Постанова № 22085367, 24.02.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2012 року Справа № 2а/0370/108/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Лисюк І.Ю.,

за участю представника позивача Бурчака Ю.І.,

представника відповідача Остапюка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Підприємства «Сента» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство «Сента» звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.10.2011 року №0002722200, №0002732200.

В ході судового розгляду справи позивач подав заяву про зміну (зменшення) позовних вимог №26 від 08.02.2012 року, в якій Підприємство «Сента» з підстав, зазначених у позовній заяві, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.10.2011 року №0002722200 в частині нарахування пені на суму 43900грн. 18коп. та №0002732200 повністю (а.с.101).

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

Луцькою ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка Підприємства «Сента» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, про що складено акт №8124/23-2/13348532 від 07.10.2011 року, на який позивачем подано заперечення.

На підставі вказаного акту перевірки, з урахуванням розглянутих заперечень, Луцькою ОДПІ 25.10.2011 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- №0002722200, яким Підприємству «Сента» за порушення статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нарахована сума грошового зобовязання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 44218грн. 61коп.,

- №0002732200, яким за порушення пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», статті 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України», була нарахована сума грошового зобовязання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 1360грн. 00коп.

Позивач оскаржував такі податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте рішеннями Державної податкової адміністрації у Волинській області №5191/10/25-006 від 25.11.2011 року та Державної податкової служби України №8447/6/10-2415 від 26.12.2011 року первинна та повторні скарги платника податків залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін.

Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, прийнятими без достатніх підстав та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на таке.

Заперечуючи висновки перевірки про порушення граничних термінів надходження валютної виручки, позивач зазначає, що спірні питання виникли по двох зовнішньоекономічних контрактах, по одному з яких Підприємство «Сента» надало послуги нерезиденту фірмі «HАMMEL RECYCLINGTЕCHNIK GmbH» (експортна операція), а по іншому придбало товар у нерезидента фірми «HOCHSTAFFL GmbH» (імпортна операція).

В першому випадку, при проведенні розрахунків мало місце укладення позивачем договору уступки права вимоги №08/07/10 від 08.07.2010 року, за яким Підприємство «Сента» передало, а фізична особа підприємець ОСОБА_3 прийняла та оплатила право вимоги до нерезидента фірми «HАMMEL RECYCLINGTЕCHNIK GmbH» на суму 2520,00 євро. Укладення договору уступки права вимоги не суперечить вимогам статей 6, 14 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», які дозволяють самостійно визначати форму розрахунків у зовнішньоекономічних операціях та не забороняють припинення зобовязань шляхом передачі первісним кредитором новому кредитору права вимоги боргу. Оскільки в рахунок переуступленої вимоги новий кредитор (підприємець ОСОБА_3) сплатила на користь Підприємства «Сента» 26034грн. 90коп., тому зобовязання нового кредитора по договору уступки вимоги перед позивачем були припинені. На думку позивача, розрахунки по експортному контракту, укладеному з нерезидентом фірмою «HАMMEL RECYCLINGTЕCHNIK GmbH», виконані шляхом укладенням договору уступки вимоги, що не суперечить чинному законодавству.

В іншому випадку, по розрахунках між Підприємством «Сента» та фірмою «HOCHSTAFFL GmbH» за поставлений імпортний товар (напівпричепи), Луцька ОДПІ строк поставки товару нерезидентом, який не може перевищувати 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, рахувала з моменту оформлення вантажних митних декларацій (ВМД), а відтак, вважала такий строк порушеним. Позивач зазначає, що поставка товару на територію України проведена своєчасно, про що свідчать товаросупровідні документи, на яких проставлений штамп митниці «під митним контролем» з відповідною датою, та який підтверджує факт та дату перетину товаром митного кордону. Товар перетнув митний кордон України в межах строків поставки товару, визначених статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», та проходив подальше митне оформлення.

