Постанова № 22076167, 20.03.2012, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2012 року Справа № 6/5005/12627/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя : Широбокова Л.П. (доповідач)

суддів: Пруднікова В.В., Орєшкіної Е.В.

при секретарі: Фузейниковій В.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №76-СР від 03.01.12р.;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №12 від 22.09.11р.;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ", м. Київ на рішення господарського суду Дніпро-петровської області від 06.12.2011р. у справі №6/5005/12627/2011

за позовом Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ",

м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю

Сільськогосподарського підприємства "ЛЕБЕДИНЕ",

с. Веселе, Нікопольський район, Дніпропетровська область

про стягнення 232 751,12 грн

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2011р. (суддя Коваленко О.О.) в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" до Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства "ЛЕБЕДИНЕ" про стягнення 232 751,12 грн відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Публічне акціонерне товариство "Компанія "РАЙЗ" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення суду скасувати як прийняте з пору-шенням норм матеріального та процесуального права при неповному з`ясуванні всіх обставин справи, прийняти нове рішення, яким задово-льнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що спірний договір є укладеним та таким, що набрав юридичної сили з моменту підписання та діє до повного вико-нання сторонами своїх зобов`язань за ним. Крім того, відповідно до п. 2.3. договору та додатків до нього Відповідач зобовязався провести повний розрахунок в строк до 01.12.2008р. Оскільки таке зобов`язання (розрахунок) Відповідачем було виконано частково в сумі 176018,70 грн, вважає правомірною свою вимогу щодо стягнення боргу 40480 грн, пені з 02.12.2008р. по 26.07.2011р. в сумі 21179,3 грн, встанов-лених договором 28% річних за неправомірне користування коштами 30059,5 грн, збитків в сумі 129536 грн, виходячи із встановленого до-говором 10% розміру неоплаченої вартості за перший місяць невико-нання зобов`язання із наступним збільшенням цієї суми на 10% за кожний місяць прострочення; а також інфляційні втрати 11496,3 грн.

Апелянт в судовому засіданні позицію, викладену в апеляційній скарзі підтримав, надав додаткові пояснення.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти доводів апелянта з огляду на наступне. Позивач поставляв товар партіями, а саме 08.09.2008р. та 01.10.2008р., чим порушив умови дого-вору, оскільки товарний кредит Відповідачу був наданий на 92 дні зі сплатою першого платежу не пізніше 01.12.2008р., та з огляду на це по-ставка товару мала б відбутися 01.09.2008р. Крім того, позивач про-строчив строки звернення до суду про стягнення пені та не надав жод-ного доказу на підтвердження факту понесених ним збитків. Вважає за можливим врахувати положення ст. 233 Господарського проце-суального кодексу України та ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України щодо зменшення неустойки в залежності від співвідношення її розміру і збитків для запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника.

В судовому засіданні 13.03.2012р. по справі було оголошено перерву до 20.03.2012р.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

01.09.2008р. між Закритим акціонерним товариством "Компанія "РАЙЗ", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Компанія "РАЙЗ", постачальник (надалі Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарським підприємством "ЛЕБЕДИНЕ" покупець (надалі Відповідач) було укладено договір поставки на умовах товарного кредиту №12163/53 від 01.09.2008р. (надалі договір) строком дії в частині господарських зобов`язань протягом одного року з дня підписання тексту договору, в частині оплати вартості товару, процентів за користування товарним кредитом, відповідальності до належного їх виконання (п. 5.1. договору).

Відповідно до п.1.1. договору в терміни, визначені договором, пози-вач зобов'язався передати у власність відповідача продукцію виробни-чо-технічного призначення, а відповідач зобов'язався прийняти товар (кількість, ціна, термін поставки, гривнева вартість, доларовий еквіва-лент, порядок та термін оплати якого визначається в додатках №1 та № 1а) та оплатити його вартість (ціну), сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.

На виконання умов договору Позивач поставив відповідачу ріпак озимий асортиментом відповідно до узгодженого в додатках №№ 1,1а до договору на суму 5267,52 Євро, що еквівалентно 37400,00 грн (видаткова накладна № ВН-10044-00439 від 08.09.2008р.) та на суму 19384,95 Євро, що еквівалентно 138618,70 грн (видаткова накладна №ВН-10044-00521 від 01.10.2008р.), а всього на загальну суму 176018,70 грн (24652,50 Євро). Відповідач в свою чергу прийняв зазначений товар, що підтверджується підписом уповноваженого представника в графі «отримав», та визнано самим Відповідачем як у відзиві на позовну заяву, так і у відзиві на апеляційну скаргу.

