Постанова № 22084482, 08.02.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2012 року Справа № 2а/0370/178/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Ковальчуку С.В.,

за участю представників позивача Козака А.Ю., Степанюка О.А.,

представника відповідача Гаврилюка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом підприємства, що повністю належить іноземному інвестору «Гран-Інвест» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій та визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 03 жовтня 2011 року № 0017961601, від 27 жовтня 2011 року № 0019351601, від 15 листопада 2011 року № 0002332302,

ВСТАНОВИВ:

Підприємство, що повністю належить іноземному інвестору «Гран-Інвест» (надалі ППНІІ «Гран-Інвест», підприємство, позивач) звернулося з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (надалі Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними дій та визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 03 жовтня 2011 року № 0017961601, від 27 жовтня 2011 року № 0019351601, від 15 листопада 2011 року № 0002332302. Заявою про уточнення позовних вимог позивач просить визнати протиправними і скасувати зазначення податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ (а.с.153).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що працівниками Луцької ОДПІ 16 вересня 2011 року було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за результатами якої було складено акт № 7255/15-2/31788549 (далі акт перевірки). Актом перевірки від 16 вересня 2011 року встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України далі ПК України): підприємством занижено суму податкового зобовязання за липень 2011 року на 301,1 тис.грн. у звязку із включенням до податкового кредиту податку на додану вартість (ПДВ) за податковою накладною від 29 липня 2011 року № 273, виписаною Публічним акціонерним товариством «Рафалівський карєр» (далі ПАТ «Рафалівський карєр), яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі акта перевірки прийняте податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2011 року № 0017961601 про збільшення грошового зобовязання на 376315,00 грн., в тому числі 301052,00 грн. основного платежу та 75263,00 грн. штрафних санкцій (25 % від основного зобовязання). За результатами розгляду скарги на дане податкове повідомлення-рішення на підставі рішення Державної податкової адміністрації у Волинській області (далі - ДПА у Волинській області) прийняте податкове повідомлення-рішення від 27 жовтня 2011 року № 0019351601, яким збільшено суму штрафної санкції ще на 75263,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач зазначив, що дійсно в податковій декларації за липень 2011 року при формуванні податкового кредиту включено податкового накладну від 29 липня 2011 року № 273, отриману від ПАТ «Рафалівський карєр», із сумою ПДВ 301051, 75 грн. Разом з тим, зясувавши, що податкова накладна не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, підприємство відповідно до статті 50 ПК України зазначену помилку виправило самостійно шляхом подання 05-06 вересня 2011 року уточнюючого розрахунку до декларації за липень 2011 року. Спірну суму податкового кредиту по контрагенту ПАТ «Рафалівський карєр» було зменшено та одночасно в цьому розрахунку на таку саму суму збільшено податковий кредит по іншим контрагентам. Квитанція № 2 свідчить про прийняття уточнюючого розрахунку до системи звітності Державної податкової служби. При цьому остаточним є електронний документ, надісланий пізніше, тобто, уточнюючий розрахунок 06 вересня 2011 року та розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту від 05 вересня 2011 року.

Луцька ОДПІ в порушення пункту 49.11 статті 49 ПК України 29 вересня 2011 року надіслала на адресу підприємства повідомлення від 19 вересня 2001 року № 22511/10/15-2 про визнання уточнюючих розрахунків неприйнятими, що стало єдиною підставою для висновків в акті перевірки від 16 вересня 2011 року про порушення підприємством пункту 201.10 статті 200 ПК України та відсутності у нього права на включення сум ПДВ до податкового кредиту на підставі податкової накладної, незареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім того, Луцькою ОДПІ також проведено позапланову виїзну перевірку ППНІІ «Гран-Інвест» у звязку з ненаданням у встановлені законом терміни документального підтвердження формування податкового кредиту з ПДВ по декларації за серпень 2011 року, за результатами якої складено акт від 01 листопада 2011 року було № 8820/23-3/31788549 (далі - акт перевірки). Актом перевірки від 01 листопада 2011 року зафіксовано порушення підприємством пункту 198.2 статті 198, пункту 201.10 статті 200 ПК України, в результаті чого ППНІІ «Гран-Інвест» завищено суму податкового кредиту за серпень 2011 року на 301052,00 грн. та на цю суму занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за серпень 2011 року.

