Ухвала суду № 22076615, 19.03.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Окрема Ухвала

19 березня 2012 року Справа № 5020-273/2011 Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіФенько Т.П.,

суддівПроценко О.І.,

Ткаченка М.І.,

за участю:

представника ініціюючого кредитора (ліквідатора) Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя - Ксенза О.М.,

представників боржника Садівницького товариства "Елада-1" - Бондаря В.І., Кузнецова О.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Садівницького товариства "Елада-1" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Головко В.О.) від 14.07.2011 у справі №5020-273/2011

за заявою Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя (вул. 7-го Листопада, 3, м. Севастополь, 99042)

до Садівницького товариства "Елада-1" (вул. Новікова, 14, м. Севастополь, 99042), (вул. Кожанова, 10, кв. 9, м. Севастополь, 99003)

про банкрутство відсутнього боржника,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2011 року Державна податкова інспекція у Балаклавському районі м. Севастополя (далі по тексту - ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя) звернулася до господарського суду м. Севастополя з заявою до Садівницького товариства "Елада-1" (далі по тексту - СТ "Елада-1") про визнання відсутнього боржника банкрутом.

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 28.02.2011 у справі № 5020-273/2011 у порядку статті 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон) за заявою ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя було порушено провадження у справі № 5020-273/2011 про банкрутство СТ "Елада-1", у звязку з неспроможністю останнього виконати грошові зобовязання перед ініціюючим кредитором на суму 170 грн.

Постановою господарського суду м. Севастополя від 14.03.2011 СТ "Елада-1" визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі на чотири місяці; ліквідатором боржника призначено ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя; ліквідатора зобовязано здійснити заходи, передбачені статтями 32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та після завершення ліквідаційної процедури в строк до 15.07.2011 надати суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 14.07.2011 затверджено звіт ліквідатора; затверджено ліквідаційний баланс СТ "Елада-1"; ліквідовано СТ "Елада-1"; провадження у справі припинено.

В основу судового рішення покладений звіт ліквідаційної комісії СТ "Елада-1", відповідно до якого СТ "Елада-1" не здійснює господарську діяльність з І кварталу 2010 року і не знаходиться за своєю юридичною адресою: 99042, м. Севастополь, вул. Новікова, 14; грошові кошти та майно, що підлягає включенню до ліквідаційної маси, у боржника відсутні.

Вважаючи, що вказана ухвала судом першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, СТ "Елада-1" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Севастополя від 14.07.2011 скасувати та припинити провадження у справі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03.03.2012 апеляційну скаргу СТ "Елада-1" прийнято до провадження та справу призначено до розгляду.

Під час перегляду оскаржуваного судового акту апеляційною інстанцією в порядку статті 101 ГПК України, колегією суддів встановлено наступне.

Так, в обґрунтування заяви про визнання СТ "Елада-1" банкрутом державна податкова інспекція посилалася на Акт № 51/331/15-126/24860776 від 07.07.2010 про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності, яким засвідчено неподання платником податку декларації з податку на прибуток підприємств за І квартал 2010 року, чим, на думку заявника, порушено підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", підпункт 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", на підставі даного акту було прийнято податкове повідомлення рішення від 07.07.2010 № 0000501500/0 про нарахування штрафних фінансових санкцій у сумі 170 грн., факт отримання якого боржником не заперечується.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що у порядку пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковою інспекцією на адресу СТ "Елада-1" були надіслані податкові вимоги: перша - від 21.07.2010 № 1/105 та друга - від 05.10.2010 № 2150, однак у зв'язку з незнаходженням СТ "Елада-1" за юридичною адресою зазначені податкові вимоги не були вручені платнику податків, про що ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя були складені відповідні акти № 10/24-0 від 05.08.2010 та № 20/24-0 від 27.10.2010 про неможливість отримання податкової вимоги, унаслідок чого зазначені податкові вимоги були розміщені на Дошці податкових оголошень з 05.08.2010 по 05.09.2010 та з 26.10.2010 по 26.11.2010 відповідно.

Отже, матеріали справи свідчать про те, що грошові вимоги ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя та докази неплатоспроможності ґрунтуються на податковому повідомленні-рішенні та податкових вимогах.

Відповідно до частини другої статті 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Стаття 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає особливості банкрутства відсутнього боржника.

Згідно із частиною першою вказаної статті незалежно від розміру вимог до боржника та строку виконання зобов'язань кредитором може бути подана заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Отже, за правилами цієї статті справа про банкрутство може бути порушена у разі наявності хоча б однієї з перелічених умов, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Тобто, у суді має бути доведений факт нездійснення боржником підприємницької діяльності, зокрема, у звязку з його відсутністю за місцезнаходженням.

Однак, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною (частина третя статті 6 Закону), так і за спрощеною процедурою (стаття 52 Закону), за відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора.

Тобто, подаючи заяву про визнання боржника банкрутом, органи державної податкової служби зобов'язані додати до заяви докази, які б підтверджували безспірність вимог, в розумінні Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що грошові вимоги ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя до СТ "Елада-1" складаються з штрафних (фінансових) санкцій, однак, колегія суддів зауважує, що сума штрафу не може бути зарахована до складу грошових зобов'язань боржника при порушенні справи про банкрутство, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 Закону України "Про систему оподаткування" (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Згідно із положеннями статті 13 цього Закону в Україні справляються загальнодержавні і місцеві податки і збори (обовязкові платежі), вичерпаний перелік яких міститься у статтях 14 і 15 цього Закону. Податки і збори (обовязкові платежі), справляння яких не передбачено Законом України "Про систему оподаткування", сплаті не підлягають.

Суми неустойки (штрафів, пені) і фінансових санкцій тощо, що стягуються за порушення податкового законодавства, Закон України "Про систему оподаткування" до категорії податків і зборів (обовязкових платежів) не відносить. Тому, суми штрафних санкцій за порушення податкового законодавства не зараховуються до складу безспірних вимог кредитора ДПІ, які можуть бути підставою для порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки безспірні вимоги, згідно загальних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в такому випадку, можуть складатись із суми заборгованості боржника щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), що передбачені статтями 14 і 15 Закону України "Про систему оподаткування".

Враховуючи вищевикладене, ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя при зверненні до суду з заявою про визнання банкрутом СТ "Елада-1" не було надано доказів безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Закону України "Про систему оподаткування", оскільки пені та штрафи по податкових зобов'язаннях не зараховуються до складу безспірних вимог ініціюючого кредитора - податкового органу, що свідчить про порушення ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя вимог діючого законодавства.

Відповідно до статті 90 ГПК України господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, державного чи іншого органу, виносить окрему ухвалу.

Окрема ухвала надсилається відповідним підприємствам, установам, організаціям, державним та іншим органам, посадовим особам, які несуть відповідальність за ухилення від виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, в порядку та розмірі, передбачених частиною першою статті 119 цього Кодексу.

Враховуючи, що згідно норм частини другої статті 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції, колегія суддів вважає необхідним направити на адресу ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя окрему ухвалу для розгляду та вжиття заходів до усунення виявлених порушень законності та недоліків в діяльності податкового органу.

Керуючись статтями 86, 90 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Направити окрему ухвалу на адресу Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя для розгляду та вжиття заходів до усунення виявлених порушень законності та недоліків в діяльності податкового органу.

2. Про вжиті заходи повідомити Севастопольський апеляційний господарський суд протягом місяця з часу отримання даної ухвали.

Головуючий суддяТ.П. Фенько

СуддіО.І. Проценко

М.І. Ткаченко

Розсилка (рекомендовані з повідомленням):

1. Державна податкова інспекція у Балаклавському районі міста Севастополя (вул. 7-го Листопада, 3, м. Севастополь, 99042),

2. Садівницьке товариство "Елада-1" (вул. Новікова, 14, м. Севастополь, 99042),

3. Відділ державної виконавчої служби Балаклавського районного управління юстиції міста Севастополя (вул. 7го Листопада, 3, м. Севастополь,99018),

4. Державний реєстратор в Балаклавському районі м. Севастополя (вул. Новікова, 14, м. Севастополь, 99042),

5. Сектор з питань банкротства Головного управління юстиції у м. Севастополі (вул. 4-та Бастіонна, 3, м. Севастополь, 99011),

6. ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).