а також інших доказів про те, що дані податкових накладних, виписаних постачальниками, не відповідають дійсності.

Єдиним доказом щодо відсутності об’єктів оподаткування у позивача при придбанні та продажу товарів у грудні 2010 року, на який посилається податковий орган, є акти Луцької ОДПІ від 22 березня 2011 року №1741/23-3/32475509 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Нова перспектива», ДПІ у Шевченківському районі м. Львова №158/23-118/36873235 від 1 березня 2011 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ «ВТ-Техбуд» з питань правомірності формування податкового зобов’язання та податкового кредиту за період з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року» та №155/23-118/37277910 від 28 лютого 2011 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Галицькі інвестиції» з питань правомірності формування податкового зобов’язання та податкового кредиту за період з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року».

Однак, Волинським окружним адміністративним судом 5 серпня 2011 року винесено постанову у справі №2а-1543/11/0370 за позовом ПП «Нова перспектива» до Луцької ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, винесеного на підставі акту перевірки від 22 березня 2011 року №1741/23-3/32475509 «Про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «Нова перспектива», якою позовні вимоги задоволено повністю. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2012 року у справі №84274/11/9104 постанову Волинського окружного адміністративного суду від 5 серпня 2011 року залишено без змін.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року у справі №2а-3743/11/1370 за позовом ТзОВ «Галицькі інвестиції» до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання протиправними дій по проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки позивача та щодо викладення в акті перевірки №155/23-118/37277910 від 28 лютого 2011 року протиправних висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій, позов товариства задоволено повністю. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2011 року у справі №44783/11/9104 постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2011 року залишено без змін.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 11 травня 2011 року у справі №2а-3563/11/1370 за позовом ТзОВ «ВТ-Техбуд» до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м. Львова по проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки ТзОВ «ВТ-Техбуд» з питань правомірності формування податкового зобов’язання та податкового кредиту за період з 1жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт №158/23-118/36873235 від 1 березня 2011 року та визнано протиправним викладення у вказаному акті перевірки висновків про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій, вчинених з контрагентами-покупцями і продавцями за період з 1 жовтня 2010 року по 31 грудня 2010 року.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб’єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідач у даній справі не довів, що відомості у податкових накладних, виписаних постачальником ПП «Нова перспектива» на поставку товару позивачу, та інші первинні документи по поставці товару, а в подальшому продаж таких товарів ДП «Нововолинський РМЗ», не відповідають дійсності.

Отже, на думку суду, позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ у грудні 2010 року при придбанні товару у ПП «Нова перспектива» в розмірі 49589грн. та правомірно задекларовані податкові зобов’язання з ПДВ на суму 50733 грн. при продажу такого товару на ДП «Нововолинський РМЗ» у грудні 2010 року, а висновки податкового органу є неправомірними.

Таким чином, адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000862302 від 14 квітня 2011 року, яким ТзОВ «Енергооснова» зменшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 49589 грн.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України слід стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Керуючись статтею 94, частиною 3 статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про податок на додану вартість», суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об’єднаної державної податкової інспекції від 14 квітня 2011 року за №0000862302.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергооснова» 495 гривень 89 копійок (чотириста дев’яносто п’ять гривень вісімдесят дев’ять копійок) витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                                                      А.Я. Ксензюк