Рішення № 22055267, 20.03.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.12 Справа№ 5015/420/12

За позовом: Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця», м. Львів

до відповідача: Корпорації «Корпорація будівельних підприємств «Львівінвестбуд», м. Львів

про стягнення 18042 грн. 00 коп.

Суддя Морозюк А.Я.

при секретарі Чопко К.М.

Представники сторін:

від позивача: Тарарук Л.Р. начальник юридичного сектора ВП «Тернопільська дирекція залізничних перевезень»

від відповідача: Венгер Д.О. представник, ОСОБА_1 - представник

Судом розяснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 20.03.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено та підписано 23.03.2012 року.

Позов заявлено Державним територіально-галузевим обєднанням «Львівська залізниця»до Корпорації «Корпорація будівельних підприємств «Львівінвестбуд»про стягнення 18 042 грн. 00 коп. плати за користування вагонами залізниці.

Ухвалою суду від 08.02.2012 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 28.02.2012 р. Ухвалою суду від 28.02.2012 р. за клопотанням відповідача розгляд справи відкладено на 20.03.2012 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві, письмових поясненнях та матеріалах справи. В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на те, що в жовтні 2011 року по залізничних накладних на адресу відповідача на станцію Злочев прибули вагони із каменем бутовим, які у звязку із відсутністю у Корпорації КБП «Львівінвестбуд»підїзної колії подавались під вивантаження на місця загального користування та були прийняті повноважною особою відповідача. За час перебування вагонів залізниці у безпосередньому розпорядженні вантажовласника, тобто від моменту прийняття вагонів від залізниці (згідно повідомлень про подавання вагонів) до часу отримання повідомлення про закінчення вантажної операції (згідно повідомлень про забирання вагонів та повідомлень про закінчення вантажних операцій з вагонами) залізницею відповідачу нараховано плату за користування вагонами, яка згідно відомостей плати за користування вагонами склала 18042,00 грн. Оскільки відповідач за користування вагонами не розрахувався, позивач направив йому претензію №41/12-ДН70 від 01.12.2011 р. з вимогою у 10-денний термін погасити заборгованість, однак претензія залишена відповідачем без задоволення та відповіді. Таким чином позивач просить стягнути з відповідача на його користь 18042,00 грн плати за користування вагонами залізниці.

Відповідач у поданому письмовому поясненні, а його представники в судовому засіданні позов заперечують в повному обсязі. Зокрема зазначили, що відповідно до п.1.2 Розяснень Президії Вищого господарського суду України №04-5/225 від 29.09.2008 року взаємовідносини залізниці з іншими підприємствами щодо порядку і умов експлуатації залізничних підїзних колій, подачі та забирання вагонів визначаються договором, однак такий сторонами не укладався. А також в порушення п. 34, п. 46 Статуту залізниць України позивач вчасно не повідомив відповідача про час подачі вагонів під вивантаження та невірно здійснив розрахунок плати за ймовірне користування вагонами відповідачем. Також, відповідач зазначив, що між сторонами укладено договір у відповідності до п. 1.1 якого позивач зобовязувався здійснити навантажувально-розвантажувальні роботи, а відповідач прийняти та оплати надані послуги, а тому затримка вагонів відбулась з причин що залежали від позивача. Крім цього позивачем порушено порядок затвердження факту затримки вагонів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд встановив наступне.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що підставами для виникнення цивільних прав і обов'язків зокрема, є як договори та інші правочини, так і те, що цивільні права і обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події. Статтею 306 ГК України передбачено, що перевезенням вантажів визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій і громадян, які користуються залізничним транспортом визначаються Статутом залізниць України (затвердженим постановою КМ України від 06.04.1998р. №457).

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, тощо. Статтею 6 Статуту залізниць України передбачено, що накладна - основний перевізний документ, обов'язкова двостороння письмова форма угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача.

Як вбачається з матеріалів справи, в жовтні 2011 р. із станції Новоград-Волинський 1 було направлено на станцію Злочев на адресу Корпорації «КБП «Львівінвестбуд»вагони із каменем бутовим. Так по залізничній накладній №34400077 від 13.10.2011 р. направлено вагони №№ 65382954, 67876458, 66539438, 66447061, 62371018, 65335309, 65285371, 67382457, 65294563, 63797682, по залізничній накладній №34561233 від 27.10.2011 р. направлено вагони №№ 44952117, 44939353, 44690824, 44635654, 44931160, 44920502, 44927853, по залізничній накладній №34576264 від 28.10.2011 р. направлено вагони №№ 44408458, 44633600, 44905834, 44170330, 44951788, 44794444.

Факт передавання позивачем та прийняття відповідачем вказаних вагонів підтверджується підписами повноважних осіб сторін на памятках про подавання вагонів, памятках про забирання вагонів та на повідомленнях про закінчення вантажних операцій з вагонами (зі сторони відповідача підписано ОСОБА_1 (право підпису засвідчено довіреністю №10 від 01.09.2011 р.).

Згідно із ст.46 Статуту залізниць України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Статтею 119 Статуту передбачено, що за користування вагонами залізниці вноситься плата, порядок визначення плати за користування вагонами та звільнення від зазначеної плати встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами (далі за текстом - Правила), затвердженими наказом Мінтрансу України від 25.02.1999р. №113, зареєстрованим у Мінюсті України 15.03.1999р. за №165/3458 (з наступними змінами і доповненнями). Отже Правилами передбачено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі вантажовласники) вносять плату. Про закінчення вантажних операцій і готовність вагонів до забирання локомотивом залізниці вантажовласник повинен повідомити станцію за встановленою формою.

- Згідно памятки №86 про подавання вагонів 14.10.2011 р. о 19:00 год. відповідачу передано вагони №№65382954, 67876458, 66539438, 66447061, 62371018, 65335309, 65285371, 67382457, 65294563, 63797682, з яких залізниці було повернуто: згідно памятки №87 про забирання вагонів та повідомлення №90 про закінчення вантажних операцій з вагонами 17.10.2011 р. о 18:00 год. вагони №65335309 та №65285371 (час користування 71 год); згідно памятки №88 про забирання вагонів та повідомлення №91 про закінчення вантажних операцій з вагонами 18.10.2011 р. о 01:50 год. повернуто вагони №66447061 та №62371018 (час користування 78:50 год); згідно памятки №89 про забирання вагонів та повідомлення №92 про закінчення вантажних операцій з вагонами 18.10.2011 р. о 16:30 год. повернуто вагони №№67382457, 65294563, 63797682, 65382954, 67876458, 66539438 (час користування 93:30 год).

- Згідно памятки №96 про подавання вагонів 30.10.2011 р. о 10:10 год відповідачу передано вагони №№44952117, 44939353, 44690824, 44635654, 44931160, 44920502, 44927853, та які були повернуті залізниці, згідно памятки №97 про забирання вагонів та повідомлення №100 про закінчення вантажних операцій з вагонами, 01.11.2011 р. о 16:00 год. (час користування 53:50 год)

- Згідно памятки №97 про подавання вагонів 31.10.2011 р. о 10:00 год відповідачу передано вагони №№ 44408458, 44633600, 44905834, 44170330, 44951788, 44794444, та які були повернуті залізниці, згідно повідомлення №102 про закінчення вантажних операцій з вагонами, 02.11.2011 р. о 09:00 год. (час користування 47 год).

Правилами встановлено, що час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника, облік часу користування вагонами і нарахування плати за користування ними провадиться за Відомістю плати за користування вагонами. Відповідно до Правил користування вагонами час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Плата за користування нараховується на кожний вагон і контейнер після прийняття його залізницею від вантажовласника. Час користування обчислюється окремо для кожного вагона за його номером. Номерному обліку часу користування підлягають усі вагони і контейнери, подані під вантажні операції на місця загального користування. Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Розмір плати за користування вагонами і контейнерами в залежності від часу користування встановлюється згідно з чинним законодавством. Ставки плати за користування вагонами і контейнерами встановлені Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 року №317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356, із врахуванням коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника в редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 25.02.2011р. №8 (коефіцієнти, що застосовуються до плати за користування вагонами з 01.10.2011р.- 1,19, з 01.11.2011р. - 1,216).

