Вирок № 22060057, 21.03.2012, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 1-41/12

Провадження № 1/1805/41/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2012 року Зарічний районний суд м.Суми в складі:

головуючого - судді Клімашевської І.В.

з участю секретаря Гребенькової О.М.

прокурора Дідик П.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

1) 09.04.1990 року вироком Сумського районного суду Сумської області за ст.117 ч.3, 140 ч.3,42 КК України до 6 років позбавлення волі;

2) 20.10.2000 року вироком Зарічного районного суду м.Суми за ст. 141 ч.2 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

3) 28.03.2006 року вироком Зарічного районного суду м.Суми за ст.186 ч.3 КК України до 4 років позбавлення волі, 18.09.2008 року умовно-достроково (на 1 рік 3 місяці) звільненого від відбування покарання,

маючого не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

20.05.2011 року, близько 2 години, ОСОБА_1, знаходячись біля будинку 10 по вул. Черепіна в м.Суми в компанії малознайомих хлопців, перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння, діючи повторно, з корисливих мотивів, відкрито заволодів мобільним телефоном «IPHONE 4G», вартістю 5691,00 грн., що належав ОСОБА_2, завдавши тим самим потерпілому майнової шкоди на зазначену суму; з викраденим втік та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненому злочині визнав частково, не заперечував факту викрадення майна, проте з кваліфікацією злочину, що інкримінується йому, не погодився, наполягаючи на тому, що викрадення мобільного телефону у ОСОБА_2 він здійснив таємно, не помітно як для потерпілого так і для інших осіб, що відпочивали з ними в той вечір. Так, надаючи пояснення, підсудний показав, що 20.05.2011 року, близько 2 години, він разом із своїми знайомими: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та раніше не знайомими йому хлопцями: ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відпочивали в дворі будинку №10 по вул.Черепіна в м.Суми, розмовляючи та розпиваючи спиртні напої. Ліворуч від нього на лавочці сидів ОСОБА_2, з кармана піджака якого він витягнув мобільний телефон, як потім з»ясувалось «IPHONE 4G», після чого відразу пішов до магазину «Шара», що знаходиться на пр.Лушпи в м.Суми. В зазначеному магазині він підійшов до охоронника, якого знає візуально, та попросив у нього грошей в сумі 30,00 грн., щоб доїхати на таксі до своїх знайомих, залишивши йому викрадений мобільний телефон в залог. Після цього, він зайшов додому, взяв деякі речі, та пішов на зупинку таксі. Проходячи поряд з магазином «Шара»був затриманий працівниками міліції та доставлений до райвідділу міліції для з»ясування обставин. Жалкує про скоєне, просив суворо не карати.

Суд до показів підсудного відноситься критично, розцінюючи їх як спробу ухилитись від відповідальності.

Не дивлячись на часткове визнання підсудним своєї вини, його вина у вчиненні зазначеного злочину підтверджується наступними доказами:

-показами потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні показав, що 20.05.2011 року, близько 2 години, коли він відпочивав в компанії хлопців,серед яких був і підсудний, він відчув, що хтось лазить в кишені його піджаку, де лежав мобільний телефон «IPHONE 4G». Оскільки підсудний сидів праворуч від нього, то він, навіть , не сумнівався в тому, що саме він лазить у нього в кишені. В цей момент, звертаючись до ОСОБА_1, він сказав: «Стій! Що ти робиш!»та, перевіривши кишеню, впевнився, що телефон в кишені вже відсутній. Тоді він звернувся до ОСОБА_1 з вимогою, щоб той віддав йому телефон, на що останній, використовуючи нецензурні слова в його адресу, сказав, що ніякого телефону він не брав. Після цього, потерпілий вирішив перевірити чи не викинув підсудний телефон під лавку або під стіл, нахилився та, підсвічуючи ліхтариком, впевнився в тому, що і там його телефону немає. Це остаточно пересвідчило його в тому, що телефон викрав у нього ОСОБА_1 В подальшому він та його знайомі: ОСОБА_6 та ОСОБА_5, намагались наздогнати ОСОБА_1, з»ясувати у його друзів куди він подівся та де дів мобільний телефон. Через деякий час мобільний телефон йому повернув охоронець магазину «Шара», який пояснив, що телефон дав йому ОСОБА_1 у залог в сумі 30,00 грн. На даний час потерпілий претензій матеріального чи морального характеру до підсудного не має та, оскільки йому шкода відшкодована в повному обсязі, просив суворо ОСОБА_1 не карати;

-показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які в судовому засіданні розповідали про те, як 20.05.2011 року, близько 2 години, ОСОБА_2 повідомив їм про те, що в нього зник мобільний телефон, а також що, на його думку, викрадення вчинив ОСОБА_1, після чого вони намагались найти ОСОБА_1 для з»ясування цієї обставини;

-протоколом очної ставки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, в якому зафіксовано, як під час проведення даної слідчої дії потерпілий вказує на те, що він відчув, як з його кишені ОСОБА_1 витягнув мобільний телефон, а підсудний повідомляє, що ОСОБА_2 помітив як він витягує телефон, запитав: «Де його телефон»в той момент коли він поклав телефон в кишеню своїх штанів, а також про те, що підсудний повністю усвідомлював, що телефоном він заволодів відкрито (а.с.73-74);

-протоколом відтворення обстановки та обставин події від 20.05.2011 року, під час проведення якої ОСОБА_1 вказав на місце, де він разом з потерпілим та іншими хлопцями розпивали спиртні напої, місце де він відкрито заволодів телефоном потерпілого, напрямок, куди він направився після вчиного (а.с. 68-71);

-показами свідка ОСОБА_8, який під час досудового слідства та в судовому засіданні вказав на підсудного, як на особу, що надав йому в залог мобільний телефон «IPHONE 4G»(а.с. 52-55);

-актом добровільної видачі мобільного телефону «IPHONE 4G» від 20.05.2011 оку (а.с.28);

-висновком товарознавчої експертизи №1400 від 25.05.2011 року, згідно якого вартість викраденого мобільного телефону «IPHONE 4G», який належить потерпілому ОСОБА_2, складає 5691,00 грн. (а.с. 35-37).

Таким чином, вина підсудного знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і його дії суд кваліфікує за ст.186 ч.2 КК України, так як він вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж), кваліфікуючою ознакою якого є повторність.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Помякшуючою відповідальність обставиною суд вважає з»явлення із зізнанням. В той же час зазначені в обвинувальному висновку пом»якшуючи обставини: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, суд вважає зайвими, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, крім того, поведінка підсудного та обрана ним позиція щодо часткового визнання вини під час досудового слідства не вказує на наявність таких обставин.

Обтяжуючою покарання обставиною, згідно ст. 67 КК України, є вчинення підсудним злочину в стані алкогольного спяніння.

Характеризуючи особу підсудного слід зазначити, що ОСОБА_1 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняту та не погашену в установленому законом порядку судимість, на даний час проживає з жінкою без реєстрації шлюбу та має на утриманні малолітню дитину ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4, в свідоцтві про народження якої він записаний батьком, за місцем проживання ОСОБА_1 характеризується негативно, не працює, на обліках в диспансерах не перебуває.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що виправлення підсудного можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, тому покарання ОСОБА_1 необхідно призначити в межах санкції статті, за якою його визнано винним, - у виді позбавлення волі.

Долю речових доказів по справі, суд вважає за необхідне вирішити у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.

Згідно ст.93 КПК України з засудженого підлягають стягненню судові витрати по справі за проведену експертизу.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, призначивши йому покарання за цим законом у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - взяття під варту.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 рахувати з дня його затримання, тобто з 10.12.2011 року.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі за проведену 25.05.2011 року експертизу на загальну суму 168,84 грн. (банківські реквізити: одержувач НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області, р/р 31256272210011, банк ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код за ЄДРПОУ 25574892, свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів бюджету 25010100.)

Речові докази по справі:

-мобільний телефон «IPHONE 4G», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2, після набрання вироком законної сили, - вважати повернутим законному володільцю.

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя Клімашевська І.В.