Постанова № 22082193, 11.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

11 січня 2012 р. 17:23 Справа №2а-14376/11/0170/7 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Лотакові А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Інтур"

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державна податкова адміністрація в АР Крим

про скасування податкового повідомлення-рішення та спонукання до виконання певних дій

за участю:

від позивача представник за довіреністю ОСОБА_2

від відповідача представник за довіреністю ОСОБА_3

від третій особи - представник за довіреністю ОСОБА_4

Обставини справи: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим та просить скасувати податкове повідомлення рішення ДПІ в м. Ялта АР Крим від 17.05.2011р. №0000911502 про визначення Приватному підприємству «Інтур» податкового зобовязання з ПДВ в сумі 4614958,00грн., а також просить зобовязати відповідача внести до реєстру платників ПДВ запис про відміну анулювання реєстрації позивача платником ПДВ. Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем норм Податкового кодексу України щодо нарахування суми податкового зобовязання з ПДВ з тих підстав, що позивача визнано банкрутом, він перебуває у стадії ліквідаційної процедури та у нього не можуть виникати нові зобовязання по сплаті податків, зборів та інших обовязкових платежів. Також позивач вказує, що для нарахування йому податкового зобовязання з ПДВ, у звязку із скасуванням реєстрації платника ПДВ податковим органом та визнання умовного постачання товарів та необоротних активів позивача, немає законних підстав, оскільки реєстрація позивача платником ПДВ фактично не вважається скасованою з підстав оскарження позивачем рішення відповідача про анулювання статусу платника ПДВ і неприйняття відповідачем рішення за розглядом такої скарги.

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити, при цьому зазначає, що податкове повідомлення рішення прийнято ним правомірно, а підстави для внесення запису про скасування анулювання платника ПДВ відсутні. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с.72-75), в яких відповідач посилається на те, що у разі анулювання реєстрації платника ПДВ за ініціативою податкового органу умовне постачання товарів та необоротних активів відображається у податковій декларації з ПДВ за наслідками останнього звітного періоду. Податковий орган встановив, що позивач повинен був відобразити у декларації з ПДВ за березень 2011р. умовний продаж товарів та необоротних активів, в звязку з чим встановлено заниження суми податкових зобовязань з ПДВ. Щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ, відповідач вказує, що ним була розглянута скарга позивача на рішення про анулювання платника ПДВ в порядку встановленому Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010р. №978, який передбачає розгляд таких скарг у порядку Закону України «Про звернення громадян» та направлено вичерпну відповідь, у звязку з чим вважає необґрунтованими доводи позивача відсутність розгляду його скарги.

Третя особа вважає позов необґрунтованим, підтримала позицію відповідача. Доводи третій особи викладені в письмових поясненнях на адміністративний позов (а.с.78-80).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третій особи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Інтур» є юридичною особою, державна реєстрація якої проведена Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 25.06.2001р. (а.с.51).

Постановою Господарського суду АР Крим від 12.01.2010 р. у справі № 2-3/605-2009 Приватне підприємство «Інтур» визнано банкру том і відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців, ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 15.02.2010р. у справі № 2-3/605-2009 продовжено строк ліквідаційної процедури ПП «Інтур» та повноважень ліквідатора ОСОБА_2 на 6 місяців до 12.07.2011р.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 19.07.2011р. у справі № 2-3/605-2009 продовжено строк ліквідаційної процедури ПП «Інтур» та повноважень ліквідатора ОСОБА_2 ще на 6 місяців, тобто до 12.01.2012 р.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 29.08.2011р. в порядку ст. 89 ГПК України внесено виправлення до ухвали Господарського суду АР Крим від 19.07.2011р. по справі № 2-3/605-2009 в частині найменування банкрута - ПП «Інтур».

Державною податковою інспекцією у м. Ялта була проведена камеральна перевірка податкової декларації за березень 2011р. ПП «Інтур» з податку на додану вартість з питання визначення умовного продажу товарів, за результатом якої складений акт перевірки від 28.04.2011р. №1034/15-2/31505563 (а.с.22-28).