В розумінні положень Митного кодексу України (МК України), Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпортний товар вважається таким, що поставлений на територію України з моменту перетину кордону України, а не з моменту оформлення ВМД. Позивач вважає, що контракт купівлі-продажу транспортних засобів №10/04/08-Т від 07.04.008 року, укладений з нерезидентом фірмою «HOCHSTAFFL GmbH», виконаний сторонами повністю та своєчасно, зокрема, ввезення товару на митну територію в межах дозволеного строку (180 календарних днів) підтверджено відповідними міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR), попередніми повідомленнями про прибуття вантажу з відмітками митниці.

Щодо виявлених перевіркою порушень пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю», статті 1 Указу Президента України про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України» позивач зазначає, що вказані норми передбачають обовязок субєкта зовнішньоекономічної діяльності декларувати валютні цінності, які знаходяться за межами України, але не передбачають санкцій саме у формі пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, які застосовані згідно з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 25.10.2011 року №0002732200. Крім того, Підприємство «Сента» вказує на незаконність застосування відповідальності у формі пені шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення.

Позивач, з урахуванням заяви про зміну (зменшення) позовних вимог №26 від 08.02.2012 року, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 25.10.2011 року №0002722200 в частині нарахування пені на суму 43900грн. 18коп. та від 25.10.2011 року №0002732200 повністю (а.с.101).

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просить позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти адміністративного позову від 25.01.2012 року №114/10-007 (а.с.77-79), та надав пояснення такого змісту.

Проведеною перевіркою Підприємства «Сента» встановлено факти порушення термінів надходження в Україну товарно-матеріальних цінностей, за що нарахована пеня у розмірі 44218грн. 61коп., та порушення порядку декларування валютних цінностей, за що застосовані штрафні санкції на суму 1360грн. 00коп.

Так, між позивачем та фірмою «HАMMEL RECYCLINGTЕCHNIK GmbH» укладено контракт від 21.06.2007 року №054/06/07-ТРМ на перевезення вантажів автомобільним транспортом. По даному контракту станом на 01.07.2010 року у Підприємства «Сента» рахувалась дебіторська заборгованість в сумі 2520євро (24305грн. 29коп.) з граничним терміном надходження коштів: 17.07.2010 року 180євро, 07.08.2010 року 1170євро, 13.08.2010 року 1170євро. Оплата за надані послуги від нерезидента станом на 30.06.2011 року на рахунок Підприємства «Сента» не надходила, чим порушено встановлені терміни розрахунків в іноземній валюті. Укладення позивачем договору уступки вимоги до нерезидента фірми «HАMMEL RECYCLINGTЕCHNIK GmbH» новому кредитору підприємцю ОСОБА_3 суперечить вимогам Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки валютна виручка надійде не власнику експортованої продукції чи надавачу послуг, а іншій особі.

Крім того, перевіркою виявлене ще одне порушення, яке стосується виконання умов контракту №16/04/2010-ТRМ від 16.04.2010 року, укладеного з фірмою «WOODGARD s.r.о», по якому позивач надавав послуги нерезиденту і станом на 30.06.2011 року по ньому рахується дебіторська заборгованість на суму 200 євро (2300грн. 01коп.), граничний строк надходження якої закінчився 14.05.2011 року.

Перевіркою встановлено також несвоєчасне надходження імпортного товару (напівпричепів) по контракту від 07.04.2008 року №10/04/08-Т, укладеного з фірмою «HOCHSTAFFL GmbH». Такі факти були встановлені попередньою плановою документальної перевіркою та продовжували існувати. Станом на 01.07.2010 року дебіторська заборгованість по цьому контракту становила 25100 євро (267692грн. 10коп.) з граничним терміном надходження товару: на суму 9900 євро 07.01.2009 року, 6250 євро 18.02.2009 року, 1744 євро 26.10.2010 року, 2206 євро 02.11.2009 року, 2300 євро 20.06.2010 року, 2700 євро 23.11.2010 року. Згідно ВМД імпортний товар від фірми «HOCHSTAFFL GmbH» на суму 25100 євро (267692 грн. 10 коп.) надійшов 29.09.2010 року, з них на суму 22400 євро з порушенням встановлених термінів розрахунків в іноземній валюті.

Позивачем допущено порушення статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», за що нарахована пеня у розмірі, встановленому статтею 4 даного Закону.

Перевіркою повноти та строків декларування валютних цінностей встановлено, що Підприємством «Сента» у поданих до Луцької ОДПІ деклараціях про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, станом на 01.10.2010 року, 01.01.2011 року, 01.04.2011 року та 01.07.2011 року невірно відображені суми дебіторської заборгованості по розрахунках з окремими нерезидентами, а в деяких випадках наявна за даними бухгалтерського обліку дебіторська заборгованість ряду нерезидентів не задекларована взагалі, тобто не вірно відображено валютні цінності, доходи та майно, що належать позивачу і перебувають за межами України.

За порушення декларування валютних цінностей на підставі Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 року №49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 року за №209/4430, до Підприємства «Сента» застосовано штрафну (фінансову) санкцію в сумі 1360грн. 00коп. В обґрунтування правомірності застосування штрафної санкції представник Луцької ОДПІ посилається також на положення Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994 року №319/94, Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року №15-93.

Представник відповідача просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що Підприємство «Сента» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується випискою є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії ААБ №501808 від 13.05.2011 року (а.с.56), взяте на облік як платник податків в органах державної податкової служби з 13.04.2005 року згідно з довідкою відповідача від 04.07.2011 року №894 про взяття на облік платника податків (а.с.57), є субєктом зовнішньоекономічної діяльності.

Луцькою ОДПІ була проведена планова виїзна перевірка підприємства «Сента» (код ЄДРПОУ 13348532) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 30.06.2011 року, про що складено акт №8124/23-2/13348532 від 07.10.2011 року (а.с.6-17).

Перевіркою, зокрема, встановлено порушення статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року №185/94-ВР, за що передбачено нарахування пені в розмірі, визначеному статтею 4 цього ж Закону, та статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 року №15-93 (з наступними змінами та доповненнями), статті 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за межами України» від 18.06.1994 року №319/94 щодо порушення порядку декларування валютних цінностей.

Так, в акті перевірки №8124/23-2/13348532 від 07.10.2011 року зазначено про неналежне виконання експортного контракту, укладеного між позивачем та фірмою «HАMMEL RECYCLINGTЕCHNIK GmbH» від 21.06.2007 року №054/06/07-ТРМ на перевезення вантажів автомобільним транспортом. По даному контракту станом на 01.07.2010 року за даними попередньої планової документальної перевірки та даних бухгалтерського обліку у Підприємства «Сента» рахувалась дебіторська заборгованість у сумі 2520 євро (24305грн. 29коп.) з граничним терміном надходження коштів: 17.07.2010 року 180євро, 07.08.2010 року 1170євро, 13.08.2010 року 1170євро. Оплата за надані послуги від нерезидента у періоді, що перевірявся, на рахунок Підприємства «Сента» не надходила, чим порушено встановлені терміни розрахунків в іноземній валюті. Ліцензії Національного банку України на продовження встановлених законодавством термінів розрахунків по контракту від 21.06.2007 року №054/06/07-ТРМ Підприємству «Сента» не видавалися. Подальше укладення позивачем договору №08/07/10 від 08.07.2010 року уступки вимоги боргу (по даному контракту з фірмою «HАMMEL RECYCLINGTЕCHNIK GmbH») новому кредитору фізичній особі підприємцю ОСОБА_3 та проведення розрахунків з новим кредитором суперечить вимогам Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки валютна виручка надійде не підприємству експортеру, а іншому резиденту. Уступка права вимоги між резидентами при здійсненні експортних операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності не допускається. У спірному випадку немає підстав для зняття банком експортної операції згідно з вимогами Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року №136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 року за №338/3631.

