Ухвала суду № 22082905, 28.02.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 р.Справа № 2а/0270/607/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича

за участі секретаря судового засідання: Терлецького Євгена Броніславовича

представників сторін

заявника: Цимбал В.А.

відповідача: Кліща А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за поданням: Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції

до: закритого акціонерного товариства «Подільський цукор»

про: підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна

ВСТАНОВИВ :

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за поданням Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції до закритого акціонерного товариства «Подільський цукор»про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна.

Із матеріалів справи випливає, що рішенням №1 від 07 лютого 2012 року Вінницькою МДПІ застосовано повний адміністративний арешт майна платника податків ЗАТ «Подільський цукор». Підставою для прийняття такого рішення є відмова Товариства у допуску посадових осіб податкового органу до проведення позапланової виїзної документальної перевірки.

В ході судового засідання представник податкового органу підтримав вимогу, що викладена у поданні, та просив її задовільнити.

Представник відповідача не погодився із обставинами обгрунтування подання, в зв'язку із чим подав письмові заперечення. Заперечуючи проти подання, представник Товариства зазначив, що наказ на проведення перевірки є безпідставним, а дії, спрямовані на її проведення, протиправними, оскільки запит Вінницької МДПІ №8999/10/23 від 06 грудня 2011 року про надання інформації та її документального підтвердження, з яким податковий орган звернувся до Товариства, не відповідав чинному законодавству. В зв'язку із цим ЗАТ «Подільський Цукор»запропоновано Вінницькій МДПІ привести запит у відповідності до норм чинного законодавства та сформувати перелік необхідних документів, як того вимагає законодавство, з метою їх подальшого надання Товариством. Проте, замість того, аби запит привести у відповідність встановленим вимогам та повторно звернутися до Товариства, податковий орган розцінив це як відмову в наданні інформації, в зв'язку із чим видав наказ про проведення виїзної документальної перевірки №83 від 06 лютого 2012 року.

Крім того, на думку відповідача, акт відмови від допуску до перевірки та акт про відмову від розписання в направленні №3/23/31576304 складені з порушенням п.45.2 ст.45, п.п. 75.1.2 п 75.1 ст.75, п.78.4 ст.78 Податкового кодексу України, оскільки із цих документів видно, що відповідні документи посадові особи податкового органу намагалися вручити не за місцезнаходженням Товариства, а за адресою знаходження арбітражного керуючого Гонти О.А.

Окремо у письмових запереченнях ЗАТ «Подільський Цукор»зазначило, що рішення №1 Вінницької МДПІ про повний арешт майна ЗАТ «Подільський цукор»є незаконним в силу того, що 05 березня 2010 року господарським судом Вінницької області порушено провадження у справі №10/29-10 про банкрутство ЗАТ «Подільський цукор»та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника. Відтак, застосування адміністративного арешту за наявності мораторію є неприпустимим та протизаконним, а рішення про застосування адміністративного арешту винесено без наявності на те підстав та на підставі документів, що не відповідають дійсним обставинам.

Ще однією підставою для відмови у задоволенні подання, на думку Товариства, є те, що період дії адміністративного арешту майна вже припинено в зв'язку із тим, що судом не підтверджено обгрунтованості застосування такого арешту протягом 96 годин, що передбачено пунктом 94.10 статті 94 ПК України. Відтак, на підставі підпункту 94.19.1 пункту 94.19 саттті 94 ПК України адміністративний арешт майна Товариства, застосований рішенням податкового органу, вважається таким, що припинив свою дію.

В судовому засіданні представник Товариства підтримав обгрунтування заперечень, що наведені у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд зважає на таке.

Особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби визначені статтею 183-3 КАС України.

Так, частиною 1 цієї статті визначено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, в тому числі й щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Листом Вищого адміністративного суду України №149/11/13-11 від 02 лютого 2011 року роз'яснено, що спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому, незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт: заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

На стадії відкриття провадження за поданням суд може постановити ухвалу про відмову у прийнятті подання з підстав, визначених частиною 4 зазначеної вище статті. Однією з таких підстав є наявність спору про право. При цьому передбачено, що у такому випадку заявник має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Проте, іноді наявність спору про право може бути виявлена і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. Незважаючи на те, що положеннями статті 183-3 КАС України не визначено дій суду в такому разі, Вищий адміністративний суд України роз'яснив, що у такому випадку слід закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

В ході судового розгляду суд встановив, що Товариство, окрім іншого, заперечує також і з приводу законності призначення податковим органом документальної перевірки, адже наказ №83 від 06 лютого 2012 року щодо проведення такої перевірки містить неправдиві відомості в частині ненадання Товариством інформації на запит податкового органу, що свідчить про передчасність прийняття такого наказу та, відповідно, в подальшому застосування такого виняткового способу забезпечення виконання Товариством його обов'язків, як адміністративний арешт його майна.

Оцінивши заперечення представника Товариства з приводу поданого податковим органом подання, суд дійшов висновку про наявність у правовідносинах, що склалися між сторонами, спору про право. Також представник Товариства, зазначаючи про сумнівність законних підстав для проведення перевірки, вказав на можливість оскарження прийнятого податковим органом рішення до адміністративного суду.

Відтак, з огляду на те, що в ході судового розгляду справи встановлено наявність спору про право, суд дійшов висновку, що застосуванню підлягають положення пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України.

Керуючись статтями 157, 160, 165, 183-3, 186, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ :

Провадження у справі за поданням Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції до закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна закрити.

Роз'яснити заявнику, що закриття провадження у справі за поданням не позбавляє його права звернутися до Вінницького окружного адміністративного суду з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

СуддяЯремчук Костянтин Олександрович