Відповідно до висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення п. 198.5 ст.198 та п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України, ПП «Інтур» по декларації з ПДВ за березень 2011р. завищена сума відємного значення ПДВ на 1708028грн., занижена сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками березня 2011р., з урахуванням залишку відємного значення попереднього звітного періоду у сумі 4614957грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000911502 від 17.05.2011р. про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 4614958,00грн., в тому числі 4614957,00грн. основного платежу і 1,00грн. штрафних санкцій.

ПП «Інтур» не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням, подало на нього до ДПА в АР Крим скаргу від 30.05.2011р. вих. №30, в якій просило його скасувати повністю. Рішенням ДПА в АР Крим від 17.06.2011р. № 2310/10/25-023 строк розгляду скарги ПП «Інтур» було продовжено до 29.07.2011р. Рішенням ДПА в АР Крим від 25.07.2011р. №2728/10/25-023 первинну скаргу ПП «Інтур» від 30.05.2011р. було залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення рішення без змін. ПП «Інтур» подало до ДПС України повтор ну адміністративну скаргу. Рішенням ДПС України від 07.10.2011р. № 3219/6/10-2115 повторну скаргу ПП «Інтур» залишено без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до акту перевірки, виявлені відповідачем порушення ґрунтуються на тому, що рішенням ДПІ в м. Ялта №3323/10/15-2 від 03.03.2011р., відповідно до п.п. «Г» п.184.1, ст. 184 Податкового кодексу України, ПП «Інтур» було анульовано свідоцтво платника ПДВ у звязку з неподанням декларацій з ПДВ за квітень 2010р., травень 2010р. та з наданням податкових декларацій з ПДВ протягом періоду з лютого 2010р. по січень 2011р. з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобовязання чи податкового кредиту.

Про анулювання свідоцтва платника ПДВ позивачу було направлено лист №3337/10/15-2 від 04.03.2011р. про анулювання платника ПДВ та признання умовної поставки товарів та необоротних активів та необхідності нарахування податкових зобовязань, виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів.

В акті відповідач зазначив, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу умовне постачання товарів та необоротних активів відображається у податковій декларації з ПДВ за наслідками останнього звітного періоду (з першого дня такого останнього звітного періоду по день анулювання реєстрації особи як платника податку на додану вартість включно). Станом на 01.01.2011р. у підприємства рахується залишок товарів у сумі 19813грн., та необоротні активи у сумі 31595114грн., таким чином підприємство згідно п. 198.5 ст. 198 та п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України повинно було у декларації за березень 2011р. відобразити умовний продаж на суму 6322985грн.

Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Пунктом 184.5 ст. 184 ПК України встановлено, з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних.

Пунктом 184.6 ст. 184 ПК України встановлено, що у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду, та закінчується днем анулювання реєстрації.

Пунктом 184.7. ст. 184 ПК України встановлено, якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Пунктом 184.10. ст. 184 ПК України встановлено, що про анулювання реєстрації платника податку податковий орган зобов'язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

ПП «Інтур» зареєстровано платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ №00512007 від 02.12.2003р. (а.с.52).

З матеріалів справи вбачається, що рішенням ДПІ в м. Ялта №3323/10/15-2 від 03.03.2011р. (а.с.12-13), було анульовано свідоцтво платника ПДВ ПП «Інтур» відповідно до п.п. «Г» п.184.1, ст. 184 Податкового кодексу України, у звязку з неподанням декларацій з ПДВ за квітень 2010р., травень 2010р. та з наданням податкових декларацій з ПДВ протягом періоду з лютого 2010р. по січень 2011р. з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобовязання чи податкового кредиту.

Вказане рішення було направлено позивачу листом №3337/10/15-2 від 04.03.2011р. про анулювання платника ПДВ де також було вказано на необхідність відображення позивачем у декларації за березень 2011р. умовної поставки товарів та основних фондів, а також додати підтверджуючі документи (пояснення з обґрунтуванням розрахунку умовного продажу, акт інвентаризації).

