Постанова № 22053499, 22.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2012 р. Справа № 2а-7355/11/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

при секретарі Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засідання у місті Харкові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базель" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Базель" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування та визнання нечинним рішень, -

В с т а н о в и л а:

У грудні 2010 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Базель", (далі ТОВ "Базель") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова (далі ДПІ у Київському районі м. Харкова) про визнання нечинним та скасування рішень:

- № 0003572302 від 21.09.2010 року, яким підприємству визначено податкове зобовязання із застосуванням звичайних цін на загальну суму 867.649 грн. у тому числі за основним платежем 788.772 грн. та за штрафними(фінансовими) санкціями 78.877 грн.;

- № 0003602302 від 21.09.2010 року, яким підприємству визначено податкове зобовязання із застосуванням звичайних цін на загальну суму -820.323 грн., у тому числі за основним платежем 631.018 грн. та за штрафними(фінансовими) санкціями 189.305 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року в задоволенні позову ТОВ "Базель" відмовлено.

Не погоджуючись с судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування та недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді Харківського апеляційного адміністративного суду, представників сторін, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ТОВ "Базель" підлягає частковому задоволенню, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року слід відповідно до правил, визначених п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, частково скасувати, з наступних підстав.

Судом встановлено, що наслідками проведення ДПІ у Київському районі м. Харкова виїзної планової перевірки ТОВ «Базель»з питань з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року складено Акт перевірки № 5341/23-5/31440077 від 10.09.2010 року, яким, окрім іншого, встановлені порушення п.п. 1.20.1, п. 1.20 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.3, п. 7.4, ст. 7 Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР «Про оприбуткування прибутку підприємств»(в редакції Закону, що була чинною на час здійснення господарських операцій) - підприємством занижено валові доходи за 2 квартал 2010 року на суму 3.155.088 грн. Визначене порушення призвело до заниження податку на прибуток у ІІ кварталі 2010 року на суму 788.772 грн. та в порушення п. 4.1, п. 4.2 ст. 4 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»до заниження податкових зобовязань з ПДВ за червень 2010 року на суму 631.018 грн.

В Акті перевірки визначено, що згідно наданого звіту про реалізацію годинників та ТМЦ визначено ціну реалізації (додаток № 4 до акту перевірки). Проте, відповідно до даних мережі Інтернет ціна реалізації по визначених годинниках та ТМЦ є значно вищою (додаток № 4 до акту перевірки).

Запит до підприємства про надання пояснень щодо формування цін реалізації ТМЦ податковим органом не надсилався.

Зазначені висновки послугували підставою для прийняття 21.09.2010 року відповідачем оскаржуваних рішень про визначення податкових зобовязань із застосуванням звичайних цін: № 0003572302 про визначення суми податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 867.649 грн., у т.ч.: 788772 грн. основний платіж, 78.877 грн. штрафні санкції; № 0003602302 про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 820.323 грн., у т.ч.: 631.018 грн. основний платіж, 189.305 грн. штрафні санкції.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону N 334/94-ВР доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) повязаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Аналіз наведеної норми права дає підстави вважати, що доход отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг), повинен бути не меншим за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), які діяли на дату такого продажу, у тому випадку, коли договір купівлі продажу укладається між платником податку і повязаною особою.

Підпунктом 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 зазначеного Закону передбачено, що якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Згідно з цим підпунктом справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Обовязок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених Законом N 334/94-ВР, покладається на податковий орган у встановленому порядку. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобовязаний обґрунтувати рівень договірних цін.

Таким чином, якщо не доведене зворотне, звичайною вважається ціна, визначена сторонами договору. При цьому обовязок доведення невідповідності ціни договору рівню звичайних цін покладається на податковий орган.

Для визначення звичайної ціни використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Однак при цьому необхідно враховувати, чи є умови таких договорів співставними, важливе значення також мають і властивості товарів, які є предметом купівлі-продажу.

При визначенні звичайної ціни на ТМЦ, реалізацію яких здійснювало підприємство, слід враховувати такі умови, як країна виробник, регіон реалізації товарів, тощо.

Зясування рівня звичайних цін має відбуватися відповідно до визначеної процедури, а необхідна інформація - надаватися з урахуванням реально проведених договорів купівлі-продажу.

Виходячи з наведеного, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року з прийняттям нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Інші доводи те заперечення на висновки колегії суддів не впливають.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198 ч.1 п. 3, 202 ч.1 п. 4, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Базель" задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року скасувати.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Базель" задовольнити.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 0003572302 від 21.09.2010 року та № 0003602302 від 21.09.2010 року.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя -(підпис)Л.В. Мельнікова

Судді (підпис) З.Г. Подобайло

(підпис) А.М. Григоров

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 лютого 2012 року.

Згідно з оригіналом Мельнікова Л.В.