Постанова № 22084771, 16.02.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 року Справа № 2а/0370/138/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Кириченку О.О.,

за участю представника позивача Кулака І.О.,

представника відповідача Новосада Ю.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

17 січня 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» (далі по тексту ТзОВ «Кроноспан УА») звернулося з адміністративним позовом до Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції (далі Нововолинська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.11.2011 року №0001472301.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправність висновків, викладених у акті камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 28.10.2011 року № 868/47/2301-33273907, вважає, що ним правомірно віднесено до валових витрат у ІІ кварталі 2011 року суму відємного значення обєкту оподаткування отриманого за результатами здійснення господарської діяльності за І квартал 2011 року з урахуванням відємного значення попередніх періодів, що увійшло до складу І кварталу 2011 року з 2010 року.

Представник позивача Кулак І.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві. Просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 року №0001472301 про зменшення суми відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 376165602,00 грн., а також стягнути з Державного бюджету України в користь ТзОВ «Кроноспан УА» 2146,00 грн. сплаченого судового збору при поданні позову до суду.

Представник відповідача Новосад Ю.М. в судовому засіданні позов не визнав. Вказав, що перевірка позивача була проведена у відповідності з нормами законодавства, оскільки підпунктом 150.3 статті 150 ПК України у разі якщо відємне значення як результат розрахунку обєкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, орган державної податкової служби має право провести позапланову перевірку правильності визначення обєкта оподаткування. Податковим органом було встановлено, що позивачем протягом більш як чотирьох послідовних періодів (за 2007-2010, І-ІІ квартали 2011 року) декларується відємне значення обєкта оподаткування податку на прибуток. Також пояснив, що при проведенні перевірки податкової звітності з податку на додану вартість було встановлено, що позивачем в порушення пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України (далі - ПК України) при розрахунку обєкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року безпідставно включено до витрат, що враховуються при обчисленні обєкта оподаткування у ІІ кварталі 2011 року 414796344,00 грн. відємного значення обєкта оподаткування за 2010 рік, чим завищено відємне значення обєкта оподаткування на 376165602,00 грн.. Винесене податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 року №0001472301 вважає законним, оскільки з положень підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України вбачається, що до складу ІІ кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкту оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за І квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло з 2010 року. Відтак, підстави для визнання податкового повідомлення-рішення протиправним та його скасування відсутні. Підтвердив, що на час розгляду справи 16.02.2012 року Нововолинська ОДПІ своєї назви не змінила, і її обєднання з ДПІ в Горохівському районі не відбулося, тобто реорганізація не завершена. Просить відмовити в позові.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав. При цьому судом враховано наступне.

Частина 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відтак, даний спір є публічно-правовим на який поширюється юрисдикція суду.

Судом встановлено, що Нововолинською ОДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТзОВ «Кроноспан УА» за ІІ квартал 2011 року, за результатами якої складений акт від 28.10.2011 року №868/47/2301-33273907 в якому зафіксовано, що платником податків до витрат ІІ кварталу 2011 року включене відємне значення обєкта оподаткування в сумі 414796344,00 грн., чим порушено пункт 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України, згідно якого від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року підлягає включенню до витрат ІІ календарного кварталу 2011 року, що призвело до завищення відємного значення обєкта оподаткування в сумі 376165602,00 грн.

На підставі акту перевірки Нововолинською ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення від 16 листопада 2011 року №0001472301, яким ТзОВ «Кроноспан УА» зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 376165602,00 грн. Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення позивачем отримано 21 листопада 2011 року, що і не заперечувалося представниками сторін в судовому засіданні.

23 листопада 2011 року позивачем до ДПА у Волинській області подано первинну скаргу на оскаржуване податкове повідомлення-рішення, де просив скасувати це рішення податкового органу. Проте, як вбачається з рішення №5376/10/25-006 від 06.12.2011 року про результати розгляду первинної скарги, оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу, - без задоволення.

Не погодившись з таким рішенням ДПА у Волинській області, позивачем 13 грудня 2011 року подано повторну скаргу на оскаржуване податкове повідомлення-рішення до ДПА України. Рішенням ДПА України №382/6/10-2415 від 01.01.2012 року скарга позивача залишена без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення та рішення ДПА у Волинській області №5376/10/25-006 від 06.12.2011 року про результати розгляду первинної скарги, - без змін.