Інше, виявлене перевіркою порушення стосується виконання умов контракту №16/04/2010-ТRМ від 16.04.2010 року, укладеного з фірмою «WOODGARD s.r.о», по якому позивач надавав послуги нерезиденту і станом на 30.06.2011 року по ньому рахується дебіторська заборгованості на суму 200 євро, граничний строк надходження якої закінчився 14.05.2011 року (вказане порушення позивачем не оспорюється).

Крім того, перевіркою встановлено несвоєчасне надходження імпортного товару (напівпричепів) по контракту від 07.04.2008 року №10/04/08-Т, укладеного між Підприємством «Сента» та фірмою «HOCHSTAFFL GmbH». Такі факти були встановлені попередньою плановою документальної перевіркою і продовжували існувати. Станом на 01.07.2010 року дебіторська заборгованість по цьому контракту становила 25100 євро з граничним терміном надходження товару: на суму 9900 євро 07.01.2009 року, 6250 євро 18.02.2009 року, 1744 євро 26.10.2010 року, 2206 євро 02.11.2009 року, 2300 євро 20.06.2010 року, 2700 євро 23.11.2010 року. Згідно з ВМД імпортний товар від фірми «HOCHSTAFFL GmbH» на суму 25100,00 євро (267692 грн. 10 коп.) надійшов 29.09.2010 року, з яких 22400,00 євро з порушенням встановлених термінів розрахунків в іноземній валюті.

Перевіркою порядку та строків декларування валютних цінностей встановлено, що Підприємство «Сента» у поданих до Луцької ОДПІ деклараціях про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, станом на 01.10.2010 року, 01.01.2011 року, 01.04.2011 року та 01.07.2011 року невірно відображало суми дебіторської заборгованості по розрахунках з окремими нерезидентами, а в деяких випадках наявна за даними бухгалтерського обліку дебіторська заборгованість ряду нерезидентів не задекларована взагалі. В акті перевірки №8124/23-2/13348532 від 07.10.2011 року наведені дані по кожній декларації позивача та дані, встановлені перевіркою, з вказівкою на суми дебіторської заборгованості в розрізі зовнішньоекономічних контрактів, що перебували на виконанні на звітні дати.

14.10.2011 року за вих.№310 позивач направив до Луцької ОДПІ заперечення на акт податкової перевірки (а.с.18-20), проте листом від 20.10.2011 року №25018/10/23-2 відповідач повідомив, що висновки акту перевірки №8124/23-2/13348532 від 07.10.2011 року відповідають вимогам чинного законодавства, тому не має підстав для задоволення вимог, викладених у запереченні (а.с.21-24).

На підставі акту перевірки №8124/23-2/13348532 від 07.10.2011 року Луцька ОДПІ 25.10.2011 року прийняла такі податкові повідомлення-рішення:

- №0002722200, з якого слідує, що у звязку із порушенням статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивачу нарахована сума грошового зобовязання з пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 44218грн. 61коп. (а.с.26),

- №0002732200, згідно з яким за порушення пункту 1 статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року №15-93, статті 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994 року №319/94, нарахована сума грошового зобовязання за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 1360грн. 00коп. (а.с.25).

Розрахунок нарахування пені за порушення розрахунків по Підприємству «Сента» в розрізі виконання кожного із зовнішньоекономічних контрактів наведено в додатках №7, №8 до акту перевірки №8124/23-2/13348532 від 07.10.2011 року, розрахунок штрафних санкцій за порушення декларування валютних цінностей в додатку №9 (а.с.70-72).

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені Підприємством «Сента» в адміністративному порядку. Рішеннями Державної податкової адміністрації у Волинській області від 25.11.2011 року №5191/10/25-006 та Державної податкової служби України від 26.12.2011 року №8447/6/10-2415 первинна та повторна скарги позивача залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (а.с.30-32, 36-37).