Пунктами 2.5. 2.9. Договору встановлені наступні терміни оплати вартості товару: авансом відповідно до додатку № 1 до договору та на умовах відстрочення кінцевого розрахунку в термін не пізніше 01.12.2008р., якщо інші терміни відстрочення платежів не встановлені в додатку до договору № 1а. Строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем отримання товару відповідачем та закінчується днем, в який згідно договору підлягає оплаті сума (або її частина) відстроченого платежу. Проценти за користування товарним кредитом нараховуються Позивачем та підлягають сплаті в термін, визначений договором для сплати останнього відстроченого платежу. В цей же термін сторони підписують акт надання (приймання передачі) послуг товарного кредитування. Розмір процентів, які Відповідач сплачує на користь Позивача за користування товарним кредитом встановлюються в розмірі 12,4% річних від вартості товару, отриманого Відповідачем на умовах товарного кредиту, якщо інший термін не встановлений в додатку № 1а до договору.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України. Відповідно до ст. 265 Кодексу за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи зазначене, суд не може погодитися із висновком суду першої інстанції, що договір є неукладеним, оскільки додатки до договору містять всі істотні для цього виду договору умови, відсутність в додатках посилання на номер договору не свідчить про те, що ці додатки відносяться до іншого договору, оскільки сторонами підтверджена їх належність саме до спірного договору, а асортимент, ціна і кількість товару співпадає з поставленою відповідачу. Відсутність в умовах договору строку поставки не впливає на факт укладання договору, оскільки в такому випадку зобовязання повинно бути виконано в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2.2. договору сторони встановили, що протягом строку дії договору грошові зобов`язання відповідача існують і підлягають сплаті у гривні. Сума у гривні визначається шляхом мно-ження грошового еквівалента ціни договору (її неоплаченої частини) в іноземній валюті на офіційний курс гривні до іноземної валюти, який буде встановлений НБУ на день фактичної оплати Відповідачем ціни договору, крім зниження курсу менше ніж встановлений на день підписання договору, коли дана умова договору не застосовується.

Статтею 533 Цивільного кодексу України визначено, що грошове зобовязання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

На виконання умов договору Відповідач 04.09.2008р. сплатив Позивачу за отриманий по договору товар суму 37400,00 грн, 31.10.2008р. 5200,00 грн та 05.12.2008р. 133418,70 грн, що підтверджується виписками по операціям, платіжним дорученням №442 від 28.11.2008р. (а.с. 38-40, 48), всього 176018,70 грн, тобто суму за накладними.

Однак, на відміну від відповідача, який вважав, що його зобовязання за договором повністю виконані, на думку позивача заборгованість відповідачем погашена не повністю, у звязку з визначеним договором порядку вирахування ціни в залежності від офіційного курсу гривні до іноземної валюти (Євро).

З урахуванням курсової різниці на 31.10.2008р. (1 євро = 7,50 грн), що є більшою за існуючу на час укладання договору (1 євро 7,14 грн), сума за отриманий товар відповідно зросла на 262,18 грн та на час сплати (31.10.2008р.) становила 5200,00 : 7,14 х 7,5= 5462,15 грн. Оскільки на 05.12.2008р. курс євро до гривні становив 9,29 грн, відповідно збільшилася курсова різниця на 40175,10 грн та відповідач мав сплатити із розрахунку 133418,7 :7,14 х 9,29 = 173593,8 грн.

З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає правомірною вимогу Позивача щодо стягнення з Відповідача курсової різниці (боргу за поставлений товар) в сумі 40437,28 грн (262,18 грн + 40175,10 грн) та процентів за користування товарним кредитом в сумі 42,70 грн.

