Єдиний державний реєстр судових рішень
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
19 березня 2012 року Справа № 5020-273/2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіФенько Т.П.,
суддівПроценко О.І.,
Ткаченка М.І.,
за участю:
представника ініціюючого кредитора (ліквідатора) Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя - Ксенза О.М.,
представників боржника Садівницького товариства "Елада-1" - Бондаря В.І., Кузнецова О.А.,
розглянувши апеляційну скаргу Садівницького товариства "Елада-1" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 14.07.2011 у справі №5020-273/2011
за заявою Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя (вул. 7-го Листопада, 3, м. Севастополь, 99042)
до Садівницького товариства "Елада-1" (вул. Новікова, 14, м. Севастополь, 99042), (вул. Кожанова, 10, кв. 9, м. Севастополь, 99003)
про банкрутство відсутнього боржника,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2011 року Державна податкова інспекція у Балаклавському районі м. Севастополя (далі по тексту - ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя) звернулася до господарського суду м. Севастополя з заявою до Садівницького товариства "Елада-1" (далі по тексту - СТ "Елада-1") про визнання відсутнього боржника банкрутом.
Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 28.02.2011 у справі № 5020-273/2011 у порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон) за заявою ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя було порушено провадження у справі № 5020-273/2011 про банкрутство СТ "Елада-1", у звязку з неспроможністю останнього виконати грошові зобовязання перед ініціюючим кредитором на суму 170 грн.
Постановою господарського суду м. Севастополя від 14.03.2011 СТ "Елада-1" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі на чотири місяці; ліквідатором боржника призначено ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя; ліквідатора зобовязано здійснити заходи, передбачені статтями 32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та після завершення ліквідаційної процедури в строк до 15.07.2011 надати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 14.07.2011 затверджено звіт ліквідатора; затверджено ліквідаційний баланс СТ "Елада-1"; ліквідовано СТ "Елада-1"; провадження у справі припинено.
В основу судового рішення покладений звіт ліквідаційної комісії СТ "Елада-1", відповідно до якого СТ "Елада-1" не здійснює господарську діяльність з І кварталу 2010 року і не знаходиться за своєю юридичною адресою: 99042, м. Севастополь, вул. Новікова, 14; грошові кошти та майно, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, у боржника відсутні.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, СТ "Елада-1" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Севастополя від 14.07.2011 скасувати та припинити провадження у справі.
Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що на момент прийняття оскаржуваної ухвали судом першої інстанції у порушення вимог статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не було залучено до участі у справі правління СТ "Елада-1" та голову правління СТ "Елада-1" Кузнецову Ж.Г.; також місцевим господарським судом у порушення вимог статей 18, 28, 21, 22, 65, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) справу було розглянуто за відсутності представника СТ "Елада-1", який не був у встановленому законом порядку повідомлений по фактичному місцю знаходження, зазначеному у Статуті СТ "Елада-1" (м. Севастополь, Балаклавський район, балка Бермана), про дату, час та місце судового засідання.
Крім того, заявник апеляційної скарги зауважує, що СТ "Елада-1" знаходиться по фактичному місцю знаходження, зазначеному у Статуті СТ "Елада-1", копія якого наявна у ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя, та про що останній було відомо.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.03.2012 апеляційну скаргу СТ "Елада-1" прийнято до провадження та справу призначено до розгляду.
До суду апеляційної інстанції від представника ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він висловлює позицію про обґрунтованість ухвали суду першої інстанції та неспроможність доводів заявника апеляційної скарги.
У судовому засіданні, призначеному на 19.03.2012, представники боржника підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити по мотивам, викладеним у ній; представник ініціюючого кредитора (ліквідатора) заперечував проти задоволення апеляційної скарги та висловив позицію щодо законності ухвали місцевого господарського суду; інші учасники не скористалися правом на участь у судовому засіданні їх представників, про дату, час та місце засідання були повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобовязує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обовязок, справа може розглядатись без їх участі, якщо незявлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників у справі, які не з'явились у судове засідання, за наявними документами в матеріалах справи.
Переглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню з наступних підстав.
Зі Статуту СТ "Елада-1", затвердженого на загальних зборах членів СТ "Елада-1" протокол № 17 від 17.07.2010, державну реєстрацію якого було проведено 21.07.2010 номер запису 10751050002001129, вбачається, що СТ розташоване на земельній ділянці загальною площею 0,7994 гектарів, яка розташована за адресою: м. Севастополь, Балаклавський район, балка Бермана, і надана у постійне користування СТ для ведення колективного садівництва, згідно Державного акту на право постійного користування землею І-КМ № 005468, виданого 31.03.1999 Севастопольською міською державною адміністрацією та зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 817.
Відповідно до рішення ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя № 431 від 06.10.2010 СТ "Елада-1" внесено до Реєстру неприбуткових організацій (установ) з ознакою 0011.