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (ПК України) (чинного з 01.01.2011 року, з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобовязання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно із частиною другою статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності податкового повідомлення-рішення №0002722200 від 25.10.2011 року в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 43900грн. 18коп., водночас довів правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0002732200 від 25.10.2011 року, з огляду на таке.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 року № 185/94-ВР (з наступними змінами та доповненнями) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 цього Закону визначено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Судом встановлено, що Підприємство «Сента» надавало експортні послуги на перевезення вантажів автомобільним транспортом фірмі «HАMMEL RECYCLINGTЕCHNIK GmbH» на підставі контракту від 21.06.2007 року №054/06/07-ТРМ (а.с.58-61). Такі послуги, як слідує із розрахунку нарахування пені за порушення термінів розрахунків (а.с.70), позивачем надані нерезиденту 18.01.2010 року на суму 180,00 євро, 08.02.2010 року на суму 1170,00 євро, 14.02.2010 року на суму 1170,00 грн., відповідно граничні строки надходження валютної виручки по наданих послугах згідно із статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» закінчувалися 17.07.2010 року 180 євро, 07.08.2010 року 1170 євро, 13.08.2010 року 1170 євро.

В подальшому 08.07.2010 року позивачем укладено договір про відступлення права вимоги №08/07/10 від 08.07.2010 року, за яким Підприємство «Сента» (первісний кредитор) передало, а фізична особа підприємець ОСОБА_3 (новий кредитор) прийняла право вимоги до нерезидента фірми «HАMMEL RECYCLINGTЕCHNIK GmbH» на суму 2520,00 євро (а.с.39). За відступлення права вимоги новий кредитор сплатив первісному кредитору 26034грн. 90коп. відповідно до пункту 2.1 вказаного договору, що підтверджується прибутковими касовими ордерами №232 від 12.07.2010 року на суму 9443грн. 72коп., №233 від 12.07.2010 року 29грн. 00коп., №234 від 13.07.2010 року 9802грн. 15коп., №235 від 14.07.2010 року 3000грн. 00коп., №236 від 14.07.2010 року 464грн. 00коп., №241 від 21.07.2010 року 3296грн. 03коп. (а.с.102-107).

Згідно з частиною четвертою статті 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 року № 959-XII (з наступними змінами та доповненнями) субєкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України. Як передбачено частиною першою статті 14 цього ж Закону, всі субєкти зовнішньоекономічної діяльності, серед іншого, мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Відповідно до статей 512, 515, 516 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Заміна кредитора не допускається у зобовязаннях, нерозривно повязаних з особою кредитора, зокрема у зобовязаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоровя або смертю. Заміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 603 ЦК України визначено, що у разі заміни кредитора боржник має право предявити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора. У разі заміни кредитора зарахування проводиться, якщо вимога виникла на підставі, що існувала на момент одержання боржником письмового повідомлення про заміну кредитора, і строк вимоги настав до його одержання або цей строк не встановлений чи визначений моментом предявлення вимоги.

З наведених правових норм слідує, що чинне законодавство України не виключає можливості припинення зобовязань в інший спосіб, зокрема, зарахуванням у разі заміни кредитора. Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» не містить заборони використовувати такий спосіб припинення зобовязань у зовнішньоекономічній діяльності, при дотриманні умов та вимог щодо укладення правочину про зміну кредитора у зобовязанні.

Відтак, на думку суду, припинення зобовязання щодо сплати дебіторської заборгованості між Підприємством «Сента» та фірмою «HАMMEL RECYCLINGTЕCHNIK GmbH» на суму 2520,00 євро шляхом зарахування при заміні кредитора (уступка вимоги) не суперечить чинному законодавству. Крім того, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що зарахування зобовязань між первісним кредитором та новим кредитором оформлено та фактично проведено в строк, який не перевищував 180 календарних днів з моменту підписання документа, що засвідчує надання послуг Підприємством «Сента» нерезиденту.

Суд не бере до уваги посилання Луцької ОДПІ в акті перевірки №8124/23-2/13348532 від 07.10.2011 року на пункт 2.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 року №136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 року за №338/3631, який передбачає зняття банком експортної операції резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією (або її частини у разі здійснення обовязкового продажу) на поточний рахунок останнього, виходячи з наступного.

З письмових пояснень позивача від 21.02.2012 року №32 слідує, що експортний контракт від 21.06.2007 року №054/06/07-ТРМ, укладений між Підприємством «Сента» та фірмою «HАMMEL RECYCLINGTЕCHNIK GmbH», не перебував на контролі в обслуговуючих підприємство банках, оскільки відповідно до пунктів 4.1-4.3 вказаної Інструкції банки вимагають від своїх клієнтів повної інформації про експортні, імпортні операції, розрахунки за якими останні проводять через ці банки. У разі перерахування резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента або, якщо резидент зазначений у реєстрі вивізних ВМД, банк зобовязаний вимагати від останнього (залежно від виду операції) копії: договору з нерезидентом, ВМД, актів та інших документів, що підтверджують здійснення експорту (імпорту) продукції, виконання робіт (надання або отримання послуг), здійснення експорту прав інтелектуальної власності, та інших документів, що необхідні банку для здійснення контролю за своєчасністю розрахунків за експортними, імпортними операціями його клієнтів. Відтак, спірну експортну операцію банк не приймав на контроль, оскільки не було перерахування коштів по рахунку від нерезидента на користь позивача (а.с.137).

Згідно із розрахунком нарахування пені за порушення термінів розрахунків по Підприємству «Сента» (додаток 7 до акту перевірки №8124/23-2/13348532 від 07.10.2011 року) (а.с.70), за результатами перевірки по контракту від 21.06.2007 року №054/06/07-ТРМ, укладеного з фірмою «HАMMEL RECYCLINGTЕCHNIK GmbH», відповідачем нарахована пеня у розмірі 25134грн. 98коп. З урахуванням наведених вище правових норм та встановлених обставин у справі, суд приходить до висновку про відсутність порушення Підприємством «Сента» строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, передбачених статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а відтак, і підстав для нарахування пені у розмірі 25134грн. 98коп.

Інше, встановлене перевіркою порушення, з яким не погоджується позивач, стосується виконання імпортного контракту купівлі-продажу №10/04/08-Т від 07.04.2008 року, укладеного між Підприємством «Сента» та фірмою «HOCHSTAFFL GmbH». За умовами такого договору та внесених до нього доповнень №1 від 01.07.2008 року, №2 від 08.04.2009 року, продавець (нерезидент) постачає позивачу (покупцю) дві одиниці напівпричепів KOGEL SN 24 Р 90 (а.с.84-86).

Поставка товару на митну територію України за даним контрактом підтверджується :

- попереднім повідомленням ПП №201010000/8/704533 від 08.08.2008 року про прибуття товару напівпричіп KOGEL SN 24 Р 910, шасі №WKOS0002400061542, рік випуску 2008, новий, одна одиниця, та міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) АN №035968 з відмітками Ягодинської митниці від 08.08.2008 року про взяття під митний контроль (а.с.89-90), ВМД №201010004/8/028803 від 21.10.2008 року (а.с.91),

- попереднім повідомленням ПП №201010000/8/704921 від 01.09.2008 року про прибуття товару напівпричіп KOGEL SN 24 Р 910, новий, шасі №WKOS0002400061543, одна одиниця, та міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) АN №051206 з відмітками Ягодинської митниці від 01.09.2008 року про взяття під митний контроль (а.с.87-88), ВМД №201000011/2010/002142 від 29.09.2010 року, ціна товару 267692грн. 10коп. (а.с.92).

Таким чином, фактична поставка товару за імпортним контрактом (тобто, момент перетину товаром митного кордону України) відбулася 08.08.2008 року та 01.09.2008 року відповідно. Луцькою ОДПІ нарахована пеня за порушення термінів проведення другої поставки (напівпричіп KOGEL SN 24 Р 910, новий, шасі №WKOS00024000615 на суму 267692грн. 10коп.).

Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» імпорт (імпорт товарів) це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими субєктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних субєктів господарської діяльності товарів ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України розташованими за її межами.

Моментом здійснення імпорту, згідно абзацу тридцять вісім статті 1 цього ж Закону, є момент перетину товаром митного кордону України або переходу прав власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Як передбачено пунктом 2 статті 1 МК України, ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України це сукупність дій, повязаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно з пунктами 23, 35 статті 1 МК України переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація. Пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.

Відповідно до частин першої, другої статті 43 МК України товари і транспорті засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України (частина пята статті 43 МК України).

Належними та допустимими доказами, описаними вище (а.с.87-88), підтверджено, що товар на суму 267692грн. 10 коп. по імпортному контракту купівлі-продажу №10/04/08-Т від 07.04.2008 року від фірми «HOCHSTAFFL GmbH» надійшов 01.09.2008 року на територію України відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) АN №051206 та попереднього повідомлення про прибуття вантажу №201010000/8/704921від 01.09.2009 року з відміткою Ягодинської митниці «Під митним контролем» від 01.09.2008 року. Проте, митне оформлення такого товару закінчено лише 29.09.2010 року згідно з ВМД №201000011/2010/002142 від 29.09.2010 року (а.с.92).

Враховуючи наведені правові норми про те, що датою імпорту є не дата оформлення ВМД, а дата фактичного перетинання митного кордону, та встановлені обставини справи, слід прийти до висновку, що у спірному випадку були дотримані строки поставки товару, а відповідачем неправомірно нарахована Підприємству «Сента» пеня у розмірі 18765грн. 20коп.

Вказані виявлені перевіркою порушення валютного законодавства, які спростовані в ході розгляду даної справи, відповідно до розрахунку нарахування пені за порушення розрахунків по Підприємству «Сента» (додатки №7, №8 до акту перевірки №8124/23-2/13348532 від 07.10.2011 року) (а.с.71-72) були підставою для нарахування пені у розмірі 43900грн. 18коп. згідно із податковим повідомленням-рішенням від 25.10.2011 року №0002722200 (а.с.26).

Оскільки позивач визнав та не оскаржує правомірність нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 318грн. 43коп., застосованої у звязку із невиконанням контракту №16/04/2010-ТRМ від 16.04.2010 року, укладеного з фірмою «WOODGARD s.r.о», про що подав суду заяву про зміну (зменшення) позовних вимог №26 від 08.02.2012 року (а.с.101), тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011 року №0002722200 слід визнати протиправним та скасувати в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 43900грн. 18 коп.

Разом з тим, на думку суду, податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011 року №0002732200 прийняте правомірно, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Підприємством «Сента» подавалися до Луцької ОДПІ декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами, станом на 01.10.2010 року (вхідний №132185 від 22.10.2010 року), на 01.01.2011 року (вхідний №9006985113 від 17.02.2011 року), на 01.04.2011 року (вхідний №9002586388 від 26.04.2011 року), на 01.07.2011 року (вхідний №9004869204 від 01.07.2011 року) (а.с.108-134).

При проведенні перевірки Луцькою ОДПІ звірені відомості (дані) декларацій та бухгалтерського обліку позивача на кожну звітну дату про стан дебіторської заборгованості підприємства «Сента» по розрахунках з нерезидентами по всіх зовнішньоекономічних контрактах, які перебували на виконанні.

Статтею 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994 року №319/94 передбачено обовязок субєктів підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, щоквартально декларувати відомості про наявність належних їм валютних цінностей, які знаходяться за межами України.

