Рішення № 22068546, 13.03.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-3305/2011 року

Провадження № 2/0907/739/2012 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі :

головуючого судді Бойчука О.В.

секретаря Кондратів Х.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Наконечного І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача «Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги», про стягнення страхового відшкодування,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення страхового відшкодування у розмірі 9496 гривень 00 копійок. Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача у справі є «Станція швидкої та невідкладної медичної допомоги».

Позов позивач мотивував тим, що 09 серпня 2009 року, о 10 год. 30 хв. на вул. Незалежності в м. Івано-Франківську сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля позивача Audi 4F А6, д.н.з. НОМЕР_1, та автомобіля «Станції швидкої невідкладної медичної допомоги» Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 Постановою Івано-Франківського міського суду від 17.09.2009 року ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні зазначеного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Внаслідок ДТП автомобілю позивача Audi 4F А6, д.н.з. НОМЕР_1, було спричинено механічні пошкодження та завдано матеріального збитку, вартість якого, згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження, становить 35644,92 гривень. Цивільно-правова відповідальність «Станції швидкої невідкладної медичної допомоги» на момент ДТП була застрахована приватним акціонерним товариством «Страхова група «ТАС», яке виплатило ОСОБА_3 страхове відшкодування в розмірі 16004,10 гривень, що на 9496,00 гривень менше за ліміт виплати, передбачений договором № ВС/7432321 від 04.06.2009 року обовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів. З цих підстав, вважає, що має право на стягнення зазначеного залишку з відповідача, оскільки на зазначену суму також зазнав матеріального збитку.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві, та суду пояснив, що розмір витрат позивача на ремонт автомобіля після ДТП був значно вищим і, згідно акту виконаних робіт від 04 листопада 2009 року, становив 39206,51 гривень. Однак, позивач при визначенні суми відшкодування виходив із висновку експерта, який враховував знос. Вказав, що розписка, яка міститься в матеріалах справи про отримання ОСОБА_3 коштів від ОСОБА_4 жодним чином не свідчить про те, що ці кошти передавались, як відшкодування майнової шкоди, оскільки у розписці про це не зазначено. Спочатку просив допитати у судовому засіданні ОСОБА_4 в якості свідка, однак від свого клопотання відмовився. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, викладених у письмовому запереченні, та суду пояснив, що ОСОБА_4 було частково відшкодовано завдану майнову шкоду, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи. Спочатку просив допитати у судовому засіданні ОСОБА_4 в якості свідка, однак від свого клопотання відмовився. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання не зявився, хоча належно повідомлявся про час та місце судового розгляду справи. Про наміри взяти участь у справі не заявив. Суд вважає, що з метою уникнення порушення права сторін на розгляд даної справи у розумні строки, справу слід розглянути за відсутності представника третьої особи, надіславши йому копію рішення суду та забезпечивши таким чином можливість оскарження.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, які надані суду сторонами на обґрунтування їхніх вимог та заперечень, зясувавши таким чином фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про належну обґрунтованість позовних вимог у звязку з наступним.

Відповідно до вимог статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень, крім випадків наявності підстав для звільнення від доказування, передбачених статтею 61 ЦПК України.

Вина ОСОБА_4 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою судді Івано-Франківського міського суду від 17 вересня 2009 року, яка не скасована, а тому не підлягає доказуванню (а.с. 7).

Відповідно до ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними діями та шкода завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З полісу № ВС/7432321 від 04.06.2009 року обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, копія якого міститься в матеріалах справи, слідує, що автомобіль «Станції швидкої невідкладної медичної допомоги» Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_4 на момент вчинення ДТП, був застрахований у порядку обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в період з 04 червня 2009 року по 03 червня 2010 року, з лімітом відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 25000 гривень (а.с. 6).

Відповідно до платіжного доручення №2957 від 17.12.2009 року, позивачу страховиком відшкодовано матеріальну шкоду в розмірі 16004,10 гривень (а.с. 56-57).

Наведені вище докази сторонами не оспорюются, а тому приймаються судом, як належні.

Надавши належну всебічну та обєктивну оцінку наступним, наданим сторонами доказам, суд вважає що частину з них слід відкинути, як неналежні, з таких підстав.

Так, наданий позивачем та його представником звіт спеціаліста експерта-автотоварознавця ОСОБА_5 №46.09 від 31 серпня 2009 року, з долученим до нього протоколом огляду спеціалістом даного транспортного засобу в натурі, суд вважає належним доказом спричинення позивачу матеріальної шкоди, оскільки в ньому чітко зазначено всі дефекти, які мав автомобіль марки Audi 4F А6, д.н.з. НОМЕР_1, а також чітко вказано характер пошкоджень внаслідок ДТП, зображених на додатках-фототаблицях, назви деталей, які потребують ремонту і заміни, та пошкодження, які настали внаслідок ДТП (а.с.а.с. 10-13, 15, 19-21).

Суд вважає підтвердженим факт відшкодування частини вартості спричиненої позивачу матеріальної шкоди, який представник відповідача обгрунтовує розпискою, копія якої міститься в матеріалах справи, виходячи з того, що в розписці жодним чином не вказано призначення суми переданих коштів, характеру відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, позивач та його представник заперечують факт часткового відшкодування ОСОБА_4 майнової шкоди, а також з того, що в даті розписки містяться виправлення, які хоча і не мають суттєвого значення для змісту розписки, однак викликають сумнів у її дійсності (а.с.а.с. 33, 58).

Виходячи з такої оцінки звіту спеціаліста експерта-автотоварознавця ОСОБА_5 №46.09 від 31 серпня 2009 року, суд вважає, що позивачу завдано матеріальної шкоди на суму 35644 гривні 92 копійки.

Згідно ст. 6. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 28. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно п. 22.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідачів, також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по справі пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, ст. 6, п. 22.1., ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», керуючись ст.ст. 10-11, ст. 57, ст. 60, ч. 4 ст. 61, ч. 1 ст. 88, ст. 213-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», код ЄДРПОУ 30115243, місцезнаходження: проспект Перемоги, буд. № 65, м. Київ, на користь ОСОБА_3, місце проживання: АДРЕСА_1, 9496 гривень 00 копійок матеріальної шкоди, 120,00 гривень витрат по сплаті судового збору, 120,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 800,00 гривень витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Довідка: рішення виготовлено в повному обсязі 02.03.2012 року.

Суддя Бойчук О.В.