Матеріали справи свідчать, що позивач, отримавши рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, направив ДПА в АР Крим скаргу від 21.03.2011р. №18 (а.с.14-15), в якій просив скасувати рішення ДПІ в м. Ялта №3323/10/15-2 від 03.03.2011р. про анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Інтур». Направлення скарги відповідачу підтверджується описом вкладення у цінний лист (а.с.17), а отримання її ДПІ у м. Ялта 23.03.2011р. підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.16). Позивач письмово повідомив ДПІ в м. Ялта про оскарження вказаного рішення.

На вказану скаргу ДПА в АР Крим направила позивачу лист «Про надання відповіді» від 05.04.2011р. №1267/10/15-233 (а.с.19-20), в якому вказав на підстави анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Інтур».

Порядок оскарження рішень податкових органів та їх розгляд встановлено статтею 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 56.1. ст. 56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 56.2. ст. 56 ПК України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Пунктом 56.3. ст. 56 ПК України встановлено, що скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Пунктом 56.8. ст. 56 ПК України встановлено, що контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Відповідно до п. 56.9 ст. 56 ПК України, якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Направлений позивачу ДПА в АР Крим лист від 05.04.2011р. №1267/10/15-233 не містить інформації про задоволення або відмову у задоволенні податковим органом вимог викладених у скарзі відповідача або про будь який результат її розгляду та не є рішенням податкового органу за наслідком розгляду скарги платника податку.

Матеріали справи не містять, а відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не надано доказів направлення позивачу рішення за наслідком розгляду скарги позивача.

Поряд з цим, в поясненнях відповідач та третя особа не заперечували той факт, що позивачу не направлялося рішення за наслідком розгляду скарги позивача в порядку встановленому ПК України, а вказують на направлення позивачу повідомлення про розгляд скарги у порядку Закону України «Про звернення громадян», відповідно до приписів п. 6.1 розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №978.

З урахуванням таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачу протягом встановленого п. 56.9 ст. 56 ПК України строку не було направлено рішення про розгляд його скарги на рішення ДПІ в м. Ялта №3323/10/15-2 від 03.03.2011р. про анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Інтур», таким чином скарга позивача вважається задоволеною, а рішення відповідача, відповідно, скасованим. Таким чином анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «Інтур» не відбулося.

Відсутність анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП «Інтур» вказує на відсутність підстав для застосування положень 184.7. 184 ПК України та визнання умовного постачання товарів та необоротних активів та нарахування податкових зобов'язань виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів.

Вказане свідчить про необґрунтованість висновків акту перевірки про необхідність відображення у декларації з ПДВ за березень 2011р. умовного продажу товарів та про заниження податкового зобовязання з ПДВ на суму 4614957грн.

Стосовно посилання відповідача на направлення позивачу відповіді за наслідком розгляду скарги на рішення про анулювання свідоцтва платника податку ПДВ, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Пунктами 56.8. та 56.9 ст. 56 ПК України, прямо встановлений обовязок податкового органу прийняти за наслідком розгляду скарги вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів платнику податків. Також встановлені конкретні наслідки не направлення такого рішення платнику податків протягом відповідного строку.

Дані норми не містять приписів, які відсилали б до положень інших нормативно правових актів стосовно встановлення порядку розгляду скарг, направлення рішень та наслідків їх не розгляду.

Пунктом 183.14 ст. 183 розділу V ПК України встановлено, що форми реєстраційної заяви, заяви про анулювання реєстрації, свідоцтва про реєстрацію, а також положення про реєстрацію платників податку затверджуються центральним органом державної податкової служби.

Поряд з цим, п.183.14 ст. 183 розділу V ПК України не містить приписів щодо встановлення органом державної податкової служби порядку розгляду скарг та наслідків нездійснення їх розгляду або інших приписів, що відсилали б до положень інших нормативно правових актів в цій частині.

