Ухвала суду № 22080344, 29.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2012 р.Справа № 2а-5601/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Спаскіна О.А. , Бершова Г.Є.

за участю секретаря судового засіданняЯнковської О.І.

представника позивача Пархатського А.В.

представників відповідача Синюшко С.О., Масліної Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"Плазма" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2011р. по справі№2а-5601/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"Плазма"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова, Начальника Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова

про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення , зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Компанія Плазма» звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням уточнень, просив визнати дії начальника Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Бондаренка Ю.М. щодо винесення податкового повідомлення-рішення від 29.04.2011р. № 0001961501/0 протиправними, визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.04.2011р. № 0001961501/0 Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова .

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2011р. в задоволені позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2011р. та прийняти нове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин по справі, а саме неврахування своєчасного виправлення позивачем помилок в податковій звітності, порушення ст.71,122 КАС України, п.1.6. Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003р., що привело до невірного вирішення справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, вислухав суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідив докази по справі, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної карги.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова проведена камеральна перевірка ТОВ «Компанія Плазма», в ході якої встановлено порушення Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003р, занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток у податковій звітності на 65261, 00 грн., а саме в таблиці №1 додатку К1/1 декларації за 2010р. у рядку «А» графи 3 балансова вартість запасів на початок звітного періоду» зазначено суму 774530,00 грн. замість 513486,00 грн., яка була задекларована на початок 2010р. та повинна була залишатися незмінною до кінця 2010р. Підприємством не було враховано в доходній частині декларації, а саме в рядку 01.2 приріс балансової вартості запасів у розмірі 345932, 00 грн. сума недорахованого обєкта оподаткування склала 261044,00 грн. (підприємством відображено приріст 84888 грн., необхідно 345932,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 08.04.2011. №1011/15-109/32238238, на підставі якого відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.04.2011р. № 0001961501/0.

Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв правомірно , в межах наданих повноважень та у спосіб встановлений Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечується позивачем, що додаток К1/1 декларації за 2010р. було складено позивачем з помилками.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового Кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Доводи апеляційної скарги, що виправлення допущеної механічної помилки в податковій звітності до початку перевірки, колегія суддів вважає помилковими.

Відповідно до п. 2.1, п.п.2.2,2.3 п.2 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємства якщо платником самостійно виявлено помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, то відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону N 2181 ( який діяв на час подання декларації) (з урахуванням строків давності) такий платник має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податку має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були виявлені.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податку подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний (податковий) період, то така звітна декларація не вважається уточнюючою, а штрафи, визначені в пункті 17.2 статті 17 Закону N 2181, не застосовуються.

Платник податку, який до початку його перевірки податковим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф, нарахований відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181. Уточнюючий розрахунок, який відображає виправлені показники, складається за формою, що додається до цього Порядку;

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу, нарахованого відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону N 2181, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з податку. При цьому виправлення помилок здійснюється шляхом відображення сум раніше занижених (завищених) показників декларацій (валових доходів, витрат та амортизаційних відрахувань) у складі валового доходу (рядок 02.2) та валових витрат (рядок 05.2) того податкового періоду, за який подається звітна декларація.

Судом встановлено, що позивачем 07.04.2011р. , до проведення перевірки, поштою на адресу податкового органу направлено лист , в якому зазначалося про допущену арифметичну помилку, зокрема в таблиці 1 додатку К1/1 декларації за 2010р. помилково відображено інформацію про балансову вартість запасів на початок та кінець звітного періоду. Зазначений лист надійшов на адресу податкового органу 15.04.2011р., тобто після проведення перевірки.

Проте під час перевірки 08.04.2011р., представник позивача, який був присутній на перевірки, не повідомив податковий орган про наявність помилок та намагання їх самостійного виправлення. Крім того, у спосіб , визначений Порядком складання декларації з податку на прибуток помилки позивачем не виправлені.

Відповідно до п.п.5.9. ст.5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» (що діяв на час виникнення спірних правовідносин) платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Судом встановлено, що в таблиці №1 додатку К1/1 декларації за 201р. у рядку «А» графи 3 «балансова вартість запасів на початок звітного період» позивачем зазначено 774530,00 грн. замість 513486,00 грн., яка була задекларована на початок 2010р. та повинна була залишатися незмінною до кінця 2010р.

Оскільки за результатами розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів підприємство мало відобразити « приріст» у розмірі 345932, грн., а саме в рядку 01.2 приріст балансової вартості запасі в розмірі 345932,00 грн. сума недорахованого обєкта оподаткування склала 261044 ,00 грн., сума заниженого податкового зобов'язання з податку на прибуток склала 65261,00 грн.

З огляду на наведене позивачем порушено вимоги п.п.5.9. ст.5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» та занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток.

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на висновки суду.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як прийняту з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"Плазма" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.2011р. по справі№2а-5601/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяРусанова В.Б.

Судді Спаскін О.А. Бершов Г.Є. Повний текст ухвали виготовлений 05.03.2012 р.