На підставі акта перевірки від 01 листопада 2011 року Луцькою ОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2011 року № 0002332302, яким підприємству було визначено суму грошового зобовязання за платежем ПДВ в загальній сумі 451578, 00 грн., в тому числі 301052,00 грн. основного платежу та 150526,00 грн. штрафних санкцій.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2011 року № 0002332302 також протиправним з таких підстав. Зменшивши суму податкового кредиту липня 2011 року на 301051,75 грн. за податковою накладною від 29 липня 2011 року № 273, виданою ПАТ «Рафалівський карєр», при формуванні податкового кредиту серпня 2011 року підприємством цю накладну враховано у звязку із поданням скарги на контрагента, який не зареєстрував податкову накладну. Тепер така накладна дає підстави для формування податкового кредиту в межах 365 календарних днів з дати її виписки. Відтак ППНІІ «Гран-Інвест» не допустило порушень податкового законодавства при формуванні податкового кредиту та визначення суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету у серпні 2011 року.

На підставі наведених обставин позивач просить визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 03 жовтня 2011 року № 0017961601, від 27 жовтня 2011 року № 0019351601, від 15 листопада 2011 року № 0002332302.

Відповідач у письмовому запереченні проти адміністративного позову (а.с.147-148) його вимог не визнав та зазначив, що оскільки подані ППНІІ «Гран-Інвест» у вересні 2011 року уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з ПДВ у звязку із виправленням самостійно виявленої помилки за липень 2011 року та додаток № 5 розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів заповнені з порушенням правил, визначених у Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, тому Луцькою ОДПІ вони визнані неприйнятими, про що позивачу було надіслано повідомлення від 19 вересня 2011 року № 22511/10/15-2. Відповідно при проведенні податкових перевірок йому було зменшено заявлений у податковій декларації з ПДВ за липень 2011 року податковий кредит на 301052,75 грн. та на вказану суму збільшено податкове зобовязання, що підлягає сплаті до Державного бюджету України.

Податковим повідомленням-рішенням від 03 жовтня 2011 року № 0017961601, крім основного зобовязання у сумі 301052,75 грн., нараховано штрафну санкцію у розмірі 25% - 75 263,00 грн. Разом з тим, застосуванню підлягає штраф у розмірі 50 % від основного зобовязання, оскільки позивач допустив повторне протягом року порушення податкового законодавства. А тому податковим повідомленням-рішенням від 27 жовтня 2011 року № 0019351601 донараховано штрафні санкції у сумі 75 263,00 грн.

В задоволенні позову відповідач просив відмовити повністю.

У судовому засіданні представники позивача, кожен зокрема, позов підтримують з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог. Позовні вимоги просять задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнає з підстав, викладених у письмовому запереченні, просить в задоволенні вимог позивача відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити з огляду на таке.

Судом встановлено, що ППНІІ «Гран-Інвест» 04 грудня 2001 року зареєстроване виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 390410 (а.с.130) та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 882 (а.с.131). Свою діяльність підприємство здійснює на підставі статуту (а.с.134-140); з 06 грудня 2001 року перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ, а з 13 грудня 2001 року є платником ПДВ, про що свідчать копії довідки від 06 грудня 2001 року № 2318 (а.с.132), свідоцтва № 028 12365 (а.с.133).

16 вересня 2011 року Луцькою ОДПІ було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ, за результатами якої було складено акт № 7255/15-2/31788549 (а.с.9-10). Актом перевірки було зафіксовано порушення підприємством пункту 201.1 статті 201 ПК України та пункту 20 Порядку заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 16 лютого 2011 року № 197/18935 (допущено арифметичну (методологічну) помилку (порушення), що вплинула на розрахунку з бюджетом).

Не погоджуючись із висновками акта перевірки від 16 вересня 2011 року, підприємство 21 вересня 2011 року подало на адресу Луцької ОДПІ заперечення на нього (а.с.12-13), проте в задоволенні вимог заперечення листом Луцької ОДПІ від 28 вересня 2011 року № 23198/10/15-2 було відмовлено (а.с.14).

На підставі акта перевірки від 16 вересня 2011 року Луцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2011 року № 0017961601 (а.с.17) на загальну суму 376315,00 грн., в тому числі 301052,00 грн. основного платежу та 75263,00 грн. штрафних санкцій.

