Постанова № 22085314, 28.02.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 року Справа № 2а/0370/318/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Ковальчуку С.В.,

за участю представника позивача Сівака О.В.,

представника відповідача Остапюка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом виробничо-комерційної фірми "Віта-Авто" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року № 0000222302,

ВСТАНОВИВ:

Виробничо-комерційна фірма "Віта-Авто" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі ВКФ "Віта-Авто", позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року № 0000222302.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцької ОДПІ була проведена документальна виїзна перевірка ВКФ «Віта-Авто» у звязку із поданням декларації з відємним значенням податку на додану вартість (ПДВ) за вересень-жовтень 2011 року більше 100 тис. грн., про що складено акт від 17 січня 2012 року № 238/23-2/30473709. На підставі акта перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року № 0000222302, яким позивачу зменшено суму відємного значення ПДВ на 9503,00 грн.

Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню, з огляду на таке.

Відповідно до статті 76 Податкового кодексу України (ПК України) результати перевірок (крім камеральних) оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платником податків або їх законними представниками (у разі їх наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо порушення відсутні, складається довідка.

Проте, встановивши відсутність будь-яких порушень податкового законодавства з боку ВКФ «Віта-Авто», відповідач склав акт, а не довідку та на підставі цього акта прийняв податкове повідомлення-рішення, не вказавши суті порушення та операцій і податкових накладних, суми ПДВ за якими були упереджені податковим органом.

З наведених підстав позивач просить визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року № 0000222302.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримує та просить його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та в обґрунтування заперечень проти позову пояснює, що 17 січня 2012 року складено акт позапланової виїзної перевірки ВКФ «Віта-Авто» у звязку із поданням декларації з відємним значенням ПДВ за вересень-жовтень 2011 року, що становить більше 100 тис. грн. У ході перевірки встановлено, що податковий кредит у вересні 2011 року за даними платника становить 3804730,00 грн., а за даними перевірки 3795227,00 грн. (розбіжність 9503,00 грн.). У звязку із отриманням від Ківерцівської міжрайонної державної податкової інспекції (Ківерцівська МДПІ) матеріалів перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансової компанії «Фінанс Інвест» (далі ТзОВ ФК «Фінанс Інвест») - контрагента позивача - було проведено позапланову невиїзну перевірку ВКФ «Віта-Авто», актом якої від 28 грудня 2011 року № 10258/23-3/30473709 детально описані господарські операції між ВКФ «Віта-Авто» та ТзОВ ФК «Фінанс Інвест», які свідчать про вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а договори на поставку від 30 серпня 2011 року № 13Б/11 та від 21 вересня 2011 року № 16Б/11 є нікчемними в силу закону. Відсутність обєктів оподаткування при придбанні товарів у період з 01 серпня по 30 вересня 2011 року вказують на завищення позивачем податкового кредиту на 9503,00 грн., що призвело до завищення відємного значення ПДВ за відповідний звітний період. Посиланням на ці висновки Луцької ОДПІ, сформовані під час позапланової виїзної перевірки позивача, є в акті перевірки від 17 січня 2012 року.

Зокрема, актом за результатами позапланової невиїзної перевірки ВКФ «Віта-Авто» з питань дотримання вимог податкового законодавства у звязку із отриманням матеріалів перевірки ТзОВ «ФК «Фінанс-Інвест» за серпень, вересень 2011 року, на підставі реєстрів отриманих та виданих податкових накладних, податкових і видаткових накладних за вересень 2011 року, оборотно-сальдових відомостей, даних системи автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобовязань, матеріалів перевірки від 03 листопада 2011 року та 14 грудня 2011 року, отриманих від Ківерцівської МДПІ щодо ТзОВ «ФК «Фінанс-Інвест», було встановлено відсутність факту поставки від продавця до покупця товару. На запит Луцької ОДПІ позивач не надав документів про транспортування, зберігання, виростання товару тощо, вказаного в податкових накладних, виписаних ТзОВ «ФК «Фінанс-Інвест». Такі документи не були надані і Ківерцівській МДПІ ТзОВ «ФК «Фінанс-Інвест». Крім того, на підставі матеріалів, зібраних податковою міліцією, Ківерцівською МДПІ було встановлено, що ТзОВ «ФК «Фінанс-Інвест» зареєстроване ОСОБА_4 (директор товариства) за винагороду. Господарською діяльністю він не займався, за зняття готівки з рахунків у банках отримував винагороду від ОСОБА_5, який і запропонував стати директором фірми. На ОСОБА_5 була видана довіреність на представництво інтересів фірми, однак останній первинні бухгалтерські документи підписував не за своїм імям, а за прізвищем ОСОБА_4, а тому первинні документи є недостовірними.

Перевірками податкових органів не встановлено факту передачі товару від ТзОВ «ФК «Фінанс-Інвест» до ВКФ «Віта-Авто», а тому податковий кредит позивача за вересень 2011 року у сумі 9503,00 грн. є непідтвердженим. З цих підстав ним завищено відємне значення різниці між сумою податкового кредиту та податкового зобовязання на 9503,00 грн., що і слугувало підставою для прийняття Луцькою ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року № 0000222302, яке представник відповідача вважає правомірним. В задоволенні позову з цих підстав просить відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ВКФ “Віта-Авто» зареєстроване як юридична особа 21 липня 1999 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного р5єстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.31). Позивач перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ та є платником ПДВ згідно з виданим Луцькою ОДПІ свідоцтвом №2820133 від 26 травня 2004 року.

Луцькою ОДПІ на підставі пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України проведену позапланову виїзну перевірку ВКФ «Віта-Авто» у звязку із поданням декларації з відємним значенням ПДВ за вересень-жовтень 2011 року, яке становить більше 100 тис.грн.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

За наслідками перевірки складено акт від 17 січня 2012 року № 238/23-2/30473709 (а.с.6-30).

На підставі вказаного акта перевірки Луцькою ОДПІ прийняте податкове-повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року №0000222302, яким позивачу за декларацією за жовтень 2011 року № 9011763466 зменшено розмір відємного значення суми ПДВ на 9305,00 грн. (а.с.5).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобовязання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач довів правомірність податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року№0000222302, винесеного у звязку із порушенням ВКФ «Віта-Авто» податкового законодавства, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22 грудня 2010 року N 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року за N 34/18772 (далі Порядок), акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Пунктом 1 розділу ІІ Порядку визначено, що акт (довідка) документальної перевірки складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. До акта додаються інформативні додатки.

Відсутність у висновках акта перевірки від 17 січня 2012 року № 238/23-2/30473709 опису виявлених перевіркою порушень податкового законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів, свідчить лише про порушення податковим органом порядку оформлення результатів перевірки, однак, на думку суду, не може бути підставою для звільнення платника податків від відповідальності, оскільки в описовій частині цього акта такі порушення зафіксовані з посиланням на норми законодавчих актів, період фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення. Відповідні аналітичні таблиці, додані до акта перевірки від 17 січня 2012 року № 238/23-2/30473709, також містять задекларовані платником податків у податковій та іншій звітності показники, результати перевірки цих показників та записи щодо встановлених порушень (а.с.28-30).

Так зокрема, актом від 17 січня 2012 року № 238/23-2/30473709 з посиланням на акт перевірки Луцької ОДПІ від 28 грудня 2011 року № 10258/23-3/30473709 встановлено, що розбіжність у показниках відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту позивача та Луцькою ОДПІ за податковою декларацією за вересень 2011 року № 9009277908 становить 9503,00 грн. (пункт 3 цього акта перевірки).

При перевірці правильності визначення податкового кредиту (рядок 17 декларації з ПДВ за вересень 2011 року) вказано, що у звязку із отриманням від Ківерцівської МДПІ матеріалів перевірки ТзОВ «ФК «Фінанс-Інвест» за вересень 2011 року, встановлено порушення статей 203,215, 216, 228, 655, 628 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними; договори на поставку від 30 серпня 2011 року № 13Б/11 та від 21 вересня 2011 року № 16Б/11, укладені між ТзОВ «ФК «Фінанс-Інвест» та ВКФ «Віта-Авто» мають ознаки нікчемності. При придбанні товарів за такими договорами відсутній обєкт оподаткування, визначений статтею 185, пунктом 186.1 статті 186, пунктами 198.1 -198.3 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України (пункт 3.2 акта від 17 січня 2012 року № 238/23-2/30473709).

У висновках щодо перевірки правильності визначення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та податкового кредиту у жовтні 2011 року (пункт 4.3) вказано, що узагальнена інформація щодо задекларованих та перевірених показників наведена в додатку 3 до акта перевірки. Показники додатка 3 (а.с.29) до акта перевірки свідчать про встановлені Луцькою ОДПІ завищення податкового кредиту у вересні 2011 року на 9503,00 грн., а додатка 4 (а.с.30) про завищення відємного значення (рядки 24, 26 декларації) на цю суму.

Отже, наведені вище обставини свідчать про встановлення під час перевірки порушень податкового законодавства з боку позивача, зміст яких описано як в акті перевірки від 17 січня 2012 року № 238/23-2/30473709, так і в акті перевірки від 28 грудня 2011 року № 10258/23-3/30473709.

Відтак, правильність висновків Луцької ОДПІ щодо виявлених порушень підлягає перевірці судом на підставі тих документів, які були досліджені Луцькою ОДПІ щодо господарських операцій між ТзОВ «ФК «Фінанс-Інвест» та ВКФ «Віта-Авто».

Статтею 83 ПК України визначено, що підставами для висновків під час проведення перевірок є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Судом встановлено, що у податковій декларації за вересень 2011 року (а.с.37-49) до складу податкового кредиту позивач включив суми ПДВ за виданими ТзОВ ФК «Фінанс Інвест» податковими накладними від 31 серпня 2011 року № 15 на суму 21000,00 грн. в тому числі ПДВ 3 500,00 грн., від 07 вересня 2011 року № 2 на суму 21 000,00 грн., в тому числі ПДВ 3 500,00 грн., та від 21 вересня 2011 року № 6 на суму 15015,10 грн., в тому числі ПДВ 2502,52 грн., всього ПДВ у сумі 9502,52 грн., про що свідчать додаток 5 до декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту» (а.с.88), реєстр виданих та отриманих податкових накладних (а.с.105, 113). Зазначені податкові накладні видані на виконання договорів поставки від 30 серпня 2011 року № 13Б/11 гравію морського у кількості 20 т на суму 42000,00 грн. та від 21 вересня 2011 року № 16Б/11 бутового каменю річкового у кількості 23,1 т на суму 15015,10 грн.

Частиною першою статті 138 КАС України визначено, що предметом доказування в адміністративній справі є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Таким чином, оскільки відповідач заперечує настання реальних наслідків за договором поставки від позивач, вказує на те, що мав право віднести до складу податкового кредиту у вересні 2011 року ПДВ у сумі 9502,52 грн. у звязку з придбанням товарно-матеріальних цінностей від ТзОВ ФК «Фінанс Інвест» через відсутність документального підтвердження поставки товару належними первинними документами та факту передачі товару від продавця до покупця з посиланням на нікчемність правочинів між субєктами господарювання, тому перевірці судом підлягають фактичні дані щодо реального здійснення операцій, зокрема, поставки зазначеного вище товару матеріалів їх учасниками з урахуванням обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення таких операцій, складських приміщень, транспортних засобів, технічного персоналу тощо, та набуття податкової вигоди (у вигляді зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість).

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПК України податковий кредит- сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Стаття 198 розділу V “Податок на додану вартість” ПК України передбачає право платника податків на віднесення сум податку до податкового кредиту, порядок формування податкового кредиту з ПДВ, а також випадки, за яких суми податку не відносяться до складу податкового кредиту.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України визначено право на віднесення сум податку до податкового кредиту, яке виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у звязку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно зі статтею 185.1 об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю. При цьому відповідно до пункту 186.1 статті 186 ПК України місцем постачання товарів є: а) фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання (крім випадків, передбачених у підпунктах "б" і "в" цього пункту); б) місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою; в) місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення, у разі якщо товари складаються, монтуються або встановлюються (з випробуванням чи без нього) продавцем або від його імені.

За правилами пункту 198 .6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом наведених правових норм необхідною умовою для включення ПДВ до податкового кредиту, що безпосередньо впливає на зменшення суми податкових зобовязань, є, зокрема, фактична наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг). При цьому, правові наслідки у податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Відтак наявність податкової накладної, виданої платником податку на вимогу покупця при умові заповнення усіх обовязкових реквізитів, є необхідною, але не безумовною підставою для відображення ПДВ у складі податкового кредиту за умови, якщо податковий орган доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Судом встановлено, що для перевірки позивач надав договори поставки від 30 серпня 2011 року № 13Б/11 гравію морського у кількості 20 т на суму 42000,00 грн. та від 21 вересня 2011 року № 16Б/11 бутового каменю річкового у кількості 23,1 т на суму 15015,10 грн., що були укладені із ТзОВ ФК «Фінанс Інвест», податкові накладні від 31 серпня 2011 року № 15, від 07 вересня 2011 року № 2 та від 21 вересня 2011 року № 6 (а.с.155-160), видаткові накладні, від 07 вересня 2011 року № РН-0000036 та від 21 вересня 2011 року РН-0000048 (а.с.122), платіжні доручення від 31 серпня 2011 року № 619, від 08 вересня 2011 року № 637, від 27 вересня 2011 року № 4658 (а.с.147-149), про що зазначено у листі, адресованому позивачем Луцькій ОДПІ (а.с.130-131).

Разом з тим, документи, які б вказували на можливість виконання поставки (транспортування на склад покупця товару масою понад 40 т, зберігання, використання) для перевірки ні ВКФ «Віта-Авто», ні ТзОВ «ФК «Фінанс-Інвест» надано не було. Не надано такі документи і у судове засідання. Обґрунтовуючи економічну доцільність зазначеної поставки, позивач вказує на договір генерального підряду від 12 січня 2011 року № 14, укладеного позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Кемп С.Т.А.Р.» (а.с.126-128). Проте доказів використання товару (чи потребу у такому використанні) за договорами поставки від 30 серпня 2011 року № 13Б/11 та від 21 вересня 2011 року № 16Б/11 позивач не надав, як і доказів про його складування і зберігання. Матеріальний звіт (а.с.161) внутрішній документ, складений позивачем, не свідчить про передачу товару від продавця ТзОВ «ФК «Фінанс-Інвест» (с. Клепачів Ківерцівського району Волинської області) до покупця ВКФ «Віта-Авто» (м. Луцьк). Таким чином, слід прийти до висновку, що господарські відносини носили безтоварний характер. Такий висновок доводиться і тим, що, як вказано в акті перевірки від 28 грудня 2011 року № 10258/23-3/30473709 (а.с.132-139), громадянин ОСОБА_4 про опитуванні працівниками податкової міліції Луцької ОДПІ пояснив, що став директором ТзОВ «ФК «Фінанс-Інвест» на пропозицію громадянина ОСОБА_5 за винагороду; за винагороду підписував фактично лише чекову книжку для зняття готівки в банківських установах, господарською діяльністю не займався. Довіреність на представництво товариства на термін з 10 червня 2011 року по 31 грудня 2013 року мав ОСОБА_5 Проте останній не підписувався у податкових, видаткових накладних, договорах за своїм іменем, що свідчить про недостовірність даних, зазначених у них (ОСОБА_5 в первинних бухгалтерських документах та документах фінансової звітності розписувався під прізвищем ОСОБА_4). Крім того, податковими перевірками встановлено, що у контрагента позивача були відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності., трудові і виробничі ресурси, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби.

Зазначені вище документи, надані для перевірки, не можуть бути підставою для бухгалтерського і податкового обліку, адже згідно з вимогами статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» такі первинні документи мають фіксувати реальний факт здійснення господарської операції, що в даному випадку не знайшло підтвердження.

При цьому відсутність судового рішення про визнання недійсним правочину не може розглядатися як перешкода для зменшення відємного значення ПДВ платнику податків у тому разі, якщо ним не дотримано вимог податкового законодавства. Посилання податкового органу на нікчемність правочину не є необхідною передумовою для розгляду господарських операцій платників податку як таких, що вчинені з порушенням вимог податкового законодавства, якщо тільки відповідні товари (роботи, послуги) платником у постачальників (підрядників) реально не придбавалися.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що висновки Луцької ОДПІ про відсутність права у позивача на включення у податковій декларації з ПДВ за вересень 2011 року до податкового кредиту ПДВ у сумі 9503,00 грн., що призвело до завищення відємного значення різниці між сумою податкового кредиту та податкових зобовязань на цю суму, знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, а тому, встановивши недотримання норм статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 198.1-198.3 статті 198 ПК України, пункту 201.10 статті 201 ПК України відповідач правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення 31 січня 2012 року № 0000222302.

Таким чином, з наведених вище підстав суд приходить до висновку, що Луцька ОДПІ правомірно прийняла податкове повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року № 0000222302, в звязку з чим позовні вимоги про визнання його протиправним та скасування задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 71, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову виробничо-комерційної фірми "Віта-Авто" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31 січня 2012 року № 0000222302 відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 02 березня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк