Ухвала суду № 22053189, 09.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2012 р.Справа № 2а-1670/7378/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду в складі :

Головуючого судді Сіренко О.І.

Суддів Любчич Л.В.

Спаскіна О.А.

при секретарі Зливко І.В.

за участю представника позивача Дашко М.В.

за участю представника відповідачаЗаєць С.І.

Розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10. 2011 року по справі № 2а-1670/7387/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Текро-Дніпро" до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області про визнання неправомірним (протиправним) податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Текро-Дніпро", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області, в якому, з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог від 30.09.2011р. та уточнення позовних вимог від 18.10.2011р., просив суд визнати неправомірними (протиправними) податкові повідомлення рішення від 27.07.2011 №0006502301/2461 та від 27.09.2011 №0009482301/3079.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував на те, що висновки Кременчуцької ОДПІ в акті перевірки щодо порушення позивачем вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту за квітень 2011 року в сумі 66.713,00 грн є безпідставними. Здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "СТК Агрогруп" повністю підтверджуються наявними у позивача первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а тому спірні податкові повідомлення-рішення від 27.07.2011 №0006502301/2461 та від 27.09.2011 №0009482301/3079 є неправомірними (протиправними).

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.10. 2011 року позов ТОВ "Текро-Дніпро" задоволений частково. Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області від 27.09.2011 №0009482301/3079. В решті позову відмовлено. Сягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Текро-Дніпро" судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1,70 грн.

В апеляційній скарзі Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неправильне та неповне дослідження доказів і встановлення обставин у справі. В ході перевірки було обґрунтовано встановлено порушення позивачем вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту за квітень 2011 року в сумі 66.713,00 грн. Так, відповідно до змісту акту перевірки, позивач у квітні 2011 року мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "СТК Агрогруп", контрагентами якого в свою чергу є ТОВ "ТД Пересічанський МЕЗ" та ТОВ "Укрбудтранссервіс". За рахунок взаємовідносин із вказаними підприємствами ТОВ "СТК Агрогруп" включено до складу податкового кредиту за квітень 2011 року податок на додану вартість в сумі 67.713,33 грн. В свою чергу ТОВ "ТД Пересічанський МЕЗ" сформував податковий кредит за квітень 2011 року на суму 190.033,62 грн в результаті взаємовідносин з ПП "Агротехсервіс НК", відносно якого, згідно даних бази контрагентів, внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. Крім того, ТОВ "СТК Агрогруп" в квітні 2011 року формувало податковий кредит і за рахунок включення до його складу ПДВ в сумі 15.000 грн за наслідками фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Укрбудтранссервіс", яким відповідну суму податку до бюджету не сплачено. В ході проведення виїзної документальної позапланової перевірки, що проведена в зв'язку з розглядом скарги платника ДПА у Полтавській області, встановлено порушення ТОВ "Текро-Дніпро" пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту за квітень 2011 року в сумі 51.713,33 грн, оскільки з'ясовано подання ТОВ "Укрбудтранссервіс" розрахунку коригування, яким збільшено суму податкових зобов'язань по ТОВ "СТК Агрогруп" за квітень 2011 року на суму 15.000 грн. Таким чином, з огляду на наявність у ланцюгах постачання продукції підприємств, що мають ознаки фіктивності, ставиться під сумнів факт належного декларування ними податків по здійснюваних операціях. При цьому, за висновком податкового органу, законодавством чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення до податкового кредиту сум ПДВ є сплата цих сум до бюджету.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів:

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Текро-Дніпро", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу субєкта господарювання юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом 30405665, на обліку як платник податків, зборів (обовязкових платежів) знаходиться в Кременчуцькій ОДПІ у Полтавській області, зареєстроване в якості платника ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100048131.

Видами діяльності підприємства позивача за КВЕД, згідно з довідкою про включення до ЄДРПОУ є: виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах; оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами; інші види оптової торгівлі; консультування з питань комерційної діяльності та управління; виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів.

За матерілами справи, Кременчуцькою ОДПІ в період з 05.07.2011 по 11.07.2011 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Текро-Дніпро» по питанню взаємовідносин з підприємством ТОВ «СТК Агрогруп» за квітень 2011 року.

