Постанова № 22082860, 01.03.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 р. Справа № 2а/0270/731/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Шаповалової Тетяни Михайлівни,

за участі секретаря судового засідання: Котюжанського Володимира Олександровича

представників сторін:

позивача : Сауляка П.М.

відповідача : Лесика В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "ІТ-Сервіс"

до: державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

15 лютого 2012 року до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось приватне підприємство "ІТ-Сервіс" (далі - "ІТ-Сервіс") до державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що внаслідок проведеної камеральної перевірки ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств. Дане податкове повідомлення-рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, при складанні декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року підприємство, згідно розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, повинно було керуватись нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а не пунктом 150.1 статті 150 Податкового кодексу України. А відповідно до пункту 6.1 статті 6 вказаного Закону, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Відтак, позивач вважає, що від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року правильно визначено у податковій декларації з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього 2010 року.

Всудовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив адміністративний позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники відповідача проти позову заперечував, посилаючись на подані заперечення (а.с.24-25).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

30 серпня 2011 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на прибуток управління оподаткування юридичних осіб Мержиєвською Вікторією Анатоліївною в приміщенні Державної податкової інспекції у м. Вінниці проведено камеральну перевірку за звітний податковий період - ІІ квартал 2011 року. В ході проведення перевірки виявлено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток. Так, платником податків, в порушення порядку, визначеного підрозділом 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, до складу валових витрат включено від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011року в сумі 102584 грн. На підставі цього зроблено висновки щодо заниження платником зобов'язання з податку на прибуток в сумі 23594 грн. За результатами перевірки складено акт № 880/160/15-1/30744170- від 30 серпня 2011 року (а.с. 7-8).

На підставі даного акту перевірки ДПІ у м. Вінниці винесено податкове повідомлення-рішення № 0010791520 від 20 вересня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток підприємств на 23594 грн. (а.с. 9).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та доказів, наданих у справу, суд виходить із наступного.

Правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку на сьогоднішній день визначаються правовими нормами Податкового кодексу України вiд № 2755-VI 02 грудня 2010 року (далі - ПК України), зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток".

Однак, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Разом із тим, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01 січня 2011р. по 01 квітня 2011 року правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01 квітня 2011 року - положеннями ПК України.

Як випливає із обставин адміністративної справи, спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням товариством в податковій звітності за І та ІІ квартали 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього 2010 року, що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями пункту 150.1 статті 150 ПК України, оскільки, буквальний зміст вказаного пункту при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

Проте, суд не може погодитися із таким твердженням податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01 квітня 2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, однак діяв Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Відтак, товариство здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи відємне значення об'єкта оподаткування мало керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Так, відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно із пунктом 22.4 статті 22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу 1 цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що відємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у той час.

За підсумками першого кварталу 2011 року відємне значення обєкта оподаткування попереднього податкового року складало 103280 грн. (декларація з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року в рядку 04.9 (а.с.12), при цьому відємне значення обєкту оподаткування за перший квартал 2011 року у рядку 0.8 декларації (а.с.13) зазначено 102584 грн.

Судом встановлено, що при розрахунку відємного значення обєкту оподаткування за перший квартал 2011 року позивачем, згідно статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду (а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з пунктом 6.1 статті 6 і пунктом 22.4 статті 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", було від'ємне значення (збитки) минулих років) і на суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Так, в декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року (а.с.15) в рядку 07 зазначено значення в сумі 24000 гривень, що є різницею між доходами та витратами, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування. При цьому, при визначені вказаних витрат, враховувалося і від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду - 102584грн.

Таким чином, товариством в рядок 06.6 декларації з податку на прибуток, що складалася за II квартал 2011 року, в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, цілком правомірно перенесено показник, відображений в рядку 08 декларації, складеної за І квартал 2011 року, а саме: від'ємне значення в сумі - 102584 гривень.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що ПП "ІТ-Сервіс" правомірно склало декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, відтак, підстав для зменшення відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було.

Тобто, судом встановлено та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що ДПІ у м. Вінниці, приймаюче оскаржуване рішення, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак воно є протиправним і підлягає скасуванню.

В силу статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, суд, у відповідності до статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до статті 94 КАС України, у звязку із задоволенням позову, підлягають відшкодуванню із Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Вінниці від 20 вересня 2011 року № 0010791520.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "ІТ-Сервіс" судові витрати в розмірі 236,00 (двісті тридцять шість) гривень, шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку державної податкової інспекції у м. Вінниці.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шаповалова Тетяна Михайлівна