Рішення № 22067101, 21.02.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2012 р. Справа № 20/004-12

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства «Решетилівський маслозавод»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 100341,18 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 (довіреність б/н від 20.01.2012 р.)

від відповідача: не з’явився

Обставини справи:

Приватне підприємство «Решетилівський маслозавод»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 100341,18 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 22.04.2011 р. з ФОП ОСОБА_1 договору поставки, згідно якого ПП «Решетилівський маслозавод»зобов’язувалося поставляти у власність покупця товар, а відповідач –приймати та оплачувати його.

Як зазначає позивач, згідно умов договору, ПП «Решетилівський маслозавод»здійснило поставку товару відповідачеві на суму 306359,98 грн., який покупцем був частково оплачений, у зв’язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 76309,98 грн. основного боргу, 6418,40 грн. пені, 8281,81 грн. 20% річних, 9330,99 грн. штрафу, а також відшкодувати позивачу 2006,82 грн. судового збору.

Розгляд справи відкладався.

Представник позивача у судових засіданнях 20.01.2012 р., 21.02.2012 р. позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 20.01.2012 р., 21.02.2012 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 21.02.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

22.04.2011 р. між Приватним підприємством «Решетилівський маслозавод»(постачальник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір поставки, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов’язується у встановлений договором строк передати товар у власність покупця, а покупець зобов’язується прийняти товар та сплатити за нього плату на умовах цього договору.

Пунктом 5.5 договору від 22.04.2011 р. передбачено, що оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Покупець сплачує постачальнику вартість партії товару за відповідною накладною протягом 21 календарного дня від дати поставки.

Відповідно до пп. 9.1.5 договору поставки, за порушення зобов’язань з оплати товару до покупця застосовується пеня відповідно до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення виконання.

Згідно з пп. 9.1.6 договору, покупець зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 20% річних від суми боргу за весь період, що обчислюється з першого дня від дати виникнення заборгованості з оплати і до дати здійснення оплати (зарахування коштів на поточний рахунок постачальника).

У відповідності з пп. 9.1.7 договору, у разі прострочення оплати більше ніж на 10 банківських днів, покупець зобов’язаний сплатити постачальнику додатково штраф у розмірі 10% заборгованої суми.

На виконання умов договору поставки від 22.04.2011 р. позивачем було поставлено ФОП ОСОБА_1 товар на загальну суму 306359,98 грн., що підтверджується видатковими накладними № 127 від 07.05.2011 р. на суму 54749,98 грн., № 128 від 07.05.2011 р. на суму 48600,00 грн., № 838 від 28.05.2011 р. на суму 54750,00 грн., № 399 від 16.05.2011 р. на суму 54750,00 грн.., № 753 від 21.06.2011 р. на суму 22620,00 грн., № 754 від 21.06.2011 р. на суму 12390,00 грн., № 44 від 04.07.2011 р. на суму 58500,00 грн., а також довіреностями на отримання цінностей № 211 від 06.05.2011 р., № 233 від 16.05.2011 р., № 262 від 25.05.2011 р., № 360 від 04.07.2011 р., № 328 від 21.06.2011 р., оригінали яких було оглянуто судом, а копії залучено до матеріалів справи.

Крім того, на підтвердження факту поставки товару позивачем надані податкові накладні № 43 від 07.05.2011 р. на суму 54749,98 грн., № 33 від 07.05.2011 р. на суму 48600,00 грн., № 90 від 16.05.2011 р. на суму 54750,00 грн., № 215 від 27.05.2011 р. на суму 54750,00 грн., № 163 від 21.06.2011 р. на суму 22620,00 грн., № 181 від 21.06.2011 р. на суму 123990,00 грн., № 5 від 04.07.2011 р. на суму 58500,00 грн., копії яких долучено до матеріалів справи.

Проте, ФОП ОСОБА_1 в порушення п. 5.5 договору від 22.04.2011 р. розрахувався за поставлений товар частково в сумі 213050,00 грн., що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку ПП «Решетилівський маслозавод», доданими до позовної заяви.

07.10.2011 р. Приватним підприємством «Решетилівський маслозавод»була виставлена претензія, яка була направлена відповідачу 10.10.2011 р., на суму 93309,98 грн. з проханням погасити зазначену суму заборгованості на протязі 10 днів з моменту отримання претензії.