Результати перевірки оформлені актом від 18.07.2011 №4927/23-209/30405665, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту за квітень 2011 року в сумі 66.713,00 грн.

За висновками перевіряючих, викладених в згаданому акті перевірки, позивач у квітні 2011 року мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ "СТК Агрогруп", контрагентами якого в свою чергу є ТОВ "ТД Пересічанський МЕЗ" та ТОВ "Укрбудтранссервіс". За рахунок взаємовідносин із вказаними підприємствами ТОВ "СТК Агрогруп" включено до складу податкового кредиту за квітень 2011 року податок на додану вартість в сумі 67.713,33 грн.

У свою чергу ТОВ "ТД Пересічанський МЕЗ" сформував податковий кредит за квітень 2011 року на суму 190.033,62 грн. в результаті взаємовідносин з ПП "Агротехсервіс НК", відносно якого, згідно даних бази контрагентів, внесено запис про відсутність за місцезнаходженням.

Окрім того, ТОВ "СТК Агрогруп" в квітні 2011 року формувало податковий кредит і за рахунок включення до його складу ПДВ в сумі 15.000 грн за наслідками фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Укрбудтранссервіс", яким відповідну суму податку до бюджету не сплачено.

Таким чином, з огляду на наявність у ланцюгах постачання продукції підприємств, що мають ознаки фіктивності, податковим органом було поставлено під сумнів факт належного декларування ними податків по здійснюваних операціях.

Також, як вбачається з акту перевірки, перевіряючий, посилаючись на підпункт 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, повязує виникнення у позивача права на податковий кредит із обовязковістю сплати до державного бюджету податку на додану вартість у звітному періоді усіма підприємствами у ланцюгу постачання продукції, у звязку з чим останній дійшов висновку про завищення ТОВ "Текро-Дніпро" податкового кредиту на загальну суму 66.713,00 грн.

27.07.2011р. з посиланням на акт перевірки від 18.07.2011 № 4927/23-209/30405665, Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0006502301/2461, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 66.714,00 грн, у тому числі 66.713,00 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ "Текро-Дніпро" оскаржило його в адміністративному порядку до ДПА у Полтавській області, яка зобов'язала Кременчуцьку ОДПІ призначити та провести перевірку ТОВ "Текро-Дніпро" з питань, що стали предметом оскарження.

За результатами проведеної виїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Текро-Дніпро" у зв'язку з розглядом скарги ДПА у Полтавській області, Кременчуцькою ОДПІ складено акт від 13.09.2011 №6649/23-209/30405665, яким визначено, що 20.07.2011р. ТОВ "Укрбудтранссервіс" було виправлено показники податкової звітності з податку на додану вартість, описане в акті перевірки №4927/23-209/30405665 розходження по ПДВ в сумі 15.000 грн усунуто. За висновком останньої перевірки, сума завищеного ТОВ "Текро-Дніпро" податкового кредиту за квітень 2011 року становить 51.713,33 грн.

Враховуючи наведене, ДПА у Полтавській області рішенням про результати розгляду скарги від 19.09.2011 №2689/10/25-016 скасувала податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 27.07.2011 №0006502301/2461 в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на 15.000,00 грн; в іншій частині (визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 51.713,00 грн та застосування штрафної санкції у розмірі 1,00 грн) податкове повідомлення-рішення №0006502301/2461 від 27.07.2011 залишено без змін.

27.09.2011р. Кременчуцька ОДПІ, на підставі акту перевірки №4927/23-209/30405665 від 18.07.2011р. та рішення про результати розгляду скарги ДПА у Полтавській області від 19.09.2011 №2689/10/25-016, прийняла податкове повідомлення-рішення №0009482301/3079, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 51.714,00 грн, у тому числі 51.713,00 грн. - за основним платежем та 1,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо правомірності збільшення йому сум грошових зобовязань з податку на додану вартість, звернувся до суду з вимогою про визнання неправомірними (протиправними) податкових повідомлень-рішень від 27.07.2011 №0006502301/2461 та від 27.09.2011 №0009482301/3079.

Вирішуючи спір та надаючи оцінку спірним податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ від 27.07.2011 №0006502301/2461 та від 27.09.2011 №0009482301/3079, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "СТК Агрогруп", в квітні 2011 року включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у загальному розмірі 251.976,00 грн. Вказані обставини підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами у справі.