Згідно зі статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року №15-93 (з наступними змінами та доповненнями) валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обовязковому декларуванню у Національному банку України. Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Абзацом восьмим пункту 2 статті 16 цього ж Декрету Кабінету Міністрів України передбачено, що до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Відповідно до пункту 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 року №49, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 року за №209/4430 (з наступними змінами та доповненнями), яке визначає основні засади здійснення Національним банком функцій головного органу валютного контролю згідно з повноваженнями, наданими йому, зокрема, статтею 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою відповідальність за порушення порядку декларування у вигляді накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Пунктом 3.1 зазначеного Положення визначено, що санкції, передбачені статтею 2 Указу Президента України від 27 червня 1999 року №734/99 «Про врегулювання порядку одержання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів та застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства», пунктом 2 статті 16 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року №15-93, застосовуються Національним банком до банків, інших фінансових установ та національного оператора поштового звязку, органами державної податкової служби до інших резидентів і нерезидентів України.

З урахуванням встановлених обставин у справі, які підтверджують факт порушення порядку декларування валютних цінностей Підприємством «Сента», та наведених положень нормативно-правових актів, слід прийти до висновку, що Луцькою ОДПІ правомірно згідно із податковим повідомленням-рішенням від 25.10.2011 року №0002732200 застосовано штрафні санкції на суму 1360грн. 00коп., тобто по 340грн. 00коп. (17грн. 00коп. х 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) за кожне невірне декларування валютних цінностей, що підтверджено відповідним розрахунком штрафних санкцій за порушення порядку декларування валютних цінностей Підприємством «Сента» (додаток №9 до акту перевірки №8124/23-2/13348532 від 07.10.2011 року) (а.с.72).

Суд не бере до уваги покликання представника позивача як на підставу для скасування вказаного податкового повідомлення-рішення те, що в ньому відповідальність визначена у вигляді пені, а не штрафної санкції, оскільки з такого податкового повідомлення-рішення однозначно слідує про допущення Підприємством «Сента» порушення та застосування відповідальності згідно з пунктом 9 статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року №15-93 та статті 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994 року №319/94. Вказівка на назву платежу як «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності» не є підставою для скасування такого рішення, оскільки судом встановлено факт порушення Підприємством «Сента» вимог вказаних нормативно-правових актів.

Крім того, Підприємство «Сента» вказує на незаконність застосування відповідальності у формі пені шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення. Проте, таке твердження суд до уваги також не бере, виходячи з положень статті 58 ПК України та Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №985 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010 року за №1440/18735.

Відповідно до пунктів 58.1, 58.2 статті 58 ПК України у разі коли сума грошового зобовязання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобовязання визначається центральним контролюючим органом. Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі виявлення порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності орган державної податкової служби визначає суму нарахування (зменшення) грошового зобовязання та складає податкове повідомлення-рішення за формою згідно з додатком 11 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (форма «У») (пункт 2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року №985).

На думку суду, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 25.10.2011 року №0002732200 винесене в порядку, передбаченому законом, та відповідає встановленій формі.

Таким чином, оскільки позивачем не спростоване по суті виявлене перевіркою порушення щодо порядку декларування валютних цінностей, тому суд приходить до висновку, що позивач повинен нести відповідальність згідно із статтею 1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994 року №319/94, статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року №15-93, а тому штрафна санкція в розмірі 1360грн. 00коп. застосована до позивача правомірно.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 25.10.2011 року №0002722200 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 43900грн. 18коп. є протиправним та підлягає скасуванню, в звязку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення. Разом з тим, в задоволенні решти позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2011 року №0002732200 слід відмовити, оскільки штрафні (фінансові) санкції в цій частині визначені позивачу правомірно.

Згідно з платіжним дорученням №6 від 06.01.2012 року (а.с.2) позивач сплатив судовий збір за подання адміністративного позову в розмірі 64грн. 38коп., тобто по 32грн. 19коп. з двох позовних вимог: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2011 року №0002722200 та про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.10.2011 року №0002732200. У звязку із частковим задоволенням адміністративного позову, відповідно до частини третьої статті 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 32грн. 19коп.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» від 18.06.1994 року №319/94, Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року №15-93, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 25 жовтня 2011року №0002722200 в частині нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 43900гривень 18 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Підприємства «Сента»судовий збір у розмірі 32 гривні 19 копійок (тридцять дві гривні девятнадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 29 лютого 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх