Постанова № 22085285, 28.02.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 року Справа № 2а/0370/373/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Йовик С.Б.,

за участю представника позивача Кузьменко П.П.,

представників відповідача Мосійчук Л.М., Климчука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Любомльському районі Волинської області до Любомльської міжрайонної державної фінансової інспекції у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Любомльському районі Волинської області (далі Фонд, позивач) звернулося з позовом до Любомльської міжрайонної державної фінансової інспекції у Волинській області (далі Любомльська МДФІ, відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги № 930-27/1247 від 30.12.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками Контрольно-ревізійного відділу в Любомльському та Шацькому районах Волинської області, проведено ревізію цільового та законного використання коштів Фонду за II півріччя 2010 року та січень вересень 2011 року. За результатами проведеної ревізії, Контрольно-ревізійним відділом в Любомльському та Шацькому районах Волинської області складено акт ревізії цільового та законного використання коштів Фонду за II півріччя 2010 року та січень вересень 2011 року № 930-14/022 від 16.12.2011 року в якому встановлено порушення законодавства з проведення страхових виплат потерпілим, а саме п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» внаслідок невірного визначення базового місяця при нарахуванні індексації зазначених виплат та недотримання порядку проведення індексації протягом ревізійного періоду зайво нараховано та виплачено індексації 1 потерпілій на суму 112,62 грн. та недораховані щомісячні страхові виплати 7 потерпілим особам на суму 4113,26 грн. На підставі ст.ст. 10,15 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу в Україні» відповідачем на адресу позивача предявлено лист № 930-27/1247 від 30.12.2011 року з вимогами щодо усунення позивачем виявлених порушень законодавства з питань дотримання фінансово-бюджетної дисципліни.

Позивач вважає дії відповідача протиправними та висновки, що викладені у вимозі, частково не відповідають дійсності, оскільки при проведенні індексації страхових виплат відділення керувалось листами Міністерства праці та соціальної політики України, в яких було рекомендовано, як виняток, визначити березень 2008 року та березень 2009 року базовими при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати абзац 2 п. 3 вимоги № 930-27/1247 від 30.12.2011 року. Уточнюючі позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просить суд їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що абзац 2 пункту 3 вимоги № 930-27/1247 від 30.12.2011 року повністю відповідає вимогам чинного законодавства оскільки, пунктом 5 Постанови Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року визначено, що нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці. А листи на які посилається відповідач носять лише рекомендаційний характер. Просять суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №765 від 20.07.2011 року «Про утворення територіальних органів Державної фінансової інспекції» 06.01.2012 року утворено Любомльську міжрайонну державну фінансову інспекцію шляхом реорганізації Контрольно-ревізійного відділу в Любомльському та Шацькому районі, таким чином, Любомльська МДФІ є правонаступником Контрольно-ревізійного відділу в Любомльському та Шацькому районі.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Любомльському районі Волинської області зареєстровано як юридичну особу 01.11.2000 року Любомльською районною державною адміністрацією у Волинській області (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 350076), форма власності - державна, вид діяльності - обов'язкове соціальне страхування (ід. код 25910157).

Судом встановлено, що відповідачем на підставі направлення № 169 від 31.10.2011 року та згідно п. 1.1.2.3 плану контрольно-ревізійної роботи Контрольно-ревізійного відділу в Любомльському та Шацькому районах у період з 31.10.2011 року по 22.11.2011 року було проведено ревізію цільового та законного використання коштів у Фонді за період з 01.07.2010 року по 30.09.2011 року.

За результатами ревізії було складено акт № 930-14/022 від 16.12.2011 року в якому зафіксовані порушення законодавства з питань дотримання фінансово-бюджетної дисципліни, а саме: в порушення пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» внаслідок невірного визначення базового місяця при нарахуванні індексації зазначених виплат та недотримання порядку проведення індексації протягом ревізійного періоду зайво нараховано та виплачено індексації 1 потерпілій особі на суму 112,62 грн. та недораховано щомісячних страхових виплат 7 потерпілим особам на суму 4113,26 грн.

На підставі вищевказаного акту ревізії відповідачем було предявлено позивачу вимогу № 930-27/1247 від 30.12.2011 року «Про усунення порушень законодавства з питань дотримання фінансово-бюджетної дисципліни», якою зобовязано позивача відшкодувати незаконні видатки.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями представників сторін та письмовими доказами наявними в матеріалах справи.

З преамбули статті 2 Закону України «Про контрольно-ревізійну службу України» № 2939-XII від 26.01.1993 року (далі Закон України № 2939-XII), вбачається, що Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів, або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

З метою виконання покладених на контрольно-ревізійну службу України завдань, відповідно до статті 9 Закону України № 2939-XII, контрольно-ревізійні підрозділи (відділи, групи) у районах, містах і районах у містах виконують функції, визначені статтею 8 цього Закону, зокрема, проводять у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності; здійснюють державний фінансовий аудит виконання державних (бюджетних) програм, діяльності бюджетних установ, суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також інших суб'єктів господарювання, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів, або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно.

Відповідно до пункту 7 статті 10 Закону України № 2939-XII, Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право предявляти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Порядком проведення індексації грошових доходів населення затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року (далі - Порядок), визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Перевіряючи дані спірні правовідносини, суд враховує, що в силу п. 18 ст. 34 Закону України від 23.09.1999 № 1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та п. 1.16 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27.04.2007 № 24, індексація щомісячних страхових виплат проводиться відповідно до Закону України від 03.07.1991 № 1282 «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078.

Згідно ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індексації підлягають суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди в разі втрати годувальника (ст. 2 Закону). А відповідно до умов п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ № 1078, у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Таким чином, якщо сума збільшення грошових доходів менша від суми індексації, нарахованої відповідно до цього Порядку, подальша індексація проводиться за прикладом, наведеним у додатку 4, тобто у разі коли сума збільшення грошових доходів менша від суми індексації, то цей місяць не являється базовим і проводиться подальша індексація.

Також, судом встановлено, що Міністерством праці та соціальної політики України робочим органам Фонду направлено листи від № 3872/0/14-08/10 від 24.04.2008 року, №1574/0/14-09/10 від 13.02.2009 року, якими, враховуючи ситуацію із страховими виплатами (з урахуванням індексації), що склалися на поточний час, рекомендовано, як виняток, визначити березень 2008 року та березень 2009 року відповідно, базовими при обчисленні індексу споживчих цін для проведення індексації, зафіксувавши для подальшої виплати суму індексації, нараховану в лютому 2008 року та лютому 2009 року. Розрахунок індексу для проведення подальшої індексації розпочати з квітня 2008 року (та квітня 2009 року відповідно).

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що при проведенні індексації страхових виплат Фонд керувався листами Міністерства праці та соціальної політики України № 3872/0/14-08/10 від 24.04.2008 року, №1574/0/14-09/10 від 13.02.2009 року та листами виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 892-08-1 від 14.05.2008 року, № 278-08-2 від 01.04.2009 року, в яких рекомендовано, як виняток, визначити березень 2008 року та березень 2009 року базовими місяцями при обчислені індексу споживчих цін для проведення індексації, зафіксувавши для подальшої виплати суму індексації, нараховану в лютому 2008 року та в лютому 2009 року, а розрахунок індексу для проведення подальшої індексації розпочати з квітня, оскільки, пунктом 5 даного Порядку визначено нарахування сум індексації або проведення чергового підвищення грошових доходів випереджаючим шляхом здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, на підставі якого нарахована сума індексації перевищить суму підвищення доходів випереджаючим шляхом у базовому місяці.

При цьому, в силу ст. 1 Указу Президента України від 03.10.1992 року № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» установити, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 23.04.2004 року № 24-45-303. щодо державної реєстрації нормативно-правових актів, листи не є нормативно-правовими актами та не повинні містити нових правових норм і державній реєстрації в Міністерстві юстиції України не підлягають. Листи мають лише роз'яснювальний та рекомендаційний характер. У разі встановлення нових правових норм листами, вони підлягають скасуванню та відкликанню з місць застосування.

Крім того, постанови Кабінету Міністрів України мають вищу юридичну силу ніж листи Міністерства праці та соціальної політики України.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони у відповідності з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як субєкт владних повноважень, виконав покладений на нього обовязок щодо доказування правомірності вчинених ним дій.

Оцінюючи зібрані та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що оскаржуваний абзац 2 пункту 3 вимоги «Про усунення порушень законодавства з питань дотримання фінансово бюджетної дисципліни» прийнята відповідачем на підставі виявлених в ході перевірки порушень та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 11,17,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України № 1078 «Про затвердження порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 року, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Любомльському районі Волинської області до Любомльської міжрайонної державної фінансової інспекції у Волинській області про скасування абзацу 2 пункту 3 вимоги № 930-27/1247 від 30.12.2011 року, відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена в повному обсязі 02 березня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський