Рішення № 22054874, 20.03.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" березня 2012 р. Справа № 6/5007/8/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - довіреність за вих. №112 від 19.03.12р.;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Брикетуючі технології" (с.Троща, Чуднівський район, Житомирська область)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Согал-Еко" (м.Москва. Російська Федерація)

про стягнення 300 000,00 руб. (75 987,00 грн. по курсу НБУ)

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 300 000,00 руб. заборгованості за поставлене обладнання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити в повному обсязі. Подав копію довідки з ЄДРПОУ від 12.05.10р. та підписані сторонами акти звірки розрахунків станом на 13.02.12р. (а.с.33-35).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, на підтвердження чого в матеріалах справи міститься поштове повідомлення про отримання останнім ухвали господарського суду (а.с.30).

Оскільки відповідачем не подано відзиву на позовну заяву та витребувані господарським судом документи, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.05.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Согал-Еко" (покупець/відповідач) та Приватним підприємством "Брикетуючі технології" (продавець/позивач) було укладено Контракт №030511 на поставку обладнання (а.с.5-8) з додатковими угодами №1 від 20.06.11р., №2 від 05.07.11р., №6 від 02.08.11р. (а.с.9-13).

Згідно п.1.1 Контракту та Додаткових угод №2 і №6 до нього, продавець зобов'язався виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити:

- прес ударно-механічний ПУМ-800 для брикетування відходів деревообробки вартістю 650000,00 руб.;

- прес ударно-механічний ПУМ-400 для брикетування відходів деревообробки вартістю 495000,00 руб.;

- комплекс для подрібнення соломи ИС-1200М вартістю 720000,00 руб.

- комплекс для сушіння САД-0,6-1,2 вартістю 495000,00 руб.

На виконання умов Контракту та Додаткових угод до нього позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 2360000,00 руб., що підтверджується відповідними вантажними-митними деклараціями (ВМД) та доповненням №1 до ВМД (а.с. 15-17).

Пунктом 4.1 Контракту та Додатковою угодою №6 від 02.08.11р. сторони встановили графік оплати виробничого обладнання, згідно якого відповідач зобов'язався сплатити 835000,00 руб. - до 15.05.11р., 500000,00 руб. - до 10.06.11р., 570000,00 руб. - до 30.06.11р. та 455000,00 руб. - до 31.08.11р.

Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково на суму 2060000,00 руб., що підтверджується Довідкою Житомирського регіонального управління "ПриватБанк" від 19.01.12р. (а.с.14).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань у останнього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 300 000,00 руб.

Оскільки у відповідності до п. 4.1 Договору та Додаткової угоди №6 строк оплати закінчився 31.08.11р., позивачем була направлена відповідачу претензія на суму 300000,00 руб. з вимогою сплатити борг (а.с.18).

У відповіді на претензію від 19.01.12р. відповідач визнав борг в сумі 300 000,00руб., та повідомив, що затримка оплати поставленого обладнання виникла через несвоєчасні розрахунки його контрагентів, що у свою чергу призводить до не проведення розрахунків у строки, визначені Контрактом №030511 від 03.05.11р. (а.с.19).

Враховуючи, що Додатковою угодою №6 сторони визначили, що всі спори та суперечки, які можуть виникнути із цього Контракту або у зв'язку із ним, підлягають вирішенню в господарському суді, за виключенням підсудності загальним судам, за місцем знаходження продавця - ПП "Брикетуючі технології" із застосуванням діючого законодавства України, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, господарський суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до вимог ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Нормою ст. 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач заборгованість в розмірі 300 000,00 руб. визнав, про що зазначив у відповіді на претензію (а.с.18) та акті звіряння розрахунків станом на 13.02.12р. (а.с.34), однак, доказів проведення розрахунків з позивачем на час розгляду справи суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 300000,00 руб. правомірні та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як зазначалось вище, відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив, доказів сплати боргу не надав.

За таких обставин господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та укладеного Контракту з Додатковими угодами до нього, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33, 43, 44, 49, 75, 82-85, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Согал-ЕКО (119192, Російська Федерація, м. Москва, Мічурінський проспект, буд. 24, кв.8, код 17543549)

- на користь Приватного підприємства "Брикетуючі технології" (13260, Житомирська обл., Чуднівський р-н., с. Троща, вул. Загребельна, 64 , код 36802651) - 300 000,00руб., а також 1609,50грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати: 2 прим.: 1 - в справу;

2 - відповідачу (реком. з повід.)