Перевіркою виявлено порушення позивачем вимог пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України в частині завищення податкового кредиту за квітень 2011 року в сумі 51.713,00 грн (з урахуванням рішення про результати розгляду скарги ДПА у Полтавській області від 19.09.2011 №2689/10/25-016). В обґрунтування даного висновку перевірки, податкова інспекція посилалась на наявність у ланцюгах постачання продукції підприємств, що мають ознаки фіктивності, що ставить під сумнів факт належного декларування ними податків по здійснюваних операціях. Окрім того, відповідно до підпункту 14.1.179 пункту 14.1 статті 14, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, виникнення у позивача права на податковий кредит, за судженям відповідача, повязане із обовязковістю сплати до державного бюджету податку на додану вартість у звітному періоді усіма підприємствами у ланцюгу постачання продукції.

Суд першої інстанції не погодився з таким твердженням відповідача та зазначив, що позивачем правомірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за квітень 2011 року суму податку на додану вартість в розмірі 51.713,00 грн. При цьому, перевіркою встановлено віднесення позивачем до складу податкового кредиту в квітні 2011 року на підставі отриманих від ТОВ "СТК Агрогруп" податкових накладних за наслідками операцій з придбання шроту соняшникового та жмиху соєвого в межах виконання договорів поставки від 01.01.2011 та від 01.11.2010 податку на додану вартість на суму 251.976,00 грн, однак зменшено податковий кредит позивача за квітень 2011 року лише на 51.713,00 грн, тобто фактично здійснення самих господарських операцій з придбання вказаного товару податковим органом не заперечується. А відтак, податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 27.09.2011 №0009482301/3079, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 51.714,00 грн, у тому числі 51.713,00 грн - за основним платежем та 1,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає за необхідне вказати наступне:

Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, відповідно до приписів абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 вказаного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 01.11.2010 між позивачем (в якості покупця) та ТОВ "СТК Агрогруп" (в якості продавця) укладено договір поставки №101101, згідно якого продавець зобовязується поставити, а покупець придбати жмих соєвий (в подальшому "товар") в кількості і по цінах, викладених в додатках до цього договору, які є його невідємною частиною. Під додатками до цього договору розуміються рахунки і видаткові накладні, видані продавцем.

Крім того, 01.01.2011 між позивачем (в якості покупця) та ТОВ "СТК Агрогруп" (в якості продавця) укладено договір постачання №110101, згідно якого продавець зобовязується продати та передати у власність покупця товар згідно заявок останнього, а покупець зобовязується прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму. Товаром згідно із цим договором є шрот соняшниковий. Кількісні характеристики товару визначаються у видаткових накладних або інших документах, які є невідємною частиною даного договору.

На виконання умов даних договорів, ТОВ "СТК Агрогруп" в квітні 2011 року поставлено на адресу ТОВ "Текро-Дніпро" товар - шрот соняшниковий в кількості 235,1 тн та жмих соєвий в кількості 219,94 тн, про що виписано рахунки-фактури, видаткові на податкові накладні (том І, а.с. 57-96).

На підставі отриманих податкових накладних ТОВ "Текро-Дніпро" сума податку на додану вартість у загальному розмірі 251.976,00 грн включена до складу податкового кредиту за квітень 2011 року та відображена у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року.

Оглянувши податкові накладні, виписані ТОВ "СТК Агрогруп" для документального оформлення виконання умов договорів з придбання шроту соняшникового та жмиху соєвого, колегія суддів не знаходить підстав для визнання їх такими, що не відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме: податкові накладні містять адресу місцезнаходження покупця та постачальника, одиниці виміру товару, кількість проданого товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено, зауваження до змісту та форми зазначених документів у податкового органу відсутні.

За матерілами справи, оплата придбаного товару здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів в сумі 1.500.950 грн на користь ТОВ "СТК Агрогруп". Згідно даних перевірки та відповідно до акту звірки взаємних розрахунків між позивачем та ТОВ "СТК Агрогруп" станом на 30.04.2011р. кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ "СТК Агрогруп" складала 51.800,45 грн.