Після чого, в період з 10.10.2011 р. по 19.12.2011 р., покупцем було здійснено часткову оплату в розмірі 17000,00 грн.

Отже, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором поставки від 22.04.2011 р., позивачем заявлено до стягнення з ФОП ОСОБА_1 76309,98 грн. суми основного боргу.

Крім того, у судовому засіданні 20.01.2012 р. представником позивача надано банківську виписку з особового рахунку за 27.12.2011 р. щодо часткової оплати відповідачем суми боргу в розмірі 3000,00 грн.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період з квітня 2011 р. по січень 2012 р. на суму 73309,98 грн., який був підписаний сторонами та скріплений печатками.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності з ч. 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач у судові засідання не з’явився, відзив на позов, контррозрахунок або докази оплати поставленого позивачем товару суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Як зазначено у ч. 3 п. 4.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»відсутність предмета спору до порушення провадження у справі тягне відмову в позові.

З урахуванням викладеного, встановлення судом факту наявності заборгованості перед позивачем у відповідача, а також факту часткової оплати в сумі 3000,00 грн., здійсненої відповідачем до порушення провадження у справі, позовні вимоги ПП «Решетилівський маслозавод»про стягнення з відповідача суми основної заборгованості підлягають частковому задоволенню в розмірі 73309,98 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 пеню, 20% річних та 10% штрафу.

У відповідності з пп. 9.1.5 договору позивачем визначений розмір пені в сумі 6418,40 грн., у тому числі – за період з 05.07.2011 р. по 09.10.2011 р. на суму 93309,98 грн. в сумі 3843,60 грн., за період з 10.10.2011 р. по 18.10.2011 р. на суму 88309,98 грн. в сумі 337,51 грн., за період з 19.10.2011 р. по 09.11.2011 р. на суму 83309,98 грн. в сумі 778,32 грн., за період з 10.11.2011 р. по 18.12.2011 р. на суму 78309,98 грн. в сумі 1296,94 грн., за період з 19.12.2011 р. по 23.12.2011 р. на суму 76309,98 грн. в сумі 162,03 грн., яка є арифметично вірною та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з приписами ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума 20% річних, заявлена позивачем до стягнення, передбачена пп. 9.1.6 договору поставки б/н від 22.04.2011 р. та становить 8281,81 грн., у тому числі –за період з 05.07.2011 р. по 09.10.2011 р. на суму 93309,98 грн. в сумі 4959,49 грн., за період з 10.10.2011 р. по 18.10.2011 р. на суму 88309,98 грн. в сумі 435,50 грн., за період з 19.10.2011 р. по 09.11.2011 р. на суму 83309,98 грн. в сумі 1004,74 грн., за період з 10.11.2011 р. по 18.12.2011 р. на суму 78309,98 грн. в сумі 1673,47 грн., за період з 19.12.2011 р. по 23.12.2011 р. на суму 76309,98 грн. в сумі 209,07 грн., є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Також позивачем, у відповідності з пп. 9.1.7 договору поставки, заявлена вимога про стягнення з ФОП ОСОБА_1 10% штрафу за прострочення оплати більше, ніж на 10 банківських днів, в сумі 9330,99 грн. на суму боргу в розмірі 93309,98 грн., яка є обґрунтованою, у зв’язку з чим підлягає задоволенню судом.

З урахуванням викладеного вище, позовні вимоги ПП «Решетилівський маслозавод»підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (07400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Решетилівський маслозавод»(38400, Полтавська обл., смт. Решетилівка, вул. Шевченка, 11, код ЄДРПОУ 00446836) – 73309 (сімдесят три тисячі триста дев’ять) грн. 98 коп. основного боргу, 6418 (шість тисяч чотириста вісімнадцять) грн. 40 коп. пені, 8281 (вісім тисяч двісті вісімдесят одну) грн. 81 коп. 20% річних, 9330 (дев’ять тисяч триста тридцять) грн. 99 коп. штрафу, 1946 (одну тисячу чотириста сорок шість) грн. 82 коп. судового збору.

3.          У решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                             В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення –27.02.2012 р.