Постанова № 22084467, 02.02.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2012 року Справа № 2а/0370/2464/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

при секретарі судового засідання Лащуку О.Ю.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільськогосподарське господарство "Леополіс-Агро" до Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000032300/0 від 28 березня 2011 року, рішення Державної податкової адміністрації у Волинській області № 2419/10/25-006 від 02 червня 2011 року, рішення Державної податкової адміністрації України № 14938/6/25-006 від 18 серпня 2011 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське господарство «Леополіс-Агро» (ТзОВ «СГ «Леополіс-Агро») звернулося з адміністративним позовом до Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції (Ратнівська МДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000032300/0 від 28 березня 2011 року, рішення Державної податкової адміністрації у Волинській області (ДПА у Волинській області) № 2419/10/25-006 від 02 червня 2011 року та рішення Державної податкової адміністрації України (ДПА України) № 14938/6/25-006 від 18 серпня 2011 року.

Ухвалою суду від 23 листопада 2011 року провадження в справі закрито в частині вимог про скасування рішення ДПА у Волинській області від 02 червня 2011 року № 2419/10/25-006 та рішення ДПА України від 18 серпня 2011 року № 14938/6/25-006.

Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.

Ратнівською МДПІ проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «СГ «Леополіс-Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 16 березня 2011 року № 5/23-34122254. 28 березня 2011 року податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000032300/0, яким збільшено ТзОВ «СГ «Леополіс-Агро» суму грошового зобовязання з податку на додану вартість (ПДВ) на суму 49816, 25 грн., з них: 5893 грн. основного платежу та 43923, 25 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Зазначене рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку до ДПА у Волинській області та ДПА України, рішеннями яких від 02 червня 2011 року № 2419/10/25-006 та від 18 серпня 2011 року № 14938/6/25-0115 податкове повідомлення-рішення залишене без змін, а скарги без задоволення.

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення товариством пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), зокрема, про невключення до складу податкових зобовязань реалізацію сільськогосподарської продукції на загальну суму ПДВ 42450 грн., в тому числі: за лютий 2008 року в сумі ПДВ 33650 грн. та жовтень 2008 року 8800 грн.; порушення підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вищезазначеного Закону - завищення суми податкового кредиту в розмірі 5893 грн., в тому числі за квітень 2009 року в сумі 1459 грн., серпень 2009 року в сумі 1821 грн. та жовтень 2009 року в сумі 2613 грн., що призвело до несплати ПДВ, в тому числі: за квітень 2009 року в сумі 492 грн., червень 2009 року 672 грн., вересень 2009 року в сумі 2115 грн. та жовтень 2009 року в сумі 2613 грн.

Позивач вважає такі висновки податкового органу протиправними, оскільки податковий кредит сформовано на підставі належним чином оформлених податкових накладних, контрагенти позивача були платниками ПДВ на момент укладення угод, надали докази їх реєстрації платниками ПДВ, а якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи оформив накладну з порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Враховуючи зазначене, позивач просив скасувати податкове повідомлення-рішення Ратнівської МДПІ № 0000032300/0 від 28 березня 2011 року.

В письмовому запереченні проти адміністративного позову від 03 жовтня 2011 року (а.с. 91-93 том 1) відповідач посилався на безпідставність позовних вимог, мотивуючи наступним.

Плановою виїзною перевіркою ТзОВ «СГ «Леополіс-Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 16 березня 2011 року № 5/23-34122254, встановлено порушення товариством пункту 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість», що полягає у невключенні останнім до складу податкових зобовязань реалізацію сільськогосподарської продукції на загальну суму ПДВ 42450 грн., в тому числі: за лютий 2008 року у сумі ПДВ 33650 грн. та жовтень 2008 року в сумі ПДВ 8800 грн. Дане заниження податкового зобовязання обумовлено тим, що товариством в порушення пункту 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 271 від 26 лютого 1999 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), не перераховано на окремий рахунок кошти в розмірі 42450 грн., а відповідно до Порядку № 271 не перераховані на окремий рахунок кошти вважаються такими, що використані не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Крім того, перевіркою встановлено завищення товариством суми податкового кредиту в сумі 5893 грн., в тому числі: за квітень 2009 року в сумі 1459 грн., серпень 2009 року в сумі 1821 грн. та жовтень 2009 року в сумі 2613 грн., що призвело до несплати ПДВ за квітень 2009 року в сумі 492 грн., червень 2009 року в сумі 672 грн., вересень 2009 року в сумі 2115 грн. та жовтень 2009 року в сумі 2 613 грн.

