Рішення № 22055085, 20.03.2012, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" березня 2012 р.Справа № 5013/168/12 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. при секретарі судового засідання Приліпко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5013/168/12

за позовом: Прокурора Добровеличківського району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, м. Київ, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Кіровоград

до відповідача: Селянського (фермерського) господарства "Надежда" Антонова Олександра Івановича, смт. Добровеличківка Кіровоградської області

про стягнення 2604,02 грн.

Представники сторін:

від прокуратури - Стойко А.В., прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах прокуратури (посвідчення № 1033);

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 167 від 15.04.2011р., директор;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор Добровеличківського району Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої виступає Український державний фонд підтримки фермерських господарств, від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, звернувся до господарського суду з позовною заявою від 23.02.2012р. про стягнення з селянського (фермерського) господарства "Надежда" Антонова Олександра Івановича заборгованості по фінансовій підтримці (допомозі) у розмірі 2604,11 грн., з якої: 2500 грн. сума основного боргу, 7,50 грн. інфляційні та 96,61 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 28.02.2012 р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 5013/168/12, розгляд справи призначено на 20.03.2012 р.

В судовому засіданні 20.03.2012р. представником позивача подано заяву про зменшення розміру пені, в якій останній просить стягнути пеню в сумі 96,52 грн. (а.с. 47). Прокурор не заперечив проти поданої заяви. В іншій частині представники позивача та прокуратури позовні вимоги підтримали повністю.

Господарський суд розглядає справу з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, оскільки згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач участі уповноваженого представника в судове засідання 20.03.2012р. не забезпечив, відзив на позов та інших витребуваних документів до суду не подав, хоча належним чином сповіщений про дату, час і місце проведення засідання суду, що підтверджується повідомленням органу поштового зв'язку (а.с. 35).

У відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 10 Закону України "Про фермерське господарство" функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки, становлення і розвитку фермерських господарств виконує Український державний фонд підтримки фермерських господарств, який є державною бюджетною установою і діє на основі статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики України.

Згідно статті 11 Закону України "Про фермерське господарство" та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.04 р. №1102, Український державний фонд підтримки фермерських господарств на поворотній основі надає фермерським господарствам фінансову підтримку.

11.12.2007р. між Кіровоградським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та селянським (фермерським) господарством "Надежда" Антонова Олександра Івановича укладено договір № 94 про надання фінансової підтримки (допомоги) селянсько фермерському господарству (далі - Договір, а.с. 13-14).

За умовами укладеного договору позивач зобов'язався надати відповідачеві фінансову підтримку (допомогу) у розмірі 25000,00 грн. (розділ 1 Договору), а відповідач прийняв зобов'язання використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) згідно зі встановленим графіком (п. 3.4.2 Договору).

Цільове призначення фінансової підтримки (допомоги) - для виробництва, переробки і збуту виробленої фермерським господарством продукції (розділ 2 Договору).

Згідно з пунктом 3.2.1. Договору сума фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначеної в договорі суми на поточний рахунок відповідача.

В пункті 3.4.2. Договору сторонами встановлено Графік повернення фінансової підтримки (допомоги), який передбачає щорічну сплату відповідачем частини суми на рівні 5000,00 грн. у строк до 01 листопада відповідного року.

Викладені в Договорі умови узгоджені між сторонами шляхом скріплення тексту договору підписами повноважних представників сторін та печатками підприємств.

Чинність Договору визначено з дати його підписання та до повного повернення селянським (фермерським) господарством "Надежда" Антонова Олександра Івановича коштів фінансової підтримки (допомоги) та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених цим Договором (п.п. 7.1., 7.2. Договору).

При вирішенні спору, господарський суд виходить з наступного.

Укладений між сторонами договір № 94 від 11.12.2007 р. за своєю правовою природою є договором позики, правовідносини за якими регулюються главою 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 1046 глави 71 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З матеріалів справи слідує, що позивач свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі, перерахувавши на банківський рахунок відповідача за платіжним дорученням № 7 від 14.12.2007р. суму фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 25000,00 грн. (а.с. 18).

Натомість, відповідач взяті на себе договірні зобовязання у встановлений графіком строк належним чином не виконав та не повернув повністю кошти фінансової підтримки.

Так, з банківської виписки від 01.03.2011р. вбачається, що відповідачем на погашення заборгованості по Договору перераховано позивачу 28.02.2011 р. 7500,00 грн. (а.с. 39), з яких лише 2500,00 грн. враховані на погашення заборгованості згідно Графіку за 2011р., а кошти в розмірі 5000,00 грн. - на погашення боргу за 2010р. (а.с. 44).

Таким чином, відповідач прострочив повернення за Графіком 2500,00 грн., що підлягали сплаті у строк до 01.11.2011р.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повернення відповідачем суми отриманої фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 2500,00 грн., позовні вимоги в цій частині заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сума заявлених інфляційних, які підлягають стягненню з відповідача, за період з листопада 2011 р. по січень 2012 р. згідно розрахунку позивача становить 7,50 грн. (а.с. 38).

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України встановлює у сфері господарювання такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

На підставі статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ч. 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони в п. 5.2. Договору передбачили відповідальність селянського фермерського господарства за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) у вигляді пені, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

За даних обставин, є правомірним нарахування позивачем пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за період з 01.11.2011 р. по 30.01.2012 р. на суму заборгованості 2500,00 грн. що становить 96,52 грн. (а.с. 47). Вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

З урахуванням наведеного вище, позовні вимоги підлягають повному задоволенню на суму 2604,02 грн., з якої: 2500 грн. сума основного боргу, 7,50 грн. інфляційні та 96,52 грн. пені.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача в доход бюджету.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Надежда" Антонова Олександра Івановича (27000, Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, вул. Леніна, 58, ідентифікаційний код 20647212, р/р 26002301215, МФО 323839, АТ "Державний ощадний банк України") на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Київ, вул. Суворова, 9, ідентифікаційний код 20029342), від імені якого діє Кіровоградське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (25006, м. Кіровоград, вул. Тімірязєва, 84, ідентифікаційний код 22217705, р/р 37122009001007 в ГУДК в Кіровоградській області, МФО 823016) заборгованість у розмірі 2604,02 грн., з якої: 2500 грн. сума основного боргу, 7,50 грн. інфляційні та 96,52 грн. пені.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства "Надежда" Антонова Олександра Івановича (27000, Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, вул. Леніна, 58, ідентифікаційний код 20647212, р/р 26002301215, МФО 323839 АТ "Державний ощадний банк України") в доход Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м. Кіровограді Кіровоградської області, банк: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО: 823016, ідентифікаційний код: 38037409, рахунок: 31211206783002, код: 22030001) судовий збір в сумі 1609,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дане рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України.

Примірник рішення направити селянському (фермерському) господарству "Надежда" Антонова Олександра Івановича за адресою: 27000 Кіровоградська область, смт. Добровеличківка, вул. Леніна 58.

Суддя В.В. Тимошевська

Повне рішення складено 23.03.2012р.