Постанова № 22082861, 28.02.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 р. Справа № 2а/0270/369/12

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,

при секретарі судового засідання: Розлуцькому Андрію Миколайовичу

за участю представників сторін:

позивача : Книжник С.В., Дажук С.М.

відповідача : Непийвода І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспект Ріелтс"

до: Державної податкової інспекції у м. Вінниці

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аспект Ріелтс" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за наслідками проведеної камеральної перевірки податкової звітності за ІІ квартал по податку на прибуток підприємства, ДПІ у м. Вінниці складено акт від 30.08.2011 року № 879/159/15-1/35057705, яким встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у розмірі 3339717 грн. та прийнято відповідне податкове повідомлення-рішення форми "П" від 14.09.2011 року № 0009961520.

Позивач не погоджуючись із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з їх оскарженням до суду.

Ухвалою суду від 03.02.2012 року провадження у справі відкрито та справу призначено до розгляду.

28.02.2012 року представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справу докази, заслухавши представників позивача та відповідача, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

30.08.2011 року на підставі п. 1 та п.3 ст. 10 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" із змінами та доповненнями, п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI головним державним податковим ревізором інспектором відділу оподаткування юридичних осіб Мержиєвською В.А. в приміщенні ДПІ у м.Вінниці проведено камеральну перевірку за звітній податковий період по декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року товариства з обмеженою відповідальністю "Аспект Ріелтс".

Перевіркою встановлено порушення платником податків порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток, а саме, пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, зокрема, в декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року № 9007344147 від 09.08.2011 року в рядку 06.6 (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітній (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року) відображено суму 3339717,00 грн. Так, на думку податкового органу, враховуючи вимогу вищевказаного підрозділу податкового Кодексу, від'ємне значення має дорівнювати 0,00 грн. (а.с. 8).

За наслідками вищезазначеної перевірки складено акт № 879/159/15-1/35057705 від 30.08.2011 року.

Наслідки проведеної перевірки знайшли своє відображення в прийнятому податковим органом податковому повідомленні-рішенні від 14.09.2011р. № 0009961520, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування по податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року у розмірі 3339717,00 грн. (а.с.7).

Позивач, не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскаржив їх до ДПА у Вінницькій області, однак рішенням останньої №24403/10/25-009 від 24.11.2011р. первинну скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 14.09.2011р. № 0009961520 - залишено без змін (а.с.11-14).

23.12.2011 року ДПС України за результатами розгляду скарги позивача рішенням № 8157/6/10-2415 про результати розгляду скарги позивача, залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 14.09.2011р. № 0009961520 (а.с. 15-17).

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.

Правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку на сьогоднішній день визначаються правовими нормами Податкового кодексу України вiд 02.12.2010р. № 2755-VI (ПК України), зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток".

Однак, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Разом із тим, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень ПК України свідчить про те, що в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями ПК України.

Як вбачається з обставин адміністративної справи, спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням товариством в податковій звітності за І та ІІ квартали 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього 2010 року, що на думку податкового органу, не узгоджується із положеннями п.150.1 ст.150 ПК України, оскільки, буквальний зміст вказаного пункту при формуванні від'ємного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодів дозволяє включати до нього лише значення (результати) І кварталу 2011 року.

Проте, суд не може погодитися із таким твердженням податкового органу, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Натомість, податковим органом не врахованого того, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, однак діяв Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Відтак, товариство здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи відємне значення об'єкта оподаткування мало керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в редакції, що діяла на час формування позивачем відємного значення з податку на прибуток в 2009 році, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно із пунктом 22.4 ст.22 вказаного Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягало включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених вищезазначенним пунктом.

З викладеного вбачається, що відємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, що діяв у той час.

Так, товариством в рядку 08 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року зазначено від'ємне значення та у рядку 04.9 зазначене від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду - 29076,0 грн.

Судом встановлено, що при його розрахунку позивачем, згідно ст. 3 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду (а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з п. 6.1 ст.6 і п. 22.4 ст.22 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, було від'ємне значення (збитки) минулих років) і на суму амортизаційних відрахувань.

Тобто, вказаний у рядку 06.6 показник не «розщеплюється»в декларації на «від'ємне значення (збитки) минулих років»і «від'ємне значення (збитки) І кварталу 2011 року», а є закономірним і логічним продовженням справляння підприємством податку на прибуток з урахуванням даних минулого звітного періоду.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивач правомірно склав декларацію з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, відтак, підстав для зменшення відємного значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було, крім того, у звязку із вказаним та відсутністю порушень виявлених в актів перевірки не було і правових підстав у податкової інспекції і для збільшення зобовязань з податку на прибуток підприємств.

Тобто, судом встановлено та підтверджено матеріалами адміністративної справи, що ДПІ у м. Вінниці, приймаючі оскаржуване рішення, діяла не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відтак вони є протиправними і підлягають скасуванню.

Більше того, відповідач, вказує, що до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за ІІ квартал 2011 року підлягає включенню лише відємне значення створене в першому кварталі, в той же час не зазначає куди слід включити відємне значення (збитки) минулих періодів, зокрема, 2010 року, що ніяким чином не узгоджується із вище проаналізованими положеннями нормативно-правових актів.

Згідно із ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд згідно ст. 86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці форми "П" від 14.09.2011 року № 0009961520.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна