Постанова № 22083470, 14.03.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

14 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/529/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді:Загороднюка Андрія Григоровича,

за участю:

секретаря судового засідання: Середюка Миколи Анатолійовича,

позивача: Нестеренка О.В.,

відповідача: Бойка С.В., Непийводи І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: дочірнього підприємства "Автотрейдинг-Вінниця"

до: державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось дочірнє підприємство "Автотрейдинг-Вінниця" (далі - ДП "Автотрейдинг-Вінниця" або позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі- ДПІ у м. Вінниці або відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що актом проведеної перевірки № 867/150/15-1/31983209 від 30.08.2011р. безпідставно зафіксовано завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1 086 920 грн. На підставі винесеного акту, ДПІ у м. Вінниці прийняло податкове повідомлення-рішення форми "П" № 0010531520 від 20.09.2011р., з яким позивач не погоджується, а тому просить суд його скасувати.

Ухвалою суду від 06.02.2012р. позовну заяву залишено без руху. На виконання вимог ухвали, позивачем подано заяву (вх. № 3917 від 16.02.2012р.) про усунення недоліків.

17.02.2012р. відкрито провадження у даній справі.

В судовому засіданні представник позивача підтвердив заявлені вимоги, усно підтвердив правомірність своїх дій та просив суд задоволити позов в повному обсязі.

Представники відповідача заперечили проти позову, надали пояснення, посилаючись на письмові заперечення (вх. № 5173 від 01.03.2012р., а. с. 59-60), що висновки податкового органу цілком обґрунтовані та законодавчо підтверджені.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.

Дочірнє підприємство "Автотрейдинг-Вінниця", відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а. с. 39), зареєстроване виконавчим комітетом Вінницької міської ради 19.08.2004р. за № 1 174 120 0000 000146.

Видами діяльності позивача, за Довідкою АА № 024207 (а. с. 40), є роздрібна та оптова торгівля автомобілями, роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, суднами та літаками, технічне обслуговування та ремонт автомобілів.

На підставі п. п. 1, 3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", п. п. 20.1.4 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, головним державним податковим ревізором-інспектором проведено камеральну перевірку позивача за ІІ квартал 2011р.

За її результатами складено акт № 867/150/15-1/31983209 від 30.08.2011р. (а. с. 8-9), в якому зафіксовано завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1 086 920 грн.

Враховуючи такий висновок, ДПІ у м. Вінниці прийняло податкове повідомлення-рішення форми "П" № 0010531520 від 20.09.2011р.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням ДПА у Вінницькій області про результат розгляду первинної скарги (а. с.11-13) та рішенням ДПС України про результат розгляду скарги (а. с. 14-16), залишено оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін, а скарги - без задоволення.

В силу п. 56.10 ст. 56 ПК України, рішення Державної податкової адміністрації України та спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку.

З метою досягнення бажаного результату, позивач звернувся до суду.

Судом встановлено, що порядок визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку, на сьогоднішній день, регулюється нормами Податкового кодексу України вiд 02.12.2010р. № 2755-VI (ПК України), зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток".

Однак, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Разом із тим, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втратив чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в період з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями ПК України.

Як вбачається з обставин адміністративної справи, спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням товариством в податковій звітності за ІІ квартал 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього 2010 року, що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п.150.1 ст.150 ПК України, оскільки, буквальний зміст вказаного пункту при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів, дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

Проте, суд не може погодитися із таким твердженням ДПІ у м. Вінниці, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", п. 150.1 ст. 150 ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, а діяв Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відтак, товариство здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи відємне значення об'єкта оподаткування, мало керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Так, відповідно до п. 6.1 ст.6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених п. 22.4 ст. 22 цього Закону.

Згідно із п. 22.4 ст.22 вказаного Закону, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка, відповідно до абзацу першого цього пункту, не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Враховуючи вищевказане, відємне значення минулих років, зокрема 2010 року, та І кварталу 2011 року - це абсолютно правомірна складова витрат ІІ кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, передбачене нормами Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що діяв на той час.

Судом встановлено, що при його розрахунку позивачем, згідно ст. 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду (а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з п. 6.1 ст.6 і п. 22.4 ст.22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, було від'ємне значення (збитки) минулих років) і на суму амортизаційних відрахувань.

Тобто, вказаний у рядку з кодом 07 показник не підлягає поділу в декларації на “від'ємне значення (збитки) минулих років” і “від'ємне значення (збитки) І кварталу 2011 року”, а є закономірним і логічним продовженням справляння ДП"Автотрейдинг-Вінниця" податку на прибуток з урахуванням даних минулого звітного періоду.

Відповідно до п. 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, позивачем в рядок з кодом 06.6 декларації з податку на прибуток № 9006139046 від 08.08.2011р., що складалася за II квартал 2011 року, в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, цілком правомірно перенесло показник, відображений в рядку з кодом 07 декларації, складеної за І квартал 2011 року, а саме: від'ємне значення в сумі - 1 086 920 грн.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що ДП "Автотрейдинг-Вінниця" правомірно склало декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, відтак, підстав для зменшення відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було.

Тобто, судом встановлено та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що ДПІ у м. Вінниці, приймаюче оскаржуване рішення, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак воно є протиправним і підлягає скасуванню.

Більше того, відповідач, вказує, що до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року підлягає включенню лише відємне значення створене в першому кварталі, в той же час не зазначає куди слід включити відємне значення (збитки) минулих періодів, зокрема 2010 року, що жодним чином не узгоджується із вищепроаналізованими положеннями нормативно-правових актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

В силу п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Також, суд зауважує, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З обставин адміністративної справи вбачається, що ДПІ у м. Вінниці не доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, відтак позовні вимоги знайшли своє підтвердження під час розгляду адміністративної справи.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 94 КАС України, у звязку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці № 0010531520 від 20.09.2011 р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Автотрейдинг-Вінниця" судові витрати в сумі 2146 грн. (дві тисячі сто сорок шість гривень) шляхом їх безспірного списання органами Державної казначейської служби України з рахунків державної податкової інспекції у м. Вінниці.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Загороднюк Андрій Григорович