Ухвала суду № 22053501, 21.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 р.Справа № 2а-14401/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. по справі№2а-14401/11/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства завод "Південкабель"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ПАТ завод "Південкабель", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харків, в якому, з урахуванням уточнень, просив скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харків від 28.10.2011 р. форми "В1" №0001460840 про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 р. у розмірі 8323.00 грн. та штрафу у сумі 4162.00 грн., форми "В4" №0001470840 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2011 р. у розмірі 2797.00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що на підставі акту перевірки № 2085/40-028/00214534 від 19.10.11 р. СДПІ ВПП у м. Харкові прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.10.11 р. форма "В1" №0001460840 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2011 р. у сумі 8323,00 грн. та штрафу 4162,00 грн., "В4" № 0001470840 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за липень 2011 р. у розмірі 2798,00 грн. На думку позивача податкові повідомлення-рішення є незаконними, необґрунтованими та підлягають скасуванню, оскільки актом перевірки відповідача безпідставно не прийняті податкові накладні за червень та липень 2011 р., отримані нами від контрагентів ПП «Істсервіс», ТОВ «Канцопт і Компанія», ПП «ОВД-Трейд», ТОВ «АПК» «Харківцукорзбут» з посиланням, що дані контрагенти не вели та не могли вести таку фінансово-господарську діяльність, бо податківці не знайшли їх за юридичною адресою для зустрічних перевірок, а також вказаним підприємствам направлені повідомлення про відсутність за місцем знаходження. Позивач не може нести відповідальність за неприйняття або не визнання податковими органами звітності контрагентів, за неналежне виконання контрагентами своїх податкових зобов'язань, а не прийняті відповідачем до зарахування податкові накладні відповідають усім вимогам діючого податкового законодавства й у позивача відсутні будь-які порушення вимог п. 198.3 ст. 198, пп. 200.1-200.4 ст. 200, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Харкові від 28.10.2011 р. форми "В1" №0001460840 про зменшення Публічному акціонерному товариству завод «Південкабель» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2011 р. у розмірі 8323.00 грн. та штрафу у сумі 4162.00 грн., форми "В4" №0001470840 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за липень 2011 р. у розмірі 2797.00 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства завод «Південкабель» 03,40 грн. сплаченого судового збору.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1, п. 200.3, п.200.4, п. 201.10 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.

Враховуючи неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, повідомлених належним чином і про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 20.09.2011 р. по 19.10.2011 р. фахівцем Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Харкові проведена позапланова виїзна документальна перевірка Публічного акціонерного товариства завод «Південкабель» з питань законності та достовірності декларування відємного значення з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за липень 2011 р. у розмірі 4474769,00 грн. та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за липень 2011 р. у розмірі 1235353,00 грн., яке виникло за рахунок відємного значення, що декларувалось в період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р.

За наслідками проведення перевірки відповідачем складено акт №2085/40-028/00214534 від 19.10.2011 р., яким встановлено порушення позивачем податкового законодавства, зокрема, порушення п.198.1 ст. 198, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ: завищення суми податкового кредиту за червень 2011р. на 8323,0 грн. по взаємовідносинам з наступними контрагентами: ПП «Істсервіс» (код ЄДРПОУ 36225442), ТОВ «Канцопт і Компанія» (код ЄДРПОУ 37367146), ПП "ОВД-ТРЕЙД", (код ЄДРПОУ 37091177), ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» (код ЄДРПОУ 37190987) за результатами перевірки податковий кредит за червень 2011р. складає 19992366.0 грн., завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за червень 2011 року на суму 8323,0 грн., та підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 1227030.0 грн., завищення суми податкового кредиту за липень 2011р. на 2798,0 грн. по взаємовідносинам з наступним контрагентом: ПП «ОВД-ТРЕЙД», за результатами перевірки податковий кредит за липень 2011р. складає 19503910,0 грн., завищення від"ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ за липень 2011 року на суму 2798,0 грн., та підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 4471971,0 грн., завищення суми бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ за липень 2011р. на 8323,0 грн. Перевіркою встановлено, що відповідно до п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України сума ПДВ що підлягає бюджетному відшкодуванню за липень 2011р. складає 1227030.0 грн.

На підставі акту перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.10.11 р. форма "В1" №0001460840 про зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за липень 2011 р. у сумі 8323,00 грн. та застосування штрафу в сумі 4162,00 грн., "В4" № 0001470840 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за липень 2011 р. у розмірі 2798,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, ПАТ «Завод «Південкабель» та його контрагентами було належним чином оформлено договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформлено первинні документи податкової та бухгалтерської звітності у розумінні Податкового кодексу України, а також з необґрунтованості висновків податкового органу щодо завищення позивачем сум податкового кредиту по ПДВ за червень та липень 2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Положеннями п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У випадку, коли платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, приписами п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено проведення документальної позапланової виїзної перевірки. З цієї підстави документальна позапланова виїзна перевірка проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. За замістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, що здійснює операції з постачання товарів/послуг.

Відповідно до п.п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог.

Таким чином, норми податкового законодавства повязують виникнення права платника податку на податковий кредит з наявністю податкової накладної. Разом з цим, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих постачальниками податкових накладних, не є безумовною підставою для обрахування податкового кредиту по податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, як у випадку нездійснення самих операцій.

Судовим розглядом встановлено, що позивач мав взаємовідносини з наступними контрагентами: ПП «Істсервіс», ТОВ «Канцопт і Компанія», ПП "ОВД-ТРЕЙД", ТОВ «АПК «Харківцукорзбут».

Так, 10.01.2010 р. ЗАТ завод «Південкабель» уклало договір №1/2011/10 з ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» на поставку цукру.

Факт передачі товару підтверджується виписаними ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» на адресу позивача податковою накладною №85 від 06.06.2011 р., рахунком-фактурою №1767 від 02.06.2011 р.

Придбаний товар доставлявся на складські приміщення Публічного акціонерного товариства завод «Південкабель» транспортом ТОВ «Архар» згідно товарно-транспортної накладної №1991 від 07.06.2011 р.

Оплата за товар на адресу ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» зроблена в повному обсязі.

Також у червні 2011 р. позивач придбавав у ПП «Істсервіс» ганчіря бавовняно-паперове кольорове, що підтверджується рахунком-фактурою №ИСО/0000348 від 08.06.2011 р., видатковою накладною №ИСО/0000329 від 10.06.2011 р., податковою накладною №28 від 10.06.2011 р. Доставка товару здійснена на адресу покупця транспортом ПП ОСОБА_1, згідно до товарно-транспортної накладної. Оплата за товар зроблена в повному обсязі.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ «Канцопт і Компанія» 10.01.2011 р. укладено договір №КК 2501 на купівлю паперу та канцтоварів.

На виконання даного договору ТОВ «Канцопт і Компанія» виписані: видаткові накладні №КЦ0/0004011 від 07.06.2011 р., №КЦ0/0004196 від 14.06.2011 р., №КЦ0/0004197 від 14.06.2011 р., №КЦ0/0004010 від 07.06.2011 р., №КЦ0/0004195 від 14.06.2011 р., №КЦ0/0004012 від 09.06.2011 р., №КЦ0/0004013 від 07.06.2011 р., №КЦ0/0004604 від 25.06.2011 р., та податкові накладні №159 від 07.06.2011 р., №349 від 14.06.2011 р., №350 від 14.06.2011 р., №158 від 07.06.2011 р., №348 від 14.06.2011 р., №187 від 06.06.2011 р., №160 від 06.06.2011 р., №743 від 24.06.2011 р.

Придбаний товар доставлений на адресу покупця, що підтверджується товарно-транспортними накладними №ИС0/0011263 від 07.06.2011 р., №ИС0/0011461 від 14.06.2011 р., №ИС0/0011460 від 14.06.2011 р., №ИС0/0011294 від 07.06.2011 р., №ИС0/0011462 від 14.06.2011 р., №ИС0/001171 від 09.06.2011 р., від 07.06.2011 р., №ИС0/0011753 від 25.06.2011 р.

Оплата за товар зроблена згідно платіжних документів.

Крім того, позивач придбав у ПП «ОВД-ТРЕЙД» барабани. На адресу покупця були виписані: податкові накладні №166 від 14.06.2011 р., №186 від 15.06.2011 р., №187 від 15.06.2011 р., №375 від 30.06.2011 р., №67 від 08.07.2011 р., №168 від 20.07.2011 р., та видаткові накладні №140602 від 14.06.2011 р., №150603 від 15.06.2011 р., №150604 від 15.06.2011 р., №300601 від 30.06.2011 р., №080701 від 08.07.2011 р., №200701 від 20.07.2011 р. Вчинення господарської операції підтверджується прибутковими ордерами №517, №518, №521, №558, №590, №631. За вказані товари позивачем кошти сплачені.

Дослідивши первинні документи позивача по взаємовідносинам з контрагентами, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції та вважає, що за своїм змістом вони відповідають вимогам законодавства, що предявляються до первинних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, зауважень щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові Акті перевірки не містить. Підстав для висновку про те, що ПАТ «Завод «Південкабель» було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, матеріалами справи не встановлено.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що між ПАТ «Завод «Південкабель» та його контрагентами було належним чином оформлено договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформлено первинні документи податкової та бухгалтерської звітності у розумінні Податкового кодексу України.

Щодо висновків податкового органу щодо неправомірного включено до складу податкового кредиту суми за червень та липень 2011 р. по взаємовідносинам з ПП «Істсервіс», ТОВ «Канцопт і Компанія», ПП «ОВД-ТРЕЙД», ТОВ «АПК «Харківцукорзбут» на підставі того, що неможливо провести зустрічні перевірки вказаних контрагентів позивача, в зв'язку з не встановленням їх фактичного місцезнаходження, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Як свідчать матеріали справи, податковим органом не надано доказів, що слугували б підставою для зменшення позивачу суми відємного значення та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Також, в матеріалах справи відсутні докази фактичного нездійснення ПАТ «Завод «Південкабель» господарських операцій або докази невідповідності вимогам законодавства первинних документів позивача за взаємовідносинами з особами, що не мають правоздатності або статусу платників ПДВ, за нікчемними правочинами або господарськими операціями, що не відповідають закону, докази придбання позивачем товарів (робіт, послуг), які несумісні з господарською діяльністю або не використовувались в господарській діяльності.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те що вимоги позивача правомірні та такі, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від17.11.2011р. по справі№2-а-14401/11/2070 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011р. по справі№2а-14401/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддяКатунов В.В.

Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.