Отже за час перебування зазначених вище вагонів під вивантаженням до часу отримання повідомлення про закінчення вантажних операцій і готовність вагонів до забирання залізницею відповідачу нараховано плату за користування вагонами: по відомості №18100001 - 3266,20 грн. без ПДВ (за користування вагонами № №65335309, №65285371, №66447061, №62371018); по відомості №20100003 7069, 80 грн. без ПДВ (за користування вагонами № №67382457, 65294563, 63797682, 65382954, 67876458, 66539438); по відомості №02110008 2963,80 грн. без ПДВ (за користування вагонами №№44952117, 44939353, 44690824, 44635654, 44931160, 44920502, 44927853); по відомості №04110011 1735,20 грн. без ПДВ (за користування вагонами №№ 44408458, 44633600, 44905834, 44170330, 44951788, 44794444), що в сумі склало 15035,00 грн, а з ПДВ - 18042,00 грн.

Суду представлено акти загальної форми №190 від 20.10.2011р.,№195 від 02.11.2011 р. №196 від 04.11.2011 р. в яких зафіксовано, що вантажовідправник відмовився від оплати за користування вагонами по відомості (№18100001, №02110008, №04110011) в звязку з тим, що вагони вивантажувались силами МЧ, з якими укладено договір на вивантаження.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Матеріалами справи підтверджено, що вантажоодержувача належно повідомлено про подавання партій вагонів під вивантаження на місця загального користування, і вагони передані його повноважному представнику, прийняття вагонів засвідчено памятками про подавання вагонів, факт забирання вагонів залізницею засвідчено памятками про забирання вагонів, облік часу користування вагонами і нарахування плати за користування ними проведено за відомостями плати за користування вагонами відповідно до Правил, таким чином нарахована відповідачу плата за користування вагонами, яка згідно відомостей за користування вагонами та розрахунку позовних вимог склала 18042,00 грн. в т. ч. ПДВ є обґрунтованою і підлягає до стягнення.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Посилання відповідача на п.1.2 розяснення Президії Вищого господарського суду України №04-5/225 від 29.09.2008 р. щодо відсутності договору, яким визначається порядок і умови експлуатації залізничних підїзних колій, подача та забирання вагонів, є безпідставним, оскільки обовязки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій і громадян які користуються залізничним транспортом, та порядок визначення плати за користування вагонами та звільнення від зазначеної плати, як вище зазначалось встановлено Статутом залізниць України та Правилами користування вагонами і контейнерами, відповідно до умов яких позивачем здійснено нарахування. Щодо тверджень відповідача про затримку вагонів виключно з причин, що залежали від позивача, то такі відповідачем не підтверджені. Посилання відповідача на укладений 09.09.2011 р. між сторонами договір, відповідно до якого позивач, як виконавець зобовязується здійснювати навантажувально-розвантажувальні роботи, а відповідач, як замовник прийняти та оплатити надані послуги, суд до уваги не бере оскільки предметом спору у даній справі є заборгованість за користування вагонами у чітко визначений сторонами час, а не зобовязання у звязку з невиконанням даного договору.

Судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 174, 193, 306 ГК України, ст. 526 ЦК України, ст.ст. 4-3, 33, 34,43,49, ст.ст. 82 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Корпорації «Корпорація будівельних підприємств «Львівінвестбуд»(79066, м. Львів, вул. Зелена, 269-В, ідентифікаційний код 36312645) на користь Державного територіально-галузевого обєднання «Львівська залізниця»(79007, м. Львів, вул. Гоголя, 1, ідентифікаційний код 01059900) 18 042 грн. 00 коп. плати за користування вагонами залізниці, 1 609 грн. 50 коп. - судового збору.

3.Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Морозюк А.Я.