Ухвала суду № 22076739, 18.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 р.Справа № 2а-1670/4327/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засіданняЗливко І.М.

представника відповідача Мирошніченко В.В.

представника позивача Фадєєва О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2011р. по справі№2а-1670/4327/11

за позовом Дочірнього підприємства "КС-Домофон Кременчук" товариства з обмеженою відповідальністю "КС-Домофон"

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2011 року адміністративний позов Дочірнього підприємства «КС-Домофон Кременчук» ТОВ «КС Домофон» задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення- рішення Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області № 0002641502/1616 від 13.05.2011 року у частині нарахування податкового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 16157 ,25 грн., з яких основним платежем -14437,50грн та штрафних (фінансових) санкцій -1719 ,75 грн).

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто витрати за сплати судового збору в розмірі 1, 70 грн.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області, не погодившись з рішенням суду , подала апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, не повне з'ясування обставин по справі просила скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2011р. та прийняти нове рішення , яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилалась на те, що позивач сформував податковий кредит на підставі взаємовідносин з ТОВ “Сорекс-2006» протягом грудня 2010р-січня 2011 року на суму 15 104,16грн., у якого відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання, сировина ,матеріали для здійснення основного виду діяльності, а тому для контрагентів ТОВ « Сорекс 2006» такі операції несуть податкову вигоду.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.

Представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, вислухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідив докази пол. Справі, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.195 КАС України справа розглядається в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, КОДПІ у Полтавській області проведено документальну планову невиїзну перевірки позивача по питанню взаємовідносин з ТОВ « Сорекс-2006» за період з 01.12.2010р. по 31.01.2011р., за результатами якої складено акт від 26.04.2011р. № 2374/15-322/35328769.

13.05.2011р. на підставі акту перевірки КОДПІ у Полтавській області прийнято податкове повідомлення рішення № 0002641502/1616, яким за порушення позивачем п.п.1.7,ст.1, п.п.7.4.1 ,7.4.5 п.п.7.4 , п.п.7.5.1 п.п.7.5 ст.7 Закону України « Про податок на додану вартість» визначеного суду податкового зобовязання по податку на додану вартість в загальній сумі 16906,00 грн.

Також встановлено, що ДП «КС-Домофон Кременчук» у період з грудня 2010 року по січень 2011 року мало господарські правовідносини з ТОВ «Сорекс-2006», яке виконувало роботи по технічному обслуговуванню і регламентному ремонту багатоквартирних підїздних аудіодомофонів у жилих будинках та надавало послуги по пошуку потенціальних клієнтів для укладення договорів на технічне обслуговування.

01 жовтня 2010 року між ДП «КС-Домофон Кременчук» та ТОВ «Сорекс-2006», укладено договір, за яким останній зобовязався виконувати роботи по технічному обслуговуванню і регламентному ремонту багатоквартирних підїздів аудіодомофонів системи «КС 2006» у жилих будинках на раніше встановленому обладнанні, у місті Кременчук. З умовами пункту 1.1 зазначеного договору, у технічне обслуговування включено проведення планових профілактичних оглядів і робіт необхідних для утримання підїздних аудіодомофонів системи «Кс 2006» у робочому стані, у регламентний ремонт включено усунення недоліків аудіодомофонів системи «КС 2006», що виникли по причині сандальних дій, та проявленню прихованих дефектів аудіодомофоеів системи «КС 2006», фарбування дверей, демонтаж та встановлення частин гомофонної системи які вийшли з ладу.

В підтвердження виконання робіт позивачем надано акти здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг), податкові накладні, копії платіжних доручень про оплату вартості послуг.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту є необґрунтованими, факт виконання сторонами умов договору підтверджений належними доказами.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у звязку із придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.п. 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до п.п. 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у Звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6)

П.п. 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій : або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Колегія суддів зазначає, що для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 7.7.1 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу)

Судом встановлено, що позивачем надано як до перевірки так і до суду на підтвердження реальності виконаних робіт копію договору з ТОВ «Сорекс-2006» ,переліку власників квартир, які користуються омофонами, копії договорів на виконання робіт по ремонту та технічному обслуговуванню омофонів з мешканцями будинків, копії платіжних доручень, копії заявок мешканців будинків на ремонт домофонів за грудень 2010 року- січень 2011 року ДП «КС-Домофон Кременчук» .

ТОВ «Сорекс-2006» на час здійснення господарських операцій була зареєстроване в установленому порядку, видані податкові накладні складені у відповідності до вимог діючого законодавства.

Доводи апеляційної скарги, що відсутності у ТОВ « Сорекс-2006» трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини не підтверджені належними доказами. Посилання податкового органу на акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ « Сорекс-2006» від 04.03.2011р., як на підтвердження відсутності трудових ресурсів, виробничого обладнання, колегія суддів вважає помилковим, оскільки зазначений документ не є належним доказом наявності чи відсутності у підприємства трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, сировини тощо в розумінні ст.70 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого ним рішення, а тому зазначене рішення вірно скасовано судом першої інстанції.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, як прийняту з дотриманням норм матеріального та процесуального права, при повному з'ясуванні обставин по справі.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 07.07.2011р. по справі№2а-1670/4327/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяРусанова В.Б.

Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 23.01.2012 р.