Відповідно до п.п. 7.3. - 7.6. договору за несвоєчасне виконання гро-шових зобов`язань по оплаті у встановлені договором строки вартості (ціни) товару та/або процентів за користування товарним кредитом, Відповідач сплачує Позивачу пеню за кожен день прострочення в розмірі 0,3 % від суми боргу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення. А також відшкодовує збитки, завдані Позивачу невиконанням або не належним виконанням грошо-вих зобов`язань в твердій сумі в залежності від строків: 10% за перший повний чи неповний місяць із наступним збільшенням цієї суми на 10% за кожний повний чи неповний місяць прострочення. У випадку про-строчення виконання грошових зобов`язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків Відповідач сплачує на користь Позивача відсотки за неправомірне користування коштами в сумі 28% річних з простроченої суми. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зо-бов`язань по договору припиняється в день виконання стороною зобо-в`язань. З огляду на це пеня за період прострочення платежу 40480,00 грн (борг та відсотки) з 02.12.2008р. по 26.07.2011р. складає 21179,30 грн. Із застосуванням положень ст. 258 Цивільного кодексу України щодо спеціальної позовної давності в один рік та за заявою сторони (ст.267 Цивільного кодексу України) пеня за період з 17.09.2010р. по 26.07.2011р. (313 днів) становить 5397,70 грн.

28% процентів за неправомірне користування грошовими коштами в період з 02.12.2008р. по 26.07.2011р. становлять 30059,50 грн, вірно розраховані позивачем, їх нарахування відповідає положенням ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 22 ЦК України та ч. 1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові втрати (штрафні санкції, сплачені іншим субєктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобовязання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобовязання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Однак, при цьому, відшкодування збитків можливо лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, наявність вини. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Відповідно до вимог ч.2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем. Оскільки Позивачем не доведено належними та допустимими доказами завдання збитків та спричинення них саме Відповідачем, поставка товару позивачем була здійснена з порушенням термінів (вимога позивача від 10.09.2008р.), вартість товару за накладними була сплачена відповідачем повністю 05.12.2008р., знецінення коштів відшкодовується за рахунок встановленої сторонами сплати боргу за курсом до іноземної валюти, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення збитків в сумі 129536 грн, та в цій частині в позові слід відмовити.

Згідно вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Курсова різниця це різниця, яка є наслідком перерахунку однакової кількості одиниць іноземної валюти в національну валюту України при різних валютних курсах, що виникає в зв'язку із знеціненням грошових коштів. Втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів.

Фактично сума, що виникає в зв'язку з курсовою різницею, і є інфляційними втратами. А тому, враховуючи, що сторонами при укладанні договору передбачено відшкодування цієї суми, підстав для стягнення інфляційних втрат в сумі 11496,3 грн колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Таким чином, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі боргу 40437,28 грн, процентів за користування товарним кредитом 42,70 грн, пені 5380,52 грн, процентів за користування коштами 30059,50 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Доводи відповідача спростовані вище встановленим та судом частково відхиляються.

За вказаних обставин суд вважає, що рішення суду першої інстанції, як прийняте з порушенням норм матеріального права, не може залишатися без змін і підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ", м. Київ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2011р. у справі № 6/5005/12627/2011 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства "ЛЕБЕДИНЕ" 53245, с. Весе-ле Нікопольського району Дніпропетровської област1, вул. 40 років Перемоги, 4, код ЄДРПОУ 31164181 (р/р 26001110037651 в АКБ УСБ м. Дніпропетровськ, МФО 305017) на користь Публічного акціонерного товариства "Компанія "РАЙЗ" 03680, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, 152 (поштова адреса: 53003, Дніпропетровська область, Криворізький район, с. Новопілля, вул. Дніпропетровська, 7), код ЄДРПОУ 13980201 (р/р 26003360016675 у ВАТ «Укрексімбанк», м. Київ, МФО 322313) борг 40437,28 грн (сорок тисяч чотириста тридцять сім грн 28 коп), проценти за користування товарним кредитом 42,70 грн (сорок дві грн 70 коп), пеню 5380,52 грн (п`ять тисяч триста вісімдесят грн 52 коп), договірні проценти за користування коштами 30059,50 грн (тридцять тисяч п`ятдесят дев`ять грн 50 коп), витрати по сплаті державного мита - 759,20 грн (сімсот пятдесят девять грн 20 коп), витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу 77,88 грн (сімдесят сім грн 88 коп), судовий збір за розгляд апеляційної скарги - 759,20 грн (сімсот пятдесят девять грн 20 коп.

В решті позову відмовити.

Виконання постанови щодо видачі наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає чинності з часу її оголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцятиденного строку з дати її прийняття.

Головуючий суддя Л.П. Широбокова

Суддя В.В. Прудніков

Суддя Е. В. Орєшкіна

Повний текст постанови складено 21 березня 2012р.