Так, товариством у 2009 році придбавався у ТзОВ «Торговий дім «Континіум-Галичина» бензин марки А-76 загальною кількістю 4824 л вартістю 19681,92 грн., в тому числі ПДВ 3280, 32 грн., в тому числі: у квітні 2009 року на суму 8755,56 грн. (1 459,26 грн. ПДВ) згідно із податковою накладною № 5808/10-43 від 10 квітня 2009 року та серпні 2009 року на суму 10 926,36 грн. (1 821,06 грн. ПДВ) згідно із податковою накладною № 14798/10-43 від 19 серпня 2009 року. Однак, бухгалтерські документи, що свідчать про використання пального в господарській діяльності підприємства відсутні, залишки пального відповідно до даних бухгалтерського обліку позивача станом на 31 грудня 2009 року відсутні. Зазначені вище суми ПДВ неправомірно віднесені позивачем до податкового кредиту, оскільки відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не взято до уваги також податкову накладну № 39-Ж від 10 жовтня 2009 року, що засвідчує факт поставки ТзОВ «СГ «Леополіс-Агро» товару (картоплі товарної) на суму 15 682,75 грн., в тому числі ПДВ 2 613,75 грн., виписану Житомирською філією Фермерського господарства «Аделаїда» (ФГ «Аделаїда») - неплатником ПДВ. Згідно із пунктами 2, 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30 травня 1997 року № 165, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за N 233/2037 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок заповнення податкової накладної), податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ; податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною в пункті 2 зазначеного Порядку. А відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Враховуючи викладене, податковий орган вважав висновки Ратнівської МДПІ, викладені в акті перевірки, правомірними, тому просив залишити без змін винесене на його підставі податкове повідомлення-рішення № 0000032300/0 від 28 березня 2011 року та відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

В судовому засіданні представник позивача заявлений позов підтримує повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнає з мотивів, викладених у письмовому запереченні проти позову.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши всі обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що Ратнівською МДПІ з 22 лютого по 09 березня 2011 року проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «СГ «Леополіс-Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 16 березня 2011 року № 5/23-34122254 (а.с.69-85 том 1).

Перевіркою встановлено, що товариством не включено до складу податкових зобовязань реалізацію сільськогосподарської продукції на загальну суму ПДВ 42450 грн., в тому числі за лютий 2008 року в сумі ПДВ 33650 грн. та жовтень 2008 року 8800 грн., чим порушено пункт 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), та завищено суму податкового кредиту в сумі 5893 грн., в тому числі за квітень 2009 року в сумі 1459 грн., серпень 2009 року в сумі 1821 грн. та жовтень 2009 року в сумі 2613 грн., що призвело до несплати ПДВ за квітень 2009 року в сумі 492 грн., червень 2009 року 672 грн., вересень 2009 року в сумі 2115 грн. та жовтень 2009 року в сумі 2613 грн., чим порушено підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вищезазначеного Закону.

За результатами перевірки 28 березня 2011 року Ратнівською МДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000032300/0, яким збільшено ТзОВ «СГ «Леополіс-Агро» суму грошового зобовязання з ПДВ на суму 49816, 25 грн., з них: 5893 грн. основного платежу та 43923, 25 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с.8 том 1).

Позивачем подано до ДПА у Волинській області скаргу від 04 квітня 2011 року на зазначене податкове повідомлення-рішення (а.с.22-26), яка рішенням про результати розгляду первинної скарги ДПА у Волинській області від 02 червня 2011 року № 2419/10/25-006 залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін (а.с.9-11 том 1).

