Ухвала суду № 22078778, 27.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2012 р.Справа № 2а-15210/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Кононенко З.О. , Бондара В.О.

за участю секретаря судового засіданняПопової С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2011р. по справі№2а-15210/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фактор-Друк"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкових повідомлень-рішень,ВСТАНОВИЛА:

17.11.2011 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фактор-друк» (далі позивач) звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові (далі відповідач), в якому просив суд, скасувати податкові повідомлення-рішення від 08.11.2011 року №0000450845, яким позивачу зменшено суму від"ємного значення об"єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 16 066 814, 00 грн. та № 0000460845 від 08.11.2011 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання за платежем податок на прибуток у сумі 232 501,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2011 року позов було задоволено.

Скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача від 08.10.2011 року №0000450845, та № 0000460845.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 12 грудня 2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, положення Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Працівниками відповідача була проведена камеральна перевірка податкової звітності з податку на прибуток позивача за П квартал 2011 року, про що був складений акт від 31.10.2011 року № 2137/45-011/20030635.

Порушення виявлені під час перевірки склали у завищенні від»ємного значення об»єкта оподаткування податком на прибуток на 16 066 814,00 грн.

За результатами перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення форми «П» від 08.10.2011 року №0000450845, яким позивачу зменшено суму від"ємного значення об"єкту оподаткування податком на прибуток у розмірі 16 066 814, 00 грн. та № 0000460845 від 08.11.2011 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов"язання за платежем податок на прибуток у сумі 232 501,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України; Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.134 ПК України, об»єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно п.150.1 ст.150 ПК України, якщо результатом розрахунку об»єкту оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від»ємне значення, то сума такого від»ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

Розрахунок об»єкту оподаткування за наслідками півріччя,трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від»ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від»ємного значення (розділ Ш Податкового кодексу України).

За приписами підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України розділ Ш Кодексу (податок на прибуток підприємств) застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючі з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

На підставі п.3 підрозділу 4 Перехідних положень Податкового кодексу України, п.150.1ст.150 ПК України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об»єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від»ємне значення, то сума такого від»ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об»єкту оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від»ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від»ємного значення.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем під час подання податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року до валових витрат по рядку 04.9 (від"ємне значення об"єкта оподаткування попереднього податкового року ), з урахуванням поданих уточнень, включив від"ємне значення об"єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році доходу, від"ємне значення об"єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року (рядок 08 декларації) складає 16 066 814,00 грн.

Декларація з податку на прибуток за П квартал 2011 року позивачем була подана до податкового органу за новою формою, яка містила у рядку 06.6 валові витрати задекларовані у рядку 04.9 податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року і визначив суму в розмірі 3 779 496,00 грн.

Податковим органом ставиться під сумнів правильність включення до валових витрат, задекларованих за П квартал 2011 року від"ємного значення об"єкту оподаткування, яке виникло у 2010 році.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що зміна форми звітності не впливає на правильність визначення від"ємного значення об"єкта оподаткування.

Посилання апеляційної скарги на наказ Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 року №114, який зазначає на правильність включення від"ємного значення об"єкта оподаткування попереднього звітного (податкового ) періоду, колегія суддів, вважає необґрунтованими, оскільки зміна форми звітності та декларації не призвела до завищення від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток позивачем.

Крім цього, зазначаючи на номери рядків декларації суд першоїі інстанції посилався на форму декларації, що була чинною у 2003 році.

Критерії протиправності рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень передбачені частиною 3 статті 2 КАС України.

Колегія суддів, вважає, що оскаржувані рішення відповідача не відповідають даним критеріям оскільки прийняті та вчинені не на підставі, не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; без використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч.1ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанову суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2011р. по справі№2а-15210/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяДонець Л.О.

Судді Кононенко З.О. Бондар В.О. Повний текст ухвали виготовлений 02.03.2012 р.