Проаналізувавши матеріали справи, норми законодавства України, що стосується спірних правовідносин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення 16 листопада 2011 року №0001472301 є протиправними та такими, яке підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України, застосування Розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі Закон України №334/94-ВР), що діяв у І кварталі 2011 року, об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України №334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Пунктом 22.4 статті 22 Закону України №334/94-ВР передбачалось, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

У статті 6 Закону України №334/94-ВР було встановлено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат наступного податкового року.

З аналізу положень вищеназваних статтей Закону України №334/94-ВР випливає, що відємне значення обєкту оподаткування (збитки) минулих податкових періодів є обовязковою складовою валових витрат І кварталу 2011 року, оскільки їх включення до складу витрат саме в даному періоді було передбачено нормами діючого на той час Закону України №334/94-ВР.

Судом встановлено, що в травні 2011 року ТзОВ «Кроноспан УА» до Нововолинської ОДПІ було подано декларацію з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року, в якій до рядка 04.9 позивач включив відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року на суму 414796344,00 грн., та визначив відємний обєкт оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року (рядок 08 декларації) в розмірі 506901458,00 грн.

09 серпня 2011 року ТзОВ «Кроноспан УА» до Нововолинської ОДПІ подано декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року, в якій позивачем включено до складу витрат відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 06.6 декларації) у розмірі 506901458,00 грн. та визначено відємний обєкт оподаткування (рядок 07 декларації) у розмірі560045932,00 грн.

З 01 квітня 2011 року порядок обліку відємного значення обєкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів визначається статтею 150 ПК України.

Нормами пункту 150.1 статті 150 ПК України визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

В декларації з податку на прибуток, що складалась за І квартал 2011 року, відємне значення (збитки) відображались в рядку 8 «Обєкт оподаткування позитивний (+) відємний (-) ((±03 (± 06) 07)».

Визначений в даному рядку показник це показник І кварталу 2011 року. При його розрахунку згідно зі статтею 3 Закону України №334/94-ВР валові доходи І кварталу 2011 року зменшувались на суму валових витрат цього періоду (а складовою частиною валових витрат І кварталу 2011 року згідно з пунктом 6.1 і пунктом 22.4 Закону України №334/94-ВР було відємне значення минулих податкових періодів) і на суму амортизаційних відрахувань. Вказаний в рядку 8 показник не розподіляється в декларації на «відємне значення минулих років» і «відємне значення І кварталу 2011 року».

В декларації з податку на прибуток, що складалась за ІІ квартал 2011 року, для відображення відємного значення, розрахованого за результатами ІІ кварталу 2011 року, визначено рядок 06.6 і в даний рядок, на думку суду, необхідно перенести показник, відображений в рядку 8 декларації за І квартал 2011 року, що й було зроблено позивачем.

Суд вважає, що положення пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України не містять заборони на врахування у 2011 році збитків, які виникли до 01.01.2011 року, а отже, такі збитки повинні враховуватися у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення відємного значення, з урахуванням чого висновки відповідача про порушення ТзОВ «Кроноспан УА» пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України є безпідставними, а податкове повідомлення рішення від 16 листопада 2011 року №0001472301 протиправними та такими, що підлягає скасуванню.

Так як, у позовній заяві позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ від 16 листопада 2011 року №0001472301, то суд відповідно до статті 162 КАС України при постановленні рішення може визначити спосіб захисту порушеного права. Оскільки позивачем оскаржується акт індивідуальної дії, суд вважає за необхідне визнати протиправним і скасувати повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ від 16 листопада 2011 року №0001472301 як такі, що прийняті всупереч вимог чинного законодавства.

Відповідно до статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 11 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи наданні ними суду своїх доказів у і доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду належні та допустимі докази в підтвердження правомірності вчинених дій щодо винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що в свою чергу було зроблено позивачем в підтвердження позовних вимог.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Частиною 3 статті 159 КАС України встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки позивачем було сплачено судовий збір в сумі 2146,00 грн. відповідно до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», а тому суд стягує дану суму з Державного бюджету України в користь позивача.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що викладені в позовній заяві посилання позивача є обґрунтованими, а відтак судом встановлені підстави для задоволення позову.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 94, 158, 159, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статті 150, підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нововолинської обєднаної державної податкової інспекції №0001472301 від 16 листопада 2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України в користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Кроноспан УА» 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 21 лютого 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

ГоловуючийС.Ф. Костюкевич