Постанова № 22083777, 12.03.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/704/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Альчука Максима Петровича,

за участю секретаря судового засідання: Ткачук В.О.

позивача: Федорченко Р.О.

відповідача: Далєвського А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: державної податкової інспекції у м. Вінниці

до: приватного підприємства - компанія "Владімір"

про: стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась державна податкова інспекція у м. Вінниці до приватного підприємства - компанія "Владімір" про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 813307,49 грн., з них: 644015,44 грн. - основний платіж, 129330,64 - штрафні санкції, 29098,17 грн. - пеня, нарахована в автоматичному режимі, 10863,24 грн. - плата за податковий кредит.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, просив стягнути з ППК "Владімір" 813307,49 грн. суму податкового боргу з розрахункових рахунків останнього.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, просив відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з ППК "Владімір" штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обовязок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом. Разом із тим, пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу визначено, що платник податків зобовязаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Судом встановлено, що станом на день звернення до суду та судового розгляду справи за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом в сумі 813307,49 грн., з них: 644015,44 грн. - основний платіж, 129330,64 - штрафні санкції, 29098,17 грн. - пеня, нарахована в автоматичному режимі, 10863,24 грн. - плата за податковий кредит.

По земельному податку податковий борг підприємства після часткової сплати складає 133766,39 грн., з них: 114366,75 грн. - основний платіж, 16865,18 грн. - штрафні санкції, 2181,11 грн. - пеня, 353,35 грн. - відсотки за надання розстрочення сплати податкового боргу.

Дана заборгованість виникла в результаті поданого підприємством податкового розрахунку земельного податку: № 4963 від 30.01.2011 року на суму 137001,73 грн. Крім того, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016651503 від 23.12.2011 року на загальну суму 9133,44 грн. - штрафних санкцій. Також рішенням № 120 від 30.06.2011 року підприємству було надано розстрочення сплати податкового боргу по земельному податку на суму 137001,71 грн. - основного платежу, 11597,60 грн. - штрафних санкцій, 2834,66 грн. - пені. Однак платником податків не були виконані зобовязання щодо сплати розстроченого податкового боргу, в результаті чого рішенням № 36 від 12.09.2011 року було скасовано рішення № 120 від 30.06.2011 року про розстрочення податкового боргу.

По орендній платі за землю податковий борг підприємства після часткової сплати становить 679541,10 грн. з них 529648,69 грн. - основний платіж, 112465,46 грн. - штрафна санкція, 26917,06 грн. - пеня, 10509,89 грн. - відсотки за надання розстрочення податкового боргу.

Дана заборгованість виникла в результаті поданої підприємством податкової декларації орендної плати за земельні ділянки: № 920 від 20.01.2011 року на загальну суму 566324,45 грн. Крім того, ДПІ у м. Вінниці було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0016661503 від 23.012.2001 року на загальну суму 42024,25 грн. - штрафних санкцій. також рішенням № 22 від 30.06.2011 року підприємству було надано розстрочення сплати податкового боргу по орендній платі за землю на суму 762727,60 грн. - основного платежу, 105661,83 грн. - штрафних санкцій, 34978,76 грн. - пені. Однак платником податків не були виконанні зобовязання щодо сплати розстроченого податкового боргу, в результаті чого рішенням № 18/47 від 20.09.2011 року було скасовано рішення №22 від 30.06.2011 року про розстрочення податкового боргу.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України передбачено обовязок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Разом із тим, п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 цього Кодексу визначено, що платник податків зобовязаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання - податковий борг.

Податковим кодексом України, зокрема п. 54.5 ст. 54 визначено, що якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобовязання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобовязання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що діяв до вступу в дію Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання у встановлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Перша податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Дана вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк.

Друга податкова вимога надсилається не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.

У разі коли податковий орган чи пошта не може вручити платнику податків податкові вимоги у звязку з незнаходженням посадових осіб, податковий орган розміщує податкові вимоги на дошці податкових оголошень. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Виконуючи зазначені норми Закону, позивачем надіслано відповідачу першу № 1/795 від 05.05.2009 року та другу № 2/1072 від 11.06.2009 року податкові вимоги (а.с. 61, 62).

Підпункт 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України визначає, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про відкликання вказаних податкових вимог в передбаченому ст. 60 Податкового кодексу України порядку, погашенню підлягає вся сума податкового боргу ПП - компанія "Владімір", що виникла після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно положень пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 цієї статті, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно ст. ст. 11, 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, оцінивши надані позивачем докази, суд дійшов до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення 813307,49 грн. обґрунтовані, відповідають обставинам справи та наявним матеріалам, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з приватного підприємства - компанія "Владімір" (21000, м. Вінниця, вул. Пирогова, 3, код ЄДРПОУ 13335736, р/р 2600676118 АТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 302247, р/р 26001352737001 ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 302689) 813307,49 грн. (вісімсот тринадцять тисяч триста сім гривень сорок девять копійок) податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяАльчук Максим Петрович