За результатами розгляду первинної скарги на податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2011 року № 0017961601 рішенням ДПА у Волинській області від 26 жовтня 2011 року № 4639/10/25-006 (а.с.20-21) встановлено, що застосовано розмір штрафних санкцій 25% від суми основного зобовязання, тобто, 75263,00 грн., проте необхідно застосовувати розмір штрафних санкцій 50% від суми основного зобовязання, тобто, додатково підлягає донарахуванню 75263,00 грн. Податкове повідомлення-рішення від 03 жовтня 2011 року № 0017961601 залишено без змін, а скаргу без задоволення. Водночас, 27 жовтня 2011 року Луцькою ОДПІ було сформовано нове податкове повідомлення-рішення № 0019351601 (а.с.18) про збільшення штрафної санкції на 75263, 00 грн. Державною податковою службою України (ДПС України) від 10 січня 2012 року № 489/6/10-2115 обидва податкові повідомлення-рішення залишено без змін (а.с.26).

Судом також встановлено, що з 19 жовтня 2011 року по 25 жовтня 2011 року було проведено позапланову виїзну перевірку ППНІІ «Гран-Інвест» у звязку з ненаданням у встановлені законом терміни документального підтвердження формування податкового кредиту з ПДВ по декларації за серпень 2011 року, за результатами якої 01 листопада 2011 року було складено акт № 8820/23-3/31788549 (а.с.26-35). Актом перевірки від 01 листопада 2011 року встановлено порушення підприємством пункту 198.2 статті 198, пункту 201.10 статті 200 ПК України: ППНІІ «Гран-Інвест» завищено суму податкового кредиту за серпень 2011 року на 301052,00 грн., занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту, а як наслідок - занижено на 301052,00 грн. суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет.

На підставі акта перевірки від 01 листопада 2011 року Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2011 року № 0002332302, яким збільшено суму грошового зобовязання на 451578,00 грн., в тому числі 301052,00 грн. основного платежу та 150526,00 грн. (50% від основного платежу) штрафних санкцій.

Податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2011 року № 0002332302 за наслідками адміністративного оскарження до ДПА у Волинській області та ДПС України їх рішеннями від 05 грудня 2011 року № 5364/10/25-006 та від 03 січня 2012 року № 30/6/10-2115 залишені без змін (а.с.39-40; 43).

При вирішенні спору судом рішення, прийняті відповідачем як субєктом владних повноважень, перевірялися на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Згідно зі статтею 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази та норми чинного законодавства в їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності збільшення ППНІІ «Гран-Інвест» сум грошового зобовязання за платежем ПДВ та нарахування штрафних санкцій за липень та серпень 2011 року.

Як встановлено судом, 22 серпня 2011 року позивачем засобами електронного зв'язку було подано податкову декларацію з ПДВ за липень 2011 року (а.с.82-83) разом із додатками, зокрема, розшифровками податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.85) та реєстром виданих та отриманих податкових накладних (а.с.87-92). Квитанціями про електронну доставку № 2 (а.с.80; 83; 86) підтверджується, що податкова звітність була прийнята податковим органом.

В зазначеній декларації позивач у складі податкового кредиту у сумі 436867,00 грн. відобразив податкову накладну від 29 липня 2011 року № 273 (а.с.45), видану ПАТ «Рафалівський карєр», на суму 1505258,75 грн., в тому числі ПДВ 301 052,00 грн., що слідує з розділу ІІ додатку 5 «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту» (а.с.85, зворот), розділу ІІ реєстру отриманих та виданих податкових накладних.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За загальним правилами, встановленими статтею 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, податковий кредит впливає на розрахунок податку, який підлягає сплаті до бюджету.

Статтею 198 ПК України визначено право платника податку на віднесення сум податку на додану вартість сплаченого ним в ціні товару (робіт, послуг) до податкового кредиту. Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

З пояснень представника позивача Козака А.Ю. зясовано, що не дивлячись на відмітку на податковій накладній від 29 липня 2011 року № 273, ця накладна не була фактично включена постачальником ПАТ «Рафалівський карєр» до Єдиного державного реєстру податкових накладних. Зазначена обставина виключала право позивача на податковий кредит за рахунок цієї податкової накладної.

Порядок дій платника податків у разі виявлення ним факту заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів визначено статтею 50 ПК України. Зокрема, такий платник податків зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

З урахуванням зазначеного порядку 05 вересня 2011 року позивач подав уточнюючий розрахунок до декларації за липень 2011 року (самостійний документ) та додаток 5 до податкової декларації (уточнюючого розрахунку). Уточнюючий розрахунок повторно подано 06 вересня 2011 року, оскільки попередній містив помилки у заповненні. Квитанцією № 2 підтверджується факт прийняття уточнюючого розрахунку податковою інспекцією (а.с.116). Уточнюючи показники податкової декларації, позивач виключив з реєстру отриманих накладних, розшифровки податкового кредиту податкову накладну від 29 липня 2011 року № 273 на суму 1505258,75 грн., в тому числі ПДВ 301 052,00 грн., а натомість, зазначену суму замінено за рахунок податкових накладних, виданих іншими постачальниками позивача, де сума ПДВ також становить 301 051,74 грн. Про вчинення господарських операцій, вказаних у податкових накладних, які включені в реєстр виданих та отриманих податкових накладних, свідчать первинні документи, досліджені судом (а.с.49-80). Зазначені дії позивача не вплинули на розрахунки з бюджетом, оскільки фактично сума, на яку зменшено податковий кредит липня 2011 року за податковою накладною від 29 липня 2011 року № 273, виданою ПАТ «Рафалівський карєр», була одночасно збільшена на суму ПДВ інших податкових накладних, виданих контрагентами позивача. Таким чином, висновок відповідача про заниження податкового зобовязання 301 052,00 грн. спростовується зазначеними вище доказами, які свідчать про самостійне виправлення позивачем допущеної помилки.

Разом з тим, суд відхиляє доводи відповідача про те, що уточнюючий розрахунок позивача є неприйнятим, оскільки такі доводи суперечать нормам податкового законодавства.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 ПК України прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно з пунктом 49.9 статті 49 ПК України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Отже, закон встановлює обовязок податкового органу перевірити під час прийняття податкової декларації наявність і відповідність обовязкових реквізитів та зареєструвати таку звітність. Належним доказом про прийняття податкової звітності у разі її подання засобами електронного зв'язку є квитанція про отримання податкової декларації.

В той же час, відповідно до пункту 49.11 статті 49 ПК України у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання - у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку.

У такому випадку згідно з пунктом 49.15 статті 49 ПК України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та надсилання податковим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації.

Згідно з пунктом 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною.

Перелік додатків до декларації визначено, зокрема, Порядком заповнення та подання податкової звітності з ПДВ, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року № 41 та зареєстрованої наказом Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за № 197/18935. Серед переліку немає реєстру отриманих та виданих податкових накладних, тому вони не вважаються складовою податкової декларації. Зазначене випливає зі змісту пункту 3 розділу IV Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року N 1002та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за N 1402/18697 (далі Порядок № 1002): у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Як зазначено в пункті 201.15 ПК України, платники ПДВ щомісяця в терміни, передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді. Такий реєстр ведеться в електронному вигляді у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, та за власним бажанням платника у паперовому вигляді. Реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних. Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів, що встановлено Порядком N 1002. Відтак, відмова податкового органу приймати уточнюючий розрахунок без одночасного приєднання до нього реєстру податкових накладних не узгоджується із чинним законодавством.

Позивач правильно зауважив, що за правилами, встановленими Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного звязку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року N 233 «Про подання електронної податкової звітності», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 квітня 2008 року за N 320/15011, підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних державної податкової служби (ДПС) є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки електронного цифрового підпису (ЕЦП), інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС; якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС (пункти 7.5-7.6 Інструкції). А згідно з пунктом 8 Інструкції якщо платник податків надіслав до органів ДПС кілька примірників одного податкового документа (у разі виправлення, неотримання першої квитанції тощо), то оригіналом вважається електронний документ, надісланий до органів ДПС останнім до закінчення граничного терміну встановленого законодавством для подання податкової звітності за умови, що його було сформовано правильно, прийнято до бази даних ДПС та платнику податків надійшла про це друга квитанція.

Отже, у відповідача не було підстав вважати остаточний уточнюючий розрахунок від 06 вересня 2011 року та додатки до нього від 05 вересня 2011 року (додаток 5 «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів») не прийнятими. Квитанції № 2 не містить інформації про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин (а.с.116).

Разом з тим, як вбачається з відбитка штемпеля відділення поштового звязку на конверті (а.с.16), лише 29 вересня 2011 року, тобто, на 13 день після подання позивачем уточнюючого розрахунку до декларації за липень 2011 року, відповідач надіслав на адресу ППНІІ «Гран-Інвест» повідомлення від 19 вересня 2011 року № 22511/10/15-2 (а.с.15) про неприйняття уточнюючого розрахунку та додатку 5 «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів». Тим самим Луцька ОДПІ порушила пункт 49.11 статті 49 ПК України. Фактично повідомлення сформовано після розгляду 28 вересня 2011 року заперечення на акт перевірки від 16 вересня 2011 року.

Отже, відмова у прийнятті уточнюючого розрахунку за липень 2011 року вказує на неправомірність дій Луцької ОДПІ.

Аналізуючи норми ПК України, суд зазначає, що ними забезпечено право платника податків самостійно встановити та виправити помилки в розрахунках сум податкового кредиту та податкового зобовязання без втручання органів контролюючого органу, однак цими нормами встановлено обовязок органів державної податкової служби у разі не виправлення таких помилок самостійно платником податку до початку проведення перевірки, застосовувати в таких випадках негативні наслідки передбачені ПК України.

В даному випадку податковим органом не враховано того факту, що на момент перевірки 16 вересня 2011 року підприємством було повністю усунуто всі розбіжності податкової звітності за липень 2011 року.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про неправомірність податкового повідомлення-рішення від 03 жовтня 2011 року № 0017961601 та від 27 жовтня 2011 року № 0019351601, оскільки факт порушення позивачем пункту 201.10 ПК України та заниження податкового зобовязання через безпідставне формування податкового кредиту у сумі 301051,75 грн. є необґрунтованим. Оскільки основне зобовязання Луцькою ОДПІ визначено неправомірно, то і штрафні санкції до позивача не можуть бути застосовані.

Не може суд погодитися і з висновками відповідача про порушення ППНІІ «Гран-Інвест» податкового законодавства, що призвело до заниження податкового зобовязання за серпень 2011 року на 301051,75 грн.

Судом встановлено, що у 19 вересня 2011 року позивач подав податкову декларацію з ПДВ за серпень 2011 року (а.с.94-95). Одночасно з поданням цієї декларації ним було подано і заяву про відмову постачальника (ПАТ «Рафалівський карєр»), надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), передбачену додатком 8 до податкової декларації з ПДВ. Документи, як і інші обовязкові додатки до декларації (а.с.97-99), прийняті податковим органом і свідченням цього є квитанція № 2 (а.с.93; 100).

З розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту за серпень 2011 року слідує, що його сформовано з урахуванням податкової накладної від 29 липня 2011 року № 273, виданої ПАТ «Рафалівський карєр», де ПДВ становить 301051,75 грн. (ПДВ, сплачене цьому постачальнику, становить всього 315927,75 грн.).

Суд вважає, що позивач набув права на формування податного кредиту на підставі податкової накладної від 29 липня 2011 року № 273, що випливає з пункту 201.10 статті 201 ПК України: у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Оскільки податкова накладна від 29 липня 2011 року № 273 виключена з розрахунку податкового кредиту за липень 2011 року, бо на той час позивач не набув права на податковий кредит за такою накладною, що не включена до Єдиного державного реєстру податкових накладних, то для підтвердження цього права у серпні 2011 року позивач дотримався вимог пунктів 198.6 статті 198 та 201.10 статті 201 ПК України і правомірно сформував податковий кредит. Тобто, факт заниження податку, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за серпень 2011 року з цих підстав, відсутній, а висновки Луцької ОДПІ є помилковими. Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2011 року № 0002332302 є теж протиправним.

Зважаючи на протиправність податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ від 03 жовтня 2011 року № 0017961601, від 27 жовтня 2011 року № 0019351601, вони підлягають скасуванню, а позов - задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 71, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статей 49, 50, 198, 201 Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 03 жовтня 2011 року № 0017961601, від 27 жовтня 2011 року № 0019351601, від 15 листопада 2011 року № 0002332302.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 13 лютого 2012 року Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В. Каленюк