Постанова № 22082232, 28.02.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2012 р. Справа №2а-990/12/0170/25 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., при секретарі Зайцевій М.О., за участю представника позивача ОСОБА_1 довіреність № 01-2417 від 16.08.2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сімферопольського міського центру зайнятості

до ОСОБА_2

про стягнення

ВСТАНОВИВ:

Сімферопольський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 суму грошової допомоги по безробіттю у розмірі 13 459,67 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач був зареєстрований та перебував на обліку в Сімферопольському міському центрі зайнятості як безробітний в період часу з 25 лютого по 03 жовтня 2011 року, у звязку з чим отримував виплати від центру зайнятості відповідно до законодавства. Однак, позивачем було виявлено, що відповідач з 17 червня 2002 року є фізичною особою підприємцем, а тому не мав права на отримання статусу безробітного.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судовому засіданні 08.02.2012 року визнав позовні вимоги частково. Не заперечує, що він незаконно отримував виплати в той час, коли він був зареєстрованим суб'єктом підприємницької діяльності, але 16.06.2011 року до ЄДР було внесено запис про припинення підприємницької діяльності, а тому вважає, що з цього часу він був безробітним, а тому правомірно отримував допомогу від позивача. У судове засіданні 28.02.2012 року не з'явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причин своєї неявки суду не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п.4,5,6 ст.12 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02 березня 2000 року, виконавча дирекція Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України та її робочі органи:

1) здійснюють облік та ведуть реєстр платників страхових внесків;

2) провадять збір страхових внесків;

3) здійснюють оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах затвердженого бюджету;

4) виплачують забезпечення та надають соціальні послуги, передбачені цим Законом, забезпечують здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків;

5) контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Як вбачається із ч.1,2 ст.22 Закону, право на виплату допомоги по безробіттю мають застраховані та незастраховані особи, які в установленому законом порядку визнані безробітними.

Згідно ст.2 Закону України “Про зайнятість населення”, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Судом встановлено, що 18 лютого 2011 року ОСОБА_2 звернувся до Сімферопольського міського центру зайнятості із заявою, в якій просив вирішити питання його працевлаштування та зазначив, що підприємницькою діяльністю він не займається, пенсію не отримує, не є найомним працівником по договору цивільноправового характеру, не має інших передбачених законодавством доходів. Окрім того, зазначеною заявою відповідач зобовязався повідомити позивача у випадку працевлаштування, укладення цивільно-правових договорів, а також зайняття іншою діяльністю, яка повязана з отриманням прибутку (а.с. 7).

Наказом № НТ110225 Сімферопольського міського центру зайнятості від 25 лютого 2011 року ОСОБА_2 був наданий статус безробітного (а.с. 6-7).

Відповідно до наданих відомостей, Сімферопольським міським центром зайнятості було призначене та виплачувалося ОСОБА_2 матеріальне забезпечення по безробіттю з 25.02.2011 р. по 03.10.2011 року у сумі 13459,67 грн.

Згідно з ч. 2 ст.36 Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 36 Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.п. 1) п. 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України N 307 від 20.11.2000, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Тобто, з аналізу вищенаведених норм вбачається, що у разі зайняття особи підприємницькою діяльністю вона не вважається безробітною та не має права на отримання відповідної допомоги.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 з 17 червня 2002 року зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осібпідприємців як фізична особа-підприємець (а.с.25). Разом з тим, при зверненні відповідача до Сімферопольського міського центру зайнятості, він позивача про зазначені обставини не попередив.

23 листопада 2011 року Сімферопольським міським центром зайнятості виданий наказ № 199 про стягнення ОСОБА_2 незаконно виплаченою допомоги безробітного у розмірі 13459,67 грн. (а.с.10).

За період знаходження ОСОБА_2 на обліку в Сімферопольському міському центру зайнятості, йому було виплачено матеріальне забезпечення в сумі 9838,37 гривень та матеріальна допомога в період професіонального навчання у сумі 3621,30 гривень, а всього 13459,67 грн. (а.с. 11). 23.10.2011 року відповідачем були надані пояснення до позивача, в яких він зобов'язався повернути гроші, отримані під час перебування на обліку (а.с. 24).

23 листопада 2011 року позивачем на його адресу було направлене письмове повідомлення про необхідність в п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії наказу перерахувати позивачеві незаконно одержані суми (а.с. 12), яке направлено на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією та отримано ним 26.11.2011 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 13).

Проте, у зазначений термін відповідач у добровільному порядку заборгованість не погасив.

Таким чином, на цей час сума заборгованості відповідача з незаконно отриманого матеріального забезпечення на період професіонального навчання та допомоги по безробіттю перед позивачем складає 13459,67 гривень. 16.06.2011 року до ЄДР було внесено запис про припинення підприємницької діяльності відповідача (а.с. 25). З цього часу до зняття відповідача з обліку йому було виплачено 5954,20 грн., що він вважає правомірним, оскільки на цей час він мав законні підстави для отримання статусу безробітного. проте, суд не може погодитись з цими запереченнями відповідача, оскільки взагалі статус безробітного був привласнений ОСОБА_2 незаконно, а отже всі виплати за весь час його перебування на обліку він отримував протиправно.

Оскільки ОСОБА_2 не сплатив дану заборгованість в добровільному порядку, вона підлягає стягненню з нього примусово.

Відповідно до ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Оскільки позивач є звільненим від сплати судових витрат, вони не підлягають стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 28.02.2012 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 03.03.2012 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-160, КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Сімферопольського міського центру зайнятості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (95053, АДРЕСА_1) на користь Сімферопольського міського центру зайнятості (95000, м. Сімферополь, вул. О.Невського, буд. 7-а, р/р 37174130201100 в ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЕДРПОУ 20708706) грошові кошті у сумі 13 459 (тринадцять тисяч чотириста п'ятдесят дев'ять) гривень 67 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кононова Ю. С.