Постанова № 22076738, 18.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 р. Справа № 2а-16499/10/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Сіренко О.І. , Любчич Л.В.

за участю секретаря судового засіданняЗливко І.М.

представника позивача Кириченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2011р. по справі№2а-16499/10/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Глоссар-21"

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова №0001002330/0 від 02.06.2010р., №0001002330/1 від 26.07.2010р., №0001002330/2 від 28.10.2010р., №0001002330/3 від 31.12.2010р. про донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що під час проведення перевірки податковим органом встановлено порушення п.5.1, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5, п.п.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що призвело до безпідставного включення до складу валових витрат витрати на поліпшення основних фондів, що не повязані з веденням фінансово-господарської діяльності. Стверджував, що вимоги законодавства щодо оформлення господарських операцій підприємство не порушувало. В частині встановленого порушення п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", за користування позикою правомірно не відніс нараховані відсотки до первісної вартості об'єкта основних засобів . Також не погоджується з висновками акту перевірки щодо порушення п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" є неправомірними.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2011р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Глоссар-21" до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі міста Харкова №0001002330/0 від 02.06.2010р., №0001002330/1 від 26.07.2010р., №0001002330/2 від 28.10.2010р., №0001002330/3 від 31.12.2010р.

Стягнуто витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні 40 копійок).

Державна податкова інспекція в Орджонікідзевському районі міста Харкова не погодившись з рішенням суду першої інстанції подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2011р. та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів, вислухав суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідив докази по справі, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м.Харкова проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Глоссар-21", з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.12.2009р., за результатами якої складено акт перевірки №902/23-306/33412298 від 17.05.2010 року.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0001002330/0 від 02.06.2010р., яким ТОВ "Глоссар-21" визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 150 576,40 грн., ( за основним платежем 101 729,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 48 847,40 грн.)

Актом перевірки від 17.05.2010 року встановлено, що в порушення п.5.1, пп.5.3.2 і 5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТОВ "Глоссар-21" у перевіряємому періоді занизило податок на прибуток на загальну суму 101 729 грн. , включило до складу валових витрат витрати на капітальні та поточні ремонти адміністративно-виробничих приміщень господарським способом, згідно з переліком виконаних робіт з поліпшення основних фондів (ремонт мякої покрівлі, ремонт даху, укріплення фундаменту, ремонт водопроводу, ремонт 1-го поверху, ремонт даху, капітальний ремонт четвертого поверху). Також встановлено, що підприємство при придбанні нежитлового приміщення , з використанням позивача, за користування позикою не правомірно не відніс нараховані відсотки до первісної вартості об'єкта основних засобів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що факт реальності виконання ремонтних робіт позивачем власного приміщення підтверджений належними доказами, витрати на поліпшення основних фондів повязані з господарською діяльністю підприємства, а тому у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку вказаних витрат у податковому обліку.

Також суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно включив суму нарахованих відсотків за користування позикою, отриманою для придбання та ремонту основних фондів, оскільки облікова політика підприємства не передбачає капіталізацію фінансових витрат, пов'язаних зі створенням кваліфікаційного активу.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що Між ТОВ «Глоссар-21» (позикоотримувач) и Faringnton Nimber L.C. (позикодавець)и укладена угода про надання позики від 04.04.2005 року , згідно якій Позикодавець надає Позикоотримувачу позику для придбання основних засобів, проведення поточного і капітального ремонту на загальну суму 1000000 євро. Позивачем отримано коштів у розмірі 662490,30 евро (4195125,40 грн.)

Відповідно до умов вищевказаної угоди ТОВ «Глоссар-21» зобовязаний використовувати позику на придбання основних засобів, проведення поточного і капітального ремонту.

На підставі договору купівлі-продажу від 31.03.2005р. ТОВ « Голоссар-21» придбав нежитлове приміщення, за адресою м.Харків, прос. Фрунзе, 10.

Отримані кошти в розмірі 2224825, 4 грн. у 2005 році 1 кварталі 2006 року витрачені позивачем для проведення поточного і капітального ремонтів, модернізації придбаної будівлі.

Сума заборгованості по отриманій позиці станом на 31.12.2009 рік становить 607000, 00 евро, заборгованість за нарахованими відсотками становить 45000,0 евро. Станом на 31.12.2009 рік на бухгалтерському рахунку 602 «Короткострокові кредиту банку» опубліковується кредиторська заборгованість на користь Позикодавця у розмірі 7371474, 17 грн. Термін дії угоди продовжено до 21.12.2010 року.

Позивач зазначав про те, що поточний і капітальний ремонт, модернізація придбаної будівлі, була здійснена власними силами підприємства, на підтвердження надав до суду накладні на внутрішнє переміщення ТМЦ, затверджені кошториси на виконання будівельних робіт, акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, видаткові та податкові накладні.

З наданих документів вбачається, що проводилися наступні роботи : ремонт водопроводу, латочний ремонт даху, укріплення фундаменту адміністративно-господарської будівлі.

Висновки суду першої інстанції, що наявність на підприємстві 7 осіб, є достатньою кількістю працівників для проведення капітальних та поточних ремонтів адміністративно-виробничих приміщень господарським способом колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки фахівці будівельних професій, які б могли виконувати роботи по ремонту приміщень, покрівлі, даху, водопроводу, в штаті підприємства відсутні, у позивача згідно із штатним розкладом загальна кількість працівників становила: в 2008 році 6 осіб ( з них 1 за сумісництвом), в 2009 році- 8 осіб (з них 2 за сумісництвом).

Позивач , з посиланням до посадові інструкції стверджував , що зазначені роботи проводилися працівниками підприємства, а саме інженером та охоронником в обовязки яких входило проведення поточного ремонту будівлі згідно графіку виходів на чергування та поточного ремонту приміщень, крівлі , фасаду будівлі та прилеглої території.

Проте колегія суддів, вважає, що посадові інструкції не є належним доказом в розумінні ст.70 КАС України в підтвердження здійснення ремонтних робіт працівниками позивача.

При проведенні ремонту основних засобів господарським способом виписуються первинні документи, що підтверджують зв'язок таких ремонтів з веденням власної господарської діяльності: накладні на внутрішнє переміщення матеріалів, наряди на здільну роботу, змінні завдання. Відомості розрахунку амортизації, акт приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих, модернізованих обєктів.

Колегія суддів зазначає, що під час проведення перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення позивачем до податкового органу не були надані первинні бухгалтерські докази в підтвердження реальності виконаних будівельних робіт.

У кошторисах на виконання будівельних робіт, пов'язаних з капітальним та поточним ремонтами адміністративно-виробничої будівлі, відсутня інформація про склад виконаних робіт, не зазначено на яких етапах робіт використовувалися будівельні матеріали, акти приймання-здачі не містять визначення за який період часу було проведено латочний ремонт даху, укріплення фундаменту та в яких обсягах.(а.с.24)

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими , платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З огляду на зазначене колегія судів погоджується з доводами апеляційної скарги, та вважає, що позивачем, в порушення п.5.1, п.п.5.3.2,5.3.9 п.5.3 ст.5, Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств» включено до складу валових витрат витрати на капітальний та поточний ремонт адміністративного-виробничих приміщень господарським способом, та занижено податок на прибуток .

Щодо включення позивачем до складу валових витрат нарахованих відсотків за користування позикою, та завищення позивачем валових витрат на загальну суму 242708,00 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Між ТОВ «Глоссар-21» (позикоотримувач) и Faringnton Nimber L.C. (позикодавець)и укладена угода про надання позики від 04.04.2005 року , для придбання основних засобів, проведення поточного і капітального ремонту. Позивачем отримано коштів у розмірі 662490,30 евро (4195125,40 грн.) Сума заборгованості по отриманій позиці станом на 31.12.2009 рік становить 607000, 00 евро, за заборгованість за нарахованими відсотками становить 45000,0 евро. Станом на 31.12.2009 рік на бухгалтерському рахунку 602 «Короткострокові кредиту банку» опубліковується кредиторська заборгованість на користь Позикодавця у розмірі 7371474, 17 грн. Термін дії угоди продовжено до 21.12.2010 року.

ТОВ «Голоссар-21» до складу валових витрат було включено суму нарахованих відсотків за користування позикою, отриманою для придбання та ремонту основних фондів.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу-це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» «господарська діяльність-будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на кисть першої особи».

Згідно пп. 8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном «амортизація основних фондів і нематеріальних активів» слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань..»

Згідно п.7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 27.04.2000 року № 92, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18 травня 2000 року за № 288/4509 «придбані (створені) основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю. Одиницею обліку основних засобів є обєкт основних засобів».

Згідно п.8 цього ж стандарту, первісна вартість обєкта основних засобів складається з таких витрат:

- суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);

- суми непрямих податків у звязку з придбанням (створених) основних засобів, якщо вони не відшкодовуються підприємству);

-витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;

- витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;

- інші витрати, безпосередньо повязані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із плановою метою.

Фінансові витрати не включаються до первісної вартості основних засобів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 « фін снові витрати»)

Відповідно до п.31 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 31 "Фінансові витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.04.2006 N 415, :

Запозичення0 позики, векселі, облігації, а також інші види короткострокових і довгострокових зобовязань, на які нараховуються відсотки.

Капіталізація фінансових витрати-включення фінансових витрат до собівартості кваліфікаційного активу.

Кваліфікаційний актив-актив, який обовязково потребує суттєвого часу для його створення.

Собівартість кваліфікаційного активу- витрати на придбання, будівництво, створення, виготовлення, виробництво , вирощування і доведення кваліфікаційного активу до стану, в якому він придатний для використання із запланованою метою або продажу.

Фінансові витрати- витрати на проценти та інші витрати підприємства, повязані з запозиченням.

Згідно п.6 Капіталізація фінансових витрат цього стандарту у разі безпосереднього позивання коштів з метою створення кваліфікаційного активу сумою фінансових витрат, що підлягає включенню до собівартості кваліфікаційного активу, є фактичні, визнані у звітному періоді, фінансові витрати, які повязані з цим запозиченням ( за вирахуванням доходу від тимчасового фінансового інвестування запозичених коштів.

З огляду на наведене колегія суддів погоджується з доводами відповідача що, витрати по сплаченим відсоткам за кредитами, отриманими безпосередньо на будівництво, придбання основних фондів, слід відносини до первісної вартості обєкта основних засобів, яка в подальшому підлягає амортизації з урахуванням вимог ст.8 Закону України № Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів вважає також помилковими висновки суду першої інстанції, щодо надання оцінки порушенням ТОВ "Глоссар-21" положень п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.п.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями), за наслідками якого ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Харкова винесено податкове повідомлення-рішення №0000080700 від 20.01.2011р, оскільки предметом спору по цій справі не є зазначене податкове повідомлення рішення. Крім того, оцінка зазначеним висновкам вже була надана судом під час розгляду іншої справи, предметом якої і було повідомлення-рішення №0000080700 від 20.01.2011р.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що позивач приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, діяв правомірно, в межах наданих повноважень, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.06.2011р. по справі№2а-16499/10/2070 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідністю " Голоссар-21" відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяРусанова В.Б.

Судді Сіренко О.І. Любчич Л.В. Повний текст постанови виготовлений 23.01.2012 р.