Відповідно до пункту 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 12.06.1996 за № 293/1318, сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

На підставі наданого позивачем суду витягу з журналу реєстрації видачі довіреностей встановлено, що придбаний позивачем товар отримувався уповноваженим представником ТОВ "Текро-Дніпро" на підставі належно оформленої довіреності № 61 від 01.04.2011, підписи якого маються також у видаткових накладних.

Колегія суддів також зазначає, що Закон України "Про автомобільний транспорт" та Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), котрі затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за № 128/2568, визначають товарно-транспортні накладні обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 11.1 Правил, товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Товарно-транспортна накладна - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (пункт 1 Правил).

При оформленні товарно-транспортних накладних необхідно дотримуватися загальних вимог щодо змісту первинних документів. Такі вимоги містяться у пункті 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 та частині 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Як вбачається із матеріалів справи, придбаний позивачем товар поставлявся на адресу позивача продавцем відповідно до пункту 2.2 договору постачання №110101 від 01.01.2011 та пункту 3.1 договору поставки №101101 від 01.11.2010, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами, а саме: належним чином завіреними копіями товарно-транспортних накладних, ліцензії №532518 автопідприємства - ПП "КГК Автотранс", яке здійснювало перевезення товару на право останнього здійснювати внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами (дата видачі ліцензії 19.05.2010, строк дії - необмежений), свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу MAN F 2000, д.н.з. ВІ 3517 АВ, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу MAN F 2000, д.н.з. 13164 СК, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу - напівпричіп бортовий тентований TRAILOR SYY3CP д.н.з. ВІ 2677 ХХ (власником цих транспортних засобів у свідоцтвах зазначене ПП "КГК Автотранс").

Придбаний у ТОВ "СТК Агрогруп" товар доставлявся постачальником на склад покупця за адресою: с. Потоки, Кременчуцький район, Полтавська область та був використаний позивачем у власному виробництві для виготовлення білково-вітамінної добавки.

Наявність на балансі позивача необхідних для здійснення виробництва основних засобів, а саме: складу сировини і готової продукції, бункеру приймання сипучих вантажів, виробничої площадки для приймання сипучих вантажів, будівлі цеху приготування кормів з побутовими приміщеннями, обладнання лінії по виробництву БВД підтверджується випискою з рахунків №№103, 104 "основні засоби та нематеріальні активи".

При цьому, основними видами діяльності позивача за КВЕД, є виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів, покупцями виробленої позивачем продукції - готових кормів для тварин, являються як юридичні особи, так і кінцеві споживачі (фізичні особи, які не зареєстровані фізичними особами-підприємцями). Факт реалізації виробленої продукції підтверджується наявними у матеріалах справи документами, зокрема, договорами, податковими та видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, довіреностями на отримання товару.

Колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що необхідною умовою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, є наявність ділової мети у діях платника податку, а саме: продажу придбаного товару не нижче ціни придбання, придбання послуг, використання яких має позитивний вплив на результати господарської діяльності платника податку, тобто здійснення господарської діяльності, яка направлена на реальне отримання платником податків економічної вигоди від здійснених ним господарських операцій.

Позивачем на підтвердження отриманої економічної вигоди від реалізації готової продукції (БВД) надано довідку (вих. №141 від 26.10.2011), згідно якої прибуток отриманий від реалізації готової продукції (БВД) становить різницю між собівартістю та реалізаційною вартістю готової продукції (БВД) 289.877,22 грн. без ПДВ. Дана довідка підписана головним бухгалтером ТОВ "Текро-Дніпро" ОСОБА_4 та скріплена печаткою підприємства.

Колегія суддів також вважає за необхідне відзначити, що факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про державну реєстрацію контрагента позивача - ТОВ "СТК Агрогруп" на момент здійснення господарських операцій судовим розглядом не встановлено, продавець був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі, мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Доводи податкового органу на неправомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми вартості придбаних товарів від продавця ТОВ "СТК Агрогруп" з огляду на те, що в ході перевірки було встановлено наявність у ланцюгах постачання продукції підприємств, які мають ознаки фіктивності, що ставить під сумнів факт належного декларування ними податків по здійснюваних операціях, судом першої інстанції правомірно не взято до уваги, оскільки, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до частини 2 статті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, отже позивач не несе відповідальності за господарську діяльність своїх контрагентів. Податковим кодексом України також не ставиться в залежність право позивача на формування податкового кредиту від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунку з бюджетом третіх осіб.