Так, в обґрунтування заяви про визнання СТ "Елада-1" банкрутом державна податкова інспекція посилалася на Акт № 51/331/15-126/24860776 від 07.07.2010 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, яким засвідчено неподання платником податку декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2010 року, чим, на думку заявника, порушено підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", підпункт 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", на підставі даного акту було прийнято податкове повідомлення рішення від 07.07.2010 № 0000501500/0 про нарахування штрафних фінансових санкцій у сумі 170 грн., факт отримання якого боржником не заперечується.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у порядку пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковою інспекцією на адресу СТ "Елада-1" були надіслані податкові вимоги: перша - від 21.07.2010 № 1/105 та друга - від 05.10.2010 № 2150, однак у зв'язку з незнаходженням СТ "Елада-1" за юридичною адресою зазначені податкові вимоги не були вручені платнику податків, про що ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя були складені відповідні акти № 10/24-0 від 05.08.2010 та № 20/24-0 від 27.10.2010 про неможливість отримання податкової вимоги, унаслідок чого зазначені податкові вимоги були розміщені на Дошці податкових оголошень з 05.08.2010 по 05.09.2010 та з 26.10.2010 по 26.11.2010 відповідно.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що грошові вимоги ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя та докази неплатоспроможності ґрунтуються на податковому повідомленні-рішенні та податкових вимогах.
Відповідно до частини другої статті 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено значення термінів, зокрема:
неплатоспроможність - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності;
грошове зобовязання - зобовязанням боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. При цьому, недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, до складу грошових зобовязань боржника не зараховується.
безспірні вимоги кредиторів - вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.
Згідно із частиною першою вказаної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Тобто, у суді має бути доведений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема, у звязку з його відсутністю за місцезнаходженням.
Виходячи з викладеного, частина третя статті 6 Закону є загальною, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.
Колегія суддів зазначає, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою, за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.
Тобто, подаючи заяву про визнання боржника банкрутом, органи державної податкової служби зобов'язані додати до заяви докази, які б підтверджували безспірність вимог, в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Також, колегія суддів зазначає, що при розгляді наявного питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою у відповідності до статті 52 Закону, існують дві особливості, а саме - справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку, передбаченого частиною третьою статті 6 Закону, встановленого для їх погашення, всі інші підстави для порушення провадження у справі про банкрутство, у тому числі вимоги до складу вимог ініціюючого кредитора, регулюються загальними нормами Закону.
Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що грошові вимоги ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя до СТ "Елада-1" складаються з штрафних (фінансових) санкцій, однак, колегія суддів зауважує, що сума штрафу не може бути зарахована до складу грошових зобов'язань боржника при порушенні справи про банкрутство, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог частини першої статті 2 Закону України "Про систему оподаткування" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.
Згідно із положеннями статті 13 цього Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обовязкові платежі), вичерпаний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону. Податки і збори (обовязкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України "Про систему оподаткування", сплаті не підлягають.
Суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються за порушення податкового законодавства, Закон України "Про систему оподаткування" до категорії податків і зборів (обовязкових платежів) не відносить. Тому, суми штрафних санкцій за порушення податкового законодавства не зараховуються до складу безспірних вимог кредитора ДПІ, які можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки безспірні вимоги, згідно загальних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в такому випадку, можуть складатись із суми заборгованості боржника щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), що передбачені статтями 14 і 15 Закону України "Про систему оподаткування".
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" від 18.12.2009 № 15.
Виходячи з вимог частини другої статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ініціюючим кредитором не надано доказів безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України "Про систему оподаткування", оскільки пені та штрафи по податкових зобов'язаннях не зараховуються до складу безспірних вимог ініціюючого кредитора - податкового органу.
Разом з тим, встановлення судом обставин відсутності належних доказів в обґрунтування наявності безспірних грошових вимог ініціюючого кредитора, що є головною умовою для порушення процедури банкрутства, виключає необхідність дослідження судами однієї з додаткових умов для здійснення провадження з особливостями статті 52 Закону (обставин відсутності боржника за адресою місцезнаходження або ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, або встановлення інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника).
За таких обставин справи у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для визнання боржника банкрутом відповідно до вказаної статті, а відтак і ліквідовувати СТ "Елада-1".
Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, як така, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а провадження у справі - припиненню.
Керуючись статтями 99, 101, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Садівницького товариства "Елада-1" задовольнити.
2. Ухвалу господарського суду міста Севастополя від 14.07.2011 у справі № 5020-273/2011 - скасувати.
3. Провадження у справі № 5020-273/2011 про визнання банкрутом Садівницьке товариство "Елада-1" припинити.
4. Направити на адресу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя окрему ухвалу з приводу порушення законодавства.
Головуючий суддяТ.П. Фенько
СуддіО.І. Проценко
М.І. Ткаченко
Розсилка (рекомендовані з повідомленням):
1. Державна податкова інспекція у Балаклавському районі міста Севастополя (вул. 7-го Листопада, 3, м. Севастополь, 99042),
2. Садівницьке товариство "Елада-1" (вул. Новікова, 14, м. Севастополь, 99042),
3. Відділ державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції міста Севастополя (вул. 7го Листопада, 3, м. Севастополь,99018),
4. Державний реєстратор в Балаклавському районі м. Севастополя (вул. Новікова, 14, м. Севастополь, 99042),
5. Сектор з питань банкротства Головного управління юстиції у м. Севастополі (вул. 4-та Бастіонна, 3, м. Севастополь, 99011),
6. Кузнєцова Ж.Г. (АДРЕСА_1).
Судове рішення № 22076606, Севастопольський апеляційний господарський суд було прийнято 19.03.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 5020-273/2011. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: