Постанова № 22078098, 14.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 р. Справа № 2а-8322/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мінаєвої О.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засіданняШалаєвої І. Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від26.09.2011р. по справі№2а-8322/11/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області

до Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі Харківської області, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом у розмірі 74976,61 грн., що виникла станом до 01.01.2011 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від26.09.2011р. по справі№2а-8322/11/2070 позов задоволено. Стягнуто з Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" (юридична адреса: 63404, Харківська область, м. Зміїв, вул. Зміївська, буд. 29, код ЄДРПОУ: 08326540) на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 74976,61 грн.

Відповідач, Казенне підприємство "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", не погодився з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що позивачем не дотримано процедуру стягнення податкового боргу казенних підприємств відповідно до п. 92 Податкового Кодексу України. Крім того, також не погоджується з сумою податкового боргу.

Від позивача письмових заперечень проти апеляційної скарги не надійшло, представник в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що 15.10.2003 р. Зміївською районною державною адміністрацією Харківської області проведено державну реєстрацію юридичної особи - Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод", та взято на облік, як платника податків до ДПІ у Зміївському районі Харківської області з 28.12.2003 р. (код ЄДРПОУ: 08326540).

Згідно облікових карток відповідач має податковий борг перед бюджетом, що утворився станом до 01.01.2011 року, в розмірі 74976,61 грн., а саме:

- податок на прибуток - 41211,02 грн.;

- податок з власників транспортних засобів - 12343,00 грн.;

- земельний податок - 17072,68 грн.;

- інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до фонду охорони навколишнього природного середовища - 4349,91 грн.

Податковий борг з податку на прибуток утворився на підставі податкового повідомлення-рішення № 0000801501/0 від 01.09.2010 р., декларації № 9004832524 від 05.11.2010 р., борг з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на підставі розрахунку №9000321173 від 19.02.2010 р., розрахунку № 9000321173 від 19.02.2010 р., борг з земельного податку на підставі податкового повідомлення-рішення № 0004561501/0 від 07.10.2010 р., податкового повідомлення-рішення № 0004571501/0 від 07.10.2010 р., розрахунку № 9000041975 від 26.01.2010 р., розрахунку № 10601 від 19.05.2010 р., розрахунку № 9000041975 від 26.01.2010р. розрахунку № 10601 від 19.05.2010 р., розрахунку № 9000041975 від 26.01.2010 р., розрахунку, № 10601 від 19.05.2010 р., розрахунку № 9000041975 від 26.01.2010 р., розрахунку № 10601 від 19.05.2010 р., борг зі збору за забруднення навколишнього природного середовища на підставі розрахунку № 9004619711 від 25.10.2010 р.

На адресу відповідача податковим органом були направлені перша та друга податкові вимоги (№ 1/19 від 26.10.2001 р. та № 2/173 від 24.12.2001 р.). Стосовно активів відповідача було прийнято рішення щодо їх податкової застави, про що 11.10.2007 року був зроблений запис у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з терміном дії до 11.10.2012 року, що відповідачем не було оскаржено у визначені законом спосіб та терміни, у звязку з чим сума боргу вважається узгодженою та такою, що підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що застосування заходів стягнення боргу не призвело до повного погашення заборгованості перед бюджетом.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з таких підстав.

Згідно п. 87.2. ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Відповідно до ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення. Право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу). Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платникові податків податкової вимоги. При цьому відповідно до п. 59.1 Податкового кодексу порядок надіслання платникові податків податкової вимоги тотожний порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу згідно з п. 58.3 Податкового кодексу податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Колегія суддів зазначає, що надані до матеріалів справи податкові вимоги №1/19 від 26.10.2001 р. та №2/173 від 24.12.2001 р. з 2005 року не стосуються податкового боргу, який позивач просить стягнути. Отже, до матеріалів справи не надано докази здійснення встановлених ПК України заходів, які дають подають податковому органу право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Крім того, статтею 96 ПК України встановлений порядок погашення податкового боргу державних підприємств, які не підлягають приватизації, та комунальних підприємств. Відповідно до приписів п. 96.2 зазначеної норми, у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про:

надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків;

досудову санацію такого платника податків за рахунок коштів державного бюджету;

ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

виключення платника податків із переліку об'єктів державної власності, які не підлягають приватизації відповідно до закону, з метою порушення справи про банкрутство, у порядку, встановленому законодавством України.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30 календарних днів з дня направлення звернення. У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

Таким чином, з огляду на відсутність доказів вжиття органом податкової служби передбачених ПК України заходів погашення податкового боргу, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог через неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 1 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від26.09.2011р. по справі№2а-8322/11/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Державної податкової інспекції у Зміївському районі Харківської області відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Казенного підприємства "Зміївський ремонтний енергомеханічний завод" 376,58 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Мінаєва О.М.

Судді(підпис)

(підпис)Шевцова Н.В. Макаренко Я.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Мінаєва О.М. Повний текст постанови виготовлений 20.02.2012 р.