Положення п. 6.1. п. 6. розділу V Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №978 (що був чинним на час розгляду скарги позивача), відповідно до якого встановлено, що у разі надходження скарги від особи, реєстрацію якої анульовано за ініціативою податкового органу, така скарга розглядається у строки та порядку, визначені Законом України "Про звернення громадян", не можуть бути застосовані при розгляді скарги платника податків на рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, оскільки суперечать положенням Податкового кодексу України, який є спеціальним нормативно правовим актом та має вищу юридичну силу.

Таким чином, в силу ст. 19 Конституції України, при розгляді скарги позивача на рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, повинен був розглянути таку скаргу та прийняти рішення відповідно до положень п. 56.8. ст. 56 ПК України.

Вказане свідчить, що скарга позивача була розглянута з порушенням та не у спосіб, передбачений законом.

Крім того, суд перевіряючи обґрунтованість прийнятого відповідачем повідомлення рішення вважає за необхідне вказати наступне.

Виходячи з положень п. 184.7. ст. 184 ПК України вбачається, що умовне постачання здійснюється виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів.

Встановлення даних про товар та необоротні платника податку можливо лише на підставі первинних бухгалтерських документів, що містять відомості про таки товари чи необоротні активи.

Поряд з цим відповідач, як свідчить акт перевірки, для встановлення залишку основних фондів та товарно матеріальних цінностей керувався даними декларації з податку на прибуток за 2010рік та зробив відповідні розрахунки станом на 01.01.2011р.

Поряд з цим камеральною перевіркою перевірялася податкова декларація з ПДВ з питання не визначення умовного продажу товарів за березень 2011 року, акт перевірки в свою чергу не містить даних підтверджених відповідними первинними документами про вартість залишку товарів та необоротних активів станом на березень 2011р., що вказує про необґрунтованість визначення відповідачем суми вартості вказаних товарів та необоротних активів.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про необґрунтованість зроблених за наслідком перевірки висновків відповідача, та про протиправність прийнятого на їх підставі податкового повідомлення-рішення №0000911502 від 17.05.2011р., в звязку з чим воно підлягає скасуванню.

Також суд зазначає, що відповідно до п.184.1 ст. 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку. Як вказано вище, позивач зареєстрований платником ПДВ з 02.12.2003р.

Відповідно до положень п. 183.12 ст. 183 ПК України, центральний орган державної податкової служби веде реєстр платників податку на додану вартість.

З урахуванням встановлення судом факту відсутності анулювання відповідачем реєстрації позивача платником податку на додану вартість, в звязку із скасуванням рішення відповідача, суд зазначає, що відсутні підстави для виключення позивача з реєстру платників ПДВ.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого Указом Президента України від 12 травня 2011 року N 584/2011, Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України (далі - Міністр).

Відповідачем не надано належних доказів відновлення та перебування позивача в реєстрі платників ПДВ, що в свою чергу свідчить про порушення прав та інтересів позивача, які підлягають судовому захисту шляхом спонукання відповідача направити до ДПС України документи необхідні для відновлення позивача в реєстрі платників ПДВ.

Таким чином суд вважає неспроможними доводи відповідача та третій особи, по яких вони просили відмовити у задоволенні позову.

На підставі викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню.

Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 16.01.2012р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим від 17.05.2011р. №0000911502 про визначення Приватному підприємству «Інтур» податкового зобовязання з ПДВ на загальну суму 4614958,00грн., з яких 4614957,00грн. основного платежу та 1,00грн. штрафні санкції.

3. Зобовязати Державну податкову інспекцію в м. Ялта АР Крим після набрання рішенням законної сили направити до Державної податкової служби України рішення по цій справі та інші документи, необхідні для відновлення Приватного підприємства «Інтур» в реєстрі платників податку на додану вартість.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Інтур» 28,60грн. судових витрат.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.