14 червня 2011 року ТзОВ «СГ «Леополіс-Агро» звернулося із повторною скаргою до ДПА України (а.с.27-32 том 1), яка рішенням про результати розгляду скарги від 18 серпня 2011 року № 14938/6/25-0115 залишила скаргу без задоволення, а податкове повідомлення-рішення Ратнівської МДПІ від 28 березня 2011 року № 0000032300/0 - без змін (а.с.12-13 том 1).

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При вирішенні спору судом податкове повідомлення-рішення № 0000032300/0 від 28 березня 2011 року, прийняте відповідачем як субєктом владних повноважень, перевірялося на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України.

Згідно із частиною 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, судом встановлено, що ТзОВ «СГ «Леополіс-Агро» зареєстроване як юридична особа Ратнівською районною державною адміністрацією 03 березня 2006 року, того ж дня взяте на облік Ратнівською МДПІ (а.с.69 зворот том 1).

ТзОВ «СГ «Леополіс-Агро» було сільськогосподарським товаровиробником в період з 01 січня 2008 року по 01 лютого 2009 року і застосовувало спеціальний режим оподаткування ПДВ, передбачений пунктом 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), з 01 лютого 2009 року є платником ПДВ на загальних підставах (а.с. 70 том 1).

Відповідно до пункту 11.29 статті 11 зазначеного Закону до 1 січня 2009 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. У разі нецільового використання акумульованих коштів вони стягуються до Державного бюджету України в безспірному порядку.

Порядок акумуляції та використання зазначених коштів визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 4 Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 271 від 26 лютого 1999 року, на підставі даних бухгалтерського та податкового обліку сільськогосподарський товаровиробник складає декларацію з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, крім операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, і в терміни, передбачені законодавством для звітності, подають її до органів державної податкової служби. Одночасно з декларацією з податку на додану вартість за відповідний звітний період сільськогосподарські товаровиробники подають до органу державної податкової служби за місцем реєстрації довідку про цільове використання сум податку на додану вартість за попередній звітний період, форма та зміст якої визначається Державною податковою адміністрацією за погодженням із Міністерством аграрної політики.

Залишок податкових зобов'язань відповідно до декларації з податку на додану вартість з реалізованої продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, тобто різниця між сумою податку на додану вартість, одержаною сільськогосподарськими товаровиробниками від покупців, та сумою податку на додану вартість, сплаченою ними постачальникам, перераховується сільськогосподарськими товаровиробниками з поточного рахунка на окремий рахунок у терміни, передбачені для перерахування суми податку на додану вартість до бюджету. Не перераховані на окремий рахунок зазначені кошти вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням, і підлягають стягненню до державного бюджету у безспірному порядку.

Як встановлено в акті перевірки (а.с. 76 том 1) та не заперечується представниками сторін у судовому засіданні, ТзОВ «СГ «Леополіс-Агро» вело облік реалізації продукції рослинництва власного виробництва.

Водночас, по операціях з реалізації такої продукції товариству з обмеженою відповідальністю «Гал-Євро-Контакт» (ТзОВ «Гал-Євро-Контакт») згідно із накладними №№ ПН-0000354, 0000338 від 29 лютого 2008 року на загальну суму 201900 грн., в тому числі ПДВ 33650 грн.(а.с. 148 том 1), та № ПН-0001046 від 29 жовтня 2008 року на суму 52800 грн., в тому числі ПДВ 8800 грн. (а.с.149 том 1), всього на загальну суму 254700 грн., в тому числі ПДВ 42450 грн., позивачем не дотримано вимог Порядку № 271, зокрема, не включено до обсягів продажу реалізацію сільськогосподарської продукції ТзОВ «Гал-Євро-Контакт» на загальну суму 254700 грн., в тому числі ПДВ 42450 грн., тобто, занижено на 42450 грн. ПДВ, що залишається в розпорядженні сільськогосподарського підприємства для цільового використання, та не перераховано на окремий рахунок суму ПДВ в розмірі 42450 грн.

Разом з тим, ТзОВ «Гал-Євро-Контакт» враховано зазначені суми ПДВ при формуванні податкового кредиту, що підтверджується актом про результати планової виїзної перевірки товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2009 року № 3005/23-2/20813917 від 14 жовтня 2009 року (а.с.222-241 том 1).

Враховуючи викладене, суд вважає правомірними висновки податкового органу щодо нецільового використання позивачем коштів в розмірі суми ПДВ 42450 грн. та в результаті - збільшення останньому суми грошового зобовязання з ПДВ на 42450 грн.

Суд погоджується також із висновками податкового органу щодо неправомірності включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 3280, 32 грн. по операціях з придбання у товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Континіум-Галичина» (ТзОВ «ТД «Континіум-Галичина») бензину марки А-76.

Так, наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними від 10 квітня 2009 року № 0036070 та від 19 серпня 2009 року № 0039018 (а.с.132-133 том 1) та податковими накладними від 10 квітня 2009 року № 5808/10-43 та від 19 серпня 2009 року № 14798/10-43 (а.с.129-130 том 1) підтверджується факт придбання позивачем у ТзОВ «ТД «Континіум-Галичина» бензину марки А-76 в квітні 2009 року в кількості 2412 л вартістю 8755,56 грн., в тому числі ПДВ 1459,26 грн., та в серпні 2009 року - 2412 л вартістю 10926,36 грн., в тому числі ПДВ 1821, 06 грн., загальною кількістю 4824 л вартістю 19681,92 грн., в тому числі ПДВ 3280, 32 грн.

Суми ПДВ по зазначених операціях включені ТзОВ «СГ «Леополіс-Агро» до податкового кредиту за квітень 2009 року в сумі 1459,26 грн. та серпень 2009 року в сумі 1821, 06 грн.

Відповідно до підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Позивач не надав суду документів використання придбаного у ТзОВ «ТД «Континіум-Галичина» бензину в господарській діяльності товариства.

Із долучених позивачем до матеріалів справи договору зберігання від 30 серпня 2009 року, укладеного ТзОВ «СГ «Леополіс-Агро» з ТзОВ «Гал-Євро-Контакт» (а.с.134-136 том 1), акту приймання-передачі від 01 вересня 2009 року (а.с. 192 том 1), додаткової угоди № 1 до договору від 30 грудня 2009 року (а.с.200 том 1) вбачається безоплатне зберігання придбаного товариством бензину марки А-76 загальною кількістю 4824 л вартістю 19681,92 грн., в тому числі ПДВ 3280, 32 грн., ТзОВ «Гал-Євро-Контакт» - до 31 грудня 2011 року.

Водночас, згідно із даними бухгалтерського обліку ТзОВ «СГ «Леополіс-Агро» залишки пального станом на 31 грудня 2009 року відсутні. Відсутність запасів на складах (місцях зберігання) підтверджується також декларацією з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, поданою товариством до податкового органу 02 лютого 2011 року (а.с.142-144 том 1).

Враховуючи викладене, висновки податкового органу щодо невикористання пального в господарській діяльності товариства є підставними та в результаті правомірним є донарахування ТзОВ «СГ «Леополіс-Агро» суми ПДВ в розмірі 3280 грн. основного платежу та 820 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Разом з тим, відповідач не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в частині збільшення ТзОВ «СГ «Леополіс-Агро» суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 3266,25 грн., в тому числі 2613 грн. за основним платежем та 653,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

При цьому суд виходить з наступного.

10 жовтня 2009 року ТзОВ «СГ «Леополіс-Агро» придбано у фермерського господарства «Аделаїда» (ФГ «Аделаїда») Житомирська філія товар картоплю товарну в кількості 20910 кг вартістю 13068,75 грн., в тому числі ПДВ 2613,75 грн., про що Житомирською філією ФГ «Аделаїда» виписано податкову накладну від 10 жовтня 2009 року № 39-Ж (а.с.138 том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, суму ПДВ в розмірі 2613,75 грн. позивачем включено до податкового кредиту, що відображено у декларації з ПДВ за жовтень 2009 року, та підтверджується додатком № 5 до даної декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (а.с.151-153 том 1).

Згідно із абзацом 2 пункту 2 Порядку заповнення податкової накладної якщо не зареєстровані платниками податку на додану вартість філії та інші структурні підрозділи платника податку самостійно здійснюють поставку товарів (послуг) та проводять розрахунки з постачальниками/споживачами, то зареєстрований платник податку, до складу якого входять такі філії, може делегувати філії або структурному підрозділу право виписки податкових накладних. Для цього платник податку повинен кожній філії та структурному підрозділу присвоїти окремий код (номер, шифр), про що письмово довести до відома державного податкового органу за місцем його реєстрації як платника податку на додану вартість. Відповідальність за недотримання вимог даного Порядку філіями та структурними підрозділами несе платник податку на додану вартість.

Відповідно до листа Державної податкової інспекції у Голопристанському районі Херсонської області (податкового органу за місцем реєстрації ФГ «Аделаїда») від 12 грудня 2011 року № 1477/10/10-008 (а.с.167 том 1), листом від 16 березня 2009 року № 74 ФГ «Аделаїда» повідомило податковий орган про присвоєння Житомирській філії ФГ «Аделаїда» коду «ж» для виписки податкових накладних (а.с.169 том 1).

Згідно із абзацом 2 пункту 3 Порядку заповнення податкової накладної при складанні податкової накладної філією чи структурним підрозділом платника податку порядковий номер податкової накладної встановлюється з урахуванням присвоєного коду (номера, шифру) і визначається числовим значенням через дріб. У чисельнику номера податкової накладної проставляється порядковий номер, а в знаменнику - код (номер, шифр).

Як вбачається із податкової накладної від 10 жовтня 2009 року, виписаної позивачу Житомирською філією ФГ «Аделаїда», її порядковий номер 39-ж, тобто, містить присвоєний їй фермерським господарством код «ж», тому зазначена податкова накладна є дійсною, а ТзОВ «СГ «Леополіс-Агро» правомірно включило суму ПДВ в розмірі 2163,75 грн. згідно із даною операцією до податкового кредиту за жовтень 2009 року.

Із розрахунку відповідача до акту перевірки № 5-34122254 від 16 березня 2011 року (а.с.139 том 1), вбачається, що при розрахунку донарахування позивачу сум ПДВ та штрафних (фінансових) санкцій Ратнівською МДПІ по операції з ФГ «Аделаїда» Житомирська філія враховано суму ПДВ - 2613 грн., а не 2613,75 грн. (згідно із податковою накладною від 10 жовтня 2009 року № 39-ж) та з неї розраховано суму штрафних (фінансових) санкцій 25 %, що становить 653,25 грн.

Приймаючи рішення у даній справі, суд виходить із повноважень, визначених суду частиною другою статті 162 КАС України, а саме: у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про скасування рішення субєкта владних повноважень, попередньо визнавши його протиправним. Тому адміністративний позов слід задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ратнівської МДПІ № 0000032300/0 від 28 березня 2011 року в частині збільшення ТзОВ «СГ «Леополіс-Агро» суми грошового зобовязання з ПДВ на суму 3266,25 грн., в тому числі 2613 грн. за основним платежем та 653,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про податок на додану вартість», постанови Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1999 року № 271 «Про порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000032300/0 від 28 березня 2011 року щодо збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю “Сільськогосподарське господарство “Леополіс-Агро”суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 3 266,25 грн. (три тисячі двісті шістдесят шість гривень двадцять п'ять копійок), з них 2 613,00 грн. (дві тисячі шістсот тринадцять грнивень) за основним платежем і 653,25 грн. (шістсот п'ятдесят три гривні двадцять п'ять копійок) - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 07 лютого 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий М.А. Александрова