Доказів порушення безпосереднім контрагентом позивача - ТОВ "СТК Агрогруп" за наслідками господарської операції з яким останнім сформовано податковий кредит, вимог податкового законодавства відповідачем суду не надано, в результаті чого б вказаному підприємству визначені податкові зобов'язання, у тому числі за наслідками операцій з позивачем у справі, про що прийняті податкові повідомлення-рішення.

Окрім того, в матеріалах справи наявна копія постанови Кременчуцького районного суду Полтавської області від 15.08.2011, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно директора підприємства за частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вказана постанова суду набрала законної сили 25.08.2011р.

За таких підстав, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних документів включено до складу податкового кредиту за квітень 2011 року суму податку на додану вартість у розмірі 51.713,00 грн.

При цьому, судом першої інстанції доречно зауважено, що перевіркою встановлено віднесення позивачем до складу податкового кредиту в квітні 2011 року на підставі отриманих від ТОВ "СТК Агрогруп" податкових накладних за наслідками операцій з придбання шроту соняшникового та жмиху соєвого в межах виконання договорів поставки від 01.01.2011 та від 01.11.2010 податку на додану вартість на суму 251.976,00 грн, однак зменшено податковий кредит позивача за квітень 2011 року лише на 51.713,00 грн. Тобто, фактично здійснення самих господарських операцій з придбання вказаного товару - податковим органом не заперечується, а відтак податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 27.09.2011 №0009482301/3079, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 51.714,00 грн, у тому числі 51.713,00 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) не може бути визнано правомірним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про визнання неправомірним (протиправним) податкового повідомлення-рішення від 27.07.2011 №0006502301/2461, то судом першої інстанції правомірно відмовлено у її задоволенні, з огляду на те, що дане податкове повідомлення-рішення є відкликаним, і тому підстави для його скасування в судовому порядку відсутні.

Як зазначалось вище, ДПА у Полтавській області рішенням про результати розгляду скарги від 19.09.2011 №2689/10/25-016 скасувала податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 27.07.2011 №0006502301/2461 в частині визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на 15.000,00 грн; в іншій частині (визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 51.713,00 грн та застосування штрафної санкції у розмірі 1,00 грн) податкове повідомлення-рішення №0006502301/2461 від 27.07.2011 залишено без змін.

Кременчуцька ОДПІ на підставі акта перевірки №4927/23-209/30405665 від 18.07.2011 та рішення про результати розгляду скарги ДПА у Полтавській області від 19.09.2011 №2689/10/25-016 прийняла податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011р. №0009482301/3079, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість у розмірі 51.714,00 грн, в тому числі 51.713,00 грн - за основним платежем та 1,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Відповідно до пунктів 5.1, 5.2 та 5.3 розділу V Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №985 від 22.12.2010р., податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо: (п. 5.1.1) орган державної податкової служби скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобовязання; (п. 5.1.2) орган державної податкової служби зменшує нараховану суму грошового зобовязання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення; (п.5.1.3) рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення органу державної податкової служби; 5.1.4 рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобовязання, визначена у податковому повідомленні-рішенні органу державної податкової служби.

У випадках, визначених підпунктами 5.1.2 і 5.1.4 пункту 5.1 цього розділу, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобовязання.

Судовим розглядом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 27.09.2011р. №0009482301/3079, яке містить зменшену суму визначеного грошового зобовязання, отримано позивачем 29.09.2011р., тобто, з 29.09.2011р. податкове повідомлення-рішення від 27.07.2011р. №0006502301/2461 є відкликаним, а тому підстави для його скасування в судовому порядку відсутні.

З огляду на вищезазначене, суд першої інстанції при вирішенні даного спору дійшов правомірних висновків та правильно обрав спосіб захисту порушеного права позивача у сфері публічно правових відносин згідно ч. 2 ст. 11 КАС України.

За таких обставин, колегія суддів вважає постанову суду першої інстанції такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2011 року по справі №2а-1670/7387/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено та 13 лютого 2012 року.

Головуючий Сіренко О.І.

Судді Любчич Л